Зі зміною структури виконавчих органів Львівської міської ради з Ратуші пішли не всі одіозні фігури — переконаний депутат ЛМР, голова міської організації Громадянської партії „Пора” Маркіян Іващишин. Він був серед тих, хто свого часу досить активно критикував кадрову політику Андрія Садового. Наразі особливих застережень щодо нових чиновників, які прийшли в мерію на початку 2007 року, цей депутат не має, однак і надалі обіцяє пильно стежити за новими призначеннями в Ратуші і в разі чогось не тільки критикувати, а й сварити голову міста за його кадрову політику. Про це, а також про політичні прогнози щодо майбутньої долі помаранчевих сил та партії „Пора” зокрема в інтерв’ю „Гал-info”з Маркіяном Іващишиним.
— Пане Маркіяне, попри те, що з-поміж усіх політичних сил, представлених у Львівській міській раді, «Пора» була чи не найлояльнішою до міського голови, Ви, фактично, найбільше критикували мера Андрія Садового, особливо за його кадрову політику. З нового року набула чинності нова структура виконавчих органів Львівської міської ради, відповідно, дещо змінився і склад чиновників мерії. Як ви оцінюєте кадрові зміни в міськраді і що можете сказати про нинішню кадрову політику Андрія Садового?
— Про нові кадри ще важко щось сказати. Втім, якихось особливих застережень до них наразі в мене нема. Якщо після цього перехідного періоду в Ратуші не залишиться одіозних фігур, то я буду задоволений. Якщо ж люди, які показали себе у минулі роки не дуже привабливо, зуміють там втриматися, то, звичайно, я і надалі буду критикувати Садового і навіть сварити за його кадрову політику.
Що ж до нової структури виконавчих органів міської ради загалом, то я оцінюю її як позитивну. Це спільний продукт мерії і депутатського корпусу. У будь-якому випадку наша партія доклалася до розробки цієї структури усіма силами, якими тільки могла.
— Уточніть, будь ласка, кого Ви маєте на увазі під одіозними фігурами і хто з них залишився працювати у міській раді?
— З того, що я одразу можу пригадати, це, наприклад, керівники управління капітального будівництва. Однак загалом більшість тих осіб, до яких особисто я мав серйозні застереження, пішли з міської ради. Скажімо, в управління комунального майна цього року прийшла вже інша людина, так само, як і в управління земельних ресурсів.
— 5 січня Львівська міська рада не без гострих дискусій та навіть деяких баталій прийняла загальний фонд бюджету Львова на 2007 рік. На формування ж спеціальної частини бюджету міста Андрій Садовий дав депутатському корпусу майже місяць. Як Ви прогнозуєте, які найбільші суперечності та конфлікти можуть виникнути в міськраді при розгляді спеціального фонду міського бюджету?
— Я б не сказав, що загальну частину бюджету міська рада приймала якось важко. На мій погляд, бюджет просто був більш-менш вдумливо вичитаний і опрацьований депутатами. Насправді бюджетний процес є довготривалим і складним, і те, що міська рада була поставлена в таку ситуацію, що прийняти бюджет нам треба було найпізніше за тиждень після нового року, оскільки міські бюджети треба прийняти за два тижні після прийняття Держбюджету, — це трохи зле. Дискусії ж, які були, і те, що нам довелося на два дні розтягнути сесію, щоб прийняти міський бюджет на цей рік, показали, що депутати відповідально ставляться до бюджетного процесу. Я думаю, що загальний фонд бюджету, який ми прийняли, є більш-менш збалансований і з фінансової точки зору, і з точки зору потреб міста.
Стосовно ж спеціального фонду бюджету, то, насамперед, я думаю, будуть конфлікти щодо цільового використання коштів. Так, скажімо, у нас є бюджетна резолюція, де сказано, що не менше 10% спеціального фонду має йти на охорону пам’яток архітектури, а 15% має йти на проектування, щоб не повторилася ситуація, яка була із площею Ринок. Проте у проекті спеціального фонду бюджету Львова на 2007 рік, який запропонував нам перший заступник міського голови, цього не передбачено. Отож, зокрема, навколо цих питань, думаю, конфлікти і суперечки однозначно будуть.
— Пане Маркіяне, від питань господарських до питань політичних… Сьогодні багато політиків та політологів говорять про об’єднання помаранчевих сил, яке може статися вже цього року. На Ваш погляд, чи можливе це об’єднання і якщо так, то хто із загальнонаціональних лідерів може очолити помаранчевих?
— Я не думаю… Якщо ви маєте на увазі під помаранчевими найбільші політичні сили цього табору — „Нашу Україну” та БЮТ — то я думаю, що таке об’єднання неможливе і лідери тут зовсім ні до чого. Навіть сьогоднішнє голосування у Верховній Раді, коли було подолано мораторій Президента на продаж землі, показало, що це вже не є навіть якісь політичні розбіжності, просто БЮТ задекларував, що є блоком лівого спрямування, а „Наша Україна” — що є блоком правого спрямування. Ми бачимо чітко окреслені ідеологічні розбіжності між цими двома частинами помаранчевих сил, отож їхнє об’єднання неможливе, але я би з цього не робив жодної катастрофи. Я думаю, що швидше на наступних президентських виборах можна очікувати об’єднання певної частини „Нашої України” і певної частини Партії регіонів, з тієї частини політиків, які мають ліберальну і праволіберальну ідеологію.
— Якщо найближчим часом буде прийнято закон про місцеве самоврядування, за яким вже наступного року можуть відбутися наступні вибори до місцевих рад, як на ці вибори піде партія „Пора”?
— Так само, як йшла на попередні вибори, тобто окремо. Основне середовище нашої партії є сильне і спроможне щось запропонувати місцевій громаді, і якщо все-таки відбудуться дострокові вибори, то на Західній Україні „Пора”, думаю, здобуде не гірший результат, аніж під час голосування у 2006 році.
— Після минулорічних виборів громадянська партія „Пора” фактично перетворилася у містечкову політичну силу. Вона має непогані позиції у Західній Україні, найбільше, звичайно, у Львові, однак на всеукраїнському рівні „Пора” повністю провалилася, чи не лякає це Вас?
— Це є проблема, яку треба вирішувати природним шляхом. З одного боку, це навіть є добре, бо партія має природній ґрунт, з якого треба виходити. Партія не ставить собі в пріоритети бути в парламенті у найближчі два-три роки, але це є той час, за який треба активно розвернути свою діяльність. Я переконаний, що „Порі” під силу за найближчі два-три роки стати успішним загальнонаціональним проектом.
Розмовляла Оксана ЛАБОЙКО
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ