Що більше приносять СЕЗи – користі чи шкоди?
Спеціальні економічні зони припинили своє існування з 2006 року, але 2007 рік може стати роком їхньої реінкарнації. Нове життя їм може дати уряд Януковича-Азарова, включивши відповідні податкові пільги в Закон про державний бюджет України на 2006 рік, або провівши відповідні (чергові) зміни в податкове законодавство. Проти цього виступає частина старої президентської гвардії, попереджаючи, що численні зловживання, пов‘язані з податковими пільгами, почнуться знову.
Трохи історії
Територій приоритетного розвитку, на яких був запроваджений спеціальний режим інвестиційної діяльності, в Україні було 9, а діючих спеціальних економічних зон – 11. Загальна територія, на яку поширюються режими СЕЗ та ТПР, становить 6360 тис. га, або 10,5% території України. Основними пріоритетними видами економічної діяльності до ліквідації СЕЗ та ТПР були сільське господарство, харчова, переробна та добувна промисловість, текстильна та легка промисловість, хімічна промисловість, машинобудування та приладобудування, виробництво енергоносіїв та будматеріалів, транспорт та зв‘язок, туристично-рекреаційна сфера, медицина, дослідження та наукові розробки – одним словом, всі галузі економіки. Серед пільг, що надавалися інвесторам на реалізацію своїх інвестпроектів – повне або часткове звільнення від сплати податків з прибутку підприємств, звільнення від оподаткування інвестицій, повне або часткове звільнення від сплати мита та податку на додану вартість при імпорті товарів для реалізації інвестиційних проектів. Крім того, інвесторів звільняли від обов‘язкового продажу надходжень у іноземній валюті та орендної плати за землю.
На території Львівської області діяло дві СЕЗ: туристично-рекреаційна зона "Курортополіс Трускавець", яка була розрахована на термін 20 років, починаючи з 01.01.2000 р., та СЕЗ «Яворів».
Суб‘єктам на території СЕЗ "Курортополіс Трускавець" надавалися терміном на три роки пільги по сплаті податку на прибуток підприємств, отриманого від реалізації інвестиційних проектів, а прибуток, отриманий з четвертого по шостий рік реалізації інвестпроектів, оподатковувався по ставці 50 відсотків. Крім того, підприємствам надавалися пільги по сплаті податку на додану вартість, не стягалось ввізного мита, вони звільнялися від плати за землю у випадку, якщо ввозилися лікарські засоби, обладнання та пристрої, комплектуючи та програмне забезпечення об‘єктів інтелектуальної власності.
Суб‘єктами СЕЗ "Курортополіс Трускавець" могли стати лише суб‘єкти підприємницької діяльності, які реалізовували би проекти вартістю не менше, ніж 500 тис. дол. США.
На таких самих умовах працювали і інвестори СЕЗ «Яворів» – інвестиції не менше 500 тис. дол. США, взамін – звільнення від сплати податку на додану вартість, операцій на ввіз обладнання, пристроїв та комплектуючих до них (крім підакцизних товарів) для потреб на реалізацію інвестпроектів, звільнення на 5 років від оподаткування прибутку, отриманого від реалізації інвестпроектів, з подальшою сплатою 50 відсоткової ставки в наступні періоди.
Крім того, суб‘єкти СЕЗ звільнялися від сплати збору на обов‘язкове соцстрахування на випадок безробіття, а також від повної сплати оренди землі терміном на 3 роки, з подальшою сплатою 50 відсотків ренти в наступні періоди.
Крім «Трусковецької» та «Яворівської» СЕЗ, на теренах Львівщини діяла ще спеціальна територія – автопорт "Краковець", що мав спеціальний митний режим строком на 20 років, починаючи з 17.02.99 р. Тут діяли правила, згідно з якими у випадку ввозу імпортних товарів (крім підакцизних) на територію автопорту для використання в його межах, ввізне мито та податок на додану вартість не стягувалися. Крім того, у випадку вивозу з території автопорту "Краковець" за кордон товарів, вироблених, перероблених чи оброблених на території автопорту, не стягувалося ввізне мито, податок на додану вартість та акцизний збір. Також не стягувалось ввізне мито, податок на додану вартість та акцизний збір у випадку, якщо з території автопорту "Краковець" вивозився товар, попередньо ввезений із-за кордону на територію автопорту, або вивезений до автопорту з митної території України.
Також на Львівщини діяли два технопарки - «Львівська політехніка» та «ТСК» (Стебник), причому останній належав до Харківської спеціальної економічної зони.
Інвестиції
За одними даними, станом на 1 січня 2004 року у спеціальних економічних зонах Львівщини реалізовувалося 87 інвестиційних проектів на загальну суму 213,2 млн дол. США, і йшлося про те, що з початку реалізації проектів вже надійшло 63,9 млн дол. За іншими даними, на початок 2004 року у СЕЗ «Яворів» було зареєстровано 106 інвестиційних проектів, з них по 65 проектах надійшли у якості інвестицій 45 млн дол. У СЕЗ «Курортополіс Трускавець» було зареєстровано 29 інвестиційних проектів, з яких реалізовувалися 22 проекти, але кошти надійшли лише на чверть від запланованих обсягів - 18.9 млн дол. США. Переважна кількість проектів була спрямована на забезпечення комфортності існуючих санаторно-курортних комплексів шляхом їх реконструкції та технічного переоснащення. Тому дві третини проектів за видом економічної діяльності відносилися до охорони здоров'я, чверть – до обробної промисловості.
Серед найбільших інвестиційних проектів СЕЗ “Яворів” – проекти, які впроваджуються на звільнених площах Яворівського ДГХП “Сірка”:
- створення СП з виробництва сірчаної кислоти і сіркопродуктів на звільнених площах Яворівського ДГХП “Сірка” вартістю 25 млн дол. США;
- виробництво товарної електроенергії на існуючих котлах ГМ-50 Яворівського ДГХП “Сірка” вартістю 17.7 млн дол. США;
- виробництво пестицидів і засобів хімічного захисту рослин на звільнених площах Яворівського ДГХП “Сірка” вартістю 35.5 млн дол. США;
- будівництво Західноукраїнського нафтомаслозаводу (виробництво автомобільних масел та присадок) на звільнених виробничих площах Яворівського ДГХП “Сірка” вартістю 11.24 млн грн.;
- крім того, це проекти спорудження фабрики з випуску верхніх спортивних трикотажних виробів вартістю 10 млн дол. США.; будівництво підприємства з переробки донорської плазми вартістю 30.5 млн дол. США.; будівництво платної автомобільної дороги “Львів-Краковець” вартістю 120 млн. дол. США.;
Даних щодо інвестиційної діяльності на територій СЕЗ «Курортополіс Трускавець» нам отримати так і не вдалося.
Активна діяльність СЕЗ припинилась 1 квітня 2005 року, коли було скасовано пільговий режим діяльності технологічних парків СЕЗ та територій приоритетного розвитку. Втім, згодом, після двох подолань президентського вето з поправками було прийнято Закон "Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків". Що цікаво, хоч законом і передбачається діяльність 16 технологічних парків, але на сьогодні як виявилось їх діє лише 8, а саме: “Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка”, “Інститут електрозварювання імені Є.О.Патона”, “Інститут монокристалів”, “Вуглемаш”, “Інститут технічної теплофізики”, “Київська політехніка”, “Інтелектуальні інформаційні технології”, ”Укрінфотех”. Кажуть що станом на 1 жовтня 2006 року зареєстровано 55 інноваційних та 8 інвестиційних проектів, з яких виконується 45.
За та проти
Прихильники діяльності українських технопарків вказують на цифри, які, щоправда, різняться. Одні кажуть, що, розпочавши з нуля, за шість років своєї діяльності технопарки досягли обсягів випуску інноваційної продукції на суму понад 2,2 млрд гривень, створено 2686 нових робочих місць, залучено інвестицій майже 590 млн гривень. У результаті виконання проектів технопарків до Державного бюджету та державних цільових фондів перераховано близько 400 млн гривень.
Інші кажуть, що обсяг випуску інноваційної наукоємної продукції станом на 1 півріччя 2006 року становив 7,25 млрд грн, з 2000 року по перше півріччя 2006 року технопарками було перераховано до Державного бюджету України та державних цільових фондів понад 500,59 млн грн. В інноваційних та інвестиційних проектах технопарків, які реалізуються ними у 2006 році, задіяні 8 544 осіб, а для реалізації проектів було додатково створено ще 2 908 нових робочих місць. Сума залучених технопарками інвестицій з 2000 року по перше півріччя 2006 року у рамках виконання інвестиційних та інноваційних проектів становила 462,86 млн грн та кредитів 1597,81 млн грн. Одержані кошти з Державного бюджету на виконання інвестиційних та інноваційних проектів становили 4,6 млн грн.
Нині технопарками виконується 61 проект. Серед них дев'ять спрямовані на енергозбереження та розробку альтернативних джерел енергії, що надзвичайно актуально для України. Є проекти, спрямовані на вирішення найскладніших проблем охорони здоров'я та безпеки людей, в літакобудуванні, радіоелектроніці, зв'язку, виробництві нових матеріалів.
Серед прихильників відновлення діяльності спеціальних економічних зон як промисловці області, особливо ті, котрі працювали в економічних зонах, так і діюча влада Львівщини.
За словами начальника Головного управління промисловості ЛОДА Ростислава Сороки, влада області зацікавлена у функціонуванні СЕЗів та технопарків. «Не можна зараз сказати, що Львівщина - депресивний регіон, але в 2000 році вона була одним з таких. У нас є потреба в інвестиціях, і про це дуже багато говориться. Інвестувати може держава, і приватні капіталісти. В нашому випадку держава не спроможна інвестувати грошима, але може створювати умови для зацікавлення інвесторів вкласти кошти в регіон через надання їм податкових преференцій на певний строк. І от в 1999—2000 році такий крок було зроблено, було вирішено що інвесторам дадуть 20 років на реалізацію інвестиційних проектів. Інвестори прийшли, вклали гроші в інвестпроекти, а тут раптом все взяли і скасували. Це відлякує інвесторів, і вони замість того щоб вкладати гроші їх забирають», – сказав у коментарі «Гал-info» Сорока.
За його словами, такі інвестори можуть подавати позови в суди, але на практиці відстояти свої інтереси їм досить важко, оскільки було змінено законодавство. Крім приватного капіталу, за словами Сороки, гроші на технопарки та бізнес-інкубатори, які займаються інтелектуальними розробками у сфері ІТ-технологій, нанотехнологій та біотехнологій, виділяють структурні фонди Європейського Союзу. Зокрема, фігурувала сума в 5 млрд доларів, тому, за словами Сороки, місцева влада добиватиметься поновлення системи, яка існувала раніше. «Ми подали пропозиції в Кабмін поновити діяльність спеціальних економічних зон, що є на Львівщині – СЕЗ “Яворів” і туристично-рекреаційної зони "Курортополіс Трускавець" та двох технопарків. Ми сподіваємося, що їхня діяльність поновиться, бо від цього залежить розвиток регіону», - каже Сорока.
Те, що з інвесторами поступили нечесно, вважає і голова Львівської ДПА Віталій Хилюк. «Так, була частина суб‘єктів підприємницької діяльності, яка використовувала пільговий податковий режим та інші преференції в своїх цілях, наприклад робила ручки для дверей «Волги», по ціні, яка перевищує всі допустимі межі, або щось інше. Але цього не можна говорити про всіх. Така зрівнялівка справжніх інвесторів з шахраями є зайвою, бо є ж відповідні контролюючі органи, і вони мають займатися перевірками, знаходити таких шахраїв і скасовувати їм ліцензії на підприємницьку діяльність. Треба перевіряти інвесторів на предмет виконання ними своїх інвест-зобов‘язань. Але від повного скасування СЕЗів ми лише втратимо інвесторів. Це дуже б‘є по іміджу нашого регіону і нашої країни, оці різки зміни правил гри – бізнес такого не прощає», – сказав у коментарі «Гал-info» Хилюк. За його словами, хоч область та держава загалом втрачає від надання податкових пільгових режимів, але водночас від інвестицій вона здобуває набагато більше. «СЕЗи ж не будуть існувати вічно, вони розраховані максимум на 20 років. Але, по-перше, вони дадуть можливість піднятися депресивним районам, а по-друге, після того, як закінчиться строк дії пільгового режиму, вони почнуть сплачувати в бюджети великі суми. Це краще, аніж на цих територіях буде рости бур‘ян», – сказав Хилюк.
Натомість зі скепсисом ставиться до ідеї поновити спеціальні економічні зони та податкові пільгові режими екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник. «СЕЗи потрібні, але для того, щоб красти гроші, причому комфортно. Будь-яка податкова «дірка» – це спосіб відмити гроші. Якщо вас звільнили від сплати податків, то хто в нашій державі проконтролює, що ви робите, і куди ідуть гроші. Приклад? Наприклад (гіпотетично), одна людина в СЕЗ Яворова може ввезти 40 автомобілів без сплати ввізного мита, а вона завезла за рік не 40, а 10 тис. авто. Питання: для чого йому стільки машин? То хто користується пільгою і в яких межах, ну явно не ця підставна людина? Те саме з юридичними особами. Наприклад, реєструються в СЕЗах, а бізнесом займаються в Києві, не сплачуючи при цьому податків. Щодо європейських коштів зі всяких там фондів, то не вірте тим, хто це каже, або хто там повторює , не слухайте байки – на Заході дуже чітко розмежовують державні і приватні кошти. І ні ті, ні другі не будуть вкладати гроші невідомо в що, тим більше без гарантій», – говорить Пинзеник.
Крім того, як вважає екс-міністр, право пріоритету та пільг для тих, хто робить бізнес, ставить сам бізнес в нерівні та в неконкурентні умови на ринку, що погано позначається на розвитку самого ринку.
Валентин Концевич, «Гал-info»
