1-13 вересня у Львові відбудеться фестиваль, покликаний сприяти інтеграції вимушених переселенців до нової громади. Захід з невибагливою назвою «Фестиваль переселенців та львів’ян» має на меті створити майданчик для діалогу та поглибити знання одне про одного. Організатори (а це кримськотатарський культурний центр «Кримський дім у Львові» та громадська ініціатива «Крим SOS») наголошують, що подібний захід відбувається в Україні вперше.
Атракції та локації
Організатори фестивалю запланували низку подій – майстер-класів, майстерень та виступів, які дадуть змогу львів’янам дізнатися про талановиту та здібну молодь з Донбасу та Криму. Ось лише деякі з них:
- кераміст з Криму Рустем Скібін проведе майстер-клас з гончарного мистецтва;
- співачка та піаністка із Харкова Marinita (Марина Захарова) потішить аудиторію поєднанням фольклорних традицій із джазовою імпровізацією;
- одна з найяскравіших виконавиць кримськотатарського фолку Ельвіра Сарихаліл спільно з джазовим колективом «Acoustic Quartet» (Крим, Харків, Донецьк) виступлять з захопливими композиціями на вільну тему.
Крім того на гостей фестивалю очікує:
- фотовиставка Вікторії Поліщук «Обличчя переселенців», на якій будуть представлені фото людей, народжених у Донецьку, Києві, Ялті та Західній України й об’єднаних тим, що впродовж року доля привела їх до Львова;
- проект знаменитого донецького культурного фонду «Ізоляція» (у вигнанні), що запропонує глядачам серію відео-інтерв’ю з молодими донеччанами, а також фільм про захоплення території фонду в Донецьку;
- смак і потреби інтелектуалів задовольнить підсумкова дискусія з теми «Переселенці і львів’яни: від стереотипів до порозуміння».
Не такий страшний переселенець, як його малюють
Львів не є містом, до якого перемістилося надто багато переселенців. Порівняно з Харковом чи Дніпропетровськом, що прийняли понад 100 тис. осіб, показники Львова доволі скромні – 10 тисяч переселенців у місті і десь стільки ж у області.
Втім, Львівщина є унікальною у тому сенсі, що стала одним з осередків компактного проживання кримських татар. Це пов’язано з тим, що львів’яни одними з перших відреагували на швидкий процес анексії Криму й запросили кримчан приїздити на Галичину.
«Була дуже тепла зустріч, пропонували житло, роботу», – з вогником в очах розповів на прес-конференції з нагоди заходу співорганізатор фестивалю, керівник західноукраїнського офісу Крим SOS» Алім Алієв.
Втім, влітку 2014 року ситуація дещо змінилася, й піднесений настрій змінився сторожким та підозріливим сприйняттям.
«Влітку минулого року пройшла перша хвиля переселення з Донбасу, яку супроводжували масовані вкидання негативної інформації щодо поведінки переселенців. Мовляв, там щось вкрали, там щось розбили. Поширювалася точка зору, що приїхали сепаратисти, що за першої-ліпшої нагоди встромлять ножа в спину», – зазначив Алієв.
Спільні цінності, або Шлюб з розрахунку
Його думку продовжила начальниця Управління культури Львівської міської ради Ірина Магдиш.
«Львів завжди пишався своєю багатокультурністю. Ми любили розповідати, що на Галичині разом мешкали українці, поляки, євреї, угорці, росіяни… Але коли направду стикнулися з цією полікультурністю, то виявилося, що реальність трохи складніша за картинку у книжці», – сказала вона.
Виявилося, що люди з іншою ментальністю, побутовими звичками, уявленнями про свята, зрештою, мовою – це свого роду культурний виклик, що спонукає до свідомого вибудовування діалогу задля порозуміння.
«Тому я міркую про місію культури в часи кризи. Й гадаю, що таке змішування культур може народити справді талановиту дитину. Цією дитиною стане талановита Україна. Буває шлюб із любові, а буває шлюб з розрахунку. Наш розрахунок – це пошук спільного інтересу, об’єднання довкола спільних цінностей», – наголосила Ірина Магдаш.
Алім Алієв уточнив, що, власне, в цьому й полягає провідна мета фестивалю – зруйнувати штучні стереотипи про переселенців. Організатори хочуть показати, що переміщені особи не є людьми, що сіли на шию й щось просять, чогось вимагають. Це люди, які здатні давати. Багато з переселенців доволі швидко адаптувалися на новому місці, відкрили бізнес й працюють на благо Львівщини.
«Чомусь вважається, що переселенці хочуть жити в містах. Однак, коли ми презентували програму «Рівні можливості», яка спрямована на розвиток сільського господарства, то зголосилося багато переселенців, в тому числі кримські татари. Вони готові жити в селі, і від цього виграє Львівська область», – зазначила Оксана Дащаківська – координатор фонду «Відродження», який радо підтримав фестиваль.
«Ми різні, але прагнення в нас спільні – розвинена й заможна країна», – резюмував Алім Алієв.
Сергій Стуканов.
