У Львові хочуть знищити єдиний в Україні міський монастирський сад
В Україні нема жодного міського монастиря, де зберігся б монастирський сад — крім саду монастиря Бернардинів у Львові. Про це наголосив у розмові з „Ратушею» професор Володимир Кучерявий, завідувач кафедри ландшафтної архітектури садово-паркового - господарства та урбоекології Національного лісотехнічного університету. Тим часом нині триває реконструкція площі біля церкви Святого Андрія Первозванного, проект якої (розробник — інститут „Укрзахідпроектреставрація") передбачає замість старих дерев посадити жасмин, форзицію, бузок, магнолію, тую, сакуру, тюльпанове дерево тощо.
За словами головного спеціаліста управління капітального будівництва Львівської міської ради Володимира Бондарчука, згідно з проектом, реконструкція площі за цінами 2007 року коштуватиме 1 мільйон 811 гривень і передбачає замощення території, її перепланування (зокрема, з'явиться більше хідників), а також „замість цього саду старого посадять декоративні дерева. Замовляти їх буде генпідрядник" (фірма „Будінвест", яку пов'язують із депутатом міської ради від БЮТ Михайлом Мужилівським).
Професор Володимир Кучерявий звернувся з листом до міського голови, а також до депутатської комісії екології та природокористування, в якому зазначає, що в жодному разі не можна нищити дерева і насаджувати нові: „У Празі, майже в самому центрі, за монастирськими стінами, теж є сад, там ростуть груші, які туристи можуть покуштувати. Ми маємо достатньо екзотів
у парках, у ботанічних садах, люди можуть побачити і магнолію, і сакуру. До сакури у Львові якась особлива „пристрасть": свого часу хотіли зрубати все довкола Ратуші і посадити чотири сакури, не знаючи, що це звичайна вишня махровоцвітна, яка після цвітіння має дуже неохайний вигляд, з неї лущиться кора. Біля монастирської стіни Бернардинів можна облаштувати сучасний скверик, з красивими підручними чагарниками, але сад монастирський потрібно відреставрувати і показувати його туристам. Треба спокійно вирішити питання з проектом, який ми готові зробити на громадських засадах".
Голова комісії екології та природокористування Віра Лясковська зазначила: „До нашої комісії звернулися з вимогою погодити зрізування дерев біля церкви.
Більшість членів комісії проголосували за зрізання дерев, попри те, що я, Тетяна Крушельницька і ще один член нашої комісії були категорично проти, тому що проектну документацію не погоджено, її не розглядали на містобудівній раді. Це територія, внесена до списку ЮНЕСКО. Як можна було починати реконструкцію без громадського обговорення, без погодження проектної документації, без містобудівного обґрунтування? Потрібно було обговорювати на двох радах — на тій, що стосується управління охорони історичного середовища і на містобудівній раді. Можливо, тепер вони навздогін проектну документацію уже погодили".
Президент благодійного фонду „Збереження історико-архітектурної спадщини Львова" Андрій Салюк звертає увагу на недотримання норм реставраційних робіт під час облаштування території: „Коли опрацьовували колону біля костелу, сходи, які підходять до неї, розібрали, довкола зацементували і зверху знову поклали сходи. Застосовувати цемент під час реставраційних робіт категорично неприпустимо, тому що камінь, з якого збудовано колону, через декілька років почне руйнуватися, і негативні наслідки залишаться". Використання бетону підтверджує Володимир Бондарчук: „Біля колони ми робили фундамент під сходи. Оскільки вони падали, нас попросили, щоб ми їх укріпили. Ми зняли сходи, забетонували і знову поклали їх. Було загальне погодження управління охорони історичного середовища щодо реконструкції площі. Але самої колони ми не рухали, оскільки її реставрація потребує окремого проекту".
Інший аспект, на якому акцентує Андрій Салюк, чи саме ці роботи щодо комплексу монастиря с первинними: „Комплекс потребує активних ремонтно-реставраційних робіт, а почали з упорядкування подвір'я. Облаштовувати скверик, а потім робити реставраційні роботи на стінах — трохи дивна почерговість, як на мене".
Вставка
"Застосовувати цемент під час реставрації неприпустимо», — наголошує Андрій САЛЮК
Наталя ДУДКО
"Ратуша", 14-20.08.2008 №31
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ