Країна залишилася на літо без зміненого бюджету-2008. Минулої п’ятниці Верховна Рада не проголосувала ані за урядовий законопроект, ані за несподівано поданий президентом Віктором Ющенком.
Насправді за змістом ті два законопроекти на три чверті збігаються. Головна різниця в тому, що у президентському не збільшене фінансування компенсації знецінених вкладів Ощадбанку — в урядовому на це передбачено 1,4 млрд грн. Водночас глава держави пропонує збільшити фінансування армії та гуманітарної сфери. 70 млн грн мали витратити на військовий парад до Дня незалежності.
Хоч як би там було, народні депутати пішли на канікули, відправивши обидва законопроекти на повторне перше читання. Утім, є сумніви, що парламент усерйоз займеться ними у вересні. Адже тоді вже стартує бюджетний процес 2009 року.
Які ж наслідки матиме неприйняття змін до бюджету? Передусім не відбудеться індексації доходів громадян. До того ж переноситься перехід бюджетників на Єдину тарифну сітку. Відповідно, пов’язане з ним підвищення зарплат відкладається принаймні до листопада. Заблоковано подальші виплати з Ощадбанку СРСР.
Щоправда, можливо, уряд ці проблеми спробує вирішити в ручному режимі. Про це заявила прем’єр-міністр Юлія Тимошенко. Ресурси уряд має — за першу половину 2008 року доходи загального фонду держбюджету на 21 млрд грн перевищили видатки. І ця різниця лише збільшуватиметься. Однак ”ручне управління” може й не вдатися, адже президент має право призупиняти будь-які акти уряду.
Інша проблема — збільшується ризик зриву підготовки до Євро-2012. Адже не ухвалили додаткових фінансування й державних гарантій: це передбачали обидва бюджетні законопроекти. А час іде. Україна має лише три місяці, аби реально продемонструвати підготовку до чемпіонату.
Можливе також незначне гальмування економічного зростання. Бо поки що поховано заплановані додаткові інвестиції у вугільну галузь, авіа- й суднобудування, а також у космічну сферу, будівництво метрополітену та регіональні проекти.
Виникають питання й щодо інфляції. З одного боку, гальмування росту соціальних виплат може дещо зменшити зростання цін. З другого — внаслідок неприйняття бюджетних змін без додаткових дотацій залишилося сільське господарство й Аграрний фонд, який мав підтримувати прийнятні закупівельні ціни для сільгоспвиробників.
Сергій КИСЕЛЬОВ, Школа політичної аналітики НАУКМА
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ