Сьогодні, 8 листопада, до сторіччя ЗУНР у Державному меморіальному музеї Михайла Грушевського у Львові пройшла наукова конференція «Західно-Українська Народна Республіка в контексті української та європейської історії». На заході була і журналістка Гал-інфо.
Організатори запросили науковців та дослідників, які вивчали історію Західної України. Зокрема, мова йде про події 1 листопада 1918 року, коли у Львові розпочалося повстання, метою якого було встановлення української влади на західноукраїнських землях, що увійшло в історію під назвою «Листопадовий чин».
Першим до слова запросили професора, кандидата філологічних наук, завідувача кафедри української преси факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка Степана Костя з темою "Західноукраїнська народна республіка як історичний імператив: геополітична ситуація, наслідки, уроки" .
Опісля доповіді Степан Кость презентував свою книжку «Журналістика і війна». На його думку, сьогодні в інформаційному просторі існує проблема підготовки військових журналістів. Одним з перших кроків, який він зробив, було запровадження відповідної спеціалізації на львівському факультеті журналістики ЛНУ ім. І. Франка.
До гостей конференції також звернулась і колега Степана Костя – кандидат наук із соціальних комунікацій Зоряна Величко. Вона вже не перший рік цікавиться публіцистикою Осипа Назарука. Нещодавно науковиця навіть захистила дисертацію на тему «Публіцистика Осипа Назарука міжвоєнної доби: ідейно-концептуальні засади, проблематика». Тож, події 1918-1923 років дослідниця розглядала, використовуючи не традиційні методи, а послуговуючись творчістю Осипа Назарука.
(Більш детально про зміст виступу читайте незабаром на Гал-інфо в рубриці #історія).
Серед доповідачів був і кандидат історичних наук, доцент НУ «Львівська політехніка» Іван Хома. Для виступу історик обрав тему «Реакція Західноукраїнських національних сил у Києві на початку творення ЗУНР». У коментарі Гал-інфо, науковець розповів, що стало на заваді становлення незалежної України і визнання її цілим світом.
«Творення ЗУНР відбувалось в умовах, коли вже існувала реальна і де-факто, де-юре, незалежна українська держава зі столицею у Києві, яку очолював гетьман Скоропадський. Адже, які відомо з історії, ще на початку року, 22 січня 1918 року, було затверджено IV Універсал, що проголосив Україну незалежною державою.
Замість того, щоб заявити полякам про те, що ЗУНР – це продовження вже існуючої України, вони створюють своє відокремлене від усього. Натомість вигляд так, ніби зібралась ініціативна група і вирішила собі творити свою державу. Свідченням цього є той факт, що жоден топ-політик жодного разу не був у Києві.
Це свідчить про вічне наше внутрішнє протистояння, взаємопоборювання, боротьба за першість у майстерності творити. Але варто було тоді і зараз консолідуватись довкола загальнодержавної мети, яка говорить про першочерговість в утвердженні соборності. Натомість, що ми бачимо? Бачимо домінування другорядних речей, перегони між соціалістами, демократами тощо. Саме це стало ключовою проблемою, яка завадила українцям жити у своїй незалежній державі».
(Більш детально про зміст виступу Івана Хоми читайте незабаром на Гал-інфо в рубриці #історія).
Не менш важливу проблему порушив фахівець у галузі спеціальних історичних дисциплін, зокрема геральдики, вексилології та сфрагістики, доктор історичних наук Андрій Гречило. Для слухачів дослідник підготував виступ на тему «До питання про державні символи ЗУНР».
Зокрема, науковець зазначив, що як вчора, так і сьогодні гостро стоїть проблема, щодо використання хибного зображення лева. Андрій Гречило наголосив, що замість того, аби звернутись до спеціалістів у галузі геральдики, члени спеціальних комісій із зведення пам’ятників приймають хибні рішення. Не оминув науковець і нещодавні події у Львові, коли 1 листопада одночасно міська рада та обласна відкрили по пам’ятнику до сторіччя ЗУНР.
(Більш детально про зміст виступу Андрія Гречила читайте незабаром на Гал-інфо в рубриці #історія).
Також Андрій Гречило презентував видання, яке здобуло Гран-прі на цьогорічному Форумі видавців у Львові «НАШ ГЕРБ. Українські символи від княжих часів до сьогодення» (Київ, 2018 р.). Книжка вийшла у співавторстві з Богданом Завітієм.
Опісля доповідь на тему «Створення єдиного національного простору: взямозв’язки українців Галичини і Кубані наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття» прочитав дослідник Кубані, доктор історичних наук Дмитро Білий.
Одну з ключових тез науковець сформував так: «Галичина та Кубань створювали два полюси, між якими формувалась загальноукраїнська унікальна спільнота».
(Більш детально про зміст виступу Дмитра Білого читайте незабаром на Гал-інфо в рубриці #історія).
До присутніх також звернувся аспірант Науково-дослідного інституту українознавства Михайло Галущак на тему «ЗУНР: погляди на перехід Галицької армії у передгір’я Карпат весною 1919 року». Далі слово мав кандидат історичних наук, доцент Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського Андрій Сова, який розповів про військово-політичну діяльність Івана Боберського у 1918-1924 роках.
Завершились доповіді виступом Романа Метельського, який створив та розвиває сайт «Фотографії старого Львова» ще з 2011 року. Сьогодні він – знавець Галичини. Сьогодні ж під час прес-конференції він розповів про життя фотографії у Львові на початку ХХ століття.
Дослідник дивується тому, що на загал виставлено так мало фотографій про події Листопадового чину. Адже за його словами, на початку ХХ століття фотоапарат не був розкішшю. Коштуючи один долар, його могли собі дозволити не поодинокі щасливчики.
«Можна з впевненістю говорити про те, що події жовтня-листопада 1918 року були зафіксовані на сотнях, якщо не тисячах світлин. Фотографували як відомі, знакові фотографи, так і маловідомі пересічні мешканці Львова».
(Більш детально про зміст виступу Романа Метельського читайте незабаром на Гал-інфо в рубриці #історія).
Організатори конференції також підготували виставку до сторіччя ЗУНР, яку створили за матеріалами фондової колеції Державного меморіального музею Михайла Грушевського у Львові. Далі у неформальній обстановці відбулось обговорення доповідей, а також екскурсія Державним меморіальним музеєм Михайла Грушевського у Львові.
Конференція відбулась у співпраці Комісії тіловиховання і спорту імені Івана Боберського Наукового Товариства імені Шевченка, Державного меморіального музею Михайла Грушевського у Львові та Кафедри олімпійської освіти Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського.
