У Львові діють 14 центрів національно-патріотичного виховання, у яких школярі старших класів вивчають тактику, медицину та стрільбу.
9
На стінах кабінетів бачимо синьо-жовті та червоно-чорні стяги, а також прапори військових бригад. На полицях – гільзи, каски, бронежилети. На столах – карти місцевості, пульти для управління дронами і тактичні аптечки. З одного зі шкільних кабінетів чуємо захват дітей від спроб керувати дронами, а з кімнати далі лунають жваві дискусії старшокласників про те, як надавати першу домедичну допомогу пораненим. Деякі зі школярів тримають у руках аптечки та турнікети.
“Ми не робимо з дітей спецназ, ми не вчимо їх вбивати. Ми показуємо процес зі середини, даємо розуміння військової справи, щоб зменшити страх перед невідомим і сформувати свідоме ставлення до безпеки. Це не підготовка спецпризначенців, а знання, які допомагають усвідомити, як працює оборона, які є засоби захисту та що робити в критичних ситуаціях. Таке навчання формує відповідальність, стійкість і готовність діяти в умовах реальних викликів.”, – розповів Юрій Бучацький, колишній військовий, керівник центру національно-патріотичного виховання на базі Ліцею №15 Львівської міської ради, де і тривають уроки з військової підготовки серед учнів старших класів.
Відповідні центри розпочали роботу у Львові восени 2023 року у межах реформованого предмета “Захист України”. Нова програма тепер має акцент на розвиток практичних навичок школярів у чотирьох напрямках: тактичної підготовки, вогневої підготовки, домедичної допомоги, а також цивільного захисту та психології. Незалежно від статі, учні та учениці опановують базові військові знання під керівництвом колишніх військових, які мають бойовий досвід.
У Ліцеї №15 Львівської міської ради центр національно-патріотичного виховання (ЦНВП) розпочав роботу 6 листопада 2023 року. Зараз він об’єднує учнів восьми шкіл району, тобто близько 1200 старшокласників. Як розповіла директорка Ліцею №15 ЛМР Богдана Гаврилик, центр є структурним підрозділом закладу освіти, де працюють колишні військові як інструктори. Також, станом на сьогодні, юридично затверджено, що всі навчальні години предмету “Захист України” закумульовані у ЦНВП на базі Ліцею, тож колишні військові вже працюють і на посадах вчителів предмету “Захист України” та мають у розкладі відповідні навчальні години.
Загалом предмет “Захист України” передбачає дві навчальні години на тиждень. Проте аби зробити освітній процес ефективним, старшокласники приходять на відповідні навчання до центру один раз на місяць. Протягом дня у дітей є чотири пари: з тактичної підготовки, домедичної підготовки, вогневої підготовки, а також заняття з психологом.
9
“Центр має свій розпорядок дня. Навчання розпочинається о 8:30 з шикування, після чого вони діляться на три однакові, рівноправні групи. В один день працюють школярі з двох різних шкіл, на шикуванні їх не ділять так, що конкретна школа йде працювати за певним напрямком, а загальну кількість розподіляють на три рівномірні групи, і вони йдуть за “рухом по станціях”. Тобто одні йдуть на тактичну підготовку, інші у цей час мають домедичну підготовку, а третя група – стрільбу. На наступну пару вони змінюються”, – розповіла директорка Богдана Гаврилик.
Так, заняття проводять у формі пар, а не уроків. Як зазначив керівник центру Юрій Бучацький, такий формат дозволяє тісно поєднувати теоретичну підготовку учнів із практикою, що робить навчання ефективним.
“Ось, наприклад, зараз вони сидять за спеціальними пультами та літають на FPV-дронах. Так, спершу вони опановували теорію, дізнавались, як керувати дроном, а тоді проходять одразу практику. Робота центру сформована таким чином, що 45 хвилин ми вчимо теорію, а потім ще 45 хвилин – практикуємось. Якщо вони сьогодні послухають, що таке турнікет, як його накладати, то потім 45 хвилин вони це пропрацьовують, адже тоді цю процедуру легше запам'ятати”, – розповів пан Юрій.
Тактична підготовка учнів передбачає вивчення орієнтування на місцевості, засобів визначення розташування, військових технологій, супутникового зв’язку, роботу з FVP-дронами тощо. На заняттях з домедичної підготовки діти дізнаються, коли та у який спосіб надавати собі чи іншим першу домедичну допомогу, порядок надання допомоги у цивільному житті та на полі бою, послідовність огляду постраждалого та способи перевірки стану свідомості, зупинки кровотечі тощо. Вогнева підготовка передбачає вивчення різновидів озброєння та військової техніки, заходи безпеки при поводженні зі зброєю, порядок її зберігання, а також навчання з користування стрілецькою зброєю.
“Вогнева підготовка передбачає формування у дітей розуміння, що є засоби, якими можна і захищатись, і нападати, і щоб вони вміли ними користуватись… Багатьох людей лякає зброя, але вона не є така страшна, якщо вміти нею користуватися і правильно її застосовувати. Коли розпочалась повномасштабна війна і на війну йшли перші мобілізовані, то багато хто не знав, як автомат зібрати й розібрати, і це призводило до їхньої загибелі. Таких речей не треба боятися, треба навчатися і розуміти їх. Не обов'язково, щоб колись наші діти використовували ці знання. Але якщо наш ворог знатиме, що у нас навіть діти вміють стріляти, то думаю, що він ще разів 30 подумає, чи йому на нас йти”, – наголосив керівник навчального центру.
9
Двічі на рік учні разом з інструкторами також виїжджають на польові збори, де на спеціальній локації проводять заняття. Саме такі активності, як пілотування дронів та вишколи, подобаються дітям найбільше. Богдана Гаврилик пояснила, що для дітей найважливіше в уроках із “Захисту України” – інтерактивність занять та їхня орієнтація на здобуття практичних навичок.
“Якось нам привезли обладнання і від нього залишились коробки. Коли одного разу я завітала на заняття з домедичної підготовки, то побачила, що ті коробки також знайшли своє призначення в навчальному процесі. Коробки були розкидані одна на одній, а під ними “лежала” дитина. Завдання учнів полягало у тому, аби врятувати “пораненого” з-під умовних завалів будинку, надати першу домедичну допомогу, випрацювати порядок дій. Або ж, наприклад, коли я зайшла у другий кабінет, де тривають заняття з тактичної підготовки, то школярі саме вивчали орієнтування на місцевості, коли за азимутом треба було визначити координати об’єкта і передати їх далі. Спершу наш інструктор, пан Володимир, все пояснив на карті, а згодом просто по кімнаті розвісив об’єкти, координати яких потрібно було визначити: на одній стіні танк, на іншій – дрон тощо. У такий спосіб діти у просторі, у реальному вимірі виконували практичне заняття. З одного боку, це дуже просто, а з іншого боку – дуже влучно!” – поділилась директорка.
Юрій Бучацький також відзначив, що діти із захопленням займаються вогневою підготовкою. Адже практику вони опановують в амуніції, хоч і полегшеній, із пейнтбольною зброєю на вулиці. Для занять у дворі ліцею готують перешкоди та мішені, формують певне бойове завдання, яке кожен учень повинен виконати. “Ми їм створюємо мішені у вигляді металевих бляшанок. Коли в неї потрапляє ця пластмасова кулька зі зброї, то учень чує, що він влучив. Він чує результат своєї роботи, і це для дітей дуже цікаво”, – розповів керівник ЦНПВ.
Загальна військова підготовка, яка також є в програмі “Захисту України”, передбачає роботу з психологом, вивчення способів надання першої психологічної допомоги іншим, способів стабілізації власного емоційного стану, а також дослідження методів боротьби з інформаційно-психологічними операціями ворога, опанування основ медіабезпеки. Психологиня центру національно-патріотичного виховання на базі Ліцею №15 Світлана Булка розповіла Гал-інфо, що частину занять займають обговорення питань державотворчих процесів, громадянської активності та ціннісних орієнтацій. Детальніше учні вивчають питання етики спілкування з військовими, ветеранами та цивільними людьми, які пережили травматичний досвід. Окрім цього, важливою частиною національно-патріотичного виховання, на думку Світлани Булки, є формування глибокої вдячності та пошани до наших військових.
9
“Дуже важливо працювати, власне, з молоддю і пояснювати, що ми будуємо спільноту, яка буде зустрічати наших військових. Важливо говорили про те, як бути усвідомленими під час хвилини мовчання. Адже це є дуже великий момент об’єднання. Йдеться не тільки про вшанування наших загиблих Героїв, але і про можливість відчути глибоку вдячність тим, за чиїми спинами ми маємо можливість тут виконувати свою роботу, тримати тил. Це вияв пошани для тих родин, які чекають з фронту своїх Захисників, які оплакують своїх близьких. Це можливість єднання суспільства для того, щоб вони цю хвилину мовчання проживали усвідомлено”, – зазначила Світлана Булка.
У межах розмов із психологинею учні також детальніше вивчають поняття інформаційної війни: її прояви, методи, цілі тощо. З повідомлень медіа спостерігаємо про наявність різних випадків вербування української молоді російськими спецслужбами, тож важливою частиною роботи зі старшокласниками є обговорення питань медіабезпеки, розвитку критичного мислення та формування почуття відповідальності у споживанні контенту онлайн.
Окрему увагу на заняттях приділяються також поняттю психологічної стійкості, про яку чимало психологів почали говорити ще з часів пандемії COVID-19. З початком повномасштабної війни феномен питання резилієнтності стало ще більш актуальним. Один із методів діагностики, який використовують у роботі з учнями, – методика Basic PH, яку рекомендували ізраїльські фахівці, що приїздили в Україну після 2022 року. Цей психологічний механізм дозволяє визначити, які стратегії людина неусвідомлено використовує, аби пройти певні випробування, складну життєву ситуацію. Йдеться, зокрема, про шість стратегій: віра (духовні переконання), уява, емоції, соціальні зв’язки, критичне мислення та фізична активність.
“Коли тобі здається, що довкола хаос і земля йде з-під ніг, то дуже важливо починати щось контролювати на відстані витягнутої руки. Впорядкування власного простору, якщо тобі безпосередньо не загрожує небезпека, – це те, що допомагає. Я не можу контролювати те, що зараз вирішується на міжнародному рівні, але я можу впливати на те, щоб упорядкувати свій простір. Якщо ви починаєте складати свою полицю, упорядковуєте особистий простір, тоді ви упорядковуєте свої думки та опановуєте емоції. А це перше, що слід робити, коли є надзвичайна ситуація”, – зазначила психологиня.
9
Важливо, що військові намагаються знайти індивідуальний підхід до кожної дитини. Директорка Богдана Гаврилик розповіла, що раніше із двома інструкторами шлях співпраці не продовжився через їхнє недотримання належних стандартів спілкування з дітьми. Сьогодні ж комунікація інструкторів зі школярами є дружньою та відкритою, що сприяє ефективному навчанню.
Юрій Бучацький розповів, що працювати з дітьми і складно, і весело. Одним із викликів у роботі зі старшокласниками є те, що для кожного школяра потрібно формувати власний підхід, адже кожен має різне виховання та різний рівень знань. Окрім цього, є учні, які з релігійних переконань не можуть брати в руки зброю, або ж ті, у кого спричиняють стрес медичні заходи. Відповідно до кожного учасника навчального процесу потрібно шукати свій підхід, що буває доволі складно, зазначив пан Юрій.
“Водночас навчати дітей весело! Адже діти дуже позитивні! Є такі, що самі хочуть займатись, отримують від навчання драйв, задоволення. Коли ми їдемо на польові збори і тільки кидаємо клич, вони одразу зголошуються! У 10-11 класі вони вже досить дорослі і мають вже більш розширене світобачення, починають ділитись власними спостереженнями, завжди щось розповідають. І весь цей процес дуже цікавий, бо вони про нові технології розказують, про що спілкуються. Та й у нас завжди відбуваються якісь змагання чи польові збори. Тобто постійно є щось нове, тому цей навчальний процес і цікавий”, – поділився керівник центру.
Зазначимо, що у Львові планують також масштабувати роботу центрів національно-патріотичного виховання та залучити до навчання також учнів 9-х класів та закладів професійно-технічної освіти. Зокрема, у квітні на базі центрів проведуть першу теренову гру для учнів 9 класів. Про це раніше повідомив консультант з національно-патріотичного виховання Центру професійного розвитку педагогічних працівників Львова Павло Божко.
Марічка Твардовська
