Обґрунтовуючи відсутність україномовної версії сайту або ж пояснюючи небажання створювати новий україномовний проект, власники досить часто наводять певний набір фактів. Але ці факти не витримують жодної критики.
Статистика доводить, що сайт відвідують здебільшого російськомовні користувачі, а тому насамперед треба орієнтуватись саме на них: українську версію сайту можна не створювати або ж приділяти їй увагу за залишковим принципом.
Український сегмент інтернету занадто малий, тому, створюючи російську версію сайту, можна розраховувати на приплив відвідувачів з більш розвиненого ринку так званого рунету.
Суто україномовні сайті приречені на непопулярність.
Викривлена статистика
Головною вимогою до статистики є об’єктивність. Не будете ж ви керуватись методикою ОБС (“Одна баба сказала”), плануючи стратегію розвитку вже існуючого бізнесу або ж розробляючи бізнес-план перед започаткуванням нової справи. Проблема інтернет-статистики уанету в тому, що вона не є об’єктивною, коли йдеться про мовні вподобання користувачів.
Щоб в цьому переконатись, достатньо скористатися методом доведення від супротивного.
За логікою власників сайтів, якщо браузер користувача має російськомовний інтерфейс, значить йому зручніше отримувати інформацію російською. Тоді логічно було б припустити, що суто україномовні сайти мають так само відвідувати переважно користувачі з браузером з українським інтерфейсом.
Табл. 1
Як бачимо із таблиці, це не так. Суто україномовні сайти, які навіть не мають російськомовної версії, відвідуються користувачами, які в середньому в 70% випадків, мають російськомовний браузер. Висновок, що всі українці віддають перевагу російськомовним сайтам правильний настільки ж, наскільки правильним є висновок, що російськомовні українці надають перевагу суто україномовним сайтам.
Показовою є й ситуація на двомовних сайтах. Виходячи з тієї ж логіки, можна припустити, що якщо більшість відвідувачів має браузер з російськомовним інтерфейсом, тоді і мовна версія, якій надається перевага на двомовному сайті, має відповідати мовним налаштуванням браузера.
Табл. 2
І в цьому випадку також спостерігається “викривлення” уподобань. Кореляція між мовою браузера і мовною версією сайту відсутня!
Причиною такої деформації є в першу чергу неліцензійне програмне забезпечення, яке потрапляє в Україну переважно з Росії з відповідним мовним інтерфейсом. Хоча варто відзначити, що й передустановлене на комп’ютерах ліцензійне ПЗ, яке пропонують українські магазини:
1) здебільшогоне є українським;
2) не завжди дає змогу змінити мову інтерфейсу.
Не менш важливим є й людський чинник, коли через неуважність, необізнаність, байдужість або лінощі користувачі при інсталяції браузерів чи операційної системи обирають російську мову, а під час користування браузером вже не хочуть або не вміють щось змінити, або ж навіть і не здогадуються про таку можливість.
Liveinternet.ru - найпопулярніший в рунеті рейтинг та водночас сервіс збору статистики. Жоден інший вітчизняний рейтинг (BigmirNet, I.UA, mycounter.ua) чи міжнародний сервіс (Google.Analytics, Yandex.Metrika) не дає можливості зробити якісні зрізи за потрібними параметрами, або ж статистичні дані є закритими для широкого загалу. Для дослідження обиралися сайти з багатотисячною щоденною відвідуваністю з ТОП-200 рейтингу LI, а також популярні сайти, для яких вдалося отримати статистику з інших джерел.
Тут грошей нема
Кількість користувачів інтернету в одній тільки Росії в 3,5 рази більше ніж в Україні (66,5 проти 18,8 млн) і це не враховуючи російськомовних користувачів Білорусі, Молдови, Казахстану. Це правда! Та це зовсім не означає, що ви можете претендувати хоча б на крихітну частку того ринку, маючи російськомовну версію сайту.
Справа в тому, що більшість користувачів інтернету потрапляють на сайти через пошукові системи (Google, Yandex). Та на сьогоднішній день в алгоритмах пошукових систем одним з визначальних факторів є регіональна приналежність сайту. Іншими словами українському домену із зони .ua (.com.ua, net.ua, .zp.ua, .dn.ua, .lv.ua) потрапити в першу десятку результатів видачі пошуковика поза межами свого регіону практично неможливо, а отже і на омріяні мільйони “платоспроможних” російськомовних очікувати не варто. Aukro.ua не зможе на рівних конкурувати в рунеті з Aukro.ru за московського, чи пітерського відвідувача, які шукають де придбати авто, чи планшет. Самої російської версії не достатньо.
Статистика відвідуванності суто російськомовних українських сайтів в даному випадку більш ніж промовиста. Так, частка росіян на сайті з 6 позиції рейтингу Liveinternet prom.ua не перевищує 8%, Главкому (TOP-15) - 3,7%, FaceNews.ua (TOP-23) - 3,4%.
Всидіти на обох стільцях одночасно, тобто мати відвідувачів як в українському, так і в російському сегменті мережі інтернет, можна наслідуючи приклад міжнародних компанії, які не гребують створювати локалізовані версії сайтів при виході на той чи інший ринок.
Такі знані й успішні компанії як Яндекс та Google створюють окремі версії своїх продуктів для кожної країни (Yandex.ua, Yandex.ru, Yandex.tr; Google.com.ua, Google.com, Google.de). Соціальні мережі Фейсбук та VK.com мають окрему мовну версії для українців і, повірте, всі вищеназвані компанії мають вичерпні статистичні дані щодо мовних вподобань громадян України.
Комплекс меншовартості
Ще один міф, який бере свій початок з радянських часів: все українське, в тому числі й україномовний сайт, поступається російському. Насправді ж україномовні сайти широко представлені у всіх тематичних групах рейтингу Liveinternet уанету - від легкої розважальної до надконкурентної фінансової - і конкурують на рівних з суто російськомовними аналогами.
Авторитетна “Українська правда” випереджає за відвідуванністю “Цензор.нет” та “Комсомольску правду в Україні, які взагалі не передбачили україномовної версії. “Економічна правда” випереджає суто російськомовне Delo.ua.
Деякі спритні вебмайстри, користуючись незадоволеним попитом саме на інформацію українською, зайняли порожні ніші в деяких тематичних групах, як то “Будинок і родина”. В цьому випадку українські жіночі журнали витіснили з лідируючих позицій російськомовні аналоги, хоча поза мережею - в офлайні - жіночі друковані журнали представлені переважно російськомовними виданнями.
Замість висновків
Український інтернет - ласий шматок світового інтернет-пирога. Україна посідає 9 місце за кількістю інтернет-користувачів в Європі з показником 18,8 млн осіб. Це вдвічі більше аніж в Бельгії або в Швеції, та в чотири рази більше за кількість користувачів в Фінляндії або Греції.
Українські відвідувачі радо надають перевагу в першу чергу якісному продукту, тому забобони щодо меншовартості україномовних сайтів - лише забобони.
Давно минули ті часи, коли інформації українською було обмаль і доводилося шукати англійською або російською. Сьогодні ця прогалина майже ліквідована, хоча ще є над чим працювати і є куди розвиватися. Користувачі можуть сміливо послуговуватись рідною мовою при пошуку потрібної інформацію в мережі за допомогою пошукових систем.
Аби пришвидшити розвиток україномовного інтернету користувачам варто бути більш прискіпливими при налаштуванні браузера та при виборі операційної системи. Як бачите, від цього вибору залежить, чи отримають власники сайтів об’єктивну статистику, та чи стануть приділяти більшу увагу потребам україномовних користувачів.
З іншого боку, власники сайтів можуть бути впевнені: створюючи якісні україномовні сайти, вони не залишаться без відвідувачів (навіть російськомовні українці не стануть гребувати цікавим сайтом). І не існує ніяких об'єктивних причин, чому б якісний україномовний сайт чимось поступався російськомовному.
Громадян України, які не сприймають, чи не розуміють українську мізерно мало, і почасти вони відносяться до мало освіченої, пасивної і не прогресивної категорії користувачів. Тож орієнтуватись на цю групу невигідно та нерозумно.
Тим паче не варто створювати український сайт на догоду відвідувачам з країн СНД, ігноруючи потреби українців - частка перших на регіональних доменах в зоні .ua та в уанеті в цілому на порядок менша за частку українців. І навпаки, створюючи якісний український продукт, орієнтований на потреби українців, власники сайтів можуть запобігти їх перетіканню в інші сегменти інтернету, в першу чергу на російські сайти.
Антон Лесик, спеціально для сайту Гал-інфо
