З 11 січня на пунктах перетину кордону з Польщею у Львівській області почалися масові пікети мешканців прикордонних сіл за участю партійців „Пори”, котрі вимагали спрощення процедури перетину кордону та видачі шенгенських віз, що значно ускладнилась при вступі Польщі до Шенгенської зони з 1 січня 2008 року. Зокрема, 15 січня, мешканці прикордонної зони та пористи влаштували масовий пікет під Генконсульством Республіки Польща у Львові, а вчора, 16 січня, організували велику акцію протесту у Краківці. З пікетувальниками спілкувалися представники Секретаріату Президента та керівництво Держприкордонслужби. Результатом переговорів стало відтермінування акцій протесту. Думки про те, чи сприяють подібні акції вирішенню проблеми, чи навпаки, тільки загострюють українсько-польські стосунки, читайте в спец-рубриці „Гал-іnfо”.
Пікети у пунктах перетину кордону є незаконними – Святослав Шеремета
Ситуацію із пікетами на українсько-польському кордоні для «Гал-info» прокоментував начальник управління внутрішньої політики Львівської обласної державної адміністрації Святослав Шеремета. «Пікети у пунктах перетину кордону є незаконними і вони повинні припинитися», — зазначив він.
«Безумовно, ці пікети є незаконними. Такі пікети, блокування доріг і роботи пункту перетину кордону є нецивілізованими і незаконними. Вони повинні припинитися і не повинні мати місце в українсько-польських стосунках», – зазначив Шеремета.
Угоду про малий прикордонний рух треба було підписати ще до входження Польщі у Шенгенську зону — Володимир Середа
Пікети у пунктах перетину українсько-польського кордону акцентували на важливості цієї проблеми. Так вважає голова об’єднання «Закерзоння» Володимир Середа. Про це він повідомив у коментарі «Гал-info».
«Безпосередньою причиною останніх подій на українсько-польському кордоні в пунктах його перетину є те, що до цього часу застряг на мертвій точці переговорний процес щодо малого прикордонного руху, – каже Володимир Середаі наголошує, що розв’язання проблеми лежить у прискоренні переговорного процесу між обома державами та ратифікації угоди про малий прикордонний рух.
«Депортовані українці протягом 1941-1951 років, які є розсіяними по всій території України, після входження Республіки Польща до Шенгенської зони, теж стали жертвами такого входження у прямому сенсі цього слова, адже фактично опинилися за залізною завісою, бо Кабінет Міністрів України і уряд Республіки Польщі щодо попередньо діючої угоди про пільговий перетин кордону для депортованих, яка була підписана ще 30 липня 2003 року, в угоді від 30 листопада 2007 року ці пункти виключили. Саме тоді було передбачено можливість депортованим на багаторазове отримання пільгових в’їздних віз терміном до 5 років, які видавали у польських Консульствах в Львові та Луцьку. Тепер у прийнятому протоколі змін від 30 листопада 2007 року у Варшаві ці позиції без жодних пояснень та логічних причин були скасованими і виключеними із протоколу. Тобто замість спрощення ми отримали ще більший бар’єр для можливості перетину кордону у місця поховання батьків, адже нема виписаних у протоколі підстав, згідно із якими ми мали б право домагатися пільгового отримання багаторазових в’їздних віз. Хочу також нагадати і про указ Президента України від 23 вересня 2005 року, у якому поставлене безпосереднє завдання перед Кабінетом Міністрів України, ставиться вимога і доручення до уряду, цитую: «Поставляю Кабінету Міністрів активізувати переговорний процес з Республікою Польща щодо спрощеного перетину кордону для переселенців України». Це записано в Указі Президента, однак із внесенням змін 30 листопада виходить абсолютно протилежне. Також в Указі Ющенка зобов’язується КМУ у населених пунктах поховань та проживань переселених мешканців України провести масові вшанування та мітинги їх пам’яті. Хоча нам тепер це реалізувати власними силами неможливо, адже переселенці – переважно люди старшого віку, які проживають по «глухих» селах Львівщини, Волині, Тернопільщини, Херсонщини і не мають можливості постійно подавати документи, їздити у Консульство для отримання одноразової, хоча й безкоштовної, візи. Тепер ми просто не зможемо отримувати візи», – розповідає Середа.
Він відзначає, що у цьому напрямку фактично відбувся „відкат” назад і переселенці опинилися за залізною завісою, хоча й відзначає, що проблема масових акцій на пунктах перетину українсько-польського кордону має інші причини. «Я розумію цінності мешканців прикордонної зони, вони переважно фінансові, адже ці люди виживають за рахунок польського кордону, проте для більшості наших переселенців потреба у перетині кордону – суто гуманна і дивно, що сама ж Європа сповідує такі цінності, а українцям не дає можливості це робити. Я вірю, що проблема вирішиться, адже ми просимо допомоги і у народних депутатів від демократичних сил, які підтримують нас у неадекватності внесених змін до Протоколу про перетин кордону від 30 листопада. Наші дії будуть відповідними до розвитку ситуації на міждержавному рівні, адже наразі ми не знаємо конкретної відповіді на запитання чи внесення таких змін було категоричною вимогою польської сторони, чи це байдужість і недолугість української сторони. Проте вже скоро це стане зрозуміло, адже почалися розмови на рівні міністерств про підписання угоди про малий прикордонний рух у лютому. Ми будемо знати відповідь, хто винен за внесення таких змін і в залежності від цього будемо реагувати. Ми закликаємо і б’ємо на сполох про необхідність підписання угоди про малий прикордонний рух, яка виправить прикрість із депортованими українцями, адже стосунки із ЄС повинні будуватися на засадах рівноправства, а не за принципом «Українці – другий сорт», – каже Середа.
«Що стосується пікетів, то я радий і вітаю те, що вони акцентували увагу на важливості цієї проблеми, хоча мені важко сказати, коли угода про малий прикордонний рух буде реально підписана. Пікетувальники добилися одного: вони акцентували увагу на проблемі, адже до них приїхали представники і Секретаріату Президента, і Польського консульства, хоча у проведенні таких пікетів є і негативний бік: це товарні втрати для легальних перевізників, адже не працює державний пункт перетину кордону і перевізники зазнають величезних фінансових втрат за «простої» на кордонах. Організатори акцій протесту це також мали б враховувати. Після пікетів власне й заговорили про підписання угоди про малий прикордонний рух, а це позитив. А пікети спровокувала ситуація, яка зараз є на українсько-угорському кордоні, де все спокійніше і відчутних проблем немає. Це і збурило народ. Про входження Польщі у Шенгенську зону було відомо давно, і до цієї дати потрібно було й підписати угоду про прикордонний рух, тоді б проблем не виникало. Це також є однією із причин масових акцій протесту. Цього не було зроблено з вини української влади, про це взагалі попередньо не подумали, а тепер пожежними екстреними темпами намагаються провести переговори й ратифікувати угоду. На жаль, все як завжди, вийшло за життєвим принципом українців: спочатку створюємо проблему, а вже потім з швидкістю пожежної машини її ліквідовуємо», – зазначив Середа.
Пікети на кордоні змусили обидві держави думати про інтереси свого народу – Мирослав Маринович
«Я думаю, що пікети на українсько-польському кордоні були важливими, тому що вони змусили обидві держави думати про інтереси свого власного народу», — прокоментував для «Гал-info» проведення акцій протесту на кордоні віце-ректор УКУ Мирослав Маринович.
«Громадяни обох держав тією чи іншою мірою страждали від зміни статусу кордону і внаслідок пікетів керівництво держав почало думати про інтереси свого народу. І це, безперечно, найбільший позитив від проведення акцій. Звичайно, що до якоїсь міри стосунки між чиновниками обох країн через акції протесту погіршилися, однак я особисто не зважав би на це. Основне, що акції протесту були достатньо контрольованими і не вилилися у насильство. Це протест, проте мирний і без переходу у так звані французької бої із спаленням автомобілів і таке інше», — зазначив Маринович.
«Фактично, зараз ситуація вичерпалася, однак тільки до 1 лютого, проте небезпека у тому, що до першого лютого проблема із перетином кордону не буде вирішеною. Я переконаний у тому, що тільки в лютому візьмуться за вирішення цієї проблеми, а тому, думаю, що блокування кордону може відновитися. Проте вигукнути так голосно, на рівень двох держав, про свої проблеми потрібно було – і це позитив», — додав він.
Пікети на кордоні можуть бути позитивом для подальших українсько-польських стосунків – Тарас Возняк
«Я думаю, що те, що відбувалося у пунктах перетину українсько-польського кордону, є результатом бездіяльності Міністерства закордонних справ України. Вони за весь минулий рік своєї діяльності не дали собі ради із підписанням угоди про малий прикордонний рух. Причини цього треба питати у теперішнього спікера українського парламенту Арсенія Яценюка, який уже тепер дуже швидко звернувся до свого польського колеги із проханням пришвидшити ним ратифікацію угоди про малий прикордонний рух, що не було зроблено за рік. Це вина Арсенія Яценюка, що він на посаді міністра закордонних справ України нічого не зробив у напрямку українсько-польських стосунків», — прокоментував для «Гал-info» ситуацію на українсько-польському кордоні експерт з міжнародного співробітництва та українсько-польських стосунків Тарас Возняк.
«Звичайно, проведення пікетів на кордоні можна розцінювати із точки зору міліціонерів та чиновників і говорити, що вони є порушенням громадського порядку, чи застосовувати ще більш жорсткі фрази, однак з іншого боку, пікети привернули увагу широкої громадськості до кола проблем, які є з перетином кордону. Адже ідеться не тільки про отримання шенгенських віз, бо невидача віз – це тільки наслідок, а причина полягає у тому, що 70 тисяч мешканців Львівської області і така ж кількість мешканців Волинської області не знайшли собі іншого заняття, як кожен день чи через день ходити через кордон і заробляти собі на прожиття дрібною торгівлею. А це вже питання до української влади, яка за 16 років незалежності України не спромоглася запропонувати людям кращого способу заробітку. До цього також привернули увагу широкої громадськості», — каже Возняк.
«Інша сторона пікетів на кордоні така: вони дали дуже хорошу карту Міністерству закордонних справ України та Польщі мати цей аргумент для своїх дискусій із колегами у Брюсселі. Тому проведення таких акцій може бути й позитивом для подальших українсько-польських стосунків», — додав Возняк.
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ