У Західній Україні перестануть видобувати нафту та газ

 «Зараз триває засідання спостережної ради «Укрнафти» і на ньому зокрема обговорюється питання припинення видобутку вуглеводнів. На нараді присутній заступник міністра палива та енергетики Володимир Чупрун. Поки що про якісь рішення ще говорити завчасно, але наразі попередньою датою припинення видобутку вуглеводнів залишається 1 березня», – говорить прес-секретар «Укрнафти» Ярослав Бурч. Втім, «Укрнафта» у своєму попередженні не єдина – про зупинку видобутку вуглеводнів говорять і маленькі компанії.

 

 

У минулому році рентна плата за нафтовидобуток виплачувалась залежно від трьох рівнів її залягання: до 4 тисяч метрів (876,17 грн/т), від 4-х до 5 тисяч метрів (550 грн/т) і більше 5 тисяч метрів (325 грн/т). З 1 січня 2007 р. набули чинності зміни до податкового законодавства, ініційовані Кабміном, відповідно до яких встановлено дворівневу залежність рентної плати від глибини залягання вуглеводнів: до 5 тис. м – 1090 грн/т, і більше 5 тис. метрів – 404 грн/т.

 Як каже радник голови правління ВАТ «Укрнафта» Віктор Полубінський, більша частина покладів, з яких видобуває вуглеводні ВАТ «Укрнафта», залягають на глибині до чотирьох тисяч метрів. «Для цієї категорії свердловин рентна плата виросла майже на 25% (з 876,17 до 1090 грн./т). Але значна частина родовищ, з яких компанія здобуває вуглеводні, залягають на глибині від 4-х до 5 тисяч метрів. Минулого року товариство виплачувало ренту за нафту, видобуту з цієї категорії свердловин, на рівні 550 грн/т. У цьому ж році ця плата збільшилася в два рази — до 1090 грн/т. Цифри говорять самі за себе. Крім того, до 2006 року рентна плата зовсім не виплачувалася з родовищ з важковидобувними і виснаженими запасами, оскільки їх розробка сама по собі малорентабельна. А при такій ставці ренти видобуток вуглеводнів з цих родовищ є взагалі збитковим. На Західній Україні фактично всі родовища є такими», – говорить Полубінський.

Як каже Полубінський, раніше такий дисбаланс компенсував прибуток від добування в східному регіоні. Проте після підвищення ренти компанія працюватиме вже не на «нуль», а на «мінус». Подібна ситуація і в інших компаніях. Як говорить голова ради засновників компанії «Карлтон трейдінг Україна» Вадим Вайспапір, яка також видобуває вуглеводні в Західній Україні, його консорціум також планує через перегляд рентних ставок припинити буріння нових свердловин та скоротити видобуток у вже існуючих. За словами Вайспапіра, навіть якщо зараз «Укрнафта» не припинить роботу на західних родовищах, при подальшому підвищенні рентної плати добування вуглеводнів в Україні може істотно знизитися, і особливо це вдарить по держкомпаніях, які змушені продавати газ за низькою ціною.

Інша проблема, про яку говорять не лише ті, хто займається безпосередньо видобутком вуглеводнів, а й представники місцевої влади – імовірність виникнення техногенної катастрофи. «Так, передумови до припинення нафтовидобутку на нафтових родовищах Львівщини є, але всі розмови про припинення видобутку залишаються наразі лише розмовами, – говорить заступник голови ЛОДА Тарас Федак. – Але питання про необхідність зниження рентної плати потрібно ставити. Ми плануємо його поставити під час візиту 2 березня до Львова міністра палива та енергетики Юрія Бойка. Причина – не лише зниження надходжень від рентної плати, якщо підприємства-видобувники вуглеводнів припинять видобуток. Річ у тім, що на теренах області є низка небезпечних свердловин, і у випадку припинення на них нафтовидобутку це може спровокувати виникнення екологічної катастрофи. Насамперед це свердловини в районі міста Борислав. Якщо там припинити нафтовидобуток, то нафта може піти у ґрунт та річки», – говорить Федак.

 

 

В Києві однозначності в підході до питання ренти, як виявилось, немає. Хоч Кабмін і виступив з ініціативою підвищення ренти, але в Мінпаливенерго до такої ініціативи ставляться без ентузіазму. «Міністерство попереджало про те, що ухвалення такої ставки загрожує банкрутством нафто- і газодобуванню, – говорить керівник відділу взаємодії із ЗМІ Мінпаливенерго Михайло Грищенко.  – У Міністерстві зараз шукають шляхи вирішення цієї проблеми». Також в Міністерстві погоджуються з тим, що при постійному підвищенні ставки рентної плати видобувні компанії опиняться на межі рентабельності, а нових гравців можуть відлякати високі ризики.

Інша проблему, яку піднімають експерти ПЕК, – законодавчий бардак.

«Рента повинна бути диференційована і приведена до якоїсь формули, – говорить у коментарі «Гал-info» експерт Центру економічної політики Андрій Кірченко. – Вона повинна бути чітко прив'язана до ціни на нафту, як це зокрема передбачалося прийнятим в 2003 році законом, згідно з яким ставка рентної плати змінювалася залежно від ринкової вартості нафти. Але ця норма зараз чомусь не діє». Наразі з оптимізмом, як вважає експерт, можна говорити про зарубіжні проекти, де собівартість добування виявляється набагато нижчою, але, на жаль, поки що українські компанії не вибувають вуглеводні за кордоном.

Не стоять осторонь від проблеми і податківці, які, здавалось би, від збільшення поля оподаткування лише виграють. «У зв’язку з тим, що на НПК «Галичина» ведеться реконструкція і завод працює на мінімумі своїх потужностей, завод не сплачуватиме акциз, тому податкові надходження від нього будуть мінімальні. Також у зв‘язку з підвищенням вдвічі ренти на видобуток вуглеводнів очікується зменшення податкових надходжень від цих платежів, – говорить в.о. голови ДПА у Львівській області Микола Князевич. – 15 млн грн – платежі з ренти, що збиралися в області в минулому році, яка цифра буде в цьому році – невідомо. Наші родовища нафти є нерентабельними, і ті, хто працював до росту ренти, вже не працюватимуть, як «Укрнафта», яка прийняла рішення перестати видобувати нафту».

 

 

«Укрнафта» – найбільша компанія що видобуває вуглеводні в Західному регіоні.  У 2006 році компанія видобула 3 189,7 тис. т нафти з газовим конденсатом, 3 331,8 млн куб. м газу. Показники виробництва скрапленого газу в 2006 році становили 195,6 тис. т та вироблено фракції легкої 265,2 тис. т. Крім того, компанія у 2006 році ввела в експлуатацію 43 свердловини (31 нафтову та 12 газових), а обсяги буріння становили 151,1 тис. м.