Легкій промисловості заважає секонд хенд та відсутність кадрів

Сьогодні — День працівників легкої промисловості

- Галузь повільно, та розви­вається. Минулого року вироб­ництво   збільшилося   на   5 відсотків Переважно за рахунок взуття та тканин,    розповідає голова      Асоціації      під­приємств легкої промисло­вості   Валентина   Ізовіт.  

Чимало проблем з пошиттям одягу В першу чергу через те, що нема кому працювати 3 одного боку, потрібні кваліфіковані кад­ри, з іншого - нема можливості платити високі зарплати. Кращі спеціалісти виїжджають за кор­дон, а нам бракує кадрів. Тому навіть на оснащених підприємствах бувають проблеми з виконанням контрактів.

-   Зараз в Україні доволі активно  розвивається фешн-індустрія. Це мало б дати поштовх легкій про­мисловості...

Фешн-індустрія розвивається непогано, але це все висока мода. Як правило, такий одяг за­мовляють здебільшого люди з високим достатком. Відомі ди­зайнери практично не створюють масових колекцій, які можна ставити на конвеєр

-   Чому так склалося, що українські виробники працю­ють в основному на експорт, тоді   як   наші   магазини   за кидані   імпортними   товара ми часто сумнівної якості?

Проблема в реалізаторах, яким простіше працювати з імпортним товаром. Але, думаю, ситуація   найближчим часом зміниться: вже зараз бачимо, що об'єми сірого імпорту зменшу­ються. Адже у нас і вироби непо­гані, і є гарантія якості. Основна частина експорту припадає на Німеччину там найбільша кількість фірм, які співпрацюють з нашими підприємствами із пошиття одягу. Працюємо також для Франції Англії. США. На приклад, вінницька фабрика "Володарка експортує свої ви роби у Німеччину Чоловічі кос­тюми цієї фабрики добре відомі своєю якістю Чернівецька Трембіта також чемпіон із чоловічих костюмів. Вони застосовують складні технології, тому якість товарів дуже висока Підприємці працюють на експорт тому, що там нема проблем з реалізацією,

годі як наші продавці постійно намагаються обманути - беруть товар, а гроші за нього можуть заплатити через кілька місяців, Тобто річ навіть не у тім, що за кордон продавати вигідніше, а в тому, що у нас ненадійне парт­нерство. В Україні продають зде­більшого п підприємства, які мають власну мережу магазинів. Але ж таку розкіш не можуть доз­волити собі усі.

-   Чи   не   шкодить вітчиз­няній   легкій   промисловості таке засилля секонд-хенду, яке маємо в Україні?

- Це просто неподобство та со­ром для України. Щоб в країну завозили 77-80 тисяч тонн се­конд-хенду на рік - це біда. Та­кої кількості вживаного одягу не ввозять у жодну іншу країну. До нас іде всілякий непотріб, навіть вживані подушки. У Європі що­року змінюють подушки, щоб го­лова була свіженькою, адже саме у   подушці   концентруються всілякі імпульси табіотоки а у нас це сміття купують   Ми вже кілька років поспіль звертаємося до Верховної Ради, до уряду з пропозиціями прийняти закон, який би обмежував ввезення вживаного одягу в Україну Чи щоб встановити   такі ставки мита, аби цей непотріб не могли ввозити в Україну усі. кому за манеться Галузі потрібен закон про ринковий нагляд - щоб про давали лише ті товари, які ма­ють гарантію. Це потрібно і нам, і для споживачів У нас же немає цивілізованого ринку