20 листопада мають відбутися позачергові збори акціонерів ВАТ «Агрофірма «Провесінь». Водночас на 16 грудня заплановано проведення одночасно ще двох зборів цього акціонерного товариства, щоправда, в різних місцях та з різним порядком денним. Одні організатори зборів називають інших рейдерами, а другі – вимагають притягнути до відповідальності посадових осіб підприємства за розкрадання майна. «Гал-info» провів власне розслідування ситуації навколо „Провесені”.
«Прикупу» ніхто не знає
Сказати точно, хто з акціонерів має скільки відсотків акцій «Провесені», фактично неможливо – реєстратор таких даних не розголошує, принаймні пресі. А основний акціонер – голова правління «Провесені» Іван Півень, якому приписують 29 відсотків акцій, говорить, що реєстру не бачив вже давно – хоча попередні збори акціонерів 31 серпня і відбулись, але Королівський суд міста Житомира (!) на вимогу акціонера Сугерея наклав арешт на систему реєстрів. Потім, звичайно, постанову суду було скасовано, але вже реєстратор на вимоги голови правління не відгукнувся.
Ще приблизно 15 відсотками акцій володіє ТзОВ ІК «Вихор», з яких 5 відсотків акцій перебувають під арештом суду. Знову ж таки тут фігурує прізвище Сугерея, проти якого заведена кримінальна справа за підробку підписів, а свідком по цій справі виступає директор ТзОВ ІК «Вихор» Олександр Сушко.
Решта часток належить міноритарним акціонерам, і зараз їх активно скуповує ТзОВ ІК «Вихор». Для чого? Бо має таке замовлення. Чинне ж керівництво ВАТ «Агрофірма «Провесінь» каже, що мета скупки акцій інвестиційним консорціумом – рейдерство. І надають на це свої аргументи.
«Почалось все з позову у Личаківський районний суд Львова одного з міноритарних акціонерів «Провесені» Віталія Лужецького, який, володіючи 0,0012 відсотками акцій на загальну суму 1,5 тис. грн, просив суд накласти арешт на все майно «Провесені», яке оцінюється в 34 млн грн», – розповідає «Гал-info» голова правління ВАТ «Агрофірма «Провесінь» Іван Півень, показуючи при цьому ухвали суду. «Ми намагалися зв‘язатися з Лужецьким, щоб він пояснив, що саме в діяльності керівництва «Провесені» йому не подобається, але все було марно. Виявилося, що заяву подала від імені Лужецького пані Ольховська, працівник ІК «Вихор», з якою поспілкуватися не вдалося. Пізніше ми, зовсім випадково телефонуючи на домашній телефон Лужецького, застали його вдома, а згодом зустрілися у Личаківському суді, де він заперечив, що подавав позов. Відтак суддя ухвалив рішення про закриття справи», – каже Півень.
Втім, на цьому справа проти власників «Провесені» не закінчилася. З‘явилися інші акціонери – кияни І.І. Сугерей та В.В. Коренюк, які подали аналогічні позови в суди, але вже не львівські – а за місцем проживання акціонерів, Сугерей – в Дніпровський суд Києва та Нікопольський суд Дніпропетровської області, Коренюк – в Житомирський, який приймає ухвалу взяти справу в провадження і передає справу в Обухівський суд міста Києва. «Структура позовів однакова – cпочатку укладається угода про управління акціями з певними людьми, а потім за місцем їх проживання подається в суд позов про неефективне управління акціями, і суд штрафує цих людей на суму 200-700 грн. Ці люди виступають одним відповідачем, а «Провесінь» – другим. В результаті згадані суди приймають рішення про забезпечення розглядів справ по обмеженню прав АТ «Провесінь»», – розповідає Півень.
За його словами, представники керівництва агрофірми змушені їздити на всі ці суди і пояснювати суддям свою позицію. Натомість, як стверджує Півень, на жодне з судових засідань ні Коренюк, ні Сугерей не з‘являються. «Наразі Обухівський суд міста Києва скасував обмеження прав, і якщо не з‘являться Сугерей та Коренюк, то справи закриють. Те саме з Дарницьким та Дніпровським районними судами. В Нікопольському суді вже винесено рішення про скасування всіх прийнятих рішень заочно», – каже Півень.
Інвестиції та помідори
Мета всіх цих дій – накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно агрофірми «Провесінь», накласти арешт на акції, заборонити Івану Півню та будь-яким іншим особам вчиняти дії з цінними паперами товариства. Усе це закладено у зміст позовів.
Що це означає? Те, що міноритарний акціонер, що володіє майном товариства на 1,5 тис. грн, арештовує майно вартістю 34 млн грн. Відповідно, при арешті майна зупиняється вся робота підприємства, заморожуються рахунки, не можна брати кредитів та виплачувати зарплату – підприємство перестає працювати і йому пряма дорога до банкрутства. По закону справу у суді можна розглядати не менше 5 днів, а фактично вона розглядається півроку-рік, і за цей час досить успішна фірма перетворюється на банкрута.
Успішність господарської діяльності «Агрофірми Провесінь» підтверджують цифри. Щороку підприємство сплачує в загальному 2 млн грн податків, з яких 800 тис. грн – єдиний сільськогосподарський податок. В 2005 році чистий прибуток підприємства (після сплати всіх податків) становив 320 тис. грн, а в 2006 році очікується прибуток у 1,5 млн грн.
Як говорить Півень, весь прибуток фактично іде на реконструкцію тепличного господарства. «Ми проводимо реконструкцію тепличного господарства, переходимо на енергозберігаючі технології, і це вигідно. Адже якщо до реконструкції ми збирали 15 кг помідорів з 1 м кв, то зараз на реконструйованих ділянках – 30-35 кг з м. кв. Загальна площа тепличного господарства «Провесені» – 102 га, реконструйовано вже 5 га, і по 7 га – вже ведеться реконструкція», – розповів «Гал-info» член правління «Провесені» Ігор Багнюк. Крім того, підприємство підтримує і соціальну складову – на підприємстві працює 610 працівників, з яких 540 – постійні. Підприємство має 720 відомчих квартир. Середньомісячна зарплата на ньому становить 900 грн.
«Інвестиційний консорціум «Вихор» себе як інвестор не поводить. Скажімо, якщо інвестор приїжджає на підприємство, говорить, що в нього є стільки-то грошей і що він хоче їх вкласти в тепличне господарство, розвинути підприємство, ми будемо тільки раді такому інвестору. Але такого не було, ніхто до нас з пропозиціями інвестувати не звертався, натомість цей «інвестор» почав зі скупки акцій та з антиреклами, мовляв підприємство є безперспективним і що за реальної економічної ситуації на території «Провесені» краще побудувати житло, а саме котеджі, які принесуть значно більше користі. Тому ми пішли у контрнаступ і почали в судах доказувати, що ці «інвестори» дійсно рейдери. Але я думаю, що вони не є замовниками, а є лише виконавцями, які представляють інтереси людей, які «працюють» в Києві, можливо, на якісь банки», – припускає Півень.
Директор Інвестиційного консорціуму „Вихор” Олександр Сушко всі звинувачення керівництва ВАТ „Агрофірма Провесінь” спростовує. „Ми займаємося операціями з цінними паперами по статуту, ми маємо відповідну ліцензію. З початку серпня ми почали скуповувати акції ВАТ „Агрофірма Провесінь”, виставивши мікроавтобуси в районі Тракту Глинянського з оголошеннями про те, що скуповуємо акції підприємства. Тоді чинне керівництво акціонерного товариства звинуватило нас у тому, що ми хочемо захопити „Провесінь”, мовляв ми є рейдерами. Вони почали масову кампанію, зокрема медіа-кампанію проти нас, крім того, політично тиснуть на нас. Нас також звинувачують в тому, що ми заволоділи реєстром акціонерного товариства. Ми цього не робили, нам і не треба цього робити, оскільки в районі 152-180 номера по вулиці Тракт Глинянський знаходиться відомче житло від Агрофірми „Провесінь” і переважно всі, хто там живе, є його акціонерами. Місцеві мешканці самі спрямовували нас, куди підійти, щоб купити акції. Ще нас звинувачують в тому, що ми ходимо по квартирах. Ходимо, але лише на запрошення самих акціонерів. Поки що в мене є замовлення скуповувати акції, і я їх скуповуватиму”, – сказав Сушко в коментарі „Гал-info”.
Як стверджує Сушко, керівництво „Провесені” на медіа-критиці не зупинилося, а натравило на його консорціум контролюючі служби. „Завели кримінальну справу, по якій ми поки що проходимо як свідки, нас зараз перевіряє УБОЗ, КРУ та податкова. Щоправда, я не розумію, яке відношення має КРУ до приватної компанії, і чому вони зі своїми перевірками діють не офіційно, а через дзвінок на мобільний. Не через офіційну повістку, а дзвонять і говорять: сиди в офісі, ми зараз прийдемо. Так і слідчий мене викликав у справі про підроблення підпису”, – каже Сушко.
На думку Сушка, бурхлива діяльність Півня пов‘язана з тим, що той боїться втратити владу над підприємством, 29 відсотками акцій якого він володіє. Як запевняє Сушко, якщо підтвердиться те, що Півень причетний до розкрадання майна, міноритарні акціонери подадуть на нього до суду.
Збори на замовлення
Щодо ініціативи проведення 16 грудня Акціонерних зборів, то, за словами Сушка, причина їх проведення у тому, що вони, як акціонери не довіряють чинному голові правління Івану Півню і хочуть притягти до відповідальності посадових осіб товариства за розкрадання майна та неналежне його використання. „Ми володіємо зараз 8 відсотками акцій підприємства, але є і інші акціонери, які хочуть підтримати проведення зборів, на яких ми хочемо заслухати звіт голови правління про фінансову та господарську діяльність ВАТ. Спочатку ми подали на розгляд правління заяву про скликання зборів, і вони відповіли, що запрошують нас на засідання правління, на яке ми не пішли. Тоді вони прийняли рішення, що 20 листопада відбудуться позачергові збори акціонерів. Ми, відповідно, теж вирішили скликати збори, але згідно із законом вони можуть відбутися лише через 45 днів після офіційного повідомлення в пресі, тому наші збори відбудуться 16 грудня. Таким чином якісь акціонери підуть на їхні збори, а якісь – на наші. Але акціонери вже скаржаться на те, що їх затягують силою на збори 20 листопада”, – каже Сушко.
Натомість чинне керівництво ВАТ «Агрофірма «Провесінь» каже, що навпаки заява про скликання зборів була ретельно вивчена і врахована при прийнятті рішення про проведення зборів 20 листопада. «Акціонери Ігор Сугерей та Олександр Сушко вимагали у своїй заяві скликати позачергові збори на 17 листопада і запропонували свій порядок денний, який включає звіт голови правління про фінансовий стан і господарську діяльність ВАТ «Агрофірма «Провесінь», переобрання голови та членів правління, спостережної ради та ревізійної комісії ВАТ, притягнення до відповідальності посадових осіб товариства за розкрадання його майна та заходи щодо поліпшення умов праці працівників ВАТ «Агрофірма «Провесінь». Відбулося засідання правління, на яке Ігор Сугерей та Олександр Сушко не прийшли і на якому ми прийняли рішення про проведення зборів 20 листопада на вимогу цих акціонерів, включивши крім запропонованого ними в повному обсязі порядку денного також і свої питання. Всім акціонерам, включаючи знову ж таки Сугерея та Сушка, були надіслані офіційні повідомлення про проведення зборів, крім того, в офіційне видання Державної комісії з цінних паперів, «Львівську Газету» та «Високий Замок» було подано інформацію щодо проведення зборів акціонерів. Побачимо, чи вони прийдуть», – говорить член правління ВАТ «Агрофірма «Провесінь» Ігор Багнюк.
Третя фігура
Також дивним називає Багнюк ініціативу ще однієї сторони в цій справі. З його слів, у жовтні до правління агрофірмою почали звертатися акціонери з питаннями про те, чому на їхню адресу приходять повідомлення від ЗАТ «Народні реєстри», яке є реєстратором ВАТ «Агрофірма «Провесінь». В повідомленні зазначається, що збори акціонерів заплановані на 16 грудня. З якою метою це зробив реєстратор, невідомо. Багнюк каже, що на офіційні звернення директор ЗАТ «Народні реєстри» Симон Герета не відповідає, тому постає питання про розірвання з ним договору.
Ліки від рейдерства
2006 рік можна сміло назвати роком рейдерства в Україні. У Львові він почався із захоплень «Львівобленерго», продовжився на «ЛЗТА» і виглядає на те, що ВАТ «Агрофірма «Провесінь» також підпала під приціл рейдерів. Але точну відповідь мають дати відповідні контролюючі органи. Поки що ж можна дати рецепт для того, щоб надалі таке не відбувалося. Серед інгредієнтів – прийняття Закону про підсудність – господарські справи мають розглядатися в судах тих районів, на яких розташоване підприємство. Крім того, має бути прийнятий закон про кримінальну відповідальність рейдерства, а також закон, який би регулював співмірність позову – щоб міноритарний акціонер не міг заблоковувати рахунки та фінансово-господарську діяльність всього підприємства.
Валентин Концевич, «Гал-info»
