Слухай онлайн

Місія неможливого

Новий прем’єр Юлія Тимошенко виконала чи не основну свою передвиборчу обіцянку – розпочала процес компенсації втрат від знецінення грошових заощаджень, тим самим забезпечивши собі в подальшому відчутні політичні бонуси та однозначну фору перед політиками-невдахами, що візьмуть участь в президентських перегонах восени 2009 році, і які, перебуваючи за останні 5 років біля керма держави, так і не спромоглися на хоч якийсь економічний прорив. Втім є два «але»: з одного боку громадяни-платники податків, які не є вкладниками колишнього Ощадбанку СРСР, оплачуватимуть вкладникам знецінені заощадження, тому що держбюджет, по суті, є «великою скарбничкою», в яку всі українці сплачують свій відсоток від сімейного бюджету. Другий аспект полягає в тому, що кампанія повернення заощаджень коштує приблизно 130 мільярдів доларів або 3,5 річних бюджети України, і фінансується фактично за рахунок скасування інших статей, закладених до бюджету, в тому числі соціальних та інвестиційних. Принаймні, про це говорять економісти, застерігаючи – наслідки повернення заощаджень можуть стати для економіки України негативними.
Механізми
 
Кабінет Міністрів затвердив механізм компенсаційних виплат по знецінених заощадженнях вкладників Ощадбанку СРСР, прийнявши 10 січня 2008 року постанову «Про виплату у 2008 році громадянам України компенсації втрат від знецінення грошових заощаджень, вкладених до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, та облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, сертифікати Ощадного банку СРСР і державні казначейські зобов'язання СРСР, придбані на території Української РСР». Постановою затверджено порядок перерахування коштів Держбюджету для здійснення компенсаційних виплат вкладникам Ощадного банку СРСР.
З загальної суми коштів, а це 20 мільярдів гривень в 2008 році, 5,76 мільярда гривень заплановано витратити на компенсацію втрат від знецінення грошових заощаджень, поміщених в період до 2 січня 1992 року в установи Ощадбанку СРСР, що діяли на території України, а також облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, сертифікати Ощадбанку СРСР, державні казначейські зобов'язання СРСР, придбані на території Української РСР, у межах проіндексованих заощаджень, але не більш ніж 1000 гривень на вкладника.
Крім того, компенсації отримають і спадкоємці вкладників. 230 мільйонів гривень отримають спадкоємці вкладників, які померли у 2005-2007 роках, або інші особи, визначені статтею 8 Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України", які не отримали компенсацію втрат від знецінення грошових заощаджень протягом 2005-2007 років, в межах залишку проіндексованого вкладу, але не більш як 500 гривень, а також померлих у 2008 році, в межах залишку проіндексованого вкладу, але не більш як 500 гривень. Ще 10 мільйонів гривень буде витрачено на відшкодування спадкоємцям застрахованих осіб чи страхувальників, померлих у 2005 - 2007 роках, або іншим особам, визначеним статтею 8 Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України", які не отримали компенсацію втрат від знецінення грошових заощаджень протягом 2005-2007 років, в межах залишку проіндексованого страхового внеску, але не більш як 500 гривень, а також померлих у 2008 році, в межах залишку проіндексованого страхового внеску, але не більш як 500 гривень.
Компенсаційні виплати проводитимуть їх власникам в готівковій чи безготівковій формі в національній або іноземній валюті за офіційним обмінним курсом НБУ – кошти зараховуватимуться за бажанням вкладників на поточний або на депозитний рахунок, через три дні після внесення в Реєстр вкладників заощаджень даних про них, необхідних для ідентифікації вкладника при відкритті рахунку. Як повідомив міністр фінансів Віктор Пинзеник, з поточного рахунку кошти із 11 січня можна буде зняти в будь-який час, а по депозитних «Ощадбанк» запропонував відсотки по валютних вкладах - 9,5 відсотка, по вкладах у гривні - 13,5 відсотка, при чому з щомісячним нарахуванням відсотків із можливістю знімати їх кожного місяця.
Як повідомила «Гал-info» начальник відділу депозитів та компенсаційних виплат ЛОУ ВАТ «Ощадбанк» Марія Романчак, для внесення даних в інформаційно-аналітичну систему "Реєстр вкладників заощаджень громадян" вкладники мають подати за місцем знаходження вкладу або за місцем свого проживання до безбалансового відділення Ощадбанку документи, що необхідні для відкриття вкладного рахунку фізособи та заявку – доручення, а також документи, що підтверджують право власності на заощадження.
Щодо аспектів, то їх два. Перший – зареєструватися та отримати виплату компенсацій можна лише у тому відділенні Ощадбанку, де зберігався радянський вклад, тобто ті особи, що змінили місто проживання, мусять для отримання компенсацій поїхати в те місто і у те районне відділення Ощадбанку, де був здійснений вклад. Другий – в цьому році виплату компенсацій здійснюватимуть лише по одному рахунку навіть якщо вкладник має їх декілька і лише на суму до однієї тисячі гривень. Решта заощаджень чекатиме наступних років, хоча, можливо, найближчим часом урядовцями та парламентарями буде віднайдено спосіб повернення заощаджень, але, мабуть, вже не у формі готівки, принаймні про це говорять самі політики.
Повернення заощаджень створило справжній ажіотаж – станом на 11 січня, за даними Романчик, вже 33 тисячі вкладників Львівщини подали документи на компенсаційні виплати грошей Ощадбанку СРСР. Вкладники, переважна кількість з яких люди пенсійного віку, створили величезні черги, «довжиною» у цілий день, а у деяких випадках не обійшлося без штовханини та деяких заворушень – вчора вкладники штурмом брали одне з відділень Ощадбанку і навіть дійшло до виклику міліції. Втім можна сміло спрогнозувати, що штовханина продовжуватиметься – сьогодні, як повідомляє прес-служба Ощадбанку, розпочнуться перші виплати установи Ощадбанку вкладникам, які 8 січня 2008 року пройшли реєстрацію. Учора, як зазначають в прес-службі ВАТ “Ощадбанк”, отримали перший у цьому році транш бюджетних коштів, який становить майже один мільярд гривень, і ці кошти вже перераховано на рахунки балансових відділень регіональних управлінь для наступного зарахування на діючі або відкриті поточні чи вкладні (депозитні) рахунки вкладників.
 
Missionimpossible
 
На початку компенсаційної кампанії уряд Тимошенко заявив про намір у 2008 році повернути вкладникам Ощадбанку СРСР близько 20 мільярдів гривень, зокрема, за рахунок надходжень від приватизації, яких в держбюджеті на 2008 рік заклали на суму 8 мільярдів гривень. Ще 12 мільярдів гривень уряд сподівається одержати від позапланових доходів від приватизації, що, до речі, не зафіксовано в бюджеті.
Крім того, у парламенті вже зареєстровано законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України», який вніс нардеп-бютівець Антон Яценюк, відповідно до якого передбачено, що знецінені грошові заощадження громадян України компенсуються державою протягом 2008-2009 років у повному обсязі.
Щодо останнього задуму, то виконати його буде надзвичайно важко. Як зазначив в коментарі «Гал-info» експерт з банківської справи, доцент кафедри банківської справи Львівського інституту банківської справи Олексій Другов загальна сума вкладів становить 130 мільярдів доларів, тобто 650 мільярдів гривень, що становить 3,5 річних бюджети України. «Зрозуміло, що повністю погасити заощадження, навіть за 10 років, враховуючи економічний розвиток України, не можливо. Урядовці це розуміють, як і політики, які це ініціювали. Для останніх головний ефект полягає в тому, що виплата заощаджень розпочалася. Крім того, треба враховувати і інший аспект – звідки саме взялися гроші на компенсаційні виплати. Офіційно – від приватизаційних надходжень, але фактично з тих соціальних статей, на які приватизаційні та інші надходження мали бути спрямовані. Можна говорити і про, в деякій мірі, рокіровку – гроші, що мали піти, наприклад, на субвенції, на оплату послуг ЖКГ та на збільшення соціальних виплат підуть на компенсації вкладникам, які фактично і підуть на оплату житлово-комунальних послуг та інші соціальні потреби», – говорить Другов.
На питання, чому ж Тимошенко затіяла завідомо не можливу до виконання місію, експерт відповів, що Тимошенко попри всю критику її ідеї знала, що робила.
«На вибори треба було з чимось йти, і як це в основному відбувається, з чисто популістськими гаслами. Політично стратегія виправдана, оскільки Тимошенко почала реалізовувати чисто популістське гасло, що значно примножить її політичні девіденти. З іншого боку, проблема полягає в тому, що вона фактично на ходу розробляє механізм повернення заощаджень, а також те, що вона взялася не за найгостріше питання – з таким самим успіхом, і з меншою шкодою для економіки можна було, наприклад, поставити на «ноги» медицину або підвищити самі соціальні виплати».
Інший аспект, про який говорить Другов, полягає в тому, що насправді не Україна має відшкодовувати заощадження, а Росія, як спадкоємниця СРСР. «На жаль, з тим ми маємо замкнуте коло: Росія, як спадкоємниця СРСР, мала б відшкодувати борги колишнього Ощадбанку СРСР, тому що напередодні розвалу Союзу, на початку 90-х з України були вивезені всі гроші Ощадбанку СРСР до Москви, і всі про це знають. Але Леонід Кравчук підписав з Єльциним «нульовий варіант» – угоду, якою визнається, що Україна до Росії та навпаки не має жодних претензій, в тому числі і фінансових. Тому зараз вимагати від Росії повернути Україні заощадження неможливо, це треба було робити перед підписанням нульового варіанту», – сказав Другов.
Також критикує Тимошенко, яка затіяла кампанію відшкодування компенсацій, директор центру соціальних досліджень «Софія» Андрій Єрмолаєв. «Це кепська ідея. Держбюджет являє собою скарбничку, в яку всі українські громадяни-платники податків забезпечують надходження. І тут вирішуються, що шоста частина бюджету – 20 мільярдів гривень – піде не на вирішення соціальних проблем українського суспільства та на інвестиційні програми, тобто на його розвиток, а на виплату боргів по заощадженнях СРСР. Ці виплати не є соціальними інвестиціями, і скільки б не говорилось про справедливість, громадяни не бажають бути рівними, вони хочуть мати рівні права. І тому не можна урівнювати у виплатах ті гроші, які люди колись заробили важкою працею, спекуляцією та отримали їх у спадок. Краще б ці кошти спрямували на молодіжне будівництво, розвиток сільської медицини тощо, бо ці виплати для однієї людини – допомога, для іншої – образа, а для третьої – просто подарунок, який вона отримала у спадок, хоча насправді частина суспільства змирилася з тим, що їхні заощадження вже в минулому. І коли тепер всі вони отримують 1 000 гривень, це урівняйлівка. Крім того, повстає питання громадянина – не вкладника, але наповнювача Держбюджета – а чому він має погашати заборгованість чужих, радянських боргів?», – говорить Єрмолаєв в коментарі «Гал-info».
За словами експерта, дії Тимошенко по реалізації компенсаційної кампанії є проявом популістського підходу до економіки. «На довгу компенсаційну кампанію будуть витрачені гроші, відібрані з програм розвитку, відтак країна в подальшому не розвиватиметься а дрейфуватиме, допоки ця кампанія не закінчиться», – вважає Єрмолаєв.
Не погодитися з експертами важко, але для простого громадянина вже традиційно є мало важливо, як називаються подачки від держави, і в якій обгортці він їх отримує – головне, щоб пігулка була солодка. Змінити це буде дуже важко, але без цих змін Україна буде й надалі дрейфувати, а українці «поневірятись по світах» або й надалі вибирати тих, хто запропонує більш солодку, ніж інші подачку.
 
Валентин КОНЦЕВИЧ
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...