Слухай онлайн

Стратегія розвитку Львівщини до 2015 – аргумент для розмови з Києвом

Цього тижня депутати Львівської облради прийняли Стратегію розвитку Львівщини до 2015 року. Поки що стратегія прийнята лише за основу і над остаточним її варіантом працюватиме робоча група, допоки її не затвердять на наступній сесії ЛОР. «Гал-info» спробувало проаналізувати цей документ, а в коментарях його оцінку дали ті, хто взяв безпосередню участь як в його розробці, так і в його прийнятті.

 Основною місією Стратегії є підвищення якості життя мешканців Львівщини, створення умов для їх самореалізації та розвитку. Чи вдасться це зробити, залежить від багатьох факторів – від стабільності владної вертикалі в центрі і на місцях, до бажання громадян самим докладати зусиль до розвитку регіону.
 Цілі. Якщо говорити про основні цілі, то в Стратегії розвитку Львівщини їх чотири:
1) створення сприятливих умов для розвитку вільної конкуренції та модернізації сучасних економічних структур у регіоні;
2)  розвиток прикордонного співробітництва з місцевими і регіональними органами влади, інституціями та підприємствами Польщі та Євро регіонів;
3) розвиток системи освіти у відповідності до вимог економіки;
4) перетворення Львівщини на регіон чистого і привабливого навколишнього середовища, осередок культури, туризму та рекреації.
  1. Створити сприятливі умов для розвитку вільної конкуренції та модернізувати сучасні економічні структури у регіоні львівська влада збирається шляхом підтримки підприємств малого та середнього бізнесу, впровадженням програми розвитку територій в сільській місцевості, стимуляцією розвитку міжсекторного партнерства та приватизації у сфері надання комунальних послуг, раціоналізацією системи менеджменту та процесів реструктуризації державних підприємств. Для реалізації цього влада планує насамперед спростити процес відкриття нового підприємства або придбання частки у вже існуючій компанії, а також створити при облдержадміністрації “єдиний офіс” обслуговування інвесторів, який надаватиме допомогу потенційним інвесторам у процесі створення (чи придбання) підприємства, створити систему надання інформації про ділові й інвестиційні можливості регіону, яка охопить інформацію про наявні земельні ділянки, підприємства, що шукають інвестиції, можливості фінансування тощо. В контексті цього зокрема передбачається  завершити розробку концепції схеми планування територій Львівської області на виконання Закону України «Про генеральну схему планування території України», впровадження якої забезпечить привабливість регіону для інвестицій та сприятиме вирішенню проблем виробничої та соціальної інфраструктури області.
 Також у планах влади ініціювати створення бізнес-інкубаторів у вибраних містах і районах Львівщини, посилити кооперацію з місцевими банками і фінансовими установами з метою розробки нових програм розвитку і реструктуризації пріоритетних секторів регіональної економіки.
 Для того, щоб зробити Львівщину економічним, транспортним і культурним центром, влада обіцяє підвищити якість транспортної і прикордонної інфраструктури, розробити і впровадити житлово-комунальну реформу в регіоні, розвинути сучасну телекомунікаційну інфраструктуру, впровадити  високорентабельні послуги зв’язку на базі новітніх технологій та брати активну участь у міжнародних проектах будівництва волоконно-оптичних ліній зв’язку.
 Соціальний аспект. Є в стратегії пункт що передбачає розвиток людського та соціального потенціалу. Серед завдань, що поставила тут перед собою влада – впровадити регіональні програми та підтримувати місцеві ініціативи реформування системи соціальних послуг  з метою переходу їх на економічну основу, впровадження інституційних змін без зниження якості послуг та впровадження програми поетапної заміни пільг, що виконують функцію соціальної підтримки вразливих верств населення, адресними компенсаційними виплатами (монетизація пільг).
 2. Львівська область – ворота України до Європейського Союзу. Серед нововведень пропонується започаткувати проведення ярмарку “Схід-Захід” та створити  виставковий центр, активізувати рекламну кампанію ділових можливостей для інвесторів. Крім цього планується розширити економічну і культурну співпрацю з прикордонними регіонами та місцевою владою Польщі та Єврорегіонами, стимулюючи розвиток інфраструктури прикордонного співробітництва, зокрема агенцій прикордонної співпраці, європейських інформаційних центрів, двосторонніх туристичних програм та маршрутів, тощо. Першим з таких створених центрів має стати Європейський інформаційний центр, що пропагував би програми та досвід ЄС у Західному регіоні.
 3. Для розвитку системи освіти у відповідності до вимог економіки знань, влада області запроваджуватиме гнучку багаторівневу систему професійного розвитку та ефективного використання педагогічних та науково-педагогічних працівників, сприятиме впровадженню у практику закладів освіти сучасних навчальних програм, орієнтованих на розвиток громадянських, підприємницьких, мовних, комунікаційних та інших життєвих навиків і цінностей, необхідних для успішного розвитку особистості в умовах сучасного ринку праці.
 У співпраці з Центрами зайнятості також планується запровадити програми перепідготовки безробітних та започаткування власної справи, підготовку та перепідготовку наукових менеджерів для фахового проведення інноваційної діяльності у різних сферах економічної діяльності та запровадження відповідних спеціальності у вищих навчальних закладах з фаху наукового менеджменту інше. Також йдеться про моніторинг потреб місцевих компаній в сфері технологічної підтримки і пропозицій місцевих науково-дослідних та академічних інституцій у сфері налагодження нових та розвитку існуючих контактів між науково-дослідною сферою та приватним підприємництвом, в тому числі шляхом створення нових та підтримки існуючих агентств передачі технологій.
 4. На думку львівської влади, для того щоб реалізувати ціль «Львівщина – регіон чистого і привабливого навколишнього середовища, культури, туризму і рекреації», треба удосконалити систему охорони природного середовища та підтримати найцінніші екологічні території та екосистеми, розвиваючи мережу біосферних заповідників на території області, вдосконалюючи систему моніторингу промислового та транспортного забруднення, а також запровадити програми санації навколишнього середовища (відновлення) повітря, води, землі, тощо. Також приділятиметься увага розвитку асоціацій агро- і гірського туризму, сприянню розвитку туристичних послуг у сільській та гірській місцевостях та стимуляції проведення для навчальних програм в сфері зеленого туризму.
 Перед місцевими органами влади тут ставиться завдання залучення  приватних інвесторів до розвитку сучасної туристичної та рекреаційної бази (лікувальні курорти, курорти з мінеральними водами, наметові табори і місця для короткочасного відпочинку та рекреації, лижні курорти, тощо), підтримувати їх у впровадженні даних програм та їх промоції, сприяти розвитку рекреаційних зон та ринку послуг шляхом розроблення у першу чергу генеральних планів населених пунктів пріоритетного розвитку і залучення інвестицій, віднесених постановою Кабінету Міністрів України від 15 грудня 1997 року №1391 до курортних (Трускавець, Східниця, Великий Любінь, Модричі, Опака, Брюховичі, Сколе, Славське, Гребенів, Корчин, Моршин, Лисовичі, Смерічка, Розлуч, Івано-Франкове, Немирів, Шкло).

Прогнози виконання стратегії

 Результати реалізації Стратегії визначатимуться шляхом проведення моніторингу розвитку Львівської області, поки що ж проведено попередній аналіз методом складання оптимістичних та песимістичних прогнозів.
 Почнемо з валової доданої вартості. За оптимістичними прогнозами, обсяг валової доданої вартості у 2010 році має перевищити рівень 2005 року на 33%, у 2015 році – на 77%, за песимістичними – відповідно на 10,4% і 22%.
 Інвестиції. За прогнозами, через 5 років обсяг інвестицій в основний капітал на розвиток економіки Львівщини (з урахуванням індексів змін цін капітальних вкладень) становитиме 17 млрд. грн., а через 10 років – 44,2 млрд. грн. У майбутньому при умові покращення інвестиційного клімату в державі та створенні належних умов на Львівщині можна очікувати прискорення темпів залучення іноземних інвестицій в економіку області, що дозволить розв’язати стратегічні завдання розвитку регіону.
 У 2010 році прогнозується зростання обсягу прямих іноземних інвестицій в економіку Львівщини порівняно з 2005 роком у 2,2 разу, у 2015 році – у 5,2 разу. У результаті сукупний обсяг прямих іноземних інвестицій на кінець 2010 року очікується у розмірі 850 млн. дол. США, на кінець 2015 року – близько 2 млрд. дол. США.
 Безробіття. За експертними прогнозами тих, хто готував стратегію, рівень безробіття у найближчі 10 років буде коливатись у межах 10% від економічно активного населення працездатного віку. Що цікаво, такі показники є лише у країнах з високорозвиненою економікою, наприклад, у Швейцарії. Те саме зі зростанням рівня заробітної плати, пенсій та інших видів доходів --  прогнозується, що рівень бідності населення Львівщини щорічно знижуватиметься і у 2010 році становитиме 29%, 2015 році – 26%.
 Ще одна прогнозована стаття -- рівень техногенного навантаження на довкілля в області, яке напряму залежить від розвитку промислового виробництва, кількості автотранспорту, впровадження природоохоронних заходів. При створенні належних умов для розвитку економіки, очікується, що наявність промислових відходів І-ІІІ класів небезпеки у 2010 році досягне 352 тис. тонн, а у 2015 році 283 тис. тонн.
 Державна підтримка. Реалізувати програми закладені в стратегії навряд чи вдасться без державної підтримки, яка напряму залежить від того, як лобіюватимуть сам регіон. Водночас в стратегію заклали «частину тягаря», яку покладуть на державу.  
 Підвищення конкурентоспроможності регіонів та зміцнення їх ресурсного потенціалу. Для вирішення цього завдання держава має допомогти регіону 
наданням субвенцій для забезпечення розвитку інфраструктури, допомогти у
розвитку інфраструктури підтримки підприємництва, зокрема бірж, виставкових залів, бізнес-інкубаторів, центрів бізнесу, промислових парків інше.
 Підтримка малого та середнього підприємництва. Допомога, що надаватиметься для розвитку малого та середнього підприємництва, має спрямовуватися на спрощення процедури створення та реєстрації суб’єктів підприємництва, ліцензування окремих видів їх діяльності – встановлення порядку отримання дозволів за заявкою, необхідних для запровадження діяльності суб'єктів підприємництва, за принципом "єдиного офісу". Також йдеться про державну підтримку у розвитку ринку фінансових послуг, формуванні мережі регіональних фондів підтримки підприємництва, запровадження ефективного кредитно-гарантійного механізму мікрокредитування суб'єктів малого підприємництва, залучення на прийнятних умовах іноземних кредитних ресурсів для фінансування малих підприємств, а також молодих підприємців-початківців.
 Розбудова та модернізація виробничої та соціальної інфраструктури. Для вирішення цього питання держава має допомогти виконанням програм розвитку національної транспортної системи та реалізації проектів розбудови міжнародних транспортних коридорів, впровадженням реформи житлово-комунального господарства шляхом демонополізації, зокрема надання можливості створення конкурентного середовища на ринку житлово-комунальних послуг, залучення у цю сферу приватного капіталу, впровадження систем управління якістю житлово-комунальних послуг відповідно до ДСТУ ISO серії 9000, формування дієвих інститутів управління житловими будинками, модернізації матеріально-технічної бази житлово-комунального комплексу, впровадження ресурсо- і енергозберігаючих технологій під час надання житлово-комунальних послуг.
 Розвиток великих міст і міських агломерацій. До цього держава може докластися підтримкою у формуванні та удосконаленні освітньої бази і підтримки наукових досліджень, насамперед вищої та професійно-технічної освіти, розвиток транспортної інфраструктури, насамперед будівництва доріг, аеропортів, системи комунікацій, модернізація локальних та регіональних телеінформаційних мереж та забезпечення доступу до Інтернет в навчальних закладах.
 Освіта. В цій царині держава має поліпшити якість освіти (зокрема шляхом створення у навчальних закладах систем управління якістю освітніх послуг відповідно до національних та міжнародних стандартів ISO серії 9000) та підвищувати за свій кошт кваліфікацію працівників з метою інтеграції вітчизняної освіти у європейський освітній простір. Водночас у рамках активізації співпраці у сфері освіти і науки передбачається збільшення наукового потенціалу, активізація зовнішніх контактів навчальних закладів та дослідних установ шляхом активного використання потенціалу науково-дослідних установ для розв’язання проблем соціально-економічного розвитку міст, надання підтримки молодим науковцям, залучення їх до виконання науково-дослідних робіт для потреб регіональної економіки, та створення регіональних наукових центрів, які виконуватимуть інноваційні програми, розраховані на середньострокову перспективу, за рахунок місцевих бюджетів.
 Зайнятість населення. Досить багато роботи в цій царині покладатиметься на державні центри зайнятості, які мають розширити перелік послуг із працевлаштування (навчання і перепідготовки спеціалістів, насамперед у сфері інноваційної діяльності). Крім того держава має запровадити механізми легалізації зайнятості, сприяти наданню підтримки підприємницькій ініціативі безробітних за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, виконати регіональні програми розвитку малого підприємництва, а також забезпечувати взаємодію між ринком освітніх послуг та ринком праці шляхом здійснення підготовки спеціалістів відповідно до потреб регіону.
 Розвиток прикордонної співпраці. Розробники стратегії вважають що держава має надати підтримку у проведенні роботи із створення Єврорегіону “Сян” на території Львівської області та Підкарпатського воєводства Республіки Польща. У рамках реалізації цього завдання розбудовуватиметься та модернізовуватиметься транспортна інфраструктура, митні переходи, посилюватиметься господарська, культурна та науково-технічна співпраця.
 Ставлення до Стратегії людей, що її приймали доволі неоднозначне, але всі погоджуються що вона таки потрібна.
 Скептики вважають, що практичного сенсу від Стратегії мешканцям Львівщини мало, мовляв, вона потрібна лише для того, щоб заманювати інвесторів, посилаючись на те, що Львівщина належить до стратегічних регіонів і має свою стратегію яку інвестор своїми коштами може допомогти реалізувати на правах підрядника. Інші говорять, що стратегія матиме практичне значення для регіону, але її реалізація залежить від деяких чинників.
 За словами першого заступника голови ОДА Валерія П’ятака, який представляв проект Стратегія розвитку Львівщини до 2015 року на сесії облради, Стратегія стане аргументом для розмови з центральною владою, коли зайде мова про необхідність державного фінансування розвитку регіону. «Не маючи Стратегії на руках, розмови не вийде. Ні хто не буде виділяти коштів не відомо на що. Завдяки ній в Києві ми зможемо обґрунтувати наші бюджетні запити, а у Львові інвесторам ніші, куди вони зможуть вкласти гроші. Зрозуміло, що багато що залежить від таких речей як зовнішньо-економічна політика, регіональна політика держави, але Стратегія – документ з яким можна відстояти інтереси свого регіону», -- сказав в коментарі «Гал-info» П’ятак. Про скептиків Стратегії П’ятак висловився негативно, мовляв вони – найбільша проблема всіх стратегій, бо вони практично ніколи не вносять конструктивізму в дискусію. «Завдання влади об’єднувати різноманітних людей, інвесторів, бізнес, різноманітні фінансові потоки задля реалізації пріоритетів. Наше завдання зараз буде перетворити скептиків на оптимістів, реалізувавши цю стратегію», -- говорить П’ятак.
 Голова комісії львівської обласної ради з питань комунального майна та приватизації Юрій Муравецький дає позитивну оцінку цьому стратегічному документу. «В документі прописано все — від цілей до шляхів виконання. Багато статистики та прогнозів. Виконати в принципі її можливо, але треба розуміти що це загальний, стратегічний документ, а не покроковий тактичний. Водночас є деякі проблеми, пов’язані з виконанням цього документу, маю на увазі державну підтримку, закладену в стратегію. Якщо буде й надалі спостерігатися тенденція щодо поганого фінансування державою місцевих бюджетів нашого регіону, маю на увазі бюджетів розвитку, а не збереження, то проблеми з реалізацією таки можуть виникнути», -- сказав в коментарі «Галinfo» Муравецький.
 Водночас деякі учасники обговорення стратегії взагалі не бачать проблем з її виконанням, як ось наприклад голова комісії з питань інвестиційної діяльності та питань прикордонного співробітництва Йосип Хром’як. За його словами, для підготовки Стратегії розвитку Львівщини до 2015 року була зроблена величезна робота. «Тут дуже глибоко прописані стратегічні цілі, є моніторинг та прогнози, що і було по суті завданням розробників. Те, що довкола Стратегії виникла дискусія дуже добре, це дасть можливість удосконалити документ. Взагалі ж, хоча Стратегія і передбачена до 2015 року, але не йдеться про те, що вона буде незмінною – навпаки, кожного року, відповідно до моніторингу стану виконання цілей, закладених в стратегію та прогнозних показників в цей документ вноситимуться корективи», -- сказав Хром’як «Гал-info».
 Щодо питання необхідності державного фінансування, то, за словами депутата з ним проблем виникнути в принципі не має, не зважаючи на тих, хто нині стоїть при керівництві Кабміном та знаходиться в більшості Верховної Ради і формує Державний бюджет. «Стан області такий, що потребує державного фінансування. Є відповідні цільові програми фінансування розвитку регіону, і тому не думаю, що тут можуть виникнути якісь проблеми», -- вважає Хром’як. 

Підготував
Валентин КОНЦЕВИЧ, «Гал-info»
  

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...