Слухай онлайн

Метаморфози в концепції розвитку Львівського Палацу мистецтв

Сьогодні т.в.о. директора Львівського Палацу мистецтв Юрій Гнатковський представив нову версію концепції стратегії розвитку Львівського культурно-мистецького центру „Львівський палац мистецтв”, після нищівної критики ЗМІ, громадських діячів і депутатів попередньої версії. З першого погляду очевидно, що в концепцію внесено значні зміни щодо самої структури палацу та поставлених цілей на майбутнє.
Порівняймо: „Основна мета - залучити до Палацу більшу кількість відвідувачів, особливо молодь, оскільки саме молодь повинна формуватися під впливом мистецтва і творитиме мистецтво в майбутньому. Зв’язок між поколіннями митців не може бути втрачено. Моя задача, зокрема, знайти спільну мову між одними і іншими” – саме так Гнатковський представив мету вперше. На сьогоднішній день вона поставлена так: „Основна мета – стати центром мистецького життя Львова та західного регіону України”.
В одному із пунктів першої версії концепції розвитку Палацу мистецтв Гнатковський вказав, що планує зробити палац міжнародним, що викликало чимало обурення і запитань, адже у закладі і до його призначення проводили міжнародні форуми, зокрема, Міжнародний економічний форум. Тепер же пункт про міжнародну співпрацю звучить так: „За посередництвом послів, консулів та діячів культури підписати меморандуми про спільні заходи та співпрацю з європейськими установами культури”. Також у попередній концепції було зазначено, що доцільно використати ще не задіяні можливості культурного закладу, а саме проведення форумів та інше. Ця благородна ідея – проведення форумів викликала шквал негативних емоцій, адже у Львівському палаці мистецтв щороку відбувається Всеукраїнський форум видавців – найбільша і найпопулярніша книжкова виставка-ярмарок в Україні, Міжнародний економічний форум, і, звичайно, неодноразово проводилися конференції та культурно-мистецькі акції. Цей пункт у новій концепції розвитку звучить так: „Сприяти більшій популяризації заходів Палацу мистецтв”.
Окрім цього, у новій концепції передбачено ряд заходів задля збільшення потоків відвідувачів у Палац Мистецтв. Першочерговою вимогою для проведення заходів високого рівня, що й сприятиме потоку відвідувачів, - створення відповідних умов: удосконалення системи освітлення приміщень, оптимізація простору виставкових площ, удосконалення опалення, пожежної безпеки, охорони приміщень та інше.
А нещодавній скандал з постановкою вечора пам’яті Степана Бандери у Львівській опері авторства т.в.о. директора Львівського палацу мистецтв, на нашу думку, посприяв швидким структурним змінам: при Палаці мистецтв створять дорадчо-наглядову раду митців, яка працюватиме над тим, щоб надалі уникнути подібних ситуацій та сприяти розвитку закладу.
„16 грудня 2008 мене призначили на посаду т.в.о. директора Львівського палацу мистецтв і весь цей час велась робота над опрацюванням статуту Палацу мистецтв, - каже Гнатковський. - Ще з самого початку роботи палацу в статуті було записано про створення дорадчої мистецької ради, її функції: формування оргкомітетів по роботі над організацією заходів, редакторська робота у видавництві часопису, комунікаційна у мистецьких товариствах Львівщини, організаційна у роботі з громадськими організаціями, а також з іноземними партнерами”.
Гнатковський зазначив, що протягом місяця йшли переговори з представниками різних мистецьких кіл і вже сформувалося коло небайдужих людей, серед яких: директор Львівської галереї мистецтв Борис Возницький, доктор мистецтвознавства, незалежний куратор Орест Голубець, художники Петро Гулин і Петро Ситняк, художник-скульптор Петро Старух, мистецтвознавець Богдан Шумилович, Заслужений діяч мистецтв України, керівник творчої майстерні Театру „У кошику”, кандидат мистецтвознавства Ірина Волицька, директор центру культурного менеджменту Ігор Савчак.
Від творчої еліти Гнатковський очікує пропозицій, які б зробили палац популярним культурним центром і його відвідували не рідше, аніж кінотеатри. Всім зрозуміло, що для цього необхідні значні фінансові вкладення і, як каже Гнатковський, кошти – питання не завтрашнього дня. „По залученню коштів ми в першу чергу будемо працювати з європейськими фондами, просити гранди щодо залучення іноземних фінансових ресурсів, - підкреслив він. – Результати роботи, які не стосуються фінансування, львів’яни зможуть побачити невдовзі, а ті, що потребують значного фінансування - після того, як будуть поставлені чітко окреслені цілі, а головне – затверджений статут”.
Також Гнатковський планує започаткувати видавничу справу та друкувати щоквартальний часопис про мистецькі події Львова та Західної України, що стане початком нагромадження бібліотеки мистецької літератури палацу. Оскільки Львівський палац мистецтв має стати культурно-мистецьким центром, то він планує відкрити двері і для експериментальних театральних колективів, музикантів, переобладнавши конференц-зал для їх виступів, а також створити необхідні умови для показів авторського кіно.
Нагадаємо, 17 грудня 2008 року стало відомо, що на посаду в. о. директора Палацу мистецтв за поданням начальника управління культури й туризму ЛОДА Галини Дорощук призначено Юрія Гнатковського. А вже 23 грудня депутати Львівської облради, під час сесії ухвалили рішення про окремі питання функціонування комунального виставкового комплексу "Львівський палац мистецтв" і скасували наказ про призначення т.в.о. директора Палацу мистецтв Юрія Гнатковського начальником управління культури та туризму Львівської ОДА Галиною Дорощук. Згідно з рішенням, прийнятим на сесії, управління майном спільної власності ЛОР та управління культури ЛОДА мають привести статут комунального виставкового центру Львівського палацу мистецтв у відповідність до статуту комунального підприємства Львівської обласної ради, після затвердження статуту депутати ЛОР знов розглядатимуть питання про призначення керівника Палацу мистецтв.


Оксана Мельник
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...