Львівському обласному єврейському благодійному фонду «Хесед Арьє» (Милосердя) офіційно заборонили розповідати у місцевих школах про Голокост у Львові. Про це повідомила директор львівського Фонду Ада Діанова. Водночас чиновники стверджують, що у фільм «Два танго», який демонстрували під час таких зустрічей, містить «сцени насильства» і не сприяє «порозумінню.
Ада Діанова розповіла, що 18 грудня представник ВО «Свобода» Іван Гринда скерував до прокуратури запит, в якому звинуватив БФ «Хесед Арьє» в антиукраїнській діяльності. А спричинився до скандалу проект фонду «Рука в руці», у межах якого БФ «Хесед Арьє» розповідав львівським школярам про Голокост у Львові. От кілька витягів з депутатського запиту, які характеризують стиль документа: «3 листопада 2008 року в приміщенні Державної школи №10 з польською мовою викладання за адресою м.Львів вул. Генерала Чупринки, 1 відбулася ганебна антиукраїнська і антидержавна провокація, організована жидівським товариством "Хесед Ар'є", штаб-квартира якого знаходиться у нашому місті на вул. Котляревського, 30», «Зустріч, на якій було присутні біля 90 школярів і педагогів, була присвячена, нібито, питанню голокосту жидівського населення на львівських теренах у роки Другої Світової війни».
«Проект «Рука в руці» пройшов через сім шкіл у Львові: три українських, три російських і одну польську. Учням 6-11 класів було запропоновано виставку «Голокост у Львові під час Другої світової війни» та аматорський документальний фільм «Два танго» про трагічну загибель єврейської громади у Львові в добу нацизму, наприкінці заходу – невеличкий етноконцерт. Проте ВО «Свободі» не сподобалися кадри зі стрічки, коли дівчата в українських строях вітають гітлерівців квітами. Це була перша претензія до нас.
Друга – рядок з вірша про Голокост: «плаче Тарасик, Богданчик, Андрій, в Бабиному яру – єврей», який «свободівці» інтерпретували так: «Богданчики, Андрійчики живуть, а у чому моя, жида, вина, що я загинув у Бабиному Яру».
Третя претензія стосувалася зауваження одного з презентерів «Хесед Арьє» до викладачки школи щодо меморіальної таблички Шухевича на будівлі школи. Ми провели внутрішнє розслідування і з’ясували, що інцидент таки був: ця людина – найнятий фотограф, до речі, українець за національністю. Побачивши табличку Шухевичу на польській школі, він висловив здивування, мовляв, для чого його повісили, він же воював проти поляків. Фотограф це сказав, як українець до українців, а не як єврей до українців. У нашому ж проекті толерантності «Рука в руці» згадки про Шухевича не було», – зауважила Ада Діанова.
За місяць часу прокуратура закрила справу через відсутність складу злочину. Натомість справа отримала продовження на рівні обласного управління освіти, де створили спеціальну комісію. Одночасно з роботою комісії, в яку «Хесед Арьє» навіть не запросили, розпочався тиск на директора польської школи №10. За словами А. Діанової, директорці дорікали тим, що вона впустила євреїв до свого закладу без погодження з управлінням освіти. Дійшло мало не до звільнення. Жінці дали спокій лише після втручання польських дипломатів.
Своєю чергою обласна комісія вивчала «факультативний» матеріал. Спеціально для комісії група з «Хесед Арьє» провела шкільний урок про Голокост з проекту «Рука в руці». «Ми питали, люди, що ви робите, у чому розслідування?.. Це дуже довго тягнулося. Утім, жодної відповіді ми не отримали», – додала А. Діанова.
Однак зовсім скоро при ЛМР за ініціативи ВО «Свобода» запрацювала ще одна комісія. До її складу увійшли керуючий справами виконкому ЛМР М. Литвинюк, директор департаменту «Адміністрація міського голови» О. Березюк, заступник міського голови з гуманітарних питань В. Косів, директор департаменту гуманітарної політики О. Побурко, начальник юридичного управління Г. Пайонкевич, депутат ЛМР І. Гринда та інші. Відбулося 3 засідання. Під час другого засідання члени комісії переглянули фільм «Два танго», запросили багато людей. «Яка була їх реакція, не знаю. Але вони вирішили відправити стрічку на експертизу… в інститут післядипломної педагогічної освіти. Чому туди, не розумію, бо є спеціальна комісія у правових органах. А в березні ми отримали листа, в якому, зокрема, «Хеседу Арьє» заборонили проводити будь-які заходи у львівських школах. Крім цього, було зазначено, що фільм містить сцени насильства, тому його недоречно демонструвати учням молодшого та середнього шкільного віку. Виходить, численні трилери та ще бозна-що по телебаченні можна дивитися, а правду про Голокост – недоречно», – заявила Ада Діанова.
Керівник БФ намагалася вберегти проект. Так, до голови Львівської ОДА М. Кмітя, голови Львівської облради Мирослава Сеника та міського голови Львова Андрія Садового А. Діанова написала звернення. Але жодної відповіді не отримала.
«Якби пан Тягнибок довів мені, що без «жидів» і «москалів» Україна стане квітучою багатою державою, я би перша взяла свої речі і поїхала. Але впевнена, що порятунок в іншому – в любові до ближнього, представником якої б нації той ближній не був. Я народилася у Львові, це моя батьківщина. Я прожила тут усе своє життя. Але якщо тобі кажуть – іди геть, бо ти не є українка, ти не належиш до титульної нації, а без тебе ми будемо жити заможно, стає моторошно», – розмірковує Ада Діанова.
В умовах, коли влада у Львові фактично припинила проект толерантності «Рука в руці», пані Діанова має намір звернутися до Олега Тягнибока. «Я хочу нарешті дізнатися, що робить патріот пан Тягнибок конкретно для українців. От наш благодійний фонд вже 11 років допомагає 5 тис. людей у Львівській та Івано-Франківській областях. Це не тільки євреї, це родичі євреїв, які, як правило не євреї, це Праведники світу та інші. І ми ні копійки не беремо з міського бюджету. Ми почали свою діяльність з 1998-го, коли літні люди по смітниках копирсалися, щоб знайти їжу. Ми конкретно щось робимо: годуємо, лікуємо, доглядаємо. У нас є проекти толерантності, культурні проекти. До наших дитячих гуртків ходять і єврейські діти, і українські діти. Ми конкретно щодня для України щось робимо. А що зробив для України пан Тягнибок, крім того, що його гасла сіють ворожнечу? Хто з нас двох патріот України?», – запитала Ада Діанова.
Вона підкреслила, що за час існування БФ «Хесед Арьє» у Львові це перша оказія у стосунках міської влади та благодійного фонду. «Під час безвладдя, перманентних виборів, економічної кризи з’являються люди, що спекулюють на національних почуттях. І це небезпечно», – резюмувала керівник БФ «Хесед Арьє».
У коментарі Гал-інфо директор інституту післядипломної педагогічної освіти Роман Шиян зазначив, що рекомендації інституту щодо фільму «Два танго» не містили категоричної заборони. У висновках експертизи йшлося про потребу встановити обмеження щодо вікових груп дітей, оскільки у стрічці є сцени насильства. Однак проти показу фільму у школах інститут не заперечував категорично.
Натомість заступник міського голови Львова з гуманітарних питань Василь Косів зазначив: «Справа в тому, що претензії були не до розповідей, не до уроків, які вони і проводили, а до фільму. Фільм був визнаний фахівцями таким, що не відповідає віковій категорії дітей, тій програмі, і не сприяє толерантності і порозумінню».
Довідка.
У січні 2000 року у Стокгольмі відбулася міжнародна конференція, на якій Україна приєдналася до Декларації про збереження пам'яті про Голокост в сучасному світі шляхом дослідження та викладання цієї теми.
У більш ніж десяти країнах Європи, в тому числі Франції, Швейцарії, Бельгії, Польщі, передбачено кримінальну відповідальність за публічне заперечення Голокосту. В Австрії, Румунії, Чехії за заперечення Голокосту карають ув‘язненням на термін від 6 місяців до 10 років. У Німеччині та Ізраїлі покарання може сягнути 5 років тюрми. У Румунії особливе покарання для держслужбовців – до 5 років ув‘язнення.
На фото - Львів, липень 1941 року. Американський музей Голокосту
Джерело - rambler.ru
