Президент і селяни програли «земельний» раунд

Теоретично термін зняття мораторію залежить від ухвалення законів: про особливості перетворення земель, які знаходяться у державній і комунальній власності, земель сільськогосподарського виробництва, внесення змін до закону про Державний земельний кадастр, про іпотеку і про оренду земель, затвердження довгострокових нормативно-правових актів щодо методики оцінки земель сільгосппризначення. Якщо цей пакет нормативних актів не буде прийнято, термін дії заборони автоматично продовжується.

Противники мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення стверджують, що його пролонгація призведе до падіння цін на землю в Україні і подальшого зубожіння сільгоспвиробників. Цікаво, що серед тих, хто проголосував за продовження мораторію, виявилися, крім членів антикризової коаліції, – регіоналів, соціалістів та комуністів фактично всі бютівці та маленька купка нашоукраїнців (5 депутатів). І це ще раз нагадує про основоположний політичний принцип – в українській політиці немає ні друзів, ні ворогів, ні ідеології – є лише вічні інтереси окремих осіб.

 

 

У будь-якому випадку говорити про катастрофічні наслідки від існування чи, навпаки, скасування заборони на перетворення української землі у товар зарано. Принаймні так вважає більшість експертів, котрі займаються дослідженням проблем сільського господарства та АПК. Причина – депутати за рік часу не спромоглися прийняти низки законів, які би регулювали земельний ринок, і чи приймуть вони їх за цей рік, коли діятиме мораторій, сказати важко.

«Зараз ми бачимо протистояння принципових позицій Президента та народних депутатів щодо питання, чи може бути земля товаром. Але далі цього протистояння поки що нічого не відбувається. Для того, щоб земля стала товаром, потрібно вносити велику кількість змін до різного законодавства, а це доволі довгий процес. Зараз, я вважаю, що земельне питання можна форсували, але вирішити його повністю, думаю, раніше, аніж за рік часу, не вдасться. Коли воно буде вирішене, тоді й можна буде говорити, як це позначиться на галузі сільського господарства. А поки що щось говорити зарано», – сказав у коментарі «Гал-info» заступник голови ЛОДА Іван Стефанишин.

Серед прихильників зробити землю товаром – експерти ринку АПК. На їхню думку, якщо земля стане товаром, то від цього виграють усі і насамперед селяни. «Якщо земля стане товаром – від цього виграють насамперед селяни. Земля сільськогосподарського призначення, крім своєї безпосередньої аграрної функції, має ще й ефективно використовуватися, тобто переходити від гірших власників до кращих. Для цього вона має отримати право продажу, і тоді покращилась би загальна ситуація в АПК, національний виробник краще був би захищений від ризиків, пов’язаних, наприклад, зі вступом до СОТ. Той, хто неефективно використовує землю, банкрутував би і продавав би землю тим, хто буде ефективніше вести господарство», – каже експерт з питань АПК Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олег Нів’євський.

Інший момент, на який вказує Нів’євський, – місцеві бюджети. «Зараз землю продають, використовуючи нелегальний шлях переводу землі з фонду сільськогосподарського призначення до фонду несільськогосподарського призначення. Відтак місцеві бюджети не отримують відрахувань від трансакцій із землею. А це кошти, які можна було би використати на дороги, сільські школи, інше. Крім того, збільшились би доходи самих селян, які би продавали, наприклад, землю, яку самі не в змозі були би обробляти. У нас би тоді не було бідних сіл, а існував би розвиток сільських територій», – каже Нів’євський.

За словами експерта, мораторій, який відновили народні депутати, котрі подолали вчора президентське вето, порушує конституційні права селян. «Селяни мають свої земельні паї, а в місті люди мають квартири. То чому в містах люди можуть продавати свої квартири а селяни свою землю ні? Наскільки я володію ситуацією, Президент вже подав апеляцію у Конституційний суд з тим, щоб він зняв накладений мораторій», – сказав експерт.

Подолання народними депутатами президентського вето не змінить ситуацію із «земельним питанням». Так вважає директор економічних програм Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь.

«Наші експертні прогнози передбачали те, що парламент подолає президентське вето, але навіть у випадку, якщо б парламент його не подолав, то покращення або погіршення ситуації в сільському господарстві не відбулось би. У нас є два типи земель – сільськогосподарського та несільськогосподарського призначення. Будівельні компанії великих міст лобіювали подолання мораторію на продаж землі, що дозволило б їм розбудовувати передмістя, використовуючи землі сільськогосподарського призначення. Вони б не викупляли землі, які використовуються під посівну, тому на сільському господарстві це б не позначилось би. А зараз, оскільки народні депутати подолали президентське вето, будівельні компанії будуть отримувати ці землі старим методом – за схемою переводу земель сільськогосподарського призначення у фонд земель несільськогосподарського призначення з подальшою їх приватизацією та викупом», – сказав в коментарі «Гал-info» Олександр Жолудь. 

 

 

Якщо говорити про принцип «добра земля в добрі руки» – то, власне, цей принцип в Україні не виконується. Про це зокрема говорить секретар комісії з питань використання земель та регулювання земельних відносин Львівської обласної ради Емілія Подляшецька

«Земля має стати товаром, тому що землею має розпоряджатися ефективний господар. Якщо проїхатися теренами Львівської та інших областей, то можна зауважити, що землі, на жаль, не обробляються, бо в селян немає грошей та засобів. Відповідно, якщо з’явиться інвестор, готовий інвестувати у сільське господарство, то і земля оброблятиметься і селяни матимуть роботу, а не виїжджатимуть на заробітки за кордон. Але для цього інвесторам потрібні гарантії, що земля належить їм», – каже Подляшецька. За її словами, у Львівській області вже працює досить багато більш-менш крупних землевласників, які використовують землю за сільськогосподарським призначенням або мають фермерські господарства. На думку депутата, головне, що треба прописати в законодавстві, – інвестор має бути вітчизняним.

Щодо причин того, чому Президент, хоч і не успішно, але ветував мораторій, накладений нардепами на продаж землі, то Подляшецька вбачає у намаганнях глави держави зробити більш ефективною діяльність парламентарів. «Президент ветував мораторій для того, щоб змусити ВР прийняти земельне законодавство, яке мало бути прийнято ще минулого року. Президент ветував мораторій, щоб змусити ВР таки прийняти це законодавство. Щодо Львівської облради, то ми минулої сесії в грудні 2006 року прийняла тимчасове положення, яке регулює продаж земель як сільськогосподарського, так і несільськогосподарського призначення через прозорі аукціони, але зараз воно стосовно земель сільськогосподарського призначення не діє, тому що вступити в силу воно може лише якщо буде скасовано мораторій на продаж земель», – каже Подляшецька.

 

 

 «Якщо сьогодні подивитися хоча б на рік вперед, то що ж відбудеться в результаті «здичавіння» ринку землі в Україні? Ми отримаємо непоправні фундаментальні втрати, в тому числі виникне небезпека втрати незалежності української державності, – говорить у коментарі «Гал-info» президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Іван Томич. – Виходячи із сьогоднішньої ситуації, цілком зрозумілим є той факт, що українській землі потрібен «наркоз». Потрібно відтермінувати «ярмарок» землі, однак це не є однозначним вирішенням проблеми, оскільки постає питання, що далі робити із землею».

За словами Івана Томича, найбільш оптимальним було би політичне вирішення щодо швидкого законодавчого забезпечення формування прозорої схеми ринку землі і відповідно відкриття цих можливостей для вітчизняних інвесторів.

Серед противників продажу землі і депутат Львівської міської ради Віра Лясковська. «Я дуже шаную Президента України, проте мені незрозуміла його позиція щодо накладання ним вето на мораторій на продаж землі. Сучасний Земельний кодекс є в багатьох випадках дуже сприятливим для можливості продажу землі іноземцям, чого абсолютно допускати не можна. Взагалі я вважаю, що українську землю продавати є непристойно. Мені відомий приклад на Черкащині, де фермер віддав землю в суборенду голландській фірмі, яка використовує український чорнозем не за призначенням і для власних потреб, висіваючи на ньому ріпак, який транспортується для переробки за кордон. Фактично, виходить, що наш чорнозем використовують для отримання власних прибутків іноземці, що неприпустимо. Також на цих полях спалюється солома, і цей процес вбиває мікроби, які розпушують ґрунт. Загалом продаж землі сільськогосподарського призначення дозволяє отримувати мільйонні прибутки особам для накопичення свого капіталу в офшорних зонах, адже недосконалі закони все дозволили продати угіддя земель і ліси, що не треба було робити», – сказала в коментарі «Гал-info» Віра Лясковська.

 

 

Валентин КОНЦЕВИЧ