Національний банк запропонував обмежити видачу кредитів в іноземній валюті фізичним особам. Така вимога міститься у відповідному проекті постанови НБУ про порядок регулювання валютних операцій, пов'язаних з імпортом і експортом фінансового капіталу. Згідно з цією постановою, банки надаватимуть позики у валюті фізичним особам тільки для двох цілей – навчання або лікування за кордоном.
Постанова НБУ викликала досить багато спірних моментів, і в Національному банку говорять, що готові йти на компроміс з банкірами. "Ми не хочемо ухвалити постанову, від якої банкам буде погано, – заявила директор департаменту валютного регулювання НБУ Олена Щербакова виданню «Дело». – Тому через два тижні ми проведемо зустріч з банкірами, на якій будемо обговорювати всі спірні моменти».
Банкіри комерційних банків вказують на те, що нині 90% всіх іпотечних кредитів видається в доларах і євро, і якщо Нацбанк прийме таку постанову, то вони втратять більшість своїх клієнтів-фізичних осіб. В НБУ ж говорять, що навпаки, обсяги виданих кредитів в інвалюті й у гривні не сильно відрізняються – за даними на 1 жовтня цього року, 110 млрд грн проти 99 млрд грн (в еквіваленті). Втім, як стверджують експерти, ці цифри говорять лише про загальний обсяг виданих кредитів.
Ще банкіри впевнені, що під їхнім тиском Нацбанк не піде на заборону або істотне обмеження кредитування в інвалюті. "Буде дуже великий опір такому рішенню", - переконаний голова "Укрпромбанку" Олександр Солтус. За його словами, банки не хочуть кредитувати позичальників-фізичних осіб у гривні на тривалі терміни, крім того і самі позики у національній валюті не є популярними. Хто зараз візьме кредит у гривні під 17%, якщо через чотири роки ставки будуть 9%", – стверджує Солтус.
В тому, що НБУ таки прийме постанову, також сумнівається директор організації продажу та маркетингу ВАТ «Кредобанку» Максим Скоропад. «Постанова суттєво вдарить по банках, бо фактично всі кредитні лінії на купівлю авто, іпотечні кредити та інші програми кредитуються у валюті. З іноземними партнерами та інвесторами ми працюємо також у валюті. Крім того, люди зацікавлені у валютних кредитах, тому що там нижчі відсоткові ставки, і так у більшості банків. Думаю, що це вплине на те, що в такому вигляді, як пропонується, постанова не буде прийнята», – каже Скоропад.
За словами банкіра, у протилежному випадку банки будуть змушені перепрофільовуватися. «Ще не відомо, чи це буде раптова заборона, чи вона матиме якийсь адаптаційний термін. Наразі ми про можливість її прийняття та можливі наслідки не думаємо. Але якщо обмежать кредитування фізосіб валютними лініями, то нам доведеться думати про те, як нівелювати валютні ризики, спеціально відстежувати коливання валют долара та євро, до яких прив’язана гривня. Ми будемо видавати кредити в гривні. Але в договорі з клієнтом буде записано, що процентна ставка збільшується пропорційно росту курсу валют. У такий спосіб ризики буде нести винятково клієнт», – каже Скоропад.
Водночас експерти також говорять, що проект постанови в тому вигляді, в якому зараз він є, постановою не стане. Принаймні так вважає експерт Центру економічних та політичних досліджень ім. Разумкова Олександр Жолудь. За словами експерта, потреба обмежити валютне кредитування викликане потребою зміцнення гривні. «Кредити у іноземній валюті зростають набагато інтенсивніше, аніж в гривні. Так, за 10 місяців валютне кредитування зросло на 113 %, а кредитування у гривні – лише на 80%. Причина цього в тому, що іноземна валюта вважається більш стабільною, до того ж відсотки в інвалюті вигідніше, аніж в гривні. В інвалюті вони становлять в середньому 10-12 річних, в гривнях – 16-20 річних. Якщо буде прийнята ця постанова НБУ, то у банків різко скоротиться кількість клієнтів, і для того щоб цього не сталося треба або знизити ставки у гривнях, або застосувати інші механізми», – говорить Жолудь. Серед інших механізмів він називає нормативне резервування та створення вигідних умов для зниження комерційними банками відсотків по кредитах в гривні.
За словами експерта Інституту світової економіки й міжнародних відносин НАНУ Всеволода Степанюка, реформування кредитних відносин суттєво ускладнить функціонування кредитного ринку, чого власне і бояться банкіри. Водночас позитивно це рішення позначиться на укріпленні вітчизняної валюти. «Для того, щоб заохотити клієнтів брати кредити в гривні, банки знизять на 1-2 % ставку, але вони все одно будуть змушені конвертувати у своїх внутрішніх розрахунках гривні в долари та євро, бо до них прив’язані всі розрахунки. Тобто клієнтів банки не загублять, якщо знизять гривневі ставки, а щодо непопулярності гривні, то це явище тимчасове – гривня є вже довший час стабільною, і непопулярною є лише через високі кредитні ставки», – говорить Степанюк.
Валентин Концевич
