Слухай онлайн
Cуспільство

Руслан Ляшко: основна задача - ліквідувати злочинну схемність

Сьогодні в гостях проєкту #ВідвертаРозмова_з директор Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові Руслан Ляшко.
Руслан Ляшко

Пане Руслан, всі знають що теперішньою посадою ви довгий час працювали в органах прокуратури, а як і чому ви взагалі потрапили в правоохоронні структури?

Насправді так вийшло, що у вищих навчальних закладах я вчився 9 років. Рік вчився на філологічному факультеті в Дніпропетровському державному університеті, за спеціальністю українська мова, література та художня культура. Потім вступив у філіал Харківського державного університету Кармазіна у Нікополі. Але тоді була така позиція, що в органи прокуратури брали тільки співробітників з чотирьох навчальних закладів, з Одеси, Львова, Харкова та Києва. Відповідно я зрозумів, що не зможу рухатись по системі прокуратури здобувши освіту у Нікополі й вступив на перший курс юридичної Одеської академії, яку і закінчив через 5 років.

Вже навчаючись на 5 курсі розпочав працювати в органах прокуратури Дніпропетровської області.

Розпочинав з посади помічника прокурора, але я хотів працювати слідчим, тому пішов в районну прокуратуру на посаду слідчого. Так і пройшов по всіх сходинках слідчої роботи в органах прокуратури - від слідчого районної прокуратури, потім працював в слідчому відділі прокуратури області, потім в прокуратурі міста Києва, був керівником слідчого відділу прокуратури Донецької області. І в органах прокуратури завершив свій шлях на посаді старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України.

Коли створили ДБР перевівся сюди на слідчу роботу. Пропрацювавши трохи менше як рік вирішив взяти участь в конкурсі на посаду керівника теруправління. Я подавався фактично на 4 теруправління - Київ, Львів, Миколаїв та Полтава. Комісія вирішила, щоб я працював саме у Львові.

Зазначу, що фактично в органах прокуратури я був одним з останніх слідчих.

До Львова зараз повернемось, але хотів би згадати Ваше навчання на філологічному факультеті. Як так сталось? Поступали туди куди була змога, а не бажання, як і багато хто в ті часи.

Може десь і так. Та й на юридичний факультет було досить складно тоді вступити. В мене не було таких можливостей на той час, в мене мати - вчителька, батько - художник. Я хотів вчитись в тому університеті, мені там подобалось, думав, що якось зможу перевестись під час навчання чи на історичний чи на юридичний. Але такої можливості не було. 

Вам багато прийшлось поїздити по Україні. Це не відбилося на сімейному житті?

Їздити у відрядження, в інші регіони на інші місця роботи, я розпочав з 2014 року, коли був призначений на посаду слідчого прокуратури міста Києва. Сім’я була в Дніпрі, я рік поїздив в Київ. За той час перевіз сім’ю в Київ, думав що все чудово, а тут мене запрошують на роботу керівником слідчого відділу прокуратури Донецької області, яка дислокувалась в Краматорську. З Краматорська два роки їздив. Потім знову Київ, і зараз я тут.

Для мене це не нова ситуація, я до всього звик. 

Сім’ю вже перевезли до Львова?

Ще ні. У нас в Києві школа, дитсадок. Зараз буде це питання вирішуватись, можливо з 1 вересня і приймемо таке рішення.

В мене дружина також кадровий працівник прокуратури, батько в неї пропрацював 42 роки прокуратурі. Тому вона цю специфіку розуміє і з розумінням відноситься.

Ваша теперішня посада у Львові, для вас це висока планка, чи ще є куди рухатись?

Ви знаєте, ніколи не намагався зайняти високу посаду, це не самоціль. Кожен працівник повинен виконувати свою роботу і бути на своєму місці. Незалежно від того, яку ти обіймаєш посаду.

Якось так вийшло, що ймовірно через досвід, специфіку роботи, керівництво побачило, що я зараз маю займати саме цю посаду. Скажуть працювати заступником, чи керівником відділу - буду працювати. Це не є для мене проблема.

Коли вас призначали у Львів, перед вами ставили якісь першочергові задачі та показники ефективності.

Насправді ми рухаємось до того, щоб відходити від кількісних показників. Пріоритетом є не кількісні показники, а якість роботи.

Якщо прикордонник, або митник бере хабар 500 $ то це звичайно наша підслідність і ми реагуємо не це. Але нас орієнтують більше на викриття глобальних-корупційних схем. Якщо буде задокументована й ліквідована сама корупційна схема, то ця історія припинить своє існування взагалі. А якщо діяти точково, то через деякий час на місце одного злочинця прийде інший і не буде позитивних зрушень. Ми орієнтовані на викриття системних порушень в тій чи іншій сфері.

У нас насправді, якщо не щодня, то через день відбуваються якісь реалізації по тих провадженнях, що ми розслідуємо.

А ви відслідковуєте подальшу, судову долю своїх справ?

Звичайно. В системі ДБР, за весь час існування,  немає жодного виправдовувального вироку. Більше того і прокурори й ми розуміємо, що наші суб'єкти є службовими особами. Тобто особами, які  мають можливість впливати на ті чи інші рішення. І тому у нас є повна співпраця з органами прокуратури, які здійснюють прокурорський нагляд за провадженнями які ми розслідуємо. Такого, щоб ми направляли в суд справи де не було щось достатньо доведено, такого немає.

Але тому, що ДБР є наймолодшим правоохоронним органом на сьогодні, багато наших проваджень, які ми направили до суду, ще знаходяться на стадії судового розгляду. Це довготривалі процеси. 

Зі справами якого типу вам зазвичай доводиться працювати?

Наш регіон специфічний тим, що тут знаходиться кордон та митниця. Три з 5 областей, які входять в нашу відповідальність, межують з країнами Євросоюзу. Тому основні правопорушення на які ми звертаємо увагу це порушення працівників митниці, Держприкордонслужби та податківців - це основна категорія справ. Також важливим є питання хабарництва, зокрема у митній сфері та серед інших правоохоронців, яке залишається найважливішою категорією справ.

Але перед нашим теруправлінням поставлено завдання ліквідувати злочинність - схемність в діяльності митних органів. Ми розуміємо, що на це є об'єктивні обставини, зокрема рівень заробітної плати. Але не секрет, що митники це розуміють і люди йдуть туди працювати, щоб отримувати не зарплату, а саме якісь інші вигоди.

І на якому зараз етапі ліквідації митних схем ми зараз перебуваємо?

Як керівник територіального управління ДБР можу сказати, що станом на сьогодні у нас є всі умови, щоб ми якісно і на найвищому рівні виконували всі свої повноваження в цій сфері. У нас до речі, з березня цього року в теруправліннях з'явилися оперативні працівники. До цього ми розслідували кримінальні провадження за матеріалами інших оперативних підрозділів: СБУ, Нацполіції, управління стратегічних розслідувань, прикордонного відомства, ін. 

Я не скажу, що вони десь були необ'єктивні, але коли у нас з’явились свої оперативні працівники ми можемо самі розуміти оперативну ситуацію в регіоні та позитивно впливати на її контроль. Ми тепер можемо документувати правопорушення на стадії вчинення, а не по факту.

Чи є у вас співпраця з правоохоронними органами суміжних прикордонних країн?

Це питання розглядається на рівні керівництва ДБР. Постійно відбуваються зустрічі, є певні меморандуми. Така робота постійно проводиться.

Я правильно розумію, вам не потрібно звернення від когось про правопорушення, ви самі також контролюєте ситуацію і можете оперативно реагувати?

Звичайно. Більш того, пріоритетом є те, що ми самі повинні виявляти, документувати, запобігати й розкривати злочини. З призначенням оперативних працівників у нас з’явився замкнутий цикл роботи.

А яким чином до вас можуть звертатися громадяни, які хочуть повідомити про правопорушення?

В будь-який спосіб. Безпосередньо з заявою, телефонувати на гарячу лінію, є електронна пошта, звичайна пошта для листування, ми створили сторінку у Facebook. Ми всі заяви приймаємо.

Але багато людей звертаються з ситуаціями, в яких вони вважають що є склад злочину, а коли ми починаємо розбиратися, то виявляється, що вони не місять достатніх даних. Хоча всі заяви реєструються і ми вносимо їх в єдиний реєстр досудових розслідувань й проводимо розслідування.

Яка ситуація у вас з кадрами?

Що стосується територіального управління, то на 90% у нас штат укомплектований. На вакантні посади тривають конкурси. 

Керівництво ДБР зараз ініціює збільшення граничної чисельності ДБР, тому, що те число, яке вказане в Законі в 1600 осіб, є досить невеликою і не може забезпечити повноцінну роботу цього правоохоронного органу та реагування на весь спектр підслідних злочинів.

Звідки до вас в основному йдуть працювати?

Насправді з різних органів. Йдуть з СБУ, з Нацполіції, прикордонники. Раніше коли тільки було створено ДБР то був квотний принцип: 

  • 30% - слідчі прокуратури, 
  • 30% - слідчі інших правоохоронних органів 
  • 40% - люди з юридичною освітою, але без стажу роботи в правоохоронних органів.

На мою думку, це не зовсім так повинно було бути. Люди, які приходять з інших структур не завжди здатні виконувати покладені на нас обов'язки досить якісно, не розуміють того навантаження. Зараз у нас у слідчого по 50-60 проваджень. Це досить велика кількість. Я працюючи слідчим в прокуратурі мав 20-30 проваджень. Щоб якісно і в короткий термін розслідувати такі справи необхідно бути підготовленим та мати відповідну базу.

Що ви пропонуєте людям крім хорошої зарплати?

Хорошу зарплату пропоную не я, а законодавець. Я як керівник можу запропонувати хороші умови праці. Вважаю найголовніше - якісно і правильно організувати роботу і проконтролювати надалі стан та виконання поставлених задач.

Колектив у нас хороший. Здебільшого або до 30 років, або від 30 до 37. Це люди, яким є куди розвиватися, зростати в професійному плані. Надалі якщо вони вирішать зайнятися іншою діяльністю, то ДБР це хороша база.

Чи маєте у своєму проваджені якісь справи пов'язані з коронавірусною пандемією? Кажуть, що зараз є багато зловживань в тій галузі.

Є у нас такі провадження. Зараз вони на стадії досудового розслідування. На жаль  через таємницю слідства я не можу обговорювати деякі моменти. Але є такі справи.

Це як правило стосується закупівель, постачання медикаментів, масок, медичного обладнання, які начебто повинні були використовуватись, натомість гроші просто розкрадались. 

Ті ж маски просто не видавались працівникам, а вони просто за них розписувались.

Коли можна чекати результати?

Думаю що з моменту повідомлення про підозру певним особам.

Мене ще цікавить доля гучної “справи дипломатів”. Чим вона завершилася?

Вона ще не завершилася. Вона триває. Але я впевнений, що ми найближчим часом будемо виходити на підозру.

Якщо десь є таке бачення, що справа затягнулася, то це пов’язано з тим, що було вилучено велику кількість золота, сигарет, грошей і для того, щоб повідомити особам підозру необхідно провести велику кількість комплексних, тривали та складних експертиз.

Впевнений, що ми швидко прийдемо до підозри, всі докази є. 

Ваша ініціатива про можливість обшуків дипломатичних вантажів отримала продовження?

Під час досудового розслідування ми направили листи на Держприкордонслужбу та МЗС з такою ініціативою. Наскільки знаю це зараз опрацьовується.

Моя позиція, що якщо це транспорт української реєстрації й він знаходиться на території України, то хоч він і належить до структури МЗС, то дипломатичним він повинен вважатися тоді, коли перетне кордон України. Тоді так, вони користуються дипломатичним імунітетом, а якщо вони на нашій територію, навіть на пункті пропуску, то не розумію чому прикордонники не реагують. Тим більше, що це ми виявили один факт такий, а воно ж відбувається постійно і ми зараз працюємо над документуванням та викриттям таких ситуацій.

Це все повинне бути більш жорстко врегульовано.

Розмовляв Андрій Маринюк


 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ