Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Політика  |  Cуспільство  |  Кримінал

Усі резонансні затримання – у майбутньому. Трохи почекайте, – Михайло Цимбалюк

Земельні афери «накрили» Львівщину. Ненаситні чиновники просто знахабніли. Їхній «апетит» в момент розлякує всіх інвесторів. А всі «ниточки» ведуть до депутатів місцевих рад. Начальник міліції Львівщини в інтерв’ю Гал-інфо спрогнозував, що незабаром саме ці депутати почнуть лементувати про політичне переслідування…

Начальник Головного управління МВС України у Львівській області генерал-лейтенант Михайло Цимбалюк належить до категорії керівників, за плечима яких, по суті, нема негативу. Не лише в професійному, а й в особистому житті. Ті, кому довелося з ним працювати, відгукуються про нього лише позитивно. З посади начальника ГУ МВСУ у Полтавській області до Львова Михайла Цимбалюка проводжали мало не зі сльозами на очах. Добра репутація у генерала і на Тернопільщині, де він був головою ОДА. Та й на Львівщині, де Михайло Цимбалюк 2007 року вже обіймав посаду головного міліціонера, до нього ставлять з повагою. Принаймні скандальних історій, пов’язаних з його іменем, тут не пам’ятають.

Вмовляти Михайла Цимбалюка на інтерв’ю не довелося. Достаньо було лише одного телефонного дзвінка. Наперед запитань ніхто не вимагав. Правом звірити текст  Михайло Цимбалюк також не скористався, додавши, що ніколи від своїх слів не відмовлявся.

Михайле Михайловичу, після президентських виборів ваше прізвище фігурувало серед найімовірніших претендентів на посаду голови Львівської ОДА. Скажіть, були підстави для таких прогнозів?

Мені приємно, що Президент України і міністр внутрішніх справ дали мені можливість працювати на Львівщині. Думаю, що на посаді начальника головного управління МВС я зможу зреалізувати себе, зокрема, вдасться завершити те, що було недопрацьовано у 2007 році.

Стосовно чуток про моє можливе призначення на посаду керівника області, то це питання до тих, хто ці чутки поширював. Я людина команди, вважаю себе професіоналом і готовий служити там, де це потрібно. Сьогодні обласну державну адміністрацію очолює Василь Горбаль, якого я поважаю. Переконаний, що наша співпраця є конструктивною.

Чи правильно я зрозумів, що такої пропозиції не було?

Я не можу ані спростувати, ані підтвердити…

Який основний аргумент спрацював на користь вашого призначення на посаду головного міліціонера Львівщини? Чи відіграло роль те, що ви вже перебували на цій посаді 2007 року?

Скажу щиро, повертатися великого бажання у мене не було, адже вдруге обіймати ту ж посаду значно важче, ніж уперше. Однак коли надійшла така пропозиція від міністра, то я її прийняв. Хоча, повторюю, знаючи складність регіону, непросту криміногенну ситуацію, політичні баталії, вдруге йти керівником міліції Львивщини не вельми хотілося. 

Думаю, що під час призначення було взято до уваги мій досвід 2007 року. Якби тоді не вдалося досягти позитивних результатів, стабілізувати ситуацію, згуртувати колектив, то, звичайно, другого мого приходу на цю посаду не було б.

Ви чи не єдиний керівник обласного управління міліції, який працював на такій же посаді при минулій владі. Маєте якийсь секрет?

Я єдиний із начальників львівської міліції, починаючи з 1993 року, який вдруге обійняв цю посаду. Власне, ще раз наголошу: то тільки з першого погляду виглядає так, начебто після повернення працювати легше, насправді – складніше. Але коли деякі мої колеги кажуть, що я став іншим, ніж був у 2007 році, то це не правда. Напевно, іншими стали вони.

У 2007 році, коли я прийшов на посаду начальнику ГУ МВСУ у Львівській області, то мені з півроку довелося приглядатися до людей, вивчати регіон, оперативну ситуацію. Тепер же я одразу, з першого дня, ввійшов у курс справ, адже постійно слідкував за життям міліції Львівщини, вона мені не байдужа. Великим плюсом є і те, що я вже знаю людей, їхні можливості, хто чого вартий. У 2007 році, щоб вникнути у ці нюанси, потрібен був час.

Секрет мого успіху?! Важко відповісти. Я звик, що про мене, про мої справи кажуть інші. Проте я завжди намагався до кожної ділянки роботи підходити виважено, серйозно і працювати перший день, як останній, а останній - як перший.

Згадую 2005 рік, коли мене після посади голови Тернопільської обласної адміністрації призначили начальником департаменту кримінальної міліції України у центральному апараті МВС. Після керівництва областю я прийшов у структуру, яка була сформована лише на дві третини. Із 25 штатних одиниць департаменту 30 відсотків були вакантними, половину від усіх працівників становили жінки. Приміщення департаменту перебувало у майже розваленому стані. Це було свого роду випробовування. Але я був вдячний керівництву, що дали мені шанс попрацювати. І на тій посаді робив усе для того, щоби підкреслити, що посада – не найголовніше. Головне, аби була можливість себе реалізовувати та допомагати людям.

До речі, ми вперше тоді на рівні міністерства і держави порушули таку серйозну проблему, як торгівля дітьми, тему дітей вулиці, зробили прорив у справі розшуку дітей.

З іншого погляду, можливо секрет у тому, що я ніколи не використовував посаду і не виконував аби-чиїх замовлень чи то політичного, чи то кримінального характеру.

Воднораз я намагаюсь постійно навчатися у тих людей, з якими працюю. Йдеться не тільки про керівництво, а й про підлеглих. Маю таке бажання – вчитися, і не соромлюся цього.

І ще. Хай на якій посаді перебуваю, відповідальне ставлення до роботи – це для мене закон.

Чи правда, що у Вас були особисті стосунки з Віктором Януковичем ще до обрання його Президентом України?

Я поважаю цю людину. Особисто ми знаємося ще з 2004 року. Віктор Янукович рекомендував мене на посаду керівника Тернопільської області. Навіть коли Віктор Федорович не був при владі, а в опозиції, я шанував його, переживав за нього і поважаю його не лише як Президента, а як надзвичайно порядну людину. Я завжди пишався нашими особистими стосунками і ніколи ними не зловживав. І знаю, що на сьогодні знайомство з Президентом покладає на мене ще більшу відповідальність. Повірте, що мені від цього не легше, бо знаю Віктора Федоровича як людину великої працездатності і вимогливості. І у будь-яку хвилину, якщо я не впораюся із виконанням покладених на мене обов’язків, рішення Президента буде миттєвим.

Наскільки вже завершеною є кадрова політика Головного управління МВСУ у Львівській області? Чи багато керівників так званої «старої гвардії» мають шанс залишитися на посадах, чи буде повернуто усіх тих, з ким Ви працювали у 2007 році?

Кадрові зміни в міліції Львівщини будуть, але кадрової революції не передбачається. Хочу сказати, що мій попередник Василь Пісний за час свого перебування на посаді масових кадрових перестановок не проводив. Він, фактично, залишив майже усіх заступників, які працювали зі мною у 2007 році. При цьому у райвідділах колишнє керівництво замінило більш як половину начальників. Але це природній процес: хтось пішов на пенсію, когось підвищили у посаді. Нині під час особистих прийомів я зустрічаюся з людьми, котрі працювали раніше. Це незначна кількість. І всім, хто має бажання і можливість працювати, такий шанс буде надано. Але повернення до моделі 2007 року не буде. По-перше, змінився час і обставини, по-друге, хочу придивитися до тих, які працювали при Василю Пісному і дати їм змогу реалізувати свій потенціал. Наголошую, такого, що я прийшов і пишіть рапорти на звільнення – такого нема і не буде, масового написання рапортів не буде.

Мені також приємно, що міністр МВС свої ознайомчі поїздки регіонами розпочав із Львівщини. Він дав високу оцінку підготовці нашого керівного складу – заступникам, начальникам галузевих служб головного управління, деяких райвідділів. Тобто, кістяк сформовано у 2007 році, і Василь Пісний його кардинально не поламав. Єдине, сьогодні треба повернути рівень виконавчої дисципліни. На моє переконання працівник міліції повинен гордитися, що має честь носити погони, не соромитись форми міліції і не ганьбити її. Це три речі, які хочу втілити, хочу підняти престиж професії.

Ви, вочевидь, знаєте, який негативний імідж має нині міліція, і не лише на Львівщині. Чи можливо змінити його, особливо в окремо взятому регіоні?

На моє переконання, міліцію чи поліцію не можуть любити. Це однозначно. Наше завдання - домогтися того, щоби міліцію поважали і щоб їй довіряли. Щоби людина, яка потрапила у складну життєву ситуацію, не вагалася: звертатися до міліції чи ні. Це зробити не просто, це процес не одного дня. Але коли ми своєю працею, починаючи із викриття крадіїв мобільних телефонів і закінчуючи розслідуванням резонансних справ, будемо щодень доводити свою ефективність, то авторитет можна здобути. Найбільша довіра буде тоді, коли, затримавши злодія, міліціонер вчасно поверне людині вкрадені речі чи кошти.

Знову ж таки наголошу: для завоювання позитивного іміджу потрібен час, потрібна зміна не лише змісту, але й форми. Мушу зауважити, що сьогодні престиж нашої професії зростає. Свідченням цьому є відсутність «некомплекту». Я пам’ятаю початок 90-тих років. Тоді було від 30 до майже 50 відсотків  вакансій. Люди не хотіли йти в міліцію, існував стереотип: «Хто не хотів працювати, той пішов служити в міліцію». Сьогодні на 300-400 вакансій є 180 випускників, котрі цьогоріч закінчують навчальний заклад в системі МВС. Крім того, 200 курсантів навчається на початкових курсах, а також вже готові більш як 500 особових справ охочих служити в органах. І все це молоді люди. Цей факт говорить про те, що попит на професію зростає. Ми вже не беремо на сержантські посади людей, які не мають вищої освіти. Складним підрозділом залишається хіба що патрульно-постова служба. Але ми працюємо над тим, щоби підняти престиж і цього підрозділу.

Я знаю, що в обласній міліції є ще відсоток людей, котрі ганьблять «честь мундира». За цих неповних три місяці, що я у Львові, ми вже звільнили більше як 20 працівників, які допустили грубі порушення і службової етики, і нормативних актів. Не реагування на звернення, грубість, неправомірні рішення, так звані, «відмовні» матеріали у порушенні карних справ – це основні причини звільнення. Сьогодні, відповідно до доручення Міністра, ми жорстко реагуємо не лише на порушення працівників нижчої ланки міліції Львівщини, але й приймаємо рішення щодо їхніх керівників.

Знаю, що з Вашим приходом на посаду начальника обласного управління міліції чимало ваших теперішніх підлеглих пішли у відпустки або на лікарняні. Кажуть, що «діагноз» – Михайло Цимбалюк?

Хочу авторитетно заявити, що не вимагаю чогось надзвичайного, а хочу елементарного – відповідати займаній посаді. Якщо людина носить на погонах герб держави, вона мусить поводити себе по-державному. Моє кредо, яке стало постулатом – це три «П». На першому місці – порядність, на другому – професіоналізм, на третьому – патріотизм. Дехто каже, що передусім має бути професіоналізм – неправда! Якщо людина непорядна, то її професіоналізм служить проти людей. Бо що таке професіоналізм – це здатність виконувати будь-які завдання в будь-яких умовах і будь-якою ціною. І якщо міліціонер є порядним, то його фаховість працює на благо суспільства. Це – перше. Друге. Професіоналом стають з часом, а порядними народжуються. Порядність дається з генами батьків, з молоком матері. У поняття патріотизму я включаю патріотизм системи, в якій працюєш, патріотизм території, на якій проживаєш, і патріотизм держави. Це моє кредо. Але коли люди обіймають високі посади, а їх поведінка не відповідає елементарним нормам, відсутня ініціативність, не здатні до чіткого виконання наказів, то такі службовці, звичайно, пішли або на лікарняний, або у відпустку. Простіше кажучи, заховалися, вирішили перечекати. Це не чоловіча позиція, тим паче, не позиція офіцера. Якщо людина хвора, треба лікуватися, але якщо вона бере лікарняний листок, щоб заховатися, і мені відомі такі факти, то мені прикро. Адже за цього чоловіка увесь обсяг роботи виконують його колеги, підлеглі. І вони не винні, що їх Бог покарав таким начальником або співпрацівниками.

Вас багато критикували за службу в патрульно-постовій службі міліції жінок. Ви не змінили своєї думки?

Так, мене багато критикували, але я переконаний, що ми прийдемо до того, що в кожному наряді патрульної служби будуть жінки. До речі, починаючи з 2007 року, ми у Львові це практикуємо. Якщо ви помітили, то у центральній частині міста поряд з чоловіками службу несуть жінки. І ми від цього виграємо. Чому? Серед затриманих підозрюваних у скоєнні злочинів є немало жінок. І оглядати, перевіряти жінок повинна виключно жінка. Навіть з огляду на це служба жінок у ППС є виправданою.

До того ж, нині ми готуємося до «Євро-2012». Коли Львів заполонить численна армія футбольних фанів, серед них будуть і представниці чарівної статі. У разі потреби проводити з ними процесуальні заходи мають міліціонери-жінки.

Та й взагалі, якщо в чоловічому колективі є кілька жінок, то це змушує нас, мужчин, ставати добрішими, культурнішими, не вживати нецензурщини. До того ж жінки є більш працездатними, як це не соромно визнавати нам, чоловікам.

З часу, коли Ви очолили ГУ МВСУ у Львівській області, відбулося кілька резонансних затримань за підозрою в корупції. Передусім, це затримання на хабарі начальника Шевченківського райвідділу міліції Львова...

Не хочеться коментувати цю справу, бо слідство веде прокуратура. Єдине можу сказати, що було затримано не лише начальника Шевченківського райвідділу, а також начальника відділу карного розшуку, з якого, мабуть, все те і почалося. Сьогодні матеріали на звільнення цих працівників скеровано до Міністерстава, адже позбавлення посад людей виключно у його компетенції, бо обидва вони полковники. Щодо подальших дій, то чекаємо рішення прокуратури.

Як юрист, я вважаю, що назвати людину злочинцем може тільки суд. Щодо підозрюваних проведено службову перевірку і виявлено порушення нормативних документів, порушення відомчих наказів – факт. Все інше мають сказати слідчі прокуратури і суд.

Затримання сестри народного депутата Андрія Парубія Олени, у якому брала участь міліція. На скільки воно є виправданим, адже, кажуть, що справа «шита білими нитками»?

У затриманні брав участь наш УБОЗ. За їхніми матеріалами порушено кримінальну справу. Слідство триває. Мене ознайомили із матеріалами уже після затримання, і я хотів би, щоб прокуратура дала об’єктивну оцінку. Хочу наголосити, що у цій справі ані чиїхось замовлень, ані упередженості щодо особи не було. Те, що затримується сестра народного депутата, не було відомо. Було звернення від підприємців про систематичне вимагання хабарів працівниками податкової Сихівського району. Ми змушені були реагувати. Заходи міліція проводила спільно із ДПА у Львівській області, де є відповідний спецпідрозділ боротьби із хабарництвом у цій сфері. Тобто, я гарантую, що ніякої натяжки, жодного замовлення не було. Однак одразу посипалися звинувачення.

Оце і є специфіка роботи на Львівщині, коли кожен факт отримує політичне забарвлення. Я хочу наголосити, що всі резонансні затримання – у майбутньому. Трохи почекайте.

Додамо, що двічі на тиждень й приймаю громадян, у понеділок – у Головному управлінні і у середу – у районах, куди я виїжджаю. Хочу зазначити, що люди, які приходять поспілкуватися зі мною віч-на-віч, здебільшого розповідають про зловживання представників влади, особливо органів контролю. І ми мусимо реагувати.

А те, що Львівщина заполітизована, з одного боку, – це добре, з іншого – погано, бо кожен належить до якоїсь політичної структури, або має там родичів. Деякі мої підлеглі вже навіть пропонують після отримання оперативного сигналу про злочин перевіряти, яка політична сила стоїть за підозрюваним. Я категорично це заборонив. За інформацією, яку мені надають оперативні служби, майбутні затримання розвінчають міф про політичну упередженість правоохоронних органів, бо фігурантами – відповідно до заяв громадян – є зловмисники, котрі належать до різних політичних сил. Отож, не хотів би, щоб громадська думка була надміру політизована щодо справ, котрі мають суто кримінальні ознаки, але кимось окреслюються як політичні переслідування.

Сьогодні і управління СБУ, і ми затримуємо і митників, і працівників міліції, і податкової… І це свідчить, що для нас нема різниці, хто і що стоїть за підозрюваним. Що ж до людей у погонах, то переконаний, що правоохоронці мають нести ще більш жорстке покарання за злочин, адже вони своєю професією покликані захищати інших, захищати закон.

Ще одне резонансне затримання голови Жовківської райдержадміністрації Заболоцького…

Міліція документувала цей випадок, проведено величезну кількість оперативних заходів. Усе було санкціоновано судом. За погодженням прокуратури. Хоча були певні натяки, що підозрюваний працівник належить до однієї політичної сили, але у цій справі немає жодного політичного підґрунтя. І люди у цьому пересвідчились.

Скажу на загал – наші чиновники знахабніли. Який може бути інвестиційний клімат, коли щойно приходить інвестор, який має намір збудувати підприємство, створити робочі місця, а у нього одразу за надання земельної ділянки чиновники вимагають хабарі. Тим самим вони відбивають усяке бажання в ініціативних підприємливих людей – як з інших областей України, так і з-за кордону – приходити в область, вкладати кошти у розвиток. Власне, про зловживання чиновників щодо земельних питань є найбільше звернень громадян. Нині ми приділяємо особливу увагу сфері земельних відносин, у нас є відповідний спецпідрозділ. Хочу вам сказати, що вже перші розслідування свідчать, що ниточки ведуть до деяких депутатів місцевих, районних, обласної рад і вище. Тому у найближчому часі слід очікувати, що саме ці депутати і робитимуть заяви про тиск та переслідування, щоби прикрити свої земельні афери.

Дозвольте повернутися до минулого. Який стан розкриття резонансних вбивств екс-голови Львівської ОДА Степана Сенчука, директора Львівського склодзеркального заводу Богдана Дацка, директора ринку «Південний» Володимира Семенюка та інших гучних вбивств, які було вчинено на Львівщині.

Ми активно повертаємося до так званих «розстрільних» справ минулих років Сьогодні завдяки прокуророві області та нашій співпраці щотижнево проводимо заслуховування резонансних справ. Прокурор області (Олексій Баганець - ред.) – професіонал високого ґатунку, він вникає в суть кожної справи. Завтра (3 червня-ред.) будемо заслуховувати чергову справу. Щодо деяких з них, громадськість почує про результат вже найближчим часом.

Майже по усіх цих справах поновлені слідчо-оперативні групи. При цьому деяких людей ми взагалі відсторонили. Натомість до складу слідчо-оперативних груп входять найкваліфікованіші фахівці УБОЗу, управління карного розшуку, декого з них звільнено від іншої роботи і вони займаються суто розкриття тільки згаданих злочинів.

По одній із справ нещодавно була поїздка за межі нашої держави. Річ у тому, що вже встановлена особа виконавця, отож тепер очікуємо його екстрадиції із однієї із західноєвропейських держав. Надіємося, що після цього стане відомий замовник.

Хочу наголосити – змінилася політична ситуація і настав час розкривати ці злочини. Всі ті справи, що ви їх перелічили, не належать до категорії «висяків». Усі вони мають реальну перспективу. Деякі з них були, по суті, розкриті ще тоді. Але з певних причин вони були заховані під сукно. Тепер усі карти в наших руках.

Власне, хто б не був керівником обласної міліції, але є речі, які від нас не залежать. Так, по одній із справ матеріали вже скеровувались до суду ще при генералові Максимову (один із попередніх керівників ГУ МВС у Львівській області - ред.). Але коли вийшли на Київ – команда відставити.

Я не випадково сказав, що тепер карти в наших руках, бо змінився політичний клімат. А більшість «розстрільних» справ мають політичний підтекст. Однак настав час зміни політичних еліт, і ті, хто був при владі тоді, тепер не мають ниточок впливу на ті чи інші обставини.

Але я не виключаю, а навпаки, готовий до того, що і тепер, коли слідство вийде на результат, буде якась політична наклейка. Що скажуть, от бачите, це все замовлення, це підтасовка. Ні, нічого подібного. Нікого у світі так просто не вбивають, хіба що одиничні випадки. Адже йдеться про вбивство людей, які належали до еліти і посідали не останнє місце у суспільстві, в регіоні. Реальні підозрювані по більшості тих злочинів вже були тоді, але коли доходило…одразу команда…

Я не скажу, коли це буде, але про ті реальні справи ви почуєте приблизно через місяць, тільки привеземо ту людину… Я не можу розкрити цю людину, бо вони всі читають і слухають і проводять паралелі.

Принагідно додам, що вперше в історії Львівщини за 5 місяців цього року нема жодного не розкритого вбивства.

Далі буде.

Розмову вів Іван Хас.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ