Олена Шиян: Моя давня мрія, щоб Львів став містом здоров’я

Науковці та громадські організації пропонують школам збільшити кількість чорного хліба та використовувати зерна пророслої пшениці для харчування дітей, вводити паспортизацію здоров’я учнів та закуповувати апарати діагностування. У Винниківському інтернаті №9 цю методику освоюють. За словами провідного спеціаліста головного управління освіти і науки ЛОДА Марії Васюник, якщо результати будуть хорошими і офіційна медицина схвально оцінить цю практику, то при формуванні обласного бюджету закладатимуть кошти для фінансування цих проектів у школах.

Мережа львівських шкіл сприянню здоров’ю поки що не поспішає експериментувати. Як формується мережа шкіл сприяння здоров’ю на Львівщині і які принципи лежать в основі діяльності таких шкіл, „Гал-info” розповіла кандидат педагогічних наук, завідувач кафедри життєвих компетентностей Львівського обласного інституту післядипломної освіти Олена Шиян.

 

- На Львівщині є 30 шкіл сприяння здоров’ю. Коли ми починали проект у 2000 році, то було п’ять шкіл сприяння здоров’ю, які знаходились у Львові. У нас лише одна львівська школа №75 входить у Європейську мережу шкіл сприяння здоров’ю. Поступово ми перейшли з міської програми на обласну. З минулого року почалася серйозна робота з впровадження обласної мережі. У кожному районі області та міста Львів є опорна школа. Наступна вимога, яка йде від Всеукраїнської мережі, – це поява шкіл-сателітів. Це означає, що якщо школа досягла певних результатів, отримала винагороду на конкурсі чи визнання, то на наступний конкурс, а вони  у нас відбуваються через три роки, вона зобов’язана залучити іншу школу до мережі.

Введення нового предмету – основи здоров’я у навчальний процес ставить свої завдання і перед школами сприяння здоров’ю. Зазначені школи повинні стати осередками методичної роботи. У школах створюватимуть методичні кабінети, де проводитимуть заняття, щоб формувати життєві навики та розуміння здорового способу життя. Цей предмет повинен займати достатнє місце у загальній програмі. На жаль, у нас нема підготованих фахівців. Наш інститут післядипломної освіти запровадить довготривалі курси для підготовки фахівців, щоб сформувати новий підхід до викладання основ здоров’я. Це має бути інтерактивний метод, тренінги. Навіть сам кабінет не повинен нагадувати стандартний формат. Відповідно до проекту наказу МОН України, який передали на розгляд, такі кабінети спочатку введуть у школах сприяння здоров’ю, а пізніше поступово у інших закладах.

 

 

- Конкретно фінансової підтримки нема. Від обласного управління освіти є моральна підтримка у розвитку мережі. Однак практика цільового фінансування опорних шкіл, яка започаткована цього року, торкнеться наступного року усіх шкіл сприяння здоров’ю. Також цього року планується виділення 30 тисяч гривень на інвентар для проведення уроків фізкультури у школах, що сприятиме покращенню бази для усіх шкіл.

 

 

- Перш за все, має значення колектив школи. Якщо школа у селі, а довкола сад і чисте повітря, то здається, що їм легше сприяти оздоровленню учнів, але насправді – це видиме. Здоров’я – це не лише фізичний стан, це комплекс, до якого входить фізичний стан і соціальні умови, в яких перебуває дитина. Є поняття фізичне здоров’я та соціальне здоров’я. У кожній школі різні можливості для створення умов здорового клімату. Тому тут важливим є індивідуальний підхід до школи. Кожна школа пропонує свою модель і має шанси отримати визнання та взяти участь у конкурсі в 2009 році.

 

 

- В нашій області всі школи, колективи яких вирішили для себе, що вони хочуть стати школою сприяння здоров’ю і працюють над створенням своєї моделі, можуть взяти участь у конкурсі. Вони подають свої проекти, а ми проводимо своєрідний привселюдний захист-обговорення моделей. І оцінюємо, наскільки модель відповідає середовищу та умовам школи. Документи переможців обласних змагань – це величезні папки, які ми передаємо у Київ на всеукраїнський конкурс. На рівні області ми надаємо перевагу відкритому режимові відбору учасників, щоб колективи шкіл могли побачити напрацювання інших, а звичайні школи визначити, чи цікавить їх мережа сприяння здоров’ю.

 

 

- Так, чотири стали переможцями за представлені моделі. Це спеціалізована загальноосвітня школа з поглибленим вивченням англійської мови з 1-го класу №75 імені Лесі Українки міста Львова, Жидачівська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. №11, Мурованська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. Пустомитівського району, спеціалізована загальноосвітня школа №80 з поглибленим вивченням іспанської мови міста Львова. Ще декілька шкіл перемогли у номінації залучення до оздоровлення зовнішнього середовища. Це загальноосвітня школа І-ІІІ ст. №84 та загальноосвітня школа І-ІІІ ст. №52 ім. М. Лобачевського міста Львова, загальноосвітня школа І-ІІІ ст. №4 міста Сокаля, НВК "СЗШ №2 -- гімназія" міста Трускавця, Бишівська загальноосвітня школа, Новороздільська гімназія, загальноосвітня школа І-ІІІ ст. №1 міста Червонограда і Бродівська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. №4.

Школа не може бути закритою структурою, і у напрямку сприяння здоров’ю школа повинна залучати зовнішнє середовище. Якщо у ній немає басейну, то необхідно по можливості домовитися зі спортивним комплексом. Тут важливо, щоб і батьківський, і педагогічний колектив співпрацювали.

 

- Не у кожній школі є лікар. Ми повинні почути думку лікарів, чи потрібні такі апарати у школах. Закупити їх можна, але їх потрібно правильно використовувати. Бо якщо не фахівці користуються апаратом, то користі з цього теж не буде.

 

- Перш за все, хочу наголосити, що школа сприяння здоров’ю – це не експериментальна база. Для запровадження норм харчування чи методів навчання необхідні відгуки офіційної медицини. Важливе значення має і ставлення батьків до пропозицій. Ми не можемо нав’язувати, тільки порадити. Я вважаю, що у кожній школі здоров’я ми повинні знати думку батьківського колективу, і чи підходить це для усіх учнів. Навіть коли громадська організація „Золота скарбниця здоров’я” пропонує робити діагностування, а також різні нововведення, то у випадку виявлення схильності до якихось хвороб у дитини, можна лише порадити батькам, до якого лікаря звернутися.

Звичайно, ми запропонуємо директорам звернути увагу на введення у дитяче харчування пророслих зерен пшениці, але визначатимуться школи самі і після результатів- показників у Винниківському інтернаті №9.

 

- Якщо школа входить в загальну модель сприяння здоров’ю, то першою умовою діяльності є співпраця з батьківським колективом. Нерідко школа робить пропозиції, які втілюють батьки. І батьки визначають, що буде вводитися обов’язково. В більшості шкіл я бачу співпрацю батьків і вчителів. Думаю, що це забезпечує формування здорового середовища.

 

- Ні. На жаль, в нас ще нема міст здоров’я. Це дуже високий статус для міста, і я би хотіла, це моя давня мрія, щоб Львів став містом здоров’я. Наразі ми будемо розвивати мережу шкіл у місті та області, щоб створити основу для сприяння здоров’я у місті Львові.

А мережа шкіл в Україні найбільше розвинута в Донецькій області. Вони почали працювати трохи раніше і досягли уже найкращих результатів.

 

 

- Кожна пропозиція потребує серйозної перевірки. Паспортизація здоров’я – це не нова ідея. Існують різні варіанти паспортизації здоров’я. В школах на Львівщині час від часу вже проводили паспортизацію. Дуже важливо, щоб це не перетворилося у рутинну роботу. Якщо вчитель просто сидітиме і заповнюватиме паспорти здоров’я, то ці папери в кінцевому результаті нікому не будуть потрібними. Медики повинні визначати, чи потрібна паспортизація, і тільки вони повинні її проводити. Зараз пропонується новий підхід до цього питання – „екологічний паспорт”.

Хочу сказати, що у школах необхідно вирішувати проблеми, які стосуються дидактогенії – страхів дитини перед вчителем, школою. Такі власне шкільні проблеми – це перша ознака того, що школа не є здоровою.

 

 

- У нас все ж залишаються більш популярними школи, де є вивчення іноземних мов, тобто різні спеціалізовані школи. Фахівці з Великобританії розповідали, що у них батьки при виборі школи запитують: які у вас умови для фізичного виховання, який у вас вчитель фізкультури? У нас батьки задоволені, що школи працюють над покращенням умов для здоров’я дітей, але першою мотивацією вибору школи є предметні галузі: міжнародні проекти, іноземні мови...

 

 

- Ми починали з того, що усе було на добровільних засадах. На зібраннях керівників шкіл пропонували – оберіть напрям школи. Педагогам можна подякувати, що вони за це взялися. Підтримка розвитку мережі є в адміністрації шкіл.

В учительському колективі основні носії проекту – це вчителі фізичного виховання, вчителі основ здоров’я та біологи. У школах сприяння здоров’ю акцентують на покращенні здоров’я усіх учасників навчального процесу. Здорового учня можна мати, коли біля нього здоровий учитель. Тому у школах також діють програми для оздоровлення вчителів. Наприклад, у місті Червонограді в школі №1 директор запропонував, щоб вчителі за пільговими цінами відвідували басейн.

У школах можна проводити психологічні розвантаження і для вчителів і для учнів. Школа сприяння здоров’ю застосовує комплексний підхід для покращення здоров’я учнів та вчителів.