Напередодні, 6 серпня у Звенигороді відкрили оновлений музей, а також почав роботу історико-культурний заповідник «Древній Звенигород».
В експозиції музею - експонати, які знайшли під час розкопок середньовічного Звенигорода. Частина з них - з фондів Львівського історичного музею та Археологічного музею Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Зокрема, тут можна побачити найдавніші знайдені археологами на території України гуслі, унікальну чашу-потир, та мушлю, яку тогочасні паломники принесли з території нинішньої Іспанії.
“Музей був побудований у 1987 році, і до буквально двох місяців тому він був таким класичним краєзнавчим музеєм. На першому поверсі була археологічна експозиція - все, що було зібрано під час досліджень. Тут так, крім княжого міста, є ще поселення в околицях і палеоліту, мезоліту, і римського часу - і тут було якраз все. А наверху класично в нас завжди є етнографіка. І коли ми забрали це до заповідника, то ми зрозуміли, що цей музей має бути нестандартний. Ми вирішили, це буде музей княжого міста Звенигорода: це буде класична експозиція, на першому поверсі; а все інше - це буде те, до чого ми йдемо, що ми стратегічно закладаємо.
Минулого року, завдяки проєкту УКФ і завдяки археологічним дослідженням, які тут проводилися понад 100 років, нам вдалося відтворити фактично повністю всю центральну частину міста в 3D, у віртуальному середовищі, і так само його передмістя і пригороди. Місяць тому ми вирішили, що треба якось передати дух міста, і ми знайдені артефакти вмонтували в експозицію. Тобто це є вулички боярського кварталу, панорама північної і південної околиці великого міста. А на другому поверсі в нас один зал, це повністю віртуальна реальність, де можна походити в окулярах і почути.
Цей музей був цікаво побудований ще понад 30 років тому, люди думали з кроком наперед. Це була тогочасна 3D, тобто діорами. На першому поверсі - художнє бачення того, як загинуло місто. А нагорі, рівно різницею у 900 років - як виглядало тоді, у 1987 році, вже село Звенигород у радянському часі. Ми думали спочатку, що з тим робити, може доведеться демонтувати. Але коли підсвітили його краще, зрозуміли, що в перспективі будемо думати, як його оновити, реставрувати: зробити вже не 1987 рік, а 2027 рік. І можливо, ми так само відтворимо, за допомогою вже 3D мапінгу і комп'ютерної графіки, місто, яке оживе. І так само ми маємо плани оживити баталію.
Найцікавішими минулорічними дослідженнями було те, що нам вперше за стільки років вдалося простежити оборонні конструкції княжого міста. Вони були побудовані так, що не мали всередині кліток. Це виділяє Звенигород серед інших міст середньовічної Європи”, - прокоментувала керівниця заповідника "Древній Звенигород" Наталія Войцещук.
Основна ж цікавинка музею - можливість побачити середньовічну княжу столицю у віртуальній реальності. У віртуальній реальності відтворили 50 га княжого Звенигорода (місто мало площу 150 га). Це 12 локацій, чотири з яких – інтер’єри церков та палаців, вісім – вулиці, площі та панорами давнього міста. Особливість цього детального Звенигорода в тому, що все максимально базоване на археологічних знахідках, які були відкриті в 20 столітті, за дуже масштабних досліджень.
Роман Джек, керівник технічної частини проєкту, розповів про процес відтворення міста у віртуальній реальності:
“Ми хотіли, щоб було відчуття, ніби ви поринули в історію, відчули трохи. Ми старалися зменшити відчуття 3D додаванням бліків сонця, тваринок, літаючого бруду, бруду під ногами. Ми коли почали це робити, ми не знали, як воно буде сприйматися в подальшому. Коли ми почали спускатися до рівня очей (щоб було відчуття, що ви саме стоїте на тій ділянці) ми стикнулися з багатьма труднощами: кожні фактури, текстури треба було затверджувати в науковців, треба було з ними поспілкуватися, показати. Ми от тішилися, що зробили, показуємо науковцям, а воно не співпадає, треба переробляти деякі частини роботи. І отак у співпраці з науковцями все-таки дійшли до того рівня, що те, що ви можете побачити у віртуальній реальності, то місто от десь отак і виглядало.
Першочергово було задумано, що буде екскурсія по території. Тобто, коли буде зроблений парк тут, це буде набагато цікавіше, бо ви проходите по парку, є визначні ділянки-точки, ви стаєте на точку, бачите, як вона виглядає, вдягаєте на себе окуляри і бачите, як вона виглядала тоді. Це порівняння "вдягнув-зняв", подивився, як воно "виглядало-виглядає" - це дійсно класні відчуття. А саме вибирали 12 точок, щоб можна було, коли проводиш екскурсію, не тільки розказувати, як воно проходило, а й на певному етапі вдягнути окуляри, подивитися, порівняти, отримати певне задоволення і піти далі. Ми хотіли таким способом зацікавити більше дорослих і дітей такими речима, як культура”.
Олена Василько, директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування ЛОДА, розповіда про фінансування та подальші плани щодо втілення проєкту:
“Це модель побудови історико-культурного заповідника на пам'ятці археології національного значення. Це така категорія пам'яток, яку дуже складно зробити туристичним магнітом, тому що в основному це все в землі, це вали, кургани. Тяжко привити любов до цього і зберегти. Тут власне команда працює не лише над збереженням, а над медійною складовою. Для вивчення історії це дуже крута модель, сподіваємося, що це запрацює і у них все вийде.
Є розроблена робоча документація по історико-культурному заповіднику: вартість реалізації повного проєкту близько 130 млн. Зараз вони лише стартували, витрачено в межах 10 млн. Пізніше тут повинен бути повний комплекс з розвагами, з повністю облаштованим ландшафтним дизайном, має працювати перехід, озеро, залучені водойми, сцени, щоб можна було проводити різного роду Open Air події, фестивалі на відкритому просторі. При безперервному фінансуванні за 2-3 роки, я думаю, проєкт можна запустити в повному обсязі”.
Історико-культурний заповідник Древній Звенигород створили у 2020 році в однойменному селі Звенигород, що на території Давидівської ОТГ, за 20 км від Львова.
У середньовіччі там було одне з найбільших міст західної України – столиця Звенигородського князівства. Перша літописна згадка про нього датується 1086 роком, що робить його майже на 200 років старшим за Львів. У першій половині XII ст. це столиця Звенигородського князівства. Саме тут будують перші на території західної України білокам’яні церкву та палац.
Численні археологічні знахідки розповідають про Звенигород як багате та красиве місто, де були розвинені освіта та мистецтва. Саме звідси походять три найдавніші писемні документи державного архівного фонду України – берестяні грамоти. Одна з них чудово збережена і дає нам зразок письма та мови XII ст.
Місто існувало до 1241 року, коли вщент було спалене монголо-татарами, і з того часу не відновлювало своєї величі.
2018 року на території комплексу пам’яток стартував проєкт облаштування історико-культурного парку. У 2020 році в рамках проєкту виконали підготовчі роботи: очистили територію, закупили необхідне обладнання.
