П’ять країн – Австралія, Бельгія, Малайзія, Нідерланди та Україна – офіційно звернулися до Ради Безпеки ООН з проханням створити міжнародний кримінальний трибунал для притягнення до відповідальності винних у катастрофі літака «Малайзійських авіаліній» над територією України 17 липня 2014 року. «Гал-інфо» розпитало експертів з міжнародних відносин, які наслідки для Росії матиме оприлюднення результатів дослідження щодо організаторів теракту.
Сьогодні, 14 липня, Австралія, Бельгія, Малайзія, Нідерланди та Україна звернулися до Ради Безпеки ООН з проханням створити міжнародний кримінальний трибунал у справі щодо збитого над Торезом пасажирського літака «Малазійських авіаліній». Голландські слідчі, що провадили слідство в цій справі, вже не приховують, що встановили прізвища не лише всього російського екіпажу «Буку», який незаконно перетинав російсько-український кордон, здійснював постріл по лайнеру та ретирувався в Росію, але й його безпосередніх та опосередкованих керівників – власне, увесь ланцюг, по якому надходили команди. І на вершечку якого розташувався сам Верховний Головнокомандувач збройних сил РФ.
Реакція Російської Федерації цілком прогнозована. Попри пропагандистські оповідки про те, що «Боїнг» був збитий українцями, Кремль не тільки не квапиться підтримати ідею із трибуналом, але й називає її несвоєчасною та провокативною. Можна не сумніватися, що, маючи право вето, Росія ним скористається й заблокує утворення трибуналу. Втім, уникнути плачевних наслідків Кремль все одно не спроможеться.
«Гал-інфо» розпитало експертів з міжнародних відносин, які наслідки для Росії матиме оприлюднення результатів дослідження щодо організаторів теракту.
Росія заблокує створення трибуналу
«Росія має право вето в РБ ООН, тому я не очікую швидкого вирішення цього питання. Проте важливий сам факт звернення до Ради Безпеки», – наголосив у коментарі «Гал-інфо» голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко. За його словами, якщо не вдасться провести рішення через Раду Безпеки ООН, ініціатори звернення будуть шукати інші шляхи. «Я не виключаю, що може бути звернення до Міжнародного кримінального суду», – зазначив він.
Подібну думку висловив і директор Центра міжнародної безпеки та євроатлантичної інтеграції Ужгородського національного університету, професор Ігор Тодоров.
«Росія скористається правом вето в Радбезі ООН, проте теоретично питання щодо створення спеціального трибуналу може бути включене до порядку денного сесії Генеральної асамблеї ООН у вересні цього року», – зазначив професор. Попри те, що резолюція Генасамблеї ООН має рекомендаційний, а не обов’язковий характер, це не применшує її ваги. В кожному разі країни-ініціатори звернення, до яких, на думку Ігоря Тодорова, долучаться й інші країни, зможуть оприлюднити факти, які доводять провину Росії, – а це найважливіше.
«Відповідно кожна країна світу зможе реагувати на це на національному рівні. Зокрема – як це було після збиття південнокорейського літака 1983 року – може бути запроваджений бойкот російських авіакомпаній та аеропортів, що сприятиме подальшій ізоляції агресора. Людство побачить, що справа рейсу MH17 є ще одним російським міжнародним злочином», – резюмував він.
Важливі результати розслідування, а не трибунал
«Мене більше цікавить оприлюднення висновків слідчої комісії Нідерландів. Для того, щоб до Росії відповідним чином поставилися, немає великої необхідності в трибуналі. Трибунал був би політичним, дипломатичним та моральним довершенням. Але ключове значення матимуть висновки слідчої комісії. Зараз просочується інсайдерська інформація, що голландцям вдалося встановити буквально все. Тому в Росії і з дипломатичної, і з політичної, і з юридичної точок зору – цілковита безвихідь. А з моральної точки зору в них давно цілковита безвихідь, тому вони, думаю, цим не переймаються», – наголосив доцент Донецького національного університету Юрій Теміров.
За його словами, західні лідери чекають на офіційні результати дослідження, й цього буде цілком достатньо, щоб відповідно відреагувати.
«Це будуть офіційні висновки, на які вже можна буде посилатися й реагувати тим західним лідерам, для яких відсутність офіційних доказів є стримуючим чинником щодо їхньої політики. Після оприлюднення висновків їм буде байдуже, що говоритиме з цього приводу Лавров, Путін, Чуркін чи хтось іще. Я сподіваюсь, що реакція буде жорсткою і призведе не лише до запровадження нових жорстких санкцій, але й до виключення Росії з міжнародних організацій. Хоча нас цікавлять насамперед санкції, бо виключення – це радше моральний удар. Але Росія мораллю не переймається», – резюмував експерт.
Сергій Стуканов.
