Малий бізнес на маргінесі

Насамперед мова йде про створення належних умов для розвитку бізнесу, адже якщо відкинути чи не головну проблему, про яку говорять всі підприємці – потужний фіскальний тягар, то зіткнемося з іншою – з високими відсотковими ставками для підприємців-початківців. Це стосується як короткострокових, так і довгострокових активів. Разом з тим, незважаючи на те, що за останні роки українські банки значно просунулися у своєму розвитку, якість фінансових послуг й надалі залишається на досить низькому рівні. І йдеться не лише про високі відсоткові ставки, а й про спектр послуг – клієнтам фактично вже п‘ятий рік поспіль пропонують лише гроші на поповнення оборотних коштів та основних фондів. За експертними даними, на кінець 2006 року сукупний банківський кредит приватним позичальникам складав лише 40% українського ВВП, у той час як у західних країнах цей показник перевищував 200%. Здавалось в цьому могли б допомогти міжнародні фінансові установи, які ще 10 років тому розпочали програму допомоги комерційним банкам з видачею довгострокових кредитних ліній для кредитування малого бізнесу, але наразі про ці програми ніхто вже й не згадує.

 

 

У вересні 1996 року уряд Німеччини з метою поліпшення фінансового становища малих і середніх підприємств в Україні ініціював надання українським комерційним банкам спеціальної кредитної лінії -- Німецько-Українського Фонду (НУФ). Первісний капітал цього фонду був наданий Кредитною Установою для Реконструкції (KfW), НБУ і Мінфіну України. Грошові кошти були надані Україні безоплатно у вигляді гранту на підтримку українських ММП та спільних німецько-українських підприємств. У грудні 1998 року Європейський Банк Реконструкції та Розвитку (ЄБРР) разом з TACІS -- Програмою Європейського Союзу та Агентством США з Міжнародного Розвитку (USAІD) започаткували Програму мікрокредитування ЄБРР, метою якої також була підтримка українських ММП. Оскільки менеджмент обох цих програм здійснювався компанією ІPC, вони були об’єднані в одну спільну програму, що отримала назву Програма мікрокредитування в Україні (ПМКУ). У рамках ПМКУ шість банків-партнерів здійснювали фінансування ММП: «Райффайзен банк Аваль» (колишній банк «Аваль», партнер ПМКУ з 1997 р.), «Приват Банк» (з 1997 р.), банк «Форум» (з 2000 р.), «ПроКредит Банк» (з 2001р.), банк «Надра» (з 2003 р.) та «Кредитпромбанк» (з 2004 р.). У вересні 2006 р. новий партнер «Кредо Банк» планував розпочати кредитування мікро- та малого бізнесу в рамках ПМКУ.

За весь період роботи ПМКУ, починаючи з квітня 1997 року до кінця вересня 2006 року, мікро- та малі підприємства України отримали близько 318 000 кредитів на суму понад 2 млрд. доларів США. Кошти ПМКУ надаються на фінансування підприємств, що працюють у галузі торгівлі, дрібного виробництва, надання послуг та сільськогосподарського виробництва. Протягом 2006 року позичальники, в рамках ПМКУ, отримували щомісяця у середньому більше 100 млн. доларів США кредитних коштів, що становило близько 13 000 кредитів щомісяця, порівняно з 65-ма кредитами на місяць у 1999 році. Поточний кредитний портфель ПМКУ складає 107 000 кредитів на суму 804 мільйонів доларів США. Середній розмір поточного кредиту, наданого одному клієнту, дорівнює 7 000 доларів США.

Якщо говорити про умови допомоги ПМКУ, то кредити за програмою мікрокредитування ЄБРР видаються на суму від 100 до 20 000 доларів США, у гривнях  близько до ринкової ставки, а в доларах -- нижче за ринкову ставку. Якщо кредит дається на обіговий капітал, то терміном до 6 місяців, а на основний капітал – до 1,5 року. Німецько-Український Фонд видає кредити на тих самих умовах, але на суму 100 -- 25 000 євро в гривнях по річній ставці, близькій до ринкової, в євро -- максимум 18,5% річних.

Малі кредити за програмою ПМКУ видаються на суму 20 000 – 75 000 доларів США (ЄБРР) у гривнях близькі до ринкової ставки, а в доларах нижчі за ринкову ставку -- максимум 16% річних. За програмою Німецько-Українського Фонду малі кредити видаються на суму 25 -- 100 тис. євро, річні ставки при цьому складають в гривнях близько до ринкових, в євро максимум 13,5% . Якщо здійснюється кредитування обігового капіталу, то кредити за програмами як ЄБРР, так і Німецько-Українського Фонду надаються терміном до 1-го року, основного капіталу – терміном до 3-х років.

Кошти мікрокредитування ММП можуть використовуватися на фінансування торгівельної, виробничої або сервісної діяльності, за винятком підприємств, що займаються виробництвом зброї або військового обладнання, виготовленням хутрових виробів або торгівлею рідкісними видами тварин, виготовленням тютюнових, горілчаних виробів, гральним бізнесом, валютними спекуляціями, інвестиціями в цінні папери та видами діяльності, що входять до Переліку видів виробництва, фінансування яких заборонено ЄБРР з екологічних міркувань.

 

 

«Досвід постсоціалістичних країн, не кажучи вже про економіку високорозвинутих країн Західної Європи вказує на те, що підтримка малого бізнесу дає поштовх до розвитку самих країн, а не лише певної верстви населення, -- говорить керівник Інституту трансформації суспільства Олег Соскін. -- Відповідно до цього досвіду, підтримка малого бізнесу здійснюється через цільові Фонди підтримки малого бізнесу, банки, інші фінансові установи, з рівнем річних ставок, які не перевищують 2-3 %. Це дозволяє швидко розвиватися малому бізнесу, тим самим підвищуючи рівень доходів громадян. У нас в Україні, таких умов в принципі не існує».

І справді, українські банки не можуть запропонувати малим підприємцям пропозиції, від яких не можливо відмовитися. Наприклад, на поповнення обігових коштів українські банки, без застави, грошовий кредит видають від одного до п‘яти років на суми від 1 до 7 тис. доларів США. При цьому кредитні ставки в гривнях становлять в середньому 16,5%-18,75% річних, але можна знайти і 20-30% річні ставки. У Львові найдешевший кредит пропонує ВАТ «Селянський банк Дністер» -- до 15 тисяч гривень в гривнях, терміном на 2 роки, річна ставка, при цьому, становить 0,00001 %, але стягується 2% одноразової комісії та 2% щомісячної комісії від суми кредиту. Найдорожчий – ВАТ «Кредобанк» -- до 7 тис. доларів США, надаються під 30% річних в гривнях, або 26% в доларах та євро. Щодо інших фінансових установ, то АКІБ «УкрСиббанк» пропонує кредит на поповнення обігових коштів та придбання основних фондів на суму від 3-ох до 5-ти тисяч доларів США під заставу до 5-ти років, при цьому клієнт сплачуватиме 13% річних в доларах + 1,5 % + 20 доларів США одноразової комісії за користування кредитом, 16,5 % річних в гривня + 1,2 % + 15 євро одноразової комісії та 11,9 % річних, з комісією в 2 % + 20 доларів одноразової комісії в євро. Банк «НАДРА» пропонує мікрокредитування або на суму до 25 тис. доларів США, з умовами базових ставок 15,5 % річних в доларах, та 19,9 % річних в гривнях, та 14,45 % річних в доларах та 18,9 % річних в гривнях, якщо сума кредиту становить від 25 тис. доларів. Термін кредитування від 2-ох до15-ти років, в залежності від суми кредиту, комісія банку відсутня. В якості застави трактується рухоме та нерухоме майно. Спеціально розроблена програма «Агроуніверсал» пропонує сільгоспвиробникам гроші під базову ставку 17 % річних в гривнях + одноразова комісія в 4%, терміном на 4 роки. На поповнення обігових коштів, придбання основних засобів банк видає підприємцям кредити лише в гривнях під 20% річних, терміном до 5-ти років.

АКБ ВАТ«Електронбанк» пропонує беззаставні експрес-кредити для приватних підприємців на розвиток бізнесу -- максимальна сума позики банку становить 26 тисяч грн, терміном на 1 рік. Банк бере 20 % за користування кредитом, 4 % одноразової комісії та щомісячних 0,5 % від суми виданого кредиту. Банк «ОТП» надає беззаставний овердрафт на 12 місяців, з користуванням траншу до 30-ти днів. Розмір кредиту становить 30% від середньомісячного обороту підприємства і надається в гривнях, під 18,75 % річних + 1% комісії банку. ЄВРОБАНК ЄФГ «Універсальний» пропонує своїм клієнтам гроші під заставу нерухомого майна терміном до 20 років – річні ставки становлять в гривнях 19,5 %, та 13,45% в доларах, та під заставу рухомого майна – терміном до 5-ти років під 14 % річних в доларах, та під 20 % річних в гривнях. Одноразова комісія під цей вид кредитування становить 1,5 %. АКБ «ЛЬВІВ» гроші в кредит надає до 10 тис.грн., без застави до 1 року під 23% річних, з одноразовою комісією в 3%, або до 2 років під 24 % річних, з одноразовою комісією 4 %. Для приватних підприємців ВАТ«Кредобанк» видає беззаставні -- експрес-мікрокредити до 7 тис. доларів, які надаються під 30% річних в гривнях, або 26% в доларах та євро, одноразова комісія банку складає 4% та заставні мікрокредити під заставу нерухомого та рухомого майна банк, які банк видає до 30 тис. доларів та в еквіваленті в гривнях та євро, під 22% річних в гривнях, 16% річних в доларах та євро. Разова комісія становить від 1- 3% в залежності від забезпечення кредиту. Також своїм клієнтам банк пропонує міні-кредит до 250 тис. доларів під 19% річної ставки в гривнях, 15% річної ставки в доларах та під 14 % в євро, одноразова комісія складає від 1,2 до 3,5%, в залежності від суми забезпечення.

АППБ «Райффайзен Банк Аваль» кредиту на обігові кошти» не пропонує, але є грошовий кредит, що надає банк під заставу нерухомості, щоправда власний внесок позичальника має становити не менше 30 %. Банк кредитує на суму від 3 тис. до 100 тис. доларів, терміном від 1-го до 10-ти років включно. В гривнях відсоткова ставка становитиме 17 % річних, у доларах та євро — 13,5 %, розмір комісії — 2 % від суми кредиту. Забезпечення — застава ліквідної нерухомості, також обов‘язковим є страхування за рахунок позичальника нерухомості, що була надана у заставу та життя самого позичальника.

«Якщо раніше діяли програми ЄБРР, з якими працював «Аваль», «Укрсиббанк» та ще декілька банків, то тепер і їх не має, -- говорить Соскін, -- але ставки і тоді не вирізнялися дешевизною, і доходили до 15-16 % річних, при чому в доларах, а не в гривнях. Зараз Фонд підтримки малого бізнесу хоч і працює, але невідомо кому саме він видає кредити. Іноземні банки, що мають дешеві кредитні ресурси в Україні також не поспішають відмовлятися від заробітку – видають кредити під 11-14 % в іноземній валюті. Ще одне джерело підтримки підприємництва – інвестиційні фонди зараз фактично замість видачі дешевих кредитів займаються інвестуванням грошей у інші види бізнесу, скуповують акції».

«Ми маємо проблему з тим, що банки в Україні переважно спрямовані на видачу споживчих кредитів та кредитування нерухомості – більшість банків не спеціалізуються на наданні послуг підприємцям, і в них відсутні відповідні спеціалізовані продукти, -- говорить експерт з банківської справи, кандидат економічних наук, доцент кафедри банківської справи Львівського інституту банківської справи Олексій Другов. -- Причина цього в тому, що банкам вигідніше прокредитувати купівлю автомобіля або іпотеку, бо відсутня проблема з забезпеченням кредиту, бо в якості забезпечення кредиту береться майно придбане в кредит, при цьому буде вищим і заробіток банків -- подекуди банки беруть 35% від вартості кредиту, а при кредитуванні підприємців (програми кредитування поповнення оборотних коштів тощо) банки вимагають забезпечення, яке подекуди сягає 250 % від суми позики і кредитні ставки є суттєво нижчими, відтак банк заробляє значно менше, ніж на інших видах кредитування».

За словами експерта, підприємців найчастіше цікавлять кредити під поповнення обігових коштів, або кредити на розвиток, в тому числі на закупівлю устаткування, нерухомості, так звані «інвестиції». Але високі кредитні ставки знижують «активність» клієнтів.

«Найбільше підприємці беруть кредити під поповнення обігових коштів, переважно терміном до 3-х місяців, менше -- на купівлю нерухомості, переважно на 2-3 роки. Інші види кредитування малим підприємцям невигідні», -- каже Другов.

 

 

На думку  керівника Інституту трансформації суспільства Олега Соскіна, для того щоб змінити цю ситуацію насамперед потрібно змінити політику НБУ та знизити рівень інфляції.

«Щоб змінити ситуацію треба, щоб НБУ змінив свою валютну політику, відв‘язавши гривню від небезпечного долара і в курсовій політиці орієнтувався на так звану валюту «Керенсі-бот», іншими словами на кошик валют, в який входить долар США, євро, японська єна та англійський фунт, тоді зменшаться облікова та відсоткова ставка НБУ. Також треба знизити рівень інфляції, що призведе до зниження річних відсоткових ставок банків в гривнях», — зазначив він.

Також в пригоді для зниження ставок, на думку експерта, стане реформування податкової системи.

«Необхідно перейти до директивної податкової системи, ліквідувати ПДВ, податок на прибуток підприємств і ввести прямий податок. Також потрібно переглянути політику податкових надходжень -- хоча б 50% податкових надходжень має залишатися на місцях, а ще  50 - в центрі», -- говорить Соскін.

Хоч пропозицій щодо полегшення життя малого бізнесу  достатньо, проте щодо того, наскільки вдасться реалізувати їх в життя є певні сумніви. І насамперед вони пов‘язані з політикою, але вже не НБУ, а Верховної Ради, Президента та Уряду. І вислів «Старий кінь колії не псує» тут не підходить, так само як і не підходять кандидатури, які зараз прориваються в Уряд за допомогою різноманітних політичних сил.

 

 

Валентин КОНЦЕВИЧ