Муніципальна позика для Львова: Садовий проти депутатів

 Запозичення мають становити більш як половину бюджету розвитку Львова на цей рік, який розрахували в обсязі 180 мільйонів гривень: 88 мільйонів гривень — наповнення бюджету власними силами та 92 — за рахунок запозичення. Пояснюючи доцільність здійснення запозичення, міські чиновники аргументують це тим, що до 2011 року, а саме до такого часу планують віддати запозичене, значно зросте капіталізація землі і майна, отож зараз вигідніше взяти запозичення, аніж розпродавати власність міста. Як повідомив журналістам заступник міського голови, директор департаменту з питань економічної політики Олег Синютка, без запозичень для наповнення дохідної частини бюджету розвитку Львова на цей рік потрібно продати 375 тис. кв. м об’єктів нерухомості, а з запозиченнями – всього лише 332 тис. кв. м. Враховуючи ж, що рівень капіталізації нерухомості за цей час, за підрахунками департаменту, становитиме 2,68%, а майна — 2,5%, місто бачить в запозиченні дуже велику вигоду. Щоправда, свої розрахунки виконавча влада не підкріплює висновками жодних авторитетних експертів.

Натомість багато фахівців наголошують, що вже сьогодні ціни на львівському ринку землі і майна є суттєво завищеними, отож спрогнозувати ситуацію на майбутнє дуже важко. Зокрема, як зазначив „Гал-info” доцент кафедри кадастру території Національного університету „Львівська політехніка” Сергій Хропот, у наступні роки ціни на майно та нерухомість у нашій державі можуть не лише не зрости, а й суттєво „обвалитися”. „Це дуже складне питання і на сьогодні однозначно сказати, зростатимуть чи ні найближчим часом ціни, думаю, не зможе ніхто. Взагалі ж ринок має тенденцію не тільки до росту цін, але і до їхнього спаду. Якщо говорити про ринок нерухомості та землі в Україні, то, на мою думку, він неадекватно завищений порівняно зі станом нашого розвитку і темпами зростання цін. Тенденції ринку нерухомості прогнозувати важко. Проте якщо розвиватиметься фондовий ринок, то нас чекає обвал цін на нерухомість, якщо ж ні, то ціни і надалі зростатимуть. Просто таке враження, що із цінами на землю та на майно сьогодні хтось навмисне грається, але ця гра не може тривати довго”, — переконаний Сергій Хропот.

Не вірять в гіперкапіталізацію землі та майна Львова і депутати Львівської міської ради й, відповідно, ставлять під великий сумнів доцільність взяття майже 100-мільйонного запозичення для наповнення бюджету розвитку міста. Як наголошують майже в один голос народні обранці, вони не проти запозичення як такого, однак його доцільно здійснювати лише у тому випадку, якщо місто має стратегічний план розвитку хоча би на п’ять років, чітко окреслено, на які конкретні цілі спрямують кошти від запозичення, а також зрозуміла перспектива економічного ефекту від вкладання запозичених коштів у ту чи іншу сферу. У Львові нічого цього немає. Більше того, місто не має перспективного плану розвитку і наразі навіть не проведена інвентаризація комунальної власності, відповідно, до кінця не відомо, якими активами володіє міська громада. Також не розроблено конкретних проектів, під які братимуться запозичення, не кажучи вже про те, що зовсім не зрозумілий економічний ефект від випуску облігацій. „Нам говорять, що ці кошти підуть на ремонт доріг та на комунікації, але незрозуміло, на чому ми в такому випадку зекономимо? Якщо ми ремонтуватимемо львівські дороги за рахунок запозичених коштів і віддаватимемо відсотки за запозичення, ми ж не зробимо потім ці дороги платними, щоб відбити ці гроші”, — говорить член фракції УНП у Львівській міській раді Володимир Гірняк.

Натомість, як заявляє Олег Синютка, місто має реалізовувати не комерційні, а соціальні проекти. Отож економічного зиску від запозичення чекати не треба.

„Дехто говорить про випуск муніципальних облігацій, як про залучення коштів під певні комерційні проекти. Я хотів би сказати, що це глибоко помилкове уявлення. Сьогодні функція міста – не здійснення комерційних проектів, а забезпечення соціальних потреб територіальної громади і, відповідно до цього, забезпечення перспективних проектів”, — переконаний Олег Синютка.

Дуже цікавим нюансом запозичення під випуск муніципальних облігацій є, як запевняють чиновники, відсутність застави, мовляв, гроші дають під добру репутацію міського голови та виконавчих органів влади.

„Гарантією є самі цінні папери, і покупець цих паперів несе всі ризики. Якщо місто оголосить дефолт, то, відповідно, покупець втрачає. Це суто його ризики, в заставу не йде ні нерухомість, ані земельні ділянки”, – пояснював ще раніше Олег Синютка.

Поряд з тим, один із пунктів ухвали „Про запозичення до міського бюджету Львова”, яку Львівська міська рада прийняла у жовтні 2006 року, передбачає: „Для забезпечення наповнення дохідної частини міського бюджету Львова на період обігу облігацій внутрішньої місцевої позики (до 2012 року), встановити залишок активів територіальної громади (комунальне майно, земля) не менше п’ятикратного обсягу боргових зобов’язань Львівської міської ради”. Більше того, попередня ухвала, яку пропонували депутатам, взагалі передбачала, що під матеріальне забезпечення місто резервує міське майно (100 тисяч кв. м) або в грошовому еквіваленті не менше 300 мільйонів гривень та 200 га землі або в грошовому еквіваленті не менше 200 мільйонів гривень. В іншому проекті тієї ж ухвали зазначено просто, що „для забезпечення наповнення дохідної частини бюджету розвитку міського бюджету Львова на період обігу облігацій внутрішньої місцевої позики (до 2012 року), встановити залишок активів територіальної громади (комунальне майно, земля) не менше п’ятикратного обсягу боргових зобов’язань Львівської міської громади”.

Чим матеріальне забезпечення відрізняється від застави, не розуміють навіть депутати, а міська влада й не старається це пояснювати…

„Пункт про матеріальне забезпечення боргу викликав у нас найбільше заперечення, адже з одного боку нас запевняють, що застави нема, а з іншого закладають п’ятикратний розмір боргових зобов’язань…”, — наголосив „Гал-info” голова бюджетної комісії Львівської міської ради Андрій Стецьків.

Як постійно наголошує міський голова Андрій Садовий, на запозиченнях під випуск муніципальних облігацій живуть чи не всі розвинуті міста Європи, мовляв, це велика перспектива, не скористатися якою просто гріх. Тим більше, що, як стверджує він, цей проект у Львові реалізовуватиме людина, яка вже має позитивний досвід роботи у цій сфері. Кілька років тому Олег Синютка, перебуваючи на посаді заступника міського голови Івано-Франківська, розробив проект випуску облігацій муніципальної позики на суму 5,5 млн грн під 12% річних терміном на п’ять років для реалізації програми з реконструкції міського освітлення. Всі облігації Івано-Франківська викупив київський банк „Хрещатик”, але після приходу в місто нової влади, виявилося, що вартість цієї програми є завищеною майже на мільйон гривень. Щоб вийти із ситуації з мінімальними втратами, 4,5 млн грн, які ще не використали, місто поклало на депозит у „Приватбанк”, а програму з реконструкції освітлення закінчувало вже за рахунок власних коштів.

Втім, попри те, що випуск муніципальних облігацій в Івано-Франківську не приніс місту очікуваних результатів, це ще далеко не найгірший досвід муніципальної позики в Україні. Так, у 1997 році 61 мільйон гривень запозичення під випуск муніципальних облігацій для наповнення бюджету розвитку взяла Одеса. Основною метою випуску облігацій була додаткова мобілізація коштів для реалізації програм соціально-економічного розвитку міста і поповнення міських бюджетних фондів для фінансування муніципальних програм і проектів, спрямованих на розвиток інфраструктури регіону. Поряд з тим, як і у Львові, серед проектів, які мали бути введені в експлуатацію в Одесі за рахунок отриманих коштів, лише незначна частина могла принести місту реальний дохід. Ускладнило ж ситуацію те, що у міському бюджеті Одеси не існувало швидко ліквідних резервів, за рахунок яких можна було б здійснити розрахунки у разі виникнення ускладнень. Вже у 1998 році розмір суми до сплати (з урахуванням нарахованих відсотків) становив близько 45% від доходів бюджету міста. Це унеможливлювало застосування секвестру (пропорційного скорочення коштів, передбачених бюджетом, для подолання дефіциту бюджету) до окремих видаткових статей з метою акумулювання коштів для розрахунку за позикою. У результаті місто оголосило про дефолт і було змушене розпродувати об’єкти комунальної власності, щоб виплатити заборговане.

Звичайно, в Україні був і позитивний досвід взяття запозичення під випуск муніципальних облігацій — в Києві, Дніпропетровську, Кам’янець-Подільському, Черкасах та інших містах. Однак майже у всіх випадках гроші брали під реалізацію проектів житлового будівництва. Коли ж питання про запозичення постало у Львові, противники такої операції одразу ж згадали про сумний досвід Одеси, наголошуючи на тому, що львівська ситуація аж надто вже схожа з одеською. Поряд з тим, міська влада твердо переконана, що у Львові дефолту не буде.  

„Жодних ризиків при випуску муніципальних облігацій я не бачу. На сьогодні активи міста становлять близько 30 млрд грн, і в 1600 разів перевищують зобов’язання територіальної громади. Окрім того, упродовж 2001-2006 років доходи загального фонду міста зросли в 3,5 раза. Можливість дефолту практично виключена”, – стверджує директор департаменту з питань економічної політики Львівської міської ради.

Поряд з тим, впевненість міських чиновників у дуже райдужних перспективах 92-мільйонного запозичення під випуск муніципальних облігацій не поділяє депутатський корпус Львівської міської ради, за яким, власне, останнє слово у цьому питанні. Так, як з’ясувало „Гал-info”, наразі жодна із депутатських фракцій ЛМР не готова голосувати за запозичення, в той час, як до сесії, на якій розглядатимуть це питання, залишився всього лише один день. Формально фракції ще не прийняли остаточного рішення, однак вже майже ніхто не вірить у те, що виконавча вдала зможе придумати за цей час достатні аргументи, якщо не змогла придумати їх більш як за три місяці.

„На сьогодні нас не змогли переконати у тому, що запозичення будуть ефективними. Нині ситуація на ринку є несприятлива для того, щоб брати позики на таких умовах, які пропонує мерія, — під 12% річних. Вже наступного року фінансова кон’юнктура, як прогнозують експерти, буде сприятливішою, і ми зможемо взяти гроші під менші відсотки. Один рік, я думаю, погоди нікому не зробить. Тим більше, що за цей час ми змогли б детально продумати проекти, під які брати запозичення справді вигідно.  Натомість економічні та інженерні служби мали б зосередитися на ефективному використанні коштів. Якщо б вони виважено та раціонально підійшли до виконання робіт, то можна було б зекономити 10-15% і нам би не довелося брати позики під комунальні проекти, — переконаний голова фракції блоку „Наша Україна” у Львівській міській раді Василь Трач. —  Якщо сьогодні випускати муніципальні облігації на тих умовах, які нам пропонують, то хіба під комерційні проекти. Наприклад, під купівлю земель приміської зони, які належать сільським радам, щоб побудувати нові мікрорайони Львова, створити там інфраструктуру і віддати їх під забудову. Запозичені кошти також можна використати на відселення львів’ян з аварійних будинків, які є архітектурною пам’яткою, з центральної частини міста. Натомість розробити інвестиційні проекти для бізнесу, щоб реставрувати ці будинки. Крім цього, запозичення вигідно використовувати під програми енергозбереження. Насамперед це стосується утеплення бюджетних установ: дитячих садків, лікарень, шкіл. Якщо ми один рік вкладемо у це гроші, то вже наступними роками ці організації споживатимуть значно менше електроенергії і, відповідно, це буде для міста відчутною економією”.

Найбільш ефективним запозичення коштів для впровадження енергозберігаючих технологій вважають депутати від фракції БЮТ у Львівській міській раді. Як наголосив „Гал-info” голова цієї фракції Юрій Гудима, в умовах нинішньої нестабільності української економіки, досить ризиковано йти на операцію, яку пропонують здійснити виконавчі органи міської ради Львова. За його словами, фракція БЮТу ще не прийняла остаточного рішення щодо голосування з приводу запозичення, однак економічної ефективності в цьому не бачить.

Як вважають же члени фракції ГП „Пора”, якщо вже брати запозичення, то лише під абсолютно нові проекти. „Наша позиція однозначна: нові гроші під нові проекти. Якщо вже брати запозичення, то для будівництва нових доріг, а не латання старих, для створення нової інфраструктури, а не реконструкції вже існуючої, — говорить голова фракції ГП „Пора” Петро Адамик. — Ми позитивно ставимося до запозичень — це досить поширена і ефективна практика у всій Європі, але ми маємо чітко знати, під що ці гроші підуть. Наразі ж „Пора” не готова підтримати проект запозичення у Львові”.

На відсутності реальної економічної вигоди від запозичення під випуск муніципальних облігацій наголошує і голова фракції ПРП у Львівській міськраді Олег Бас. Саме через це, за його словами, фракція Партії реформи і порядок за запозичення вірогідніше, що голосувати не буде.  

Члени ВО „Свобода” проект запозичення під випуск муніципальних облігацій, як наголосив голова фракції партії у Львівській міській раді Василь Павлюк, не підтримують в принципі.

„У нашій передвиборній програмі був пункт про створення муніципального банку і це принципово. Створивши такий банк, ми даємо незалежність і стабільність для міста. Що ж стосується запозичення, то вони можуть бути виключно на комерційній основі, а зичити, щоб тупо проїдати — це безглуздо”, — наголосив Василь Павлюк.

Очевидно прорахувавши те, що депутати не підуть на запозичення, мерія вдалася до „підступної” хитрості, щоб тиснути на народних обранців, — бюджет розвитку Львова-2007 прорахували лише з урахуванням 92-х мільйонів запозичення, в той час як остаточного рішення щодо позики ще немає. Фактично, депутатський корпус поставили у таку ситуацію, що або йти на запозичення, або приймати бюджет з дефіцитом у 92 мільйони. У разі другого варіанту, можна, звичайно, на ходу дещо спробувати перекроїти, урізати деякі статті бюджету, а також збільшити обсяги продажу землі та майна, але запланованих 180-ти мільйонів гривень, як переконаний голова бюджетної комісії Львівської міськради Андрій Стецьків, все одно досягти не вдасться  — максимум 130-140 мільйонів. Якщо ж ще врахувати позицію міського голови щодо максимального скорочення продажу активів міста, то доля бюджету розвитку Львова на цей рік залежатиме від того, хто кого „переборе”: депутати Садового чи Садовий депутатів. Поряд з тим, депутати міськради не захотіли „йти на поводу” у виконавчих органів і зажадали від мерії альтернативного проекту бюджету. 5 лютого, як повідомив „Гал-info” Андрій Стецьків, Олег Синютка мав надати головам фракцій ЛМР проект бюджету, без урахування запозичення. І тут найцікавіше… попри обіцянки, депутатам роздали проект бюджету, з якого не „викинули” 92 мільйони гривень запозичень під випуск муніципальних облігацій, а лише врахували деякі зауваження депутатського корпусу щодо розподілу грошей. 

„Олег Синютка намагався навести нам додаткові аргументи, які свідчили б на користь позики, але наразі нікого так і не переконав. А от чому нам в черговий раз роздали проект бюджету з урахуванням муніципальної позики він так і не пояснив”, — зазначив Андрій Стецьків.

Наразі мерія та депутати домовилися про те, що до сесії новий-старий проект бюджету розвитку мають розглянути на засіданнях профільних комісій Львівської міської ради. Всі сподіваються, що до четверга вдасться врегулювати спірні питання і досягти консенсусу щодо бюджету. Втім, цілком зрозуміло, що питання лише в тому, погодиться депутати поступитися своєю позицією чи ні, бо мерія, як засвідчують дії чиновників, доцільність муніципальної позики відстоюватиме до кінця і всіма можливими способами.