Завершується 2017 рік. Рік червоного вогняного півня для когось запам’ятається визначними здобутками чи знаменними подіями, а іншим – невдачами, програшами та подіями, які не виправдали свою статусу. І от, серед різноманіття вдалось вирізнити дванадцять таких, які можуть бути цікавими для львів’ян.
- «Арена Львів»: два роки опісля
Повний стадіон, святкова атмосфера та перемога України над Словаччиною – саме таким вийшло повернення 10 листопада на «Арену Львів» головної команди країни. УЄФА достроково зняв заборону на проведення матчів у Львові, що дозволило Андрієві Шевченку завершити рік саме у місті Лева. Не без ложки дьогтю: нова система продажу квитків, яка досі не прижилась, жахливе сполучення та неймовірні затори на під’їздах до стадіону, а також достатньо невиразна гра команди залишили двоякі відчуття після матчу.
- «Мужики», які майже змогли
Ще три міжнародні матчі на «Арену Львів» привезла луганська «Зоря». Вже другий сезон поспіль підопічні Юрія Вернидуба змушені шукати домашню арену, адже запорізька «Славутич-Арена» поки що не відповідає вимогам УЄФА. Пізній початок матчів (два з них розпочинались о 22:00) – ось найгірший із спогадів про луганців. Після жеребкування більшість вболівальників погоджувались, що 3 місце у квартеті з «Атлетіком», «Гертою» та шведським «Естерсундом» буде хорошим результатом. Та із початком матчів нас закрутив калейдоскоп думок: перша домашня поразка від шведів 0:2 гнітила, та наступні виїзна над «Атлетіком» і домашня над «Гертою» перемоги вселили надію на євровесну у Львові для «Зорі». Ближче до реальності ми підійшли після виїзних поразок від німців та друге фіаско від «Естерсунда». Попри усі ці невдачі, позитивний результат у домашньому матчі з «Атлетіком» дозволяв пройти далі. Та не вдалось , і близько 9 тисяч відвідувачів дякували за самовіддану боротьбу в груповому етапі, на якому луганці завершили виступи у Лізі Європи.
- Кубковий дух футбольного клубу «Львів»
Після перерви Львів знову має двох представників на мапі професійних клубів України. ФК «Львів» після завершення осінньої частини йде в середині турнірної таблиці Другої ліги групи «А», втім головні їхні здобутки припадають на кубок. Розпочавши з першого раунду, «містяни» не знітились і перемогли у Раві-Руській першоліговий «Кремінь» - 2:0. На стадії 1/32 фіналу каменю на камені не залишили від омолодженої та ослабленої луцької «Волині» - розгромна перемога 3:0. До слова, зробили це «синьо-золоті» уже на новій арені – затишному і комфортному стадіоні «Скіф». Для потрапляння у шістнадцятку кращих довелось припинити кубкову ходу сусідів з СКК «Демня», у 1/8 завдяки фортуні в серії післяматчевих ударів команда вибила учасника УПЛ кам’янську «Сталь». Лише в ¼, варто зазначити що по грі, підопічні Андрія Чіха склали зброю у матчі з таким ж друголіговим дебютантом СК «Дніпро-1». Можливо, наразі бракує майстерності, однак точно вистачає мотивації та спортивної злості.
- «Кажани» пролетіли не далеко
Львівські волейболісти із «Барком-Кажани» цьогоріч намагались перевершити минулорічне досягнення. Тоді на першому ж етапі Європейського Кубку Виклику їх зупинила сербська «Войводина». У 2017 ця ж команда перегородила їм шлях далі (дві поразки та підсумкові 6:1 за сетами), однак вже в другому етапі, а до того львів’яни завдяки домашній перемозі 3:1 та двох виграних сетах на виїзді пройшли «Маккабі» з Тель-Авіва. Домашні матчі викликали чималий ажіотаж серед містян, які, мабуть, вже так засумували за єврокубками у Львові. Нехай поки і у волейболі…
- «Карпати», «Карпати», вас не впізнати…
Якщо волейбольні єврокубки для Львова вже другий рік – реальність, то футбольні приходять у місто лише завдяки приїжджим командам: спочатку «Шахтар», цього року - «Зоря». Таку гнітючу серію вирішено було перервати: під потрапляння у верхню шістку, та декларовану боротьбу за Лігу Європи був виданий карт-бланш. Новий спортивний директор, звільнення Олега Дулуба та іспанський вектор – саме так розпочинали львівські «Карпати». Побивши всі можливі рекорди України за кількістю новобранців та їх географією, у сезон «Карпати» увійшли очікувано незіграними та фізично непідготованими. Під кінець осені команда зі скрипом вкотилась у режим набирання балів з вже старим-новим тренером Сергієм Зайцевим. Та схоже, керівництво «зелено-білих» понад усе цінує видовищність і набрані бали для них не головне. Уже ближче до завершення року команду очолив Даріо Друді, хоча офіційно головним тренером «зелено-білих» вважається Олег Бойчишин.
Не надто кращі справи й у винниківського «Руху». Команда, яка грала з усіма в Другій лізі фактично на одній нозі, забуксувала. Вчасно зрозумівши, що на досвідчених але вікових виконавцях не вдасться виїхати, керівництво команди скористалось перенасиченістю складу «Карпат» та орендувало п’ятьох виконавців. Це, а також потрясіння команди у вигляді приходу Володимира Мазяра, а потім й молодого Андрія Кікотя привело до того, що на зимову перерву «рухівці» пішли на дев’ятому місці. Вже не так і погано для дебютанта? До речі, про дебютантів: з великою долею ймовірності когорту професійних команд у 2018 поповнить ФК «Рочин» із Соснівки. Для цієї команди поки що єдиним матчем на професійному рівні залишається кубкова поразка 0:3 від «Руху» у сезоні 2016/17.
- Юна надія Христина Погранична
Погляньте у своє минуле. Чим ви могли похвалитись у 14 років? А ця спортсменка уже має із сотню перемог та місць на п’єдесталі. Христину Пограничну по праву вважають однією з найперспективніших у художній гімнастиці. У 2017 році її послужний список поповнився більш ніж 20 нагородами найвищого ґатунку на міжнародних турнірах. Лише за листопад та грудень вона змогла завоювати 9 золотих медалей. Справжнім показником визнання стало звання «Львів’янка року», яке Христина отримала у червні напередодні Дня міста.
- Львівський стрілок Павло Коростильов
Ще один перспективний спортсмен із міста Лева. Двадцятирічний Павло Коростильов уже має за спиною досвід виступу на Олімпіаді. У Ріо-2016 йому стрільба не задалась, а от 2017 можна сміливо записувати у графу вдалих років. Розпочалось усе із перемоги на етапі Кубка світу у Мюнхені, яка стала для стрільця першою на такого рівня змаганнях. Там же було встановлено новий рекорд світу серед юніорів. Чемпіонат Європи став справжнім бенефісом Коростильова: золото у стрільбі з пістолета на 50 метрів із повторенням світового рекорду, золото у стрільбі з пістолета із 25 метрів та оновлення юніорського рекорду світу, командні дисципліни принесли ще два золота і одну срібну та бронзову медаль відповідно. Павло – кращий спортсмен Львівщини у жовтні 2017 року. З рук голови відділення НОК України у Львівській області Юрія Турянського Павло та його тренер отримали заслужену нагороду.
- Наші «нескорені»
Ігри нескорених – одна з, мабуть, найбільш обговорюваних подій року. Засновані принцом Гаррі для військових, які отримали поранення у зонах бойових дій, у 2014 році, лише цьогоріч відкрили свої двері для українців. Серед тих, завдяки кому у Канаді звучав український гімн і львів’яни. Роман Панченко здобув золоту медаль та срібло у командній дисципліні стрільби з лука серед початківців разом з Катериною Михайловою, а Дмитро Сидорук – срібло серед стрільців-професіоналів у Торонто.
- Шахова родина Музичук
Прізвище Музичук уже сміливо можна вважати найбільш шаховим в Україні. Коли твоя сестра – екс-чемпіонка світу, то це певним чином тисне на тебе. Та із таким багажем чудово справилась Анна Музичук. Старша із сестер Музичук стала третьою українкою, яка змогла дійти до гри за звання шахової королеви. Та, на жаль, там вона поступилась, втішаючись опісля лише приставкою «віце». Втім свій титул таки здобула: Анна Музичук – Чемпіон Європи 2017 зі швидких шахів (рапід) серед жінок, а ще вона №2 останнього рейтингу ФІДЕ. Під кінець року шахістка спричинила справжню полеміку: Анна відмовилась їхати на світову першість із бліц та швидких шахів у Саудівську Аравію. Причина тому – власні переконання щодо ставлення місцевих до жінок.
10.Найсильніші – зі Львова
Серпень 2017 запам’ятається надовго для Юлії Ткач. Неодноразова призерка чемпіонатів Європи та Світу з вільної боротьби спочатку очолила світовий рейтинг у своїй ваговій категорії, а потім наприкінці місяця стала другою на світовій першості у Парижі. Також у цьому році їй підкорилась третя сходинка на європейській першості у сербському місті Новий Сад.
11.У Львові мати велосипед - модно
Останній місяць літа зібрав у місті понад 130 спортсменів. Свої навики на треку випробовували кращі спортсмени з багатьох областей, а також гості з Польщі, Литви, Росії, Азербайджану та Словаччини. Паралельно відбувались також інші змагання: «Відкритий Кубок Львова-2017», Кубок України-2017 та Чемпіонат України-2017. Серед призерів знайшлось місце і представникам львівської школи, які неодноразово сходили на різні сходинки п’єдесталу пошани.
12. Найпродуктивніші, найбільш масові
Про спортивні події та персоналії уже сказано. Залишилось ще відмітити організації. Так Асоціація футзалу Львівщини під керівництвом нового президента Мирослава Хом’яка може сміливо стверджувати, що є успішною: безліч команд, гідний рівень проведення – ось компоненти, які роблять організацію все більш відомою із кожним днем. Цього року їй вдалось розростись до всеобласного масштабу та провести масу турнірів різного рівня. Під її егідою також регулярно проходять змагання у різних районах області. Кроки назустріч масовому спорту є чудовим соціальним явищем, яке залучає сотні людей не лише у Львові, а й у інших містах.
13. Американський футбол набуває популярності
Львівська команда «Леви» провела свій п’ятий сезон в чемпіонатах України, завоювавши бронзові нагороди. На домашніх матчах молодий клуб під керівництвом американського спеціаліста Джоша Лансфорда збирав не одню сотню вболівальників, усі матчі транслювались каналами Спорт-1 та Х-спорт. Також команда делегувала п’ятеро своїх кращих гравців в збірну України, яка здобула свою першу перемогу в новітній історії над командою Білорусі, не пропустивши жодного очка.
Тарас Жеребецький, Гал-інфо
