Слухай онлайн

Майбутнє альтернативі бензину є, але в перспективі

Про те, що потрібно шукати альтернативу дорогому паливу, виготовленому з нафти, в Україні збагнули вже досить давно, а от придумувати її почали лише недавно. Причому на практиці, на жаль, досі у цьому напрямку нічого зробити не вдалося. Напередодні та після влаштованої прем’єркою Юлією Володимирівною Тимошенко бензиновою кризою жваво обговорювалася альтернатива бензину та дизпаливу, вироблених з нафти, – біодизель, етиловий бензин, скраплений газ, інше, але жоден з «ініціативних» проектів так і не був прийнятий. Одні ветував Президент, бо парламентарі занадто розщедрилися на пільги промисловцям, що збирались ввозити обладнання з-за кордону, інші ж пригальмували, відправивши на доробку в комітети, самі парламентарі, вирішивши, що набагато вигідніше мати справу з продуктами переробки «чорного золота». В сухому залишку маємо лише дві альтернативи бензину та дизелю – скраплений газ та бензин з газового конденсату.

Свого часу Генрі Форд висловив ідею, що етанол стане паливом майбутнього, і пропонував своїм покупцям автомобіль Ford T з двигуном, що може працювати на етанолі, бензині або їх суміші. Фордівський етанол вироблявся з бобових, сої, кукурудзи або льону. Інший геній Рудольф Дизель створив в 1890 році дизельний мотор, який працював на біодизелі – арахісовій олії.

Під час Другої світової війни німці використовували як паливо бензин, виготовлений з низькоякісного вугілля, що відчутно здешевлювало цей вид палива. Як відзначають аналітики ПЕК, нині, попри те, що 90 відсотків всіх автомобілів ще їздять на бензині та дизелі, зроблених з нафти, альтернативне паливо доволі успішно відвойовує в нафтопродуктів позиції на ринку палива. Секрет в ціні – собівартість виготовлення «альтернативного» бензину в середньому на 30-50 відсотків нижча за собівартість бензину, виготовленого з нафти, а вартість біодизеля на 20-40 відсотків нижча від солярки. Крім собівартості працює і чинник інвестицій – не лише крупні автомобілебудівні концерни вкладають кошти у розвиток технологій, а й уряди багатьох європейських держав приймають програми в підтримку транспортних засобів, які використовують альтернативні види палива.

Економічно-екологічний аспект

Одне авто в середньому щорічно споживає з атмосфери більше 4 тонн кисню, водночас викидаючи в повітря близько 800 кг чадного газу, 40 кг оксидів азоту та майже 200 кг різноманітних вуглеводнів.

Початком серйозного розвитку альтернативних паливних технологій можна вважати 1992 рік, коли у Ріо-де-Жанейро відбулася всесвітня конференція ООН, на якій було підписано декларацію про міжнародне співробітництво в галузі охорони навколишнього середовища та розвитку досліджень по розвитку альтернативних видів палива. Конкретика декларації була затверджена в 1997 році в Кіотському протоколі, відповідно до якого індустріально-розвинуті країни зобов’язувалися скорочувати викиди шкідливих газів (CO2, CH4, N20 інші) щорічно на 5,2% порівняно з 1990 роком. Зокрема ЄС планує до 2010 року скоротити викиди до 8%, а Австрія – до 13%.

В США розвиток альтернативних видів палива передбачений законодавством. Зокрема існують такі закони, як «Про альтернативне моторне паливо», «Про чисте повітря» та закон «Про енергетичну політику», на основі яких міністерство енергетики США значно розширило науково-дослідні програми в сфері використання енергоресурсів на автотранспорті і розробило нові програми по прискоренню широкомасштабного застосування альтернативних видів палива. Національні програми переходу автотранспорту на альтернативне паливо успішно функціонують в Канаді, Новій Зеландії, Аргентині, Італії, Голландії, Франції та інших країнах світу насамперед на міському автотранспорті. Для цього розроблена відповідна нормативно-законодавча база – цінова, податкова, тарифна, кредитна. Результати: в Голландії 50% автомобілів працює на природному газі, а кожне десяте авто – на зрідженому газі. В Австрії та в Данії 90-95% автобусів у якості палива використовують газ. У Великобританії діють спеціальні програми переходу на альтернативні джерела енергії (Power Shift Programs), які зокрема передбачають компенсацію до 75% витрат при переобладнанні авто на використання газу, а в Німеччині власникам авто, що їздять на природному газі, надають щорічні одноразові компенсації при нормі токсичності «Євро-4» та зниження розміру податку. Також при страхуванні авто передбачається спеціальний екологічний тариф, що становить 15% від звичайних ставок. В Україні, як і в інших країнах пострадянського простору, не існує концепції виробництва альтернативних видів моторного палива.

Програми впровадження альтернативних видів палива підтримують і виробники авто – за прогнозами аналітиків, до 2010 року планується ввести до 50 різноманітних моделей авто, що працюватимуть на альтернативних видах палива. Особливо активними в цій галузі в Європі є компанії Mercedes-Benz, BMW, MAN, Messer. А до 2020 року, згідно з резолюцією ООН, заплановано збільшення випуску авто, що працюватимуть на альтернативному паливі до 23% всієї кількості авто, що випускатимуться, з них 10% (23,5 млн шт.) – на природному газі.

Альтернатива

Синтетичний бензин. Сировиною для його виробництва може бути як вугілля, так і природний газ та інші речовини. Найбільш перспективним вважається синтезування бензину з природного газу, при цьому природний газ окислюється у присутності каталізатора в синтез-газ, що містить СО і Н. Моторне паливо з синтез-газу видобувають або за допомогою процесу Фішера-Тропша, або за допомогою так званого Мобілпроцесу через проміжне отримання метанолу. З 1 м куб. синтез-газу одержують 120-180 г синтетичного бензину. Але наразі синтетичне паливо з природного газу в 1,8- 3,7 раза дорожче за нафтове, тому назвати його перспективним в найближчі 20-30 років буде важко.

Американська суміш. Як моторне паливо метанол має високе октанове число і низьку пожежонебезпеку. Його можна змішувати з бензином і використовувати як основу для ефірної добавки – метилтретбутилового ефіру. У 1998 році в США було вироблено близько 12.5 млрд літрів цієї суміші, що становить 30% від загального обсягу продажів бензину в США. Зараз же, як стверджують аналітики, «американська суміш» заміщає в США більшу кількість бензину і сирої нафти, ніж всі інші альтернативні види палива разом узяті. На пострадянському просторі ця суміш не використовується, оскільки вона має досить високу вартість.

Електромобілі. Поки що джерелом енергії в електромобілі служать в основному свинцево-кислотні батареї, які є наразі найдешевшими. Стандартний комплект свинцево-кислотних акумуляторів для електромобіля середньої маси коштує близько 3000 дол. і дає можливість пробігу 150 км без підзарядки. Існують і більш «просунуті» технології зберігання енергії, що дозволяють збільшити термін роботи батарей, але вони наразі залишаються досить дорогим варіантом. У цілому, як і раніше, ціна електромобілів значно перевищує ціну бензинового аналога.

Автомобілі на паливних елементах. Паливний елемент – це пристрій, що генерує електроенергію безпосередньо на борту транспортного засобу за рахунок процесу зворотнього електролізу. У якості палива, що має вміст водню, використовується або стиснутий водень, або метанол. У цьому напрямку працюють досить багато закордонних автомобільних фірм, і якщо їм вдасться наблизити вартість автомобілів на паливних елементах до вартості бензинових, то це стане реальною альтернативою традиційним видам палива в країнах, які імпортують нафту. Наразі вартість закордонного експериментального легкового авто з паливними елементами становить від 100 тис. до 1 млн дол.

Етанол. Маючи високе октанове число і енергетичну цінність, етанол є високоякісним моторним паливом. Зокрема Бразилія з 1970 року заміщає етанолом щороку 250 000 барелів імпортної нафти. У 90-х рр. в Бразилії чистий етанол в якості моторного палива використовували більше 7 млн автомашин, ще 9 млн машин – його суміш з бензином. У цій країні створена заправна мережа з 25 тис. етанолових заправок. Другим світовим лідером за масштабами виготовлення етанолу для потреб автотранспорту є США – тут у 1994 році вироблялось понад 5,3 млрд літрів етанолу, а також будувалися нові підприємства для виробництва 900 млн л палива в рік. Етанол-бензинова суміш становить 10% паливного ринку США.

Втім, в Україні такий варіант застосувати, мабуть, не вдасться. Річ у тім, що вартість етанолу в середньому набагато вища за собівартість бензину. Інтерес до використання етанолу в якості моторного палива за кордоном обумовлений податковими пільгами. Так, в США діє система, за якою продавцям система пільг компенсує збитки в тому випадку, якщо вони продають етанол за ціною бензину. Мета проведення такої політики в США і Західній Європі – знизити залежність автотранспорту від імпорту нафти.

Біодизель. Останніми роками в США, Канаді і країнах ЄС зріс комерційний інтерес до біодизельного палива, особливо до того, що виробляється з рапсу. В Австрії біодизельне паливо вже зараз становить 3% спільного ринку дизпалива при виробництві 30 тис. тонн на рік. У Франції ці потужності становлять 20 тис. тонн на рік. В Італії – 60 тис. т/год. У США планується на 20% замінити звичайне дизпаливо біодизелем і використовувати його на морських суднах, міських автобусах і вантажних автомобілях. В Україні при наявності і можливостях виробництва біо-дизпалива, воно не виготовляється. Як стверджують аналітики ринків ПЕК, обсяги рапсу, що вирощується в Україні, викуповують європейські паливні холдинги, тому назвати перспективним цей напрямок також не можна.

Шахтний метан. Останнім часом до альтернативних видів автомобільного палива стали відносити і шахтний метан, але це у світі, а не в Україні. До 1990 р. в США, Італії, Німеччині і Великобританії на шахтному метані працювали понад 90 тис. автомобілів. У Великобританії, наприклад, він широко використовується як моторне паливо для рейсових автобусів у вугільних регіонах країни.
Вміст метану в шахтному газі коливається від 1-го до 98%. В якості моторного палива інтерес представляє газ, видобутий з вугільних пластів методом стимулювання газовіддач. Шахтний газ має в своєму складі 95- 98% метану, 3-5% азоту і 1-3% діоксиду вуглецю.

Український варіант

Найбільш популярними видами альтернативного моторного палива в Україні є природний газ та бутано-пропанова суміш.

Природний газ. Фактично найпоширеніший вид альтернативного палива. Нині в світі нараховується більше мільйона транспортних засобів, які використовують природний газ в якості моторного палива. Популярним він є і в Україні. Результати досліджень токсичності газобалонних автомобілів, що були проведені за кордоном, показує, що при заміні бензину на природний газ викид токсичних складових (г/км) в навколишнє середовище знижується, в середньому, по оксиду вуглецю в 8 разів, вуглеводнях – в 3 рази, оксидам азоту – в 2 рази, димності – в 9 разів.

Зріджені вуглеводневі гази або бутан-пропанова суміш. Це найбільш високоякісний продукт переробки нафти і нафтового попутного газу. В якості моторного палива він має важливу перевагу перед іншими видами газового моторного палива, наприклад природного газу, біогазу та інших – бутан-пропанова суміш при нормальній температурі і тиску в 1,6 МПа переходить в рідкий стан. Хоча в принципі цей вид моторного палива не є альтернативним нафтопродуктом, бо видобуток попутного нафтового газу безпосередньо пов'язаний із видобутком нафти. Коли її запаси вичерпаються, то дешевого бутан-пропана вже не буде. Витрати на видобуток попутного нафтового газу в 6-8 разів вищі, ніж на видобуток природного газу, і тому вже в найближчі 10-15 років використання цього виду палива перестане бути перспективним. Попри це, собівартість цього палива значно нижча за собівартість бензину, і тому саме на цьому виді альтернативного палива працює найбільше число автомобілів в світі – 3,5 млн шт.

За словами експерта з ПЕК Віктора Гальчинського, саме пропано-бутанова суміш є найбільш популярною в Україні. «Пропано-бутанова суміш наразі є єдиною альтернативою бензину та дизелю в Україні. Причина – нижча собівартість, відтак попит на нього буде доти, допоки ціна газу буде відставати від ціни бензину», – каже Гальчинський. На пропано-бутановій суміші їздять фактично всі маршрутки та автобуси, зараз ця суміш стає популярною і на легкових та вантажних автомобілях.

«У Львівській області в 2006 році працювало 19 модулів лише мережі ОККО, які заправляли пропано-бутанову суміш, в 2007 році планується відкрити ще 3 модулі. 5 заправних модулів має мережа WOG, а також приватні заправки – разом в області працює близько 35 модулів які заправляють пропано-бутановою сумішшю. Це вигідно але, на жаль, не достатньо поширено», – коментує ситуацію прес-секретар «Галнафтогазу» Олесь Пограничний. За його словами, лише на заправках мережі ОККО реалізується 13,5 тис. літрів суміші в день, тобто в загальному у Львівській області споживають приблизно 8-9 млн літрів пропано-бутанової суміші на рік.

Другим за популярністю в Україні видом альтернативного палива є природний газ. У 2006 році дочірня компанія НАК "Нафтогаз України" "Укртрансгаз" реалізувала через власну мережу автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій (АГНКС) 450,45 млн куб. м природного газу в якості моторного палива (при завантаженості станцій 65,9%). Як розповіли «Гал-info» в компанії, використання таких обсягів зрідженого природного газу в якості моторного палива дозволило вивільнити понад 416,67 тис. тонн рідкого моторного палива (дизель та бензин). В Україні мережа АГНКС ДК “ Укртрансгаз" складається з 89 станцій, найбільша кількість АГНКС знаходиться в Донецькій (13), Київській (9) та у Львівській (9) областях. Крім АГНКС ДК “ Укртрансгаз", у Львівській області працюють ще й приватні компанії.

Третім за популярністю, але доволі перспективним видом палива в Україні є бензин, зроблений з газового конденсату. В Україні єдиним виробником його є Шебелинський газопереробний завод. У Львівській області цих заправок досить мало, більш поширені вони на сході – бензин з газового конденсату продають на Львівщині мережа «Нафтогаз», що належить «Укргазвидобуванню», та приватні джоберські мережі «Нафтогаз - Екойл».

Біодизель до «4 місця», на жаль, не дотягує. Як говорить Віктор Гальчинський, попри те, що біодизель є доволі перспективним напрямком, його масовому виробництву в Україні перешкоджають брак капіталу та технологій. «Технологія вироблення біодизеля в Україні не відпрацьована, крім того, для цього необхідні великі капіталовкладення, тому розцінювати його можна буде лише в перспективі», – вважає експерт.

 

Валентин КОНЦЕВИЧ.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...