Суботню міжпартійну конференцію „Нашої України” важко назвати демократичною. Тест на демократичність в першу чергу провалила саме львівська НСНУ, яку останнім часом лихоманить, наче в шторм. Найприкріше, що в цей коловорот недомовок, проявів деспотизму й кулуарних інтриг засмоктує й інші партії виборчого блоку „Наша Україна” у Львівській області – ХДС, КУН і НРУ. І все це робиться під звуки гімну з рукою на серці та під прикриттям національної ідеї та Президента.
Запланована на суботу 12 квітня міжпартійна конференція блоку „Наша Україна” у форматі чотирьох партій була непідготовленою та організована з поспіхом. Це відразу помітив голова Львівської облради Мирослав Сеник, який повернувшись з Франції, свіжим оком зауважив невідповідне співвідношення виставлених партійних прапорів та національного стягу, який на відміну від перших, якось дуже скромно притулився на сцені. Ще одна цікава деталь – звукооператору так і не вдалося запустити мелодію гімну України.
Із відібраних до участі в конференції 253 делегатів, близько 30 так і не зареєструвалися, тобто, фактично проігнорували захід. Бракувало на сцені й вищого обласного партійного керівництва, оскільки НРУ і ХДС обмежилися заступниками голів Ярославом Пітком та Володимиром Рудницьким. Із голів був чи не головний ініціатор зібрання екс-голова ЛОДА, голова обласної НСНУ Петро Олійник та відправлений у відставку Києвом начальник головного управління земельних ресурсів у Львівській області Микола Пшевлоцький, який, очевидно, сподівався на підтримку блоку у відстоювання своєї посади.
Після прочитання порядку денного Олійник відразу зробив „хід конем”, запропонувавши не впускати на трибуну виступаючих з найгарячішого фактично питання на конференції – позбавлення депутатів повноважень. Причини називалися різні, в тому числі й те, що нібито декілька кандидатів на виключення подали свої заяви на повернення у партійне лоно. При цьому, зокрема, виявилося, що тепер проблеми з депутатами в „Нашої України” є не лише Мостиській, Бориславській, Перемишлянській та Винниківській міських радах, а й у Стрийській, Новороздільській, Дрогобицькій, Яворівській, Дорошівській місцевих радах.
Очевидно, що список депутатів на виключення, виставлених на конференцію, фактично, лише оголив вершину айсберга місцевих проблем „нашоукраїнців”. Як випливало з розмов делегатів, ще у п’ятницю плановане рішення виглядало зовсім по-іншому, а кінцевий результат, винесений на конференцію, став лише результатом багатогодинних дискусій партійців, і виглядав лише хитким компромісом.
Крім цього, Олійник у своїй розмові часто згадував слово „суд”, намагаючись при цьому слідкувати за регламентом проведення засідання. Зрозуміло, йдеться про те, що виносячи рішення про позбавлення депутатів повноважень, „Нашій Україні” вже заздалегідь відомо, що його можна оскаржити в судовому порядку. Ще б пак, адже щоби законно виключити депутата, „Наша Україна” має мати, зокрема, й власноруч написану заяву про вихід із фракції.
Іншою несподіванкою на конференції стало те, що в суботу її остаточно не закриють. І буде ще п’ять додаткових днів для того, аби кандидати на виключення визначилися із своєю позицією. Як вкінці пожартував один із очільників-нашоукраїнців який відповідаючи на запитання коли все-таки закінчиться конференція, відповів, що пройде п’ять днів, а там вже будуть свята, а там вже далі побачимо.
Загалом, cкидалось на те, що планований захід потрібен лише окремим особам НСНУ щоби гучно пригадати про свою роль у області. Не в останню чергу в цьому особисто зацікавлений Петро Олійник. Хоча, якщо пригадати, коли Олійник був губернатором, саме від нього вимагали проведення такого заходу його однопартійці, натякаючи на те, що можуть на такій конференції можуть позбавити його однієї із займаних посад. Водночас, тоді Олійник обіцяв, що захід все-таки відбудеться до кінця березня. Але коли заявлений термін прийшов, ситуація кардинально змінилася, оскільки тоді Олійник вже написав заяву на звільнення з посади губернатора області.
Крім цього, напередодні конференції практично жодна з партій блоку не висловлювала свого очевидного бажання йти на „міжпартійку”. Тому до кінця минулого тижня свою партійну конференцію провела лише „Наша Україна”. У свою чергу в ХДС пояснили, що наразі немає потреби проводити конференцію, оскільки вона відбулася нещодавно, а конференції НРУ і КУНу відбулися лише за день-два до „міжпартійки”.
Від цього й результат – жертвами на позбавлення депутатства переважно стали саме „нашоукраїнці”. Найцікавіше, що список позбавлених повноважень депутатів-нашоукраїнців від часу конференції НСНУ зазнав чималих змін – зокрема у списку делегати не побачили депутатів зі Стрия, а натомість побачили розширений список з Винниківської міської ради. Одним словом, за що голосували делегати конференції НСНУ 9 лютого те й отримали. Єдиним винятком у списку на виключення став представник КУНу Ярослав Байло. Саме за нього, на відміну від „нашоукраїнців”, активно заступалися однопартійці на суботній конференції.
Обговорення політичної ситуації в Україні розпочалося з високих матерій. Йшлося про реакцію на антиукраїнські заяви Путіна, і хтось із присутніх в залі порадив львів’янам звернутися до Буша. Нардеп Парубій говорив про створення єдиної партії, пригадуючи при цьому кулемети Степана Бандери навколо непокірних „мельниківців”. Після цих слів делегати почали оглядатися назад… Однак, ворушити питання про створення єдиної партії передумали, адже з огляду на реакцію щодо попередніх подібних звернень це б виглядало взагалі абсурдно. „Рухівець” Пітко закликав усіх думати і діяти як Бандера, а Олійник говорив про яструбів у Секретаріаті Президента і Юлії Тимошенко. В свою чергу Сеник говорив про конституційну раду, члени якої, на його думку, мали би мати величезні привілеї. Одним словом, кожен про своє.
За цей час до президії надійшло чимало записок з проханням виступити під час обговорення другого питання. Йшлося якраз про практичні речі – ситуації в середовищі „Нашої України” в тих чи інших районах. Однак, Петро Олійник відразу зарубав під корінь всі намагання партійців сказати хоча б щось сакраментальною фразою „Дискусія тут – це початок кінця партії”. Таке трактування „демократичного” Олійника не сподобалися частині делегатів, відтак із залу почулися крики, хтось, вимагаючи слова, підбіг до мікрофону, а КУНівці в знак протесту взагалі покинули зал.
Врешті-решт питання позбавлення депутатів повноважень було поставлено на голосування й було прийнято 158 делегатами.
До питання „різне” так і не дійшло. Позитивних емоцій також не було. Після конференції чулися лише взаємні випади й звинувачення делегатів, а також точилися дискусії з приводу тих чи інших вигнаних депутатів. Під час цього й стало відомо про те, що запевнення щодо того, що навколо кожної кандидатури на виключення було зроблена велика робота й є велися ретельні напрацювання, є нічим іншим як голослівною бульбашкою. Про це розповіли депутати Мостиської і Винниківської міської ради. Ані переговорів, ані розгляду звернень, ані виїзду на місце представників НСНУ зі спробою хоча б розібратися у ситуації не було.
