Вичавили всі соки
Справжніх соків на полицях магазинів стає дедалі менше. Вони поступаються місцем нектарам, виробляти які вигідніше - це визнають самі компанії
Наявність на барвистій упаковці соку напису («100% натуральний» ще не означає, що її і вміст справді вичавили з фруктів або овочів. «24»з'ясувала, що продають нам виробники під виглядом соків
"Ніде сік не робиться так - узяли й вичавили. Це вийде занадто дорого», - розкриває секрети виробників аналітик аграрного аналітичного агентства «ААА» Марія Колісник. «Хто б що не казав, ніхто не везтиме мандарини з ПАР! Тому що це дуже-дуже дорого. Якби так робили, то сік коштував би утричі-вчетверо дорожче», - погоджується з нею працівник однієї з компаній, що виробляє соки, який не побажав, утім, назвати своє ім'я.
З літа минулого року в Україні почали діяти нові стандарти виробництва консервів і соків. Згідно з цими стандартами, соком може називатися лише продукт, що на 100% складається з соку фруктів, нектар повинен містити 25-99% соку й вироблятися з додаванням цукру, соковий напій - до 25% соку. Насправді натуральний сік міститься, у найкращому разі, лише в 57% барвистих пакетів на прилавках супермаркетів, говорять дані корпорації «Рідна марка» (ТМ «Мрія»), Іще 40% - наповнені нектарами, ЇХ - морсами й їх - напоями, що в класифікації чиновників називаються «соковмісними».
Справжніх соків на полицях магазинів стає все менше. Вони поступаються місцем нектарам, виробляти які вигідніше, - це визнають самі компанії. Нові «ДСТ», що дозволили заводам самостійно визначати частку соку в напої, цьому лише сприяють. Наприклад, у «Сандори» є гранатовий сік по 7 грн./л і по 18 грн./л. Розходження 7 грн./л - це гранатовий нектар ТМ «Сандора» із вмістом фруктової частини 35%, 18 грн./л - гранатовий сік з 100% вмістом фруктової частини», - розповідає керівник відділу поставок ТОВ «Сандора» Тетяна Чабанюк.
«Усе залежить від совісності підприємця, - говорить один із виробників соків, признаючись: - Найсумнівніші - соковмісні напої. У найкращому разі там 2% соку, навіть якщо на упаковці зазначено, що більше». Самі чиновники не горять бажанням перевіряти якість напоїв для українців. Держстандарт якщо й перевіряє відповідність вмісту соку маркуванню, то вкрай нечасто оприлюднює результати таких перевірок.
Навіть 100-відсоткові соки роблять із концентратів. Такі соки називають відновленими. З 1 кг виноградного концентрату можна отримати 12 л відновленого соку. Залежно від походження концентрату, коштує він по-різному. Наприклад, італійський концентрований сік із білого винограду коштує 14,2 грн. / кг, а ціна концентрованого соку з чилійського червоного винограду становить уже 19,5 грн./кг.
Українську сировину виробники купують рідко. «В Україні немає солодких сортів яблук, лише кислі. Тому концентровані соки із солодких яблук доводиться імпортувати», - розповідає Чабанюк. Кислий смак українських фруктів - не єдина причина, що впливає на вибір виробників. Виявляється, іноземні концентрати дешевші за українські. Тому персикове пюре ще з Греції та Чилі, з Китаю - томатна паста і яблучний концентрат, із Таїланду - ананасовий і банановий концентрати.
З опитаних найбільших виробників соків лише в «Сандорі» повідомили повністю забезпечують томатною сировиною українського походження, а ось яблучний концентрат закуповують у Китаї.
Витрати на придбання сировини становлять 70% собівартості соку. Частку, що залишилася, займає зарплатня працівників, пакування, зберігання, логістика й реклама. Це дозволяє виробникам напоїв погано заробляти. 12 л відновленого з концентр соку (з урахуванням упакування й доставки) коштують виробникові 20 грн магазині ж він продасть в середньому по 6 грн./л. Це досить прибутковий бізнес. Він досить непогано розвивався, влада ніколи не тиснула. Прибутковість виробництва соку становить не менш як 30-40%», - стверджує Колісник.
Ірина Порецька,«24»
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ