Про медичну реформу сьогодні не говорить тільки лінивий. Але чи можливо реалізувати медичну реформу без суто людських трансформацій у відносинах пацієнт-лікар?
Приклад Львівської обласної інфекційної клінічної лікарні доводить – зміни в українській медицині можливі, але важливо не лише про них говорити, але й реалізувати у реальному житті.
Лікарня, де все є
Уявляєте собі, ви чи ваші найрідніші потрапляєте у лікарню на стаціонар, а там все є: ліки, необхідні для лікування, справне медичне обладнання для обстеження та порятунку життів, відремонтовані, чисті та обладнані палати, збалансоване і ситне харчування, і, головне, кваліфіковані та чуйні медики.. І при цьому жодних «списків медикаментів», натяків на «дякую» чи домовленостей з головним про те, щоб вас прийняли..
Хтось скаже, що це сон. Інший, що таке можливо тільки закордоном. Заможні люди запевнять – йдеться про круту приватну клініку.
Насправді ж такі умови лікування упродовж останніх років забезпечує Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня.
Відгуки, що ламають стереотипи
Можна безкінечно спостерігати за тим, як чиновники вихваляють власну роботу та досягнення у своїх річних звітах. Проте якщо ці «досягнення» відтворено лиш на папері, люди це не просто відчують, але й детально опишуть. І навпаки.
Насправді - Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня – це той медичний заклад, відгуки про який ламають усі наші стереотипи та уявлення про державну систему охорони здоров’я. І якщо колись враження пацієнта залишалось при ньому чи в кращому випадку поширювалось у колі друзів та рідних, то в епоху тотальної діджитилізації та соцмереж – реальну ситуацію в закладі не приховаєш.
Відома львівська громадська діячка, голова ГО «Варта 700» Наталія Шелестак у своєму Фейсбук описала власний досвід перебування в інфекційній лікарні: «Що саме мене здивувало – всі палати з ремонтом, лікарі привітні, медсестри уважні, і головне – ВСІ ЛІКИ безоплатно»… «Впізнали і підлаштувались», - скажете ви. Проте сама Наталія Шелестак запевняє – з медиками не знайома, а зробити ремонт за час написання історії хвороби не встигли б..
Майже аналогічно описує ситуацію в інфекційній лікарні у своєму Фейсбуку і відома волотнерка Юлія Зак. Зрештою, під відгуками активісток знаходимо десятки коментарів з підтвердженням їх слів та подяками інфекційній лікарні, її головному лікарю, медичному персоналу... Погодьтесь, враховуючи справжній стан медичних закладів в України ситуація як мінімум нетипова. .
Детально описала свої позитивні враження від лікування в інфекційній лікарні і львівська журналістка Світлана Хитрова.
Зрештою таких позитивних відгуків не лише відомих активістів та журналістів, але й пересічних львів’ян на сторінках Фейсбуку – сотні. І всі вони про одне і те ж: наявність ліків, чистота, людяність медиків та відмінний стан лікарні. І жодних «дай».
Від минулого до сучасного
Клініка інфекційних хвороб на вулиці Пекарській у Львові має більш, як столітню історію. Ухвала про будівництво інфекційної лікарні була прийнята на засіданні Галицького Сейму 16 жовтня 1910 року. Будівництво комплексу лікарні 12 липня 1911 року санкціонував імператор австрійський Франц-Йосиф. 29 грудня 1912 року об 11 годині було відкрито та освячено приміщення нового медичного закладу. Цікава деталь: на створення інфекційної лікарні витратили 5,5 мільйона крон, тоді як славнозвісний Львівський оперний театр обійшовся державній скарбниці у 4,5 мільйона. Лікарня збудована за індивідуальним проектом з врахуванням всіх протиепідемічних та санітарно-гігієнічних вимог, що існували на той час і розміщена на озелененій території. З жовтня 2008 року лікарня отримала статус обласної інфекційної клінічної лікарні. Лікарня розрахована на 410 ліжок, з яких 140 дитячих. Вона є єдиним центром по наданню спеціалізованої медичної допомоги інфекційним хворим міста Львова та області в цілому.
Проте не лише досягненнями минулого живе лікарня сьогодні. У 2018 році лікарня отримала відзнаку як «Краще підприємство України» у галузі охорони здоров’я.
Окрім цього, п’ять відділень інфекційної лікарні отримали відзнаку за чистоту та безпечність для пацієнтів від Асоціації СОІК (Служба організації інфекційного контролю). За словами головного епідеміолога ЛОДА Наталія Тімко, таке звання медичному закладу непросто здобути.
Ефективним для лікарні виявився і 2019 рік. Адже за цей рік вдалося суттєво оновити матеріально-технічну базу закладу та придбати нове медичне обладнання, серед якого мобільний рентгенівський апарат, ультразвукова діагностична система, кілька апаратів штучної вентиляції легень, дефібрилятор, електрокардіограф, пристрій для підігріву крові та інфузійних розчинів, концентратори кисню для медичного застосування та безліч іншого медичного устаткування.
Унікальність лікарні
Насправді унікальність Львівської обласної інфекційної клінічної лікарні – це насамперед амбітний менеджер медичної установи, мета якого – зробити медицину у ввіреному йому закладі справді європейською, доступною та кваліфікованою. Незмінним керівником інфекційної лікарні впродовж останнього десятиріччя є заслужений лікар України Сергій Федоренко. Саме за його керівництва напівзруйнована інфекційна лікарня почала перетворюватись на зразкову медичний заклад і не лише в матеріально-технічному плані. Насамперед йому вдалося згуртувати довкола себе відданих своїй роботі медиків та створити професійну команду інфекціоністів, які щодня рятують життя сотням пацієнтів. Тож не дивно, що львів’яни не скупляться на подяки та овації головному лікарю. Позаяк приклад Львівської обласної інфекційної лікарні показує – зміни у медицині можливі, важливо тільки, щоб ці зміни починались у головах медичних керівників та чиновників.
Що ж далі?
Плани у керівництва Львівської обласної інфекційної клінічної лікарні на її подальший розвиток – амбітні. Здавалося б – люди задоволені, пишуть подяки, ремонти зроблено, обладнання закуплено – можна розслабитись і насолоджуватись життям.
Проте, за словами Сергія Федоренка, попереду ще чимало оновлень. Насамперед керівник лікарні хоче вивести лабораторні та аналізаторні можливості клініки на світовий рівень. Закупівля сучасних бактеріологічних та біохімічних аналізаторів дозволить в рази пришвидшити процес встановлення діагнозу пацієнтам, а відтак рятувати їх життя, коли відлік йде на години, та забезпечувати правильним та якісним лікуванням у найкоротші терміни. Окрім того у планах головного лікаря будівництво нового корпусу лікарні для реабілітації хворих після інфекційних захворювань.
Водночас щиро хочеться вірити, що досвід Львівської обласної інфекційної клінічної лікарні стане прикладом для інших медичних установ Львівщини.
Уляна Копцюх для «Гал-Інфо».
У статті використані скрін-шоти зі сторінок Фейсбук.
