Напруженість на східних кордонах України зростає. Чи зважиться Росія на відкрите вторгнення?
Серед причин глобального світового військового конфлікту, який може статися вже у 2019 році, американські експерти називають відкритий напад Росії на Україну. Включно зі здійсненням масштабної наступальної операції вглиб української території. Фактично з цим погоджується і керівництво НАТО. Так, за словами генерального секретаря Північноатлантичного союзу Й.Столтенберга, у 2019 році основними пріоритетами НАТО стануть протидія Росії та підтримка України.
Всі ці оцінки та плани щодо України, на жаль, мають під собою реальне підгрунтя. Росія дійсно готується до війни з метою «остаточного усунення української проблеми». Для режиму В.Путіна це питання стає особливо актуальним у зв’язку з провалом всіх інших спроб примусити Київ поступитися Москві за всіма основними напрямами, що стосуються національних інтересів України. Насамперед, стосовно Донбасу та Криму. Адже саме через це Росія не тільки не може позбутися західних санкцій, але й підпадає під нові, які вже призвели до катастрофічних наслідків для російської економіки. А тут ще й падіння світових цін на нафту, яка залишається головним джерелом доходів російського бюджету та поповненням залишків фінансових резервів.
В цілому усунення української проблеми, і у найкоротші терміни, вже реально стає питанням «життя та смерті» для Росії. І вона, схоже, збирається її усувати за старим сталінським методом – «немає людини – немає і проблем», а в даному випадку – «немає України – немає і української проблеми». А далі будь що буде…
По суті цього і не приховує російське керівництво, яке відкрито висловлюється про «можливість втрати Україною своєї державності». Причому, пов’язує це з найрізноманітнішим приводами: від результатів виборів в Україні, які можуть не влаштувати Росію, – до нібито підготовки Києва до нападу на «ДНР» і «ЛНР», та навіть на Крим. І навіть більше, Москва вже балакає і про «агресію України проти Росії». Подібні заяви систематично озвучує як президент РФ В.Путін, так і міністерство закордонних справ Росії. Остання така пролунала кілька днів тому, де йшлося не лише про стягування Україною своїх військ на Донбас, але і про її наміри застосувати проти самопроголошених республік хімічну зброю.
Як правило, саме до такої риторики вдається агресор, прагнучи прикрити підготовку свого нападу на своїх супротивників, що давно і добре відомо у світі. Зокрема, це було відзначено спеціальним представником Державного департаменту США з питань України К.Волкером. На його досить обґрунтовану думку, заяви Москви щодо провокацій України в Криму та на Донбасі є нічим іншим, як прикриттям планів нових російських атак. Як вважає К.Волкер, Росія цілком очевидно вишукує привід для нападу на Україну.
А що вже до відвертих військових приготувань Росії на кордоні з Україною, то тут годі щось казати. Так, у засобах масової інформації вже не раз повідомлялося про нарощування Москвою угруповання своїх військ, як у сусідніх з Україною російських областях, так і в анексованому Криму та на окупованих територіях Донецької і Луганської областей. До цього можна додати ще й термінове повернення до Севастополя із Середземного моря одного з найбільш боєздатних кораблів ВМФ РФ – фрегата «Адмирал Эссен», а також посилення винищувального полку на аеродромі Бельбек в Криму сучасними винищувачами Су-27СМ та Су-30М2.
Останнім часом збройні сили Росії фактично відпрацьовують практичні плани війни проти України. Зокрема, за даними воєнної розвідки України, які оприлюднені в ЗМІ, з другої половини грудня ц.р. російські окупанти проводять масштабні військові навчання у «ДНР» та «ЛНР». При цьому російські війська та збройні формування бойовиків приведені у вищий ступінь бойової готовності.
За повідомленням штабу Західного військового округу (ЗВО) збройних сил Росії, великі військові навчання плануються також у Воронізькій, Білгородській, Курській, Брянській та Смоленській областях. У них братимуть участь понад 3 тис. військовослужбовців та близько 600 одиниць бойової техніки. В тому числі модернізовані танки Т-72Б3, бойові машини піхоти БМП-2, бронетранспортери БТР-82А, а також артилерійські системи «Нона-СВК», Мста-Б, Мста-С, БМ-21 «Град», та «Торнадо-Г». Крім того, під час навчань виконуватимуться одиночні та групові пуски ракет оперативно-тактичних комплексів «Искандер-М» та зенітних ракетних комплексів С-400.
Активні заходи з підготовки до можливих бойових дій спостерігаються також і у Південному військовому окрузі (ПдВО) ЗС РФ. Зокрема, показово формуються аеромобільні підрозділи, які можуть швидко перекидатися як до районів бойових дій, так і у тил супротивника. У підрозділів висока маневреність та значна вогнева потужність за рахунок використання багатофункціональних транспортних і ударних вертольотів.
Така тактика застосовується не тільки у повітряно-десантних, але і мотострілецьких військах та в морській піхоті. Так, аеромобільні підрозділи формуються у частинах морської піхоти Чорноморського флоту та Каспійської флотилії ПдВО.
В січні-лютому 2019 року на кількох полігонах ПдВО планується серія навчань аеромобільних підрозділів із опрацюванням висадки тактичних повітряних десантів в умовах низьких температур. На такому фоні підтвердженням можливих провокацій Москви із використанням отруйних речовин можуть бути систематичні тренування військ Західного та Південного військових округів Росії з «ліквідації наслідків застосування зброї масового ураження». Зокрема, навчання за такою тематикою відбулись 20-22 грудня ц.р. на території Ставропольського краю та Кубані за участю близько 3 тис. військовослужбовців зі складу 49-ї армії ПдВО.
І ще один, найбільш тривожний факт. Вперше з початку агресії Росії проти України в лютому 2014 року частини та з’єднання ЗВО та ПдВО виводяться у поле взимку на тривалий період – майже на два місяці. Практично до президентських виборів в Україні. При цьому всі з наведених приготувань російські ЗМІ відверто пов’язують з Україною. Таким чином, по суті, повторюється ситуація кінця 2013-го – першої половини 2014-го років, коли Росія готувала напад на Україну спочатку в рамках «гібридної» операції «русская весна», а потім у формі прямого втручання російських військ на українську територію. Щоправда, з однією принциповою відмінністю: якщо тоді Москва приховувала такі факти, то зараз відверто готується воювати…
Ці рядки не слід сприймати як форму для нагнітання паніки, військового психозу чи намагання підіграти комусь в його планах. Звичайно, завжди сподіваємось на краще та прагнемо вбачати у військових приготуваннях Росії всього лише її чергову спробу натиснути на Україну. Але, сподіваючись краще, треба завжди готуватись до гіршого. Тим паче, що ситуація може вийти з-під контролю в будь-який момент. Головне, щоб був знайдений або спровокований «Casus belli», на який Москва вже чекає четвертий рік.
Віктор Гвоздь,
генерал-лейтенант запасу,
президент Незалежного аналітичного центру геополітичних досліджень «Борисфен Інтел»
