Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн

Катерина Садова: Про проблеми міста дізнаюся з газет

Усі знають Андрія Садового як міського голову Львова, проте майже ніхто не знає Садового як чоловіка і батька. Напевно, не знайдеться такого львів'янина, якому би не було цікаво дізнатися про домашнє життя їхнього обранця. Кореспондент «Гал-info»вирішила привідкрити завісу таємничості над цим питанням, запросивши на розмову дружину львівського мера Катерину Садову.
Чим зараз займається Катерина Садова, окрім того, що виховує трьох синів?
 
– Справді, в основному я виховую трьох синів, але оскільки мій наймолодший син вже почав ходити, то я шукаю ґрунт для праці і для того, чим би я могла бути корисною у Львові. Зокрема, я познайомилася із Зеновією Кушпетою, яка організувала навчально-реабілітаційний центр «Джерело». Також я ознайомилася з організацією «Віра і світло». Ви знаєте, я побачила, що це зовсім інший світ, ніж у той, у якому ми живемо. До речі, це такий світ, у якому нам усім здалося б жити. Існують також певні мистецькі проекти, які я би хотіла підтримати.
 
– Пані Катерино, як позначилося на Вашій сім'ї, Ваших стосунках з чоловіком те, що Ваш чоловік став мером Львова? Ви знаходите у цьому більше плюсів чи мінусів?
 
– Мій чоловік завжди був суспільно-активною людиною. Нам і так було добре, і так непогано. Мінусом, напевне, є те, що він менше часу має для того, аби провести його з дітьми. Разом з тим, через те, що мій чоловік став мером, з’явилася більша відповідальність.
 
Чи супроводжуєте Ви свого чоловіка у закордонних поїздках? Як часто Ви там буваєте?
 
– Оскільки цілий рік я була з дитиною, то нікуди не їздила. А до цього ми їздили за кордон ненадовго, на два-три дні. Останній раз ми були в Австрії. У чоловіка тоді була відпустка, але разом з тим він мав офіційні зустрічі. Я теж брала у цьому участь, і було дуже цікаво. Ця поїздка не була моїм обов'язком, скоріше моїм бажанням побачити, як це відбується, як налагоджуються контакти з іншими закордонними містами. У більшості випадків чоловік в офіційні закордонні поїздки їздить сам.
 
– Пані Катерино, чи ділиться з Вами Андрій Іванович проблемами міста? Чи питається у Вас порад для вирішення проблем Львова?
 
– Ви знаєте, коли він ввечері приходить додому, то не хоче багато говорити про проблеми, зокрема, проблеми міста. Він взагалі малослівна людина. Я про проблеми міста дізнаюся з газет та від знайомих. Він не з тих людей, які скаржаться на проблеми. Для нього це – як завдання, яке потрібно вирішити. У якихось моментах він радиться зі мною, але у нього є дуже хороша команда фахівців, колег, які допомагають йому вирішувати ці проблеми.
 
– Перед виборами Андрій Садовий неодноразово показував, що його сім'я живе доволі скромно, значно скромніше від тих можливостей, які дозволяв його бізнес. Чи змінилося щось у становищі Вашої сім'ї за останній рік?
 
– Він каже, що це скромні умови... Я би сказала, що це розкішні умови. Як ми жили розкішно до того, так і живемо тепер. Все залежить від того, як розуміти розкіш. Ми не бідуємо, у нас є дах над головою, ми маємо що їсти. Для мене це розкішна скромність. Я не можу сказати, що надзвичайно покращилося наше матеріальне становище за останній рік.
 
– Чи були такі випадки, коли хтось із Ваших знайомих просив «замовити слівце за нього» у Вашого чоловіка або, наприклад, через Вас вплинути на Андрія Івановича у вирішенні якогось питання?
 
– Спочатку були такі випадки, але це були поодинокі випадки. Зараз такого немає. Але Андрій одразу сказав, що будь-які питання, які будуть лобіюватися через тебе, будуть «зарубуватися» при корінні. Якщо хтось має бажання щось вирішити через мене, то я кажу, і навіть якщо йдеться про хорошу справу, що якщо я буду її лобіювати, то ця справа загине. Ідіть, звертайтеся офіційно чи через приймальню, чи з офіційним листом. Це буде найкращим варіантом.
 
– Ви за фахом мистецтвознавець. Коли Ваші сини підростуть, чи плануєте Ви повернутися до своєї професії, повернутися до мистецтва?
 
– Чесно кажучи, я так далеко ще не думала. Але я інфікована мистецтвом, і тому незалежно від того, чи будуть у мене діти малі, моя зацікавленість мистецтвом не зменшиться. Це інтерес, який вже не зникне.
 
– Чи допомагаєте Ви як мистецтвознавець, який знає проблеми мистецтва, митцям у вирішенні якихось проблем? Чи лобіюєте їх інтереси?
 
– Ви знаєте, у мене немає такої можливості — лобіювати інтереси митців, адже це мій чоловік – мер міста, і він може вирішити ці проблеми на рівні міста. Але я завжди готова допомогти порадою, своїм знанням у тій чи іншій проблемі мистецтва.
 
– Дружини західних політиків часто займаються благодійністю. Чи не плануєте нею зайнятися Ви?
 
– Зараз я бачу два напрямки своєї діяльності у найближчий час – це мистецтво і соціальні проекти, які базуватимуться на благочинній основі. Можливо, мені вдасться зібрати кошти на реалізацію певних мистецьких проектів, а також шукати шляхів підтримки таких закладів, як реабілітаційний центр «Джерело» та інші.
 
Розмовляла Ірина КУРІЙ
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ