Слухай онлайн

Середній клас замовив Гриценка, – Олег Мацех

Олег Мацех незабаром залишить посаду координатора Громадського форуму Львова і піде у велику політику. Причина - новостворена ВГО «Громадянська позиція», де він став лідером львівського обласного осередку, а іншими словами - "людиною Гриценка на Львівщині". Про наслідки такого рішення, нові завдання і цілі, а також джерела фінансування «Громадянської позиції» - в інтерв’ю “Гал-інфо».

(Розмова відбулася до того, як стало відомо про неспроможність коаліції Партії регіонів та БЮТ).

Нині у суспільстві спостерігається розчарування щодо політики і політиків. У політичних партіях та громадських організаціях перебуває лише кілька відсотків населення. Присутня апатія до політики. Як на цьому фоні відбувається формування первинних осередків ГО «Громадянської позиції»?

– Ця апатія мені цілком зрозуміла, адже суспільство вже не один раз було використане політиками. Суспільство відчуває розчарування та певну образу за Майдан, коли люди відкрилися і повірили, але їхні надії не виправдалися, і тепер вони почуваються зрадженими. Однак ми намагаємося пояснювати, що байдужість та розчарування не є жодним виходом. Для нас важливо переконати людей, що особиста громадянська позиція, особистий внесок – конечна умова потрібних змін. Ми намагаємося показати альтернативу, щоб побороти зневіру.

Зрештою, процеси, що відбувалися на Майдані, мають свої наслідки. Якби не було Майдану, тяжко сказати в якій ситуації була б держава сьогодні, можливо, ми мали б диктатуру. Такі виклики є й сьогодні, ми знову опиняємося в подібній ситуації. Знову є вибір – або сидіти вдома і нічого не робити, або відреагувати і не дати узурпувати владу.

До того ж, я б не сказав, що нам важко піднімати людей. Хай там як, але Західна Україна завжди була і є активною. Так, було певне затишшя, розчарування. Але сьогодні в мене є приклади, які засвідчують протилежне. Багато, що залежить від так званих координаторів та їх вміння працювати з людьми. Якщо є такі координатори, то переконати ту чи іншу людину, що байдужість – це не вихід із ситуації – це питання часу.

Ми маємо статистику щодо деяких районів Львівщини. Зокрема, в Самбірському районі 50% всіх мешканців кількох сіл написали заяви на вступ в «Громадянську позицію». Власне, не просто написали заяви, вони ще й зробили внески, а в нас мінімальний вступний внесок – 200 гривень. Тобто це свідчить про дуже високий рівень громадської довіри до «Громадянської позиції» і безпосередньо до її лідера Анатолія Гриценка. Існує певний суспільний запит на громадського, політичного лідера, який справді зможе змінити ситуацію в державі, змінити систему.

– Які основні засади «Громадянської позиції»?

– Перша ціль «Громадянської позиції» – це сильна влада. Але не узурпація влади, спроби чого ми бачимо сьогодні, а ефективна влада та відповідальна влада.

По-друге – місцеве самоврядування. Наші ініціативи йдуть у напрямі сильного місцевого самоврядування. Саме місцеві громади повинні мати якнайбільше можливостей і прав розв’язувати свої місцеві питання.

Наступне – це безпека. Насамперед безпека людини і громадянина, потім безпека держави.

Ще один напрямок – якість життя. Обов’язок держави - гарантувати гідний рівень життя людей. Держава повинна відкрити очі на низький рівень товарів та послуг.

І останнє - сильний середній клас. Держава повинна створити рівні умови для реалізації професійного та творчого потенціалу людини, закріпити прості умови для розвитку підприємницької діяльності.

Громадський форум Львова свого часу багато ініціатив у цих напрямках започаткував. Прийшовши в «Громадянську позицію», ми перейняли цю естафетну паличку, і запустили багато спільних з ГФЛ проектів на засадах співпраці. Наприклад останній спільний проект – це законопроект «Про спрощену систему оподаткування», що дає нові можливості для розвитку малого і середнього бізнесу як передумови створення середнього класу.

Наше гасло – «Наведемо порядок», необхідно побороти той хаос, який сьогодні існує у всьому, і цей безлад, що фактично призвів до розвалу держави.

– «Наведемо порядок» – це як? Тверда, сильна рука?

– В тому числі сильна рука. Але важливо відокремити поняття авторитетна влада, авторитарна влада і влада диктатури. Ми кардинально проти диктатури, яку Україна, на жаль, може сьогодні отримати. Але якщо ми говоримо сильна і відповідальна влада, тоді це сильна рука. Влада повинна приймати рішення, в тому числі й непопулярні, і нести відповідальність за ці рішення у вигляді персональної відповідальності політиків. Повинні бути механізми відсторонення від влади людей, якщо вони не вміють чи не хочуть ефективно керувати державою. Нині ж ми маємо дуже слабку та неефективну владу.

–Хто фінансує «Громадянську позицію»?

– Фінансування здійснюється виключно знизу. Офіс Львівської обласної організації – це особистий внесок члена «Громадянської позиції» Левка Козакова. Мій час, який я зранку до вечора віддаю «Громадянській позиції», фінансування деяких програм, – це мій внесок. В «Громадянській позиції» є члени, які в тій чи іншій мірі долучилися. Окрім того, є внески від малого, середнього бізнесу, добровільні внески людей, які визначилися і готові долучатися до фінансування.

– Який місячний бюджет «Громадянської позиції»?

– Я б так питання не ставив, є матеріальні, а є нематеріальні внески. Підприємець, який обслуговує картриджі і техніку, робить це для «Громадянської позиції» добровільно і безкоштовно, а це немалі гроші. Оренду ми не сплачуємо так само, як і комунальні платежі та Інтернет, ці витрати взяв на себе Левко. Місячний бюджет у межах 3-5 тисяч гривень – це гроші, які я міг би самостійно без проблем виділяти.

В «Громадянській позиції» створено потужний юридичний блок, який очолює Дмитро Гудима. Це дуже фахові юристи, які працюють на громадських засадах. Окрім поточної роботи щодо діяльності організації, вони готують проекти постанов Кабміну та законопроекти Верховної Ради. Зокрема, львівським осередком «Громадянської позиції» підготовлений проект закону України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва», про який я вже говорив та який на днях буде внесений Анатолієм Гриценком на розгляд Верховної Ради. Якщо би я оплачував роботу юристів, то бюджет обласної організації був би у рази більшим і вимірювався б десятками тисяч.

Наголошу, що централізованого фінансування у нас нема. При цьому з усією відповідальністю заявляю, що Анатолій Гриценко, «Громадянська позиція» не фінансуються іноземними грантами чи вітчизняним олігархічним бізнесом. Вся діяльність організації побудована на самофінансуванні, тобто кожен офіс повинен знайти для себе фінансування. Тоді він є міцний і у певній мірі незалежний, з ним рахуються, узгоджують позиції. Я переконаний, що лише такого формату об’єднання, можуть протиставити себе типовим громадсько-політичним проектам, які фінансуються згори у вигляді замовлення окремих осіб чи невеликих груп.

– Скільки у вас людей в організації сьогодні?

Організація щойно створена. Лише 30 травня цього року було засновано Львівську обласну організацію ВГО «Громадянська позиція». Сьогодні написали заяви і внесли членські внески 209 осіб. Я є членом центральної ради «Громадянської позиції» і координую Львівський напрям.

– Анатолій Гриценко заявляв про намір балотуватися на посаду Президента України, однак власної політичної партії він не має. Коли можна очікувати, що «Громадянська позиція» трансформується у політичну партію, чи це взагалі відбудеться?

– Цього не відбудеться. «Громадянська позиція» як існувала, так і буде існувати, до виборів і після них - президента, Верховної Ради, місцевих рад. Однак, одне із завдань «Громадянської позиці» – знайти та виокремити людей, які зможуть –себе проявити і будуть готові прийти до влади чи на міському, чи на районному, чи на обласному рівні, чи на державному рівні. «Громадянська позиція» не створена, як виборчий проект. Це не є політичний проект. В першу чергу, це громадський проект. Є багато ініціатив - від місцевих до всеукраїнських, у т.ч. законодавчих, які ми реалізуємо, як громадська організація. Але ми будемо брати активну участь у виборах, в першу чергу у вигляді підтримки тих кандидатів, які у владі зможуть реалізовувати наші завдання та ініціативи.

Наприклад у Львові «Громадянська позиція» ефективно протидіє незаконним вимогам «Львівгазу» до підприємств, забудові парку «Знесіння», активно протистоїть невиплаті працівникам ЛАЗу заробітної плати, бере участь у міжвідомчій комісії з питань протидії корупції. Внаслідок її діяльності, на прохання СБУ у Львівській області розроблено зміни в Закон «Про протидію корупції», щоб розширити можливості боротьби з нею. Анатолій Гриценко підготував відповідний законопроект і вніс у Верховну Раду.

Власне, я можу перерахувати багато ініціатив, вони постійно з’являються і за кожною з них стоїть людина чи група людей. Саме у процесі такої роботи, за її результатами ми можемо оцінювати ділові та моральні якості тої чи іншої людини, чи відповідають вони критеріям та цінностям організації.
Друга складова діяльності організації – це експертні середовища, де те чи інше питання розглядається в контексті експертів. Наприклад, сьогодні створено потужне медичне середовище. Я входжу в експертну медичну раду, де ми активно й успішно обговорюємо питання реформування медичної галузі в Україні.
Ще одна важлива гілка – це робота з бізнес-середовищем, адже організація робить ставку на малий та середній бізнес.

– Арсеній Яценюк, який так само як і Анатолій Гриценко заявив про свої президентські амбіції, активно їздить регіонами, формує осередки «Фронту змін», чи є у вас конкуренція на місцях за активістів?

– Я не бачу конкуренції. Ми розвиваємося у своєму руслі, вони – у своєму. Ми ніколи нікому не протиставляємося, оскільки ми знаємо свої потужності, свої сили. У нас – довготривалий проект, це не передвиборчий чи виборчий проект, але ми не кажемо, що люди, які є членами організації не братимуть участі у виборах. «Громадянська позиція» формує нове покоління громадських та політичних лідерів, для яких влада буде інструментом реалізації завдань організації, а не ресурсом особистого збагачення.

– У цьому контексті, якщо народні депутати все-таки ухвалять зміни до Конституції, відповідно до яких президента обиратиме парламент, як буде діяти «Громадянська позиція»? Ви виведете своїх людей на вулиці?

– Звичайно, у такі важкі періоди потрібно бути рішучими та організованими, але виводити людей на вулицю потрібно лише тоді у крайньому разі. Ситуація, що може мати місце якраз є таким викликом. Я не маю нічого проти об’єднання в парламенті двох мегаблоків – вважаю, що для України це є позитивний процес. Але якщо цей процес піде далі і виллється у зміни до Конституції, інакше як конституційним переворотом це назвати не можна. До речі, першим термін «хунта» вжив Анатолій Гриценко. Я його повністю у цьому підтримую. Наша реакція буде миттєвою і однозначною, ми категорично проти такого розвитку подій.

– А ви вірите, що після Майдану, народ вдруге вийде на вулиці? Якщо люди вийдуть, то чи будуть їхні акції мирними?

– Особисто я вірю. Я суджу по собі. Після Майдану я не припинив громадської активності і дуже багато досяг. Проблема того, що відбулося в країні після Майдану, лежить не так у владі, а у суспільстві, яке заспокоїлося. Коли був Майдан, ми не мали вибору, ми обирали Президента без жодної альтернативи. Сьогодні ми маємо іншу ситуацію. Ми повинні протистояти процесам, які можуть взагалі привести до втрати державності. Основна цінність держави – це людина, її безпека, права… Нас хочуть позбавити права обирати Президента. Я не хочу, щоб мене позбавили такого права і впевнений люди такого не допустять. І в такій ситуації ми будемо шукати об’єднання з іншими громадськими і політичними силами, що поділяють нашу позицію, щоб запобігти цим процесам.
І тут ми побачимо в кого особисті амбіції переважають над спільними інтересами.

– Ви оптиміст щодо сценарію розвитку політичних подій, тобто вірите в те, що БЮТ і Партія регіонів все-таки відмовляться від виборів Президента в парламенті?

– Це малоймовірно. Хоча сам процес об’єднання двох мегаблоків, двох кланів є показовим і корисним. По-перше, нарешті припинилася б подвійна гра, оскільки ми неодноразово бачили їхнє спільне ситуативне голосування. Для мене ідеологічної різниці між Партією регіонів та БЮТом немає. Це зняло б піну популізму з них обох. Якщо виборці БЮТ до цього часу щодня говорили, що регіонали погані, то прихильники останніх говорили те ж саме про БЮТ. Коаліція БЮТ і ПР відкриє очі виборцям – справжні наміри цих політичних сил є зовсім іншими, ніж вони декларували.

По-друге, процес об’єднання двох мегаблоків призвів би до іншої конфігурації поза цими блоками, до об’єднання здорових політичних сил, а не їхнього роз’єднання і хаосу. Також, на мою думку, це дало б поштовх до створення політичних сил знизу, а не зверху, як це відбувалося досі. Це важливо, бо що ширша підтримка політичної сили знизу, зокрема матеріальна, то більше шансів, що вона матиме в собі більше демократії. Україна ж має єдиний шлях виходу з кризи. Врятувати ситуацію може тільки політична сила або політик, який буде діяти на противагу тенденції подальшої монополізації ресурсів з боку великого капіталу. Якщо суспільство підтримає кандидата на замовлення тих чи інших кланових груп, це не змінить ситуацію.

Я бачу тільки один варіант розвитку подій – широка підтримка кандидата в Президенти з боку малого та середнього бізнесу. І наша організація розраховує на таку підтримку. Уявімо собі, що створюється певний бізнес-клуб з успішних представників середнього бізнесу. Більшість успішних бізнесменів, незважаючи на свої здібності, з кожним роком стають все біднішими на противагу великому бізнесу, який все багатшає і багатшає. Великий бізнес, узурпуючи владу і отримуючи доступ до різноманітних інструментів впливу, створює умови в яких середній бізнес через податки, ліцензії, хабарі та інші внески, втрачає свої капітали. Сьогодні бізнесмен, який навіть володіє статками у кілька мільйонів, не відчуває у цій державі стабільності та впевненості. Об’єднання приватного бізнесу, де кожен буде готовий внести 5, 10 чи 100 тисяч, без будь-яких меркантильних вимог - місце в списку тощо, потрібне для того, щоб зберегти свій бізнес. Інше питання, як найефективніше цими спільними ресурсами розпорядитися, щоб вкотре не стати зрадженими та розчарованими.

У країні утворилися клани, які найближчим часом розділять сфери впливу, монополізують ринок і на них не матиме впливу ніхто. Саме вони, а не виборці формують сьогоднішню політичну еліту та нав’язують нам владу. Адже на будь-яку виборчу кампанію потрібні гроші, інакше кандидата, навіть найкращого ніхто не почує. Звідки він може їх взяти, тим більше якщо він чесний, принциповий і т.д.? Піти до тих, хто ними володіє, тобто олігархічних кланів. Сьогодні 10% населення України володіє 90% ресурсами. Є лише один шлях противаги цьому – об’єднання середнього і малого бізнесу, але не заради боротьби з олігархічними кланами, чи протидії їхнім кандидатам, а заради політики формування нових правил гри. Якщо в одному місті збереться 50 чоловік і кожен дасть по 10 тисяч – це буде півмільйона. А якщо створиться мережа таких клубів, це вже відчутні суми. Створиться альтернатива, де замовником кандидата виступлять не олігархічні клани, а середній клас. Для цього нам потрібно виробити і запропонувати свої принципи, вимоги, підходи і точно так само, як замовляють олігархи, замовити того чи іншого політика. Але необхідно встановити критерії відбору, вивчити життєвий шлях, які його ділові якості, моральні цінності, чи зможе він тощо.

– Це ноу-хау для України!

– Думаю так, принаймні я не знаю таких прикладів. Але для світу цей шлях не новий. Наприклад, в США є фонди бізнесменів, які фінансують того чи іншого кандидата. Це все відбувається публічно, що дуже важливо.

Ініціаторами та ідеологами створення таких клубів в Україні окрім мене, є Марк Зархін та Олексій Скрипник. Марк Зархін – співвласник закладів швидкого харчування «Піца Челентано», «Картопляна хата», ресторану «Кумпель» інших, Олексій Скрипник, співвласник компанії «Елекс» – потужної софтерної компанії в Україні.

Якщо клуб публічно, через прес-конференцію передасть гроші на підтримку того чи іншого кандидата і якщо ця тенденція буде по всій Україні тоді з’явиться нове явище – відкрита підтримка середнім класом того, чи іншого кандидата. Важливо також, щоб цього кандидата ми свідомо обирали, а не його нам «підсунули». Така людина, якщо прийде до влади, матиме зовсім інші моральні зобов’язання, і не перед кимось одним, а перед потужним організованим середнім класом. Це є нова якість. Я б назвав її осмисленим Майданом.

Взагалі питання фінансування кандидатів є ключовим, я вважаю що питання відкритих списків є менш важливим. Бо списки можна відкрити, але про достойних людей, ніхто так і не довідається, бо в них не буде ресурсів «засвітитися». Ми це бачимо зараз, у тому числі по відношенню до Анатолія Гриценка. Закритість фінансування виборчих кампаній та відсутність звітування політичних сил за витраченими коштами є ключовою проблемою в Україні. Поки ці речі не будуть відкриті, ми матимемо такі політичні сили, що маємо сьогодні.

Є й інші проблеми, не забувайте, що виборчий фонд кандидата в президенти, відповідно до законодавства, є набагато меншим за об’єктивні потреби..

– Чи має «Громадянська позиція» свого кандидата на посаду міського голови Львова на виборах навесні 2010 року?

– Про це зараз ніхто не думає. Прийде час – будемо думати. Поки що це питання не порушувалося. Ключове питання – це розбудова районних осередків, обласного осередку. Ми готуємося насамперед до президентської кампанії. На президентські вибори ми кандидата маємо – це Анатолій Гриценко. Процес формування осередків йде дуже активно. На їхній базі потрібно буде зібрати півмільйона підписів, півмільйона гривень.

У процесі роботи повинна викристалізуватися команда людей, яка завтра зможе прийти і в місцеві органи влади та для яких влада буде засобом, а не самоціллю. Я сподіваюся, що «Громадянська позиція» розширить горизонти. ГФЛ залишається, але найближчим часом зміниться його координатор. Я не збираюся покидати Форум, але я перейду в секцію підприємництва, буду його надалі підтримувати як можу, у т.ч. матеріально. ГФЛ  не є проектом, створеним для приходу до влади, це явище громадянського суспільства, його здатність рефлектувати на зловживання та порушення прав. В «Громадянської позиції» ширші цілі, основна з яких зміна політичних еліт та зміна системи. Без якісної зміни політичної еліти в Україні не відбудеться жодних якісних змін. Сьогодні я можу заявити, що я готовий до політичної діяльності. В якій ролі, в якому форматі я поки що не знаю.

Яка виборча система має бути за «Громадянською позицією»?

– Ми прихильники мажоритарної виборчої системи на місцевих виборах і пропорційної з відкритими списками на виборах до Верховної Ради.

На вашу думку, які електоральні перспективи на Львівщині має Анатолій Гриценко. Прийнято вважати, що львівський електорат є національно-демократично орієнтований. Чи може Гриценко тут стати своїм?

– У Гриценка є риси, яких в інших і близько немає. Коли у Гриценка журналіст «Кореспондента» спитав, чим він відрізняєтеся від інших кандидатів, то він відповів приблизно таке: «Вони хочуть бути таким, яким я вже є». У Гриценка є дуже сильні нематеріальні активи, дуже сильна довіра виборця. По-друге, моральні та інтелектуальні характеристики. Сам факт, що він був президентом Центру імені Разумкова, говорить багато про що. Він був міністром оборони і за оцінками багатьох, серед усіх міністрів оборони  найкращим, досі користується великим авторитетом у військових. Гриценко проукраїнський, він внутрішньо проукраїнський. Він за сильну Українську державу, що довів конкретними справами. А ми б мали навчитися розглядати Анатолія Гриценка не як лідера лише Західної України, а як лідера держави, що заснована не на популістських гаслах, які використовують псевдопатріоти. Іншої альтернативи я не бачу.

– Дякуємо за розмову.

Петро Марич

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...