Станіслав Горуна – титулований каратист зі Львова, переможець нещодавніх Європейських ігор у категорії до 75 кг.
У інтерв’ю спортсмен розказав про важливість Європейських ігор, важкий відбір на Олімпіаду в Токіо 2020 року та міжнародний тренувальний табір у Львові для іноземних спортсменів, де він пробує себе у ролі тренера.
Станіславе, зараз у Вас заслужена відпустка, але Ви продовжуєте надалі тренуватися, в тому числі разом з головним тренером збірної України Антоном Нікуліним працюєте у Львові з іноземцями. Наскільки це Вам цікаво? Не важко зовсім без відпустки?
Насправді важко, хочу відпочити. У збірної України та у більшості спортсменів з європейських країн зараз відпустка. Але я вважаю, що потрібно підтримувати форму, бо розгубити її можна запросто, а от знову вийти на цей рівень буде складніше. Зараз, влітку, працюють лише представники Азії, у яких недавно відбувся свій континентальний чемпіонат, та ті, хто готується до Панамериканських ігор.
Наскільки довго триватиме період відпусток?
У європейців це – липень-серпень. Пороз’їжджалися хто куди: додому чи на моря. Ми ж з тренером Антоном Нікуліним вирішили дотримуватися робочого режиму. На тренуваннях викладаюся на повну як і в розпал сезону, от тільки кількість тренувань ми трохи зменшили.
У Львові зараз перебувають іноземні представники карате. Розкажіть кого Ви разом з Вашим наставником тренуєте.
Приїхало майже двадцять чилійців. Це і головна збірна, і юніори, і кадети. Завітали також поляки, бельгійці, італійці. Це – міжнародний тренувальний табір, а для спортсменів з Чилі – ще й підготовчі збори перед вищезгаданими Панамериканськими іграми.
Наскільки цікаво поєднувати роботу тренера на цих зборах з тренуваннями?
Загалом у нас двадцять одне тренування на цьому таборі, з яких я проводжу чотири. У майбутньому я себе тренером не бачу. Хоча поділитися своїми знаннями, провести кілька занять можу і це мені подобається.
Чого саме Ви навчаєте іноземних спортсменів? Чому вони прилітають в Україну, зокрема, до Львова, на навчально-тренувальні збори?
Через ігрові вправи доносимо до них, що головне – рух. До карате ми відносимося як до гри. У нас реально хороший рівень карате. Про наш клуб «Юніон» знають далеко за межами України. У нас є ім’я, репутація, дуже багато призерів континентальних і світових першостей. Всі знають, хто ми і що ми можемо. Тому і їдуть до нас за тисячі кілометрів.
Перейдемо до Ваших спортивних здобутків. Наскільки свіжий у пам’яті успіх на Європейських іграх? (Станіслав Горуна виборов золоту медаль в Мінську – Авт.)
Чесно? Вже би давно забув, якби не Instagram і Facebook, де мене досі вітають. Завжди приймаю вітання, стараюся всім відписувати. Але попереду ще ого-го скільки змагань. Думки тепер про старти Прем’єр ліги. Найближчий відбудеться у Токіо в Японії. І поки більшість буде лише набирати форму, мені залишиться лише трохи додати.
Каратисти не приховували того, що раніше, зокрема на І Європейських іграх в Баку, не до кінця знали рівень змагань, мовляв, що це за старт їх очікує, натомість значно серйозніше віднеслися до змагань у Мінську і результат не забарився.
Не знаю нікого, хто б не ставився серйозно до Європейських ігор. Це – престижні змагання, туди багато хто хотів потрапити, але не зміг. Несерйозно до цього відносяться лише ті, хто не має стосунку до спорту. Європейські ігри – другі після Олімпійських і цим все сказано.
Який поєдинок був найважчим, а який найпринциповішим в Мінську?
Кожен був принциповим і важливим: можна було вилетіти одразу, в групі. Зупинився – програв. Звичайно, найважливішим був фінал, адже моїм суперником був не хто-небудь, а Рафаель Агаєв – провідний азербайджанський каратист, людина з іменем, п’ятиразовий чемпіон світу та одинадцятиразовий переможець Чемпіонатів Європи. Оскільки ми з ним зазвичай ділимо перші місця у рейтингу, то нас розкидають у сітці змагань і зустрічаємось на татамі ми не часто. Але ось зустрілися і, хвала Богу, вдалося перемогти.
Перемога на Європейських Іграх, на жаль, не дала жодних переваг у боротьбі за ліцензію на Олімпійські Ігри.
Так, перемога у Мінську ніяк не допомагає відібратися на Олімпіаду. У рейтинг бали за цей турнір не йдуть. Зараз я п’ятий чи шостий у ньому. Рік почався не дуже, чемпіонат світу я провів, на жаль, не найкращий, адже завадила травма. Якби поїхав у тій формі, в якій я зараз, результат би був геть іншим. Ось так не добрав чимало очок у боротьбі за ліцензію в Токіо. Медаль чемпіонату світу була б мені точно під силу. А так – надірваний м’яз за місяць до старту, зірвана підготовка та поїздка на чемпіонат без основного свого арсеналу, адже травма не дозволяла завдавати удари ногами.
Як налаштовані виправляти ситуацію, щоб точно відібратися на Олімпіаду?
До неї залишилося близько десяти рейтингових турнірів: серія А, Прем’єр ліга плюс Чемпіонат Європи. Ми їздимо на всі змагання, спасибі нашій федерації, яка оплачує перельоти, проживання, харчування. Не у всіх видах спорту це є, а шкода, адже це – мінімум, на який заслуговує кожен член збірної. З нами ще їздить наш лікар, Тетяна Куртян, без якої рівень нашої команди був би нижчим.
Як готуватиметеся до етапу Прем’єр ліги у Токіо?
Як завжди (сміється). Ми полетимо туди наприкінці серпня, десь за тиждень до початку змагань. Тут приведемо себе в форму, там пройдемо акліматизацію, проведемо невеликі тренувальні збори.
Кажуть, що важче потрапити на Олімпіаду, ніж здобути там медаль.
Так, правда. Туди дуже важко потрапити. Наприклад, у нашій категорії буде лише десять спортсменів. Четверо потраплять у Токіо за загальним рейтингом, ще одна ліцензія передбачена для представника Японії. Три путівки розіграють на спеціальному турнірі десь за місяць до Олімпіади. Ще дві ліцензії дістануться комусь за рішенням спеціального комітету. Тут велику роль відіграє географічний принцип. Може відібратися спортсмен з Океанії, наприклад. Словом, комусь дуже і дуже сильно може пощастити. Перша десятка рейтингу зараз просто рве і метає. Мусимо їздити на кожен рейтинговий турнір, хоч вони і розкидані по всій планеті.
Як відбуватимуться змагання на Олімпійських іграх у Вашому виді спорту?
Спочатку сформують дві групи по п’ять людей. Після того, як кожен спортсмен проведе бій з чотирма іншими двоє кращих пройдуть далі. Саме ця четвірка і розіграє комплект нагород.
У скількох категоріях може бути представлена Україна?
Загалом є шість категорій Олімпійських: три чоловічих і три жіночих. Із реальних претендентів можу виділити ще одеситку Анжеліку Терлюгу, Галину Мельник, яка, до речі, також з клубу "Юніон", та Валерія Чоботаря.
Олімпіада – головний старт у 2020 році?
Звичайно. Хоча я готуюся до кожного старту. Якщо вдасться відібратися на Ігри в Токіо, то буде ще три місяці на підготовку. Це якщо увійду в ТОП-4 рейтингу станом на квітень, коли він закривається. Якщо ж ні – готуватимуся до спеціального турніру, на якому в травні розіграють ще три ліцензії.
Тарас Жеребецький, Гал-інфо
