Кабмін взявся за акціонерні товариства

 Основними нормами нового Закону, якщо, звісно, його буде прийнято в тій формі, яку пропонує Кабмін, є норми про заборону створювати ЗАТ та норма щодо зниження кворуму для проведення зборів акціонерів з 60% до 50%.

З одного боку, законопроект сенсацією не є. На початку січня Рада прийняла новий законопроект №1129 «Про внесення змін до закону про господарські товариства», що передбачав зниження кворуму акціонерів для проведення повторних зборів з 60-ти до 50%. Але Президент наклав на нього вето. Тому, здається, новий законопроект покликаний «протягнути» вигідну антикризовій коаліції норму про зниження кворуму після президентського вето. На таку думку, зокрема, наводить норма закону, яка передбачає те, що міноритарії можуть мати своїх представників у спостережній раді акціонерного товариства.

Водночас новинкою можна назвати норму про заборону закритих акціонерних товариств. Ще наприкінці 2006 року Верховна Рада заборонила функціонування банків у формі ЗАТ, зобов’язавши їх перейти на форму відкритих акціонерних товариств, тепер через цей закон лобіюється заборона на функціонування усіх підприємств у формі ЗАТ. Водночас дається досить таки тривалий період на адаптацію, на перереєстрацію існуючих ЗАТ у ВАТ – 10 років. Як аргументують автори законопроекту, такий крок спрямований на забезпечення прозорості національного ринку. Європейська практика не знайома з розподілом акціонерних товариств на закриті й відкриті, тому ліквідація форми ЗАТ може розглядатися, як прямий крок до введення європейських стандартів в економіці країни. Форма ЗАТ спочатку була спрямована на максимальний захист акціонерів від втручання третіх осіб, ускладнюючи процес відчуження акцій неучасникам товариств, водночас роблячи комерційні структури максимально закритими з погляду транспарентності роботи. Але з іншого боку ЗАТ після переводу у відкриту форму власності зможуть залучати інвестиції, а його акціонери продавати свої акції без згоди всіх акціонерів ЗАТ, що раніше не було можливим. Цікавим у цьому випадку аналітики називають прецедент, що ліквідацію ЗАТ лобіюють саме через Кабмін – оскільки більшість донецьких активів функціонують саме у формі закритих акціонерних товариств, серед яких найвідоміші корпорації СКМ та АРС, ЗАТ «Донгорбанк», ЗАТ «Гефест», ЗАТ «Люкс-сервіс», ТД «Азовсталь», ТРК «Україна», ВГ «Сегодня», DCC, ПУМБ тощо.

На думку деяких аналітиків, причина цього прецеденту у тому, що капіталісти Східної Україна, як би це пафосно не звучало, планують прорватися на західний фондовий ринок, водночас політично демонструючи новий європейський зразок економічної політики. «Якщо такий прогноз відповідає дійсності, і фінансово промислові групи зі східної України планують потужний економічний кидок на Захід, то починають з правильного – з підвищення прозорості компаній. Для цього закриту форму акціонерного товариства треба перевести у відкриту та законодавчо закріпити її, тим самим продемонструвавши свою відкритість і європейській підхід до економіки. Наступним кроком буде вихід на західні фондові ринки», – говорить у коментарі експерт Центру економічної політики Андрій Кірченко.

Про те, що Закон «Про акціонерні товариства» намагаються прийняти вже не перший рік, говорить директор Міжнародного інституту приватизації, управління власності та інвестицій Олександр Рябченко.

«Ініціатором цього закону виступає не уряд, а Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Цю тему вже 5-8 років піднімають представники Світового банку, які вимагають, щоб українські корпоративні підприємства стали більш відкритими, відтак більш прозорими та контрольованими. Ця вимога, власне, і прописана в законопроекті, що затвердив Кабмін. У ній ідеться про переведення ЗАТ у ВАТ, що потрібно для того, щоб створити із закритих акціонерних товариств «публічні компанії» – компанії, що розповсюджують інформацію щодо свого фінансового стану та акціонерів. Але ця проблема має дві сторони – з однієї, якщо ЗАТ є прибутковим підприємством і спроможне працювати без зовнішніх інвестицій, то це добре, і не потрібно змінювати його форму власності. Але ЗАТ не має права на зовнішні запозичення, крім кредитів банків, з якими воно працює, тобто акціонери без згоди всіх акціонерів ЗАТ не можуть продавати свої акції, і підприємство не може прийняти інвестиції. Тому, якщо ЗАТ є збитковим, то краще перевести його у ВАТ», – говорить Рябченко. Експерт сумнівається, що положення про обов‘язкове переведення ЗАТ у ВАТ затвердить парламент. «Але навіть якщо і затвердить, то 10 років – це нормальний адаптаційний строк для переведення в іншу форму власності, тому закриті акціонерні товариства від цього не постраждають», – говорить експерт. 

Інша річ виписана в законопроекті, яку Рябченко називає позитивною, –  збалансованість захисту прав міноритарних та мажоритарних акціонерів. «Поряд з тим, що знижується кворум для проведення зборів акціонерів з 60% до 50%, що посилює позиції мажоритарних акціонерів, законопроектом одночасно вводиться норма щодо обрання членів спостережної ради з числа міноритаріїв. Тобто міноритарні акціонери, що мають по 4-5 відсотків акцій, можуть зібратися і висунути свої представників до спостережної ради, що дасть можливість міноритаріям контролювати діяльність акціонерного товариства. Це дуже позитивна річ, бо чинна редакція закону такого не передбачає», – говорить експерт.

Прогресивним законопроект з точки зору учасника фондового ринку називає голова Союзу промисловців та підприємців Львівщини Іван Ривак. «Закон є прогресивним, оскільки ліквідація ЗАТ – це норма приведення національного законодавства до європейських стандартів, до єдиної нормативної бази, яка урівняє підприємців, але крім прийняття цього закону, потрібно скоротити бюрократичний механізм реєстрації емісій акціонерних товариств. Час і процедуру проведення реєстрації АТ треба скоротити, бо для того, щоб зареєструвати акціонерне товариство зі всіма потрібними оголошеннями та дозволами, потрібно 0,5-1 рік часу», – говорить Ривак. Водночас негативною нормою законопроекту, Ривак називає зниження планки проведення зборів акціонерів з 60% до 50%, оскільки ця норма знижує можливості міноритарних та збільшує можливості мажоритарних акціонерів проводити свої рішення. «Втім, я не думаю, що Президент накладе норму на цей законопроект», – вважає Іван Ривак.  

Також потрібним прийняття закону вважає голова ФДМУ у Львівській області Наталя Горлач.

«У процесі приватизації ми створюємо зараз лише відкриті акціонерні товариства. З іншого боку, це приватна справа засновників товариства, який його вид – відкритий чи закритий – обрати при створенні, але загалом закон, який регулював би діяльність акціонерних товариств, потрібен. Діючий закон про господарські товариства є застарілий і не врегульовує низку важливих питань, таких як процедура проведення зборів, порядок внесення змін до порядку денного, захист міноритарних і мажоритарних акціонерів, порядок викупу акцій. Ці речі частково регулюються статутом самого підприємства, але потрібно закріпити їх на рівні законодавства», – сказала в коментарі «Гал-info» Наталя Горлач.