Ще недавно народний депутат, колишній нашоукраїнець Борис Беспалий беззаперечно захищав і відстоював інтереси партії „Народний союз „Наша Україна”, однак трапилось щось, що кардинально змінило його думку, і він вийшов з партії. Однопартійці Беспалого такий крок сприйняли як зраду, оскільки не вбачали жодних підстав для такого вчинку. Нас, як і всю Україну, зацікавили причини цього кроку, і тому кореспондент „Гал-info” вирішив поспілкуватися з колишнім нашоукраїнцем, Борисом Беспалим і з’ясувати справжні причини його виходу з партії, окрім цього, поцікавився, чи можливе його повернення назад до партії і чи є у нього плани вступати до якоїсь іншої політичної сили.
– Пане Борисе, чому все-таки Ви вийшли з партії „Наша Україна”?
– В моїй заяві дана на це запитання вичерпна відповідь. Я вважаю неправильним, щоб за рішенням парламентської меншості в обов’язковому порядку країні нав’язувались вибори. Виходить так, що рішення меншості є обов’язковим. Крім того, в зв’язку з цим я зараз розробляю зміни до регламенту Верховної Ради, які звучать так: „Пропозиція, за яку проголосували більшість депутатів – відхиляється, пропозиція, за яку проголосувала меншість депутатів – приймається, найвищу юридичну силу має рішення, за яке не проголосував жоден депутат”.
– Ви тривалий час критикували правлячу коаліцію, виступали за дострокові вибори. Чому Ви тепер відмовилися скласти депутатський мандат, як це зробили Ваші однопартійці?
– По-перше, моя критика на адресу правлячої коаліції залишається, я її не знімав. Але вона абсолютно ніякого відношення до мого рішення не має. По-друге, до видання указів Президента про розпуск Верховної Ради та оголошення дострокових парламентських виборів я якраз не виступав за дострокові парламентські вибори, хоча в Конституції цей інструмент є, тому такі вибори можуть бути. По-третє, укази Президента я визнавав, для мене вони завжди були чинними, і я ніколи не намагався з’ясовувати їхню конституційність чи неконституційність. Вони діяли, вони були чинними, я їх добросовісно виконував і в сесійну залу не ходив. Тобто тут простежується моя послідовна позиція. А тепер скажіть мені, чому я не склав депутатські повноваження? Та тому, що ні в програмі партії, ні в якихось інших документах не вказано, що я зобов’язаний складати свої депутатські повноваження. Хіба це є нормальна дія – складання депутатських повноважень? Я вам навіть більше скажу – здають не мандати. Я після заяви про вихід з партії поїхав проводити прийом виборців. У мене були десятки людей, які прийшли зі своїми звичайними зверненнями, і повертаючись, я тільки зміцнився в своєму рішенні, тому що здають не мандати, здають виборців.
– Чи справді існують випадки підкупу народних депутатів-нашоукраїнців з метою переманити їх до складу коаліції? Чи відомі вони Вам?
– Я вважаю безвідповідальним педалювати дані теми без доказів, оскільки такі розмови тільки руйнують країну. Якщо немає факту злочину, а про це говорити і стверджувати, то це дуже небезпечна тенденція.
– І все-таки, чи зверталися з подібними пропозиціями до Вас? А до Ваших колег?
– Я взагалі вважаю великою бідою української журналістики намір обов’язково у інформаційний простір давати погану інформацію. Самі такі питання я вважаю дуже провокативними та поганими. Якщо я кажу, що двічі два – чотири, то навіщо в цьому шукати підтекст? Його треба шукати в тих, хто каже, що двічі два – п’ять. Тобто ті, хто стверджують, що обов’язково потрібно проводити вибори, якщо за це проголосувала меншість, то саме в них потрібно шукати підтекст і з’ясовувати те, чому ж вони говорять таку нісенітницю, а не у мене, коли я кажу, що двічі два – чотири, тобто, що меншість не може призначити вибори.
– Як на Вашу думку, чи відбудуться все-таки за таких умов дострокові вибори?
– Що стосується дострокових виборів, то я вважаю, що вони можуть відбутися. Але, і це я підкреслюю жирним шрифтом, неправильно, щоб за рішенням меншості в парламенті обов’язково призначалися вибори – це диктатура меншості. Мене дивує, з точки зору здорового глузду, чому взагалі питають, чому ви не складаєте депутатські повноваження, коли питати треба, чого ви складаєте повноваження?
– Які у Вас плани на майбутнє? Чи плануєте Ви вступати до якоїсь іншої політичної партії?
– Моє рішення про вихід з партії „Народний союз „Наша Україна” відбулося після завершення внутрішньопартійної дискусії про те, що я вважаю неправильним домагатись дострокових виборів так, як це ми бачимо сьогодні. Отже, коли дискусія завершилась, то я мав би або погодитись з цим рішенням, тобто, що двічі два – п’ять, або вийти з партії. Відповідно, я вийшов з партії. Інших розбіжностей в мене немає, але це дуже принципово, оскільки це дуже небезпечний експеримент над державою, і це рішення жодним чином не узгоджувалось з жодною людиною всередині партії і поза партією. Воно не пов’язувалось з жодними іншими обставинами – майбутнього, минулого, сучасного – це самодостатнє рішення. Я вважаю таку підставу достатньою, оскільки, коли в країні створюється прецедент, що за рішенням парламентської меншості всій країні в обов’язковому порядку нав‘язуються вибори, тобто це не пропозиція, тому мені здається, що ця пропозиція настільки абсурдна, що мене дивує, що її взагалі хтось наважується захищати.
– Все-таки, Ви мабуть, якимось чином бачите своє майбутнє?
– Я досить багато інтелектуальних, моральних, фізичних зусиль доклав в цій боротьбі, бо я в партії свою позицію обстоював послідовно, наполегливо, відкрито, я навіть написав аналітичне звернення до президії партії на шість сторінок, де пропонував скасувати це рішення. Це забрало в мене стільки зусиль, що їх просто не вистачало на якісь інші дії. Крім того, я вважаю, що якщо таке відбудеться, не дай Боже, то це дуже небезпечний прецедент.
– Чи не вважаєте Ви, що таким кроком Ви поставили хрест на Вашій політичній кар’єрі?
– Я цей свій крок не ставив у залежність від будь-яких інших обставин, він є самодостатній. Я не можу погодитися з такими небезпечними експериментами над людьми, над країною, над здоровим глуздом. Мені здається, що на такі речі ніхто не мав би погоджуватись. Це не тільки не демократія, це прямо зворотні дії. Тому мені здається, що моя позиція є абсолютно чітка, прозора і зрозуміла, і хай хтось публічно ствердить протилежне, що ні, таки меншість має приймати рішення обов’язкові для всієї країни.
– Чи, можливо, що Ви повернетесь назад до „Нашої України”. Якщо так, то за яких умов?
– Я своє рішення не пов’язував ні з якими планами на майбутнє.
– А якщо нашоукраїнці заберуть свої заяви про складання депутатських мандатів і не буде причин для протиріч між Вами і „Нашою Україною”, Ви повернетесь до НСНУ?
– Я людина, яка намагається стояти на боці фактів. Тобто, якщо ми точні факти, тобто, що двічі два – чотири, переведемо в площину гіпотез, припущень, версій, то факти розчиняться у версіях. Тобто незалежно від інших обставин не можна плювати в криницю, бити шибки в дитсадку і за рішенням меншості в обов’язковому порядку проводити вибори – все крапка. Це самодостатній сюжет, який ні з чим іншим непов’язаний. Цього не можна робити в принципі.
– І на останок.. Яке, на Вашу думку, майбутнє чекає „Нашу Україну”?
– Я вважаю для себе некоректними давати відповідь на це питання.
– А Президента?
– Я не вважаю коректним для себе давати відповідь на це запитання, це моя відповідь.
Розмовляла Анна Спіцина
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ