На Львівщині працює робоча група із забезпечення законності проведення рекультивації Львівського міського сміттєзвалища містом Львовом на території Малехівської сільської ради. Напередодні активісти розповіли Гал-інфо, яка ситуація в Грибовичах.
За словами голови цієї робочої групи, архітектора Ігоря Черняка, ситуація на Грибовицькому сміттєзвалищі катастрофічна.
«Можна говорити про значне збільшення кількості шкідливих речовин, які потрапляють зараз в ґрунти. Уся система збору і переробки чи, хоча би, збору і локалізації шкідливих речовин нині не працює. Дамба не в повній мірі виконує свої захисні функції, через неї проходять інфільтрати, але основні потоки йдуть з того сміття, яке зсунулось.
Бачимо просто жахливі наслідки, коли земля червона, коли територія села має вигляд такої мікромарсіанської поверхні: червоні гори, червоні річки, усе довкола червоне. І це жахливо. Та найгірше те, що навіть не готується проектна, технічна чи якась інша документація. Два роки пройшло, ніякий суд не забороняє зараз мати вже технічне рішення щодо очистки.
Станом на 2018 рік відсутня проектно-кошторисна документація на рекультивацію сміттєзвалища у с. Грибовичах. Протягом двох років розроблення ПКД згідно з чинним законодавством не відбувається, а тільки підмінюється продукуванням “проектів звітів” та “звітів” про рекультивацію.
Стоїть питання про те, що ми зараз оголосимо тендер і закупимо модульні очисні станції. Але які характеристики тих станцій, яка їх якість? Ми працювали з «Гірхімпромом» у 2016-му році і там найбільшою проблемою було те, що проектанти не могли визначитися з технологією очистки. Друге питання в тому, куди подіти отруйний концентрат після очистки, де його захоронювати? Проектанти цього не пропонують. Отже, технології немає.
З іншого боку ситуація покращилась, бо хоча б раз у квартал є діалог. Але цього замало, незабаром прийде літо і ці ставки почнуть не тільки в землю, але й в повітря викидати легколетючі речовини. І це все попрямує у бік Львова, якщо вітер північний, або до Малехова – при західному. Ми маємо екологічно дуже важку ситуацію.
Найбільше дивує те, що екологів знову не пускають, знову замки. Я не бачив на полігоні ніякої техніки. Все що робили – брали фільтрат із озер і возили бочками його наверх, зливали знову в тіло полігону для того, щоб він ще підвищив свою концентрацію.
Що робити?
Для того, щоб провести будь-яку роботу за бюджетні кошти, потрібно мати проектно-кошторисну документацію. І це єдине, що минулого та позаминулого року необхідно було зробити. Початок проектно-кошторисних робіт не можливий без отримання вихідних даних на проектування: містобудівних умов та обмежень, технічний умов, завдання на проектування. Ці документи відсутні і навіть не подано заяв на їх отримання.
Завдання проектування потрібно готувати на основі рішень третього варіанту “Технічних рішень” у межах землевідводу ЛКП “Збиранка” з дотриманням вимог державних будівельних норм (без додаткових земель і без збільшення площі зайнятої сміттям). Першочергово потрібно зробити «Проект відновлення природних характеристик території с. Малехів забруднених інфільтратами та сміттям. А також включити до складу проекту рекультивації опрацювання технології утилізації гудронів (як це є в ПКД 2013 року, яка пройшла державну експертизу).
Тобто перший крок це розробка проекту. А для цього потрібно отримати вихідні дані і реалізувати. А вся оця віртуалізація простору замість роботи це є найгірше, тому що це, на мій погляд, є злочинна бездіяльність проти природи і проти людей», - розповів Ігор Черняк.
До робочої групи також входить і представник громади села Малехів Галина Денько.
«Ми вже розуміємось на проектах не гірше архітектора Ігоря Черняка. На нашу думку, це все так відбувається тому що «Еджіс» не керується своїми баченнями, натомість ним керують з міської ради. У цьому конфлікт: коли представники «Еджіс» з нами зустрічались, вони чули нашу позицію, вони зі всім погодились. Але після розмов з ЛМР, вони малюють щось інше. Тобто ними точно керують з міської ради.
І, знаючи позицію міської ради, що вона, як кажуть в народі, «зимою снігу нікому не дасть», ми думаємо, що цієї рекультивації ніколи не буде. Просто будуть роками затягувати час на якісь проекти, переписування, що й відбувається сьогодні. Щоразу перед збуреннями громади, після наших листів вони кажуть: «Все буде, робимо тендер», а результату немає.
В останній поправці ми вимагали, щоб цей «язик», який впав, забрали з нашої території. Нас послухали і його забрали. Але є й інші зауваження. Наприклад, хто сказав, що в підніжжі сміттєзвалища газ нижчої якості, тому його будуть просто спалювати, а на тілі полігону газ кращої якості, тому його будуть забирати в установки? Хто це таке сказав? Хто давав їм якісь всиновки? Хто досліджував?
Якби ми не були на сміттєзвалищі в Вінниці і не бачили, що такі проблеми дуже просто вирішуються: приїхала німецька фірма зі своїм обладнанням і працює, а Вінниця платить щомісяця 150 тисяч гривень і все. Хіба ми б щось говорили? Коли ми запитали директора вінницького сміттєзвалища про те, скільки заробляють німці, він сказав: «Я не знаю, бо це їхня комерційна таємниця».
Пан Бабак з нами взагалі вже відмовляється зустрічатись. З нами зустрічається тільки Вадим Ноздря. Але якщо на це йде, то ми і не дуже прагнемо. Коли міська рада хоче зустрічі, ми йдемо на контакт. Але вони нам нічого нового не говорять, тому ми не є ініціаторами цих зустрічей.
У цих меліоративних каналах, які йдуть довкола сміттєзвалища, вода стала дуже брудною. Про вплив на ґрунт я вам не можу сказати, тому що не робили за свій кошт вартісних аналізів. Але ми думаємо, що, якщо вимкнуть воду (а вони вважають, що це правильно, оскільки Андрій Іванович говорить, що не правильно поливати городи питною водою і так не може бути), то може погіршитись якість ґрунту.
Але я вважаю, що по-перше, це правильно (поливати чистою водою), тому що не використовують забруднену воду. А по-друге, ця вода не питна, бо в Малехові не йде така очищена, як у Львові. Це технічна вода і ми не повинні за неї платити, як за питну».
Офіційну думку львівської влади озвучив в.о. директора департаменту поводження з відходами ЛМР Сергій Сало у коментарі Гал-інфо.
«Щодо рекультивації, то французька компанія «Egis» завершує фінальний звіт з основними технічними рішеннями. Він стане основою коригування комплексного проекту з рекультивації 2013 року. Після того, як цей документ підготують, то ЛКП «Збиранка» отримає можливість оголосити процедуру публічних закупівель для визначення проектної організації, яка буде здійснювати коригування комплексного проекту рекультивації і проходження експертизи.
Наразі вже частково були виконані протиаварійні роботи щодо дамби. Також зробили технічне переоснащення станції з очистки фільтратів. Мова йде про фізичні роботи. До того ж, ми організували пуско-налогоджувальні роботи, які наразі ми завершуємо. Уже оголошена тендерна закупівля необхідних реагентів. Також провели дослідження фільтратів після очистки.
Окрім цього, розробили робочий проект: «Реконструкція полігону ТПВ в с. В. Грибовичі Жовківського району Львівської області в об’ємі першочергових заходів з попередження надзвичайних ситуацій, ліквідації негативних наслідків аварії та рекультивації порушених земель Малехівської сільської ради». Зараз проект знаходиться в ДП «Укрдержбудекспертиза», які надали незначні зауваження. Наразі ці зауваження усунули і повторно подали в «Укрдержбудекспертизу». Очікуємо позитивний експертний висновок.
Які наступні кроки?
До першочергових заходів входить організація системи збору фільтрату по всій території полігону. Також розділення окремого збору поверхневих (дощових) вод, щоб вони не потрапляли в озера-збірники фільтрату, бо тим самим зменшується кількість фільтрату, який накопичується. Передбачається влаштування захисної дамби, захисного валу для унеможливлення потрапляння у випадку зсуву відходів в озера.
Яка ціна?
Вартість проектної документації складає 415 тис. грн і близько 30 тис. грн становить вартість експертизи. Загальна кошторисна вартість об’єкту – 24 млн грн. Але це все вартість першочергових заходів. Про комплексну вартість рекультивації не можу сказати, оскільки ще немає відкоригованого комплексного проекту. До осені плануємо розробити проектну документацію, провести тендера і отримати дозвіл на виконання будівельних робіт по комплексному проекту рекультивації», - зазначив Сергій Сало.
