Верховна Рада України прийняла Закон України №2258 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів)". Закон вносить зміни до Господарського процесуального та Цивільного процесуального кодексів України, Кодексу адміністративного судочинства України, а також до Закону "Про приватизацію державного майна" щодо більш чіткого розмежування справ щодо спорів з питань приватизації та корпоративних прав, які мають розглядатися у господарських, адміністративних судах та судах загальної юрисдикції.
Так, відповідно до законодавчих змін справи у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), в тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарського товариства, що пов’язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, розглядаються Господарським судом за місцезнаходженням господарського товариства згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців спорів, що виникають щодо публічно-правових відносин, які належать до компетенції.
Крім того, спори щодо приватизації державного майна, крім спорів, що виникають з публічно-правових відносин та віднесені до компетенції адміністративних судів, вирішуються господарським судом в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Судові рішення у справах, які ухвалені судами до набрання чинності цим Законом і не набрали законної сили, можуть бути оскаржені до апеляційного господарського суду за місцезнаходженням господарського товариства в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України і в строки, визначені процесуальним законом, за правилами якого була розглянута справа чи постановлено рішення суду першої інстанції.
Неоскаржені судові рішення по справах, ухвалені судами першої інстанції, до набрання чинності цим Законом, набирають законної сили в порядку і строки, встановлені Господарським процесуальним кодексом України. Після набрання чинності цим Законом касаційні скарги (подання) на судові рішення, підлягають розгляду за правилами Господарського процесуального кодексу України. А касаційні скарги (подання) на рішення судів по справах, що подані до набрання чинності цим Законом, по яких провадження не відкрито Верховним Судом України чи Вищим адміністративним судом України передаються для розгляду Вищому господарському суду України.
Прийняття цього закону є лише першим кроком на шляху вдосконалення та трансформації судової системи України. Так вважає віце-президент Центру досліджень корпоративних відносин Ростислав Іщенко. «Це лише перший крок у вирішенні проблем підприємців, на які здійснюються рейдерські напади. Але для того, щоб змінити судову систему, треба зробити ще багато змін. Даний закон лише вносить зміни до вже існуючого законодавства, але завдяки йому справи проти підприємств тепер мають конкретне місце підсудності – першопочатковою інстанцією, в якій розглядатимуться позови проти підприємства, яке знаходиться на території міста Житомир, буде житомирський районний суд, а не районний суд міста Ужгород або міста Іллічевськ. Наступним же кроком треба покласти відповідальність на суддів, тобто якщо суддя приймає неправомірне або абсурдне рішення, то щоб він ніс за це відповідальність», – вважає Іщенко. Втім, на думку експерта, для того, щоб система діяла, необхідно, щоб змінилось все суспільство. «Хоч закон і прийняли, поки що ще немає гарантії, що його будуть дотримуватися. Для того, щоб це відбулося, потрібно, щоб змінилося суспільство і змінилася позиція всієї судової системи – крім того, що судді мають нести відповідальність за свої рішення, має працювати і система, яка їх призначає, – вона має їх звільняти від виконання обов’язків у випадку, якщо вони очорнили свою репутацію», – вважає експерт.
Те, що прийнятий закон є лише першим, але довгоочікуваним кроком Верховної Ради до реконструкції судової системи, вважає й експерт з економічних програм Центру економічної політики Андрій Кірченко. «2006 рік можна сміло назвати роком рейдерства в Україні. Якщо говорити конкретно про Львівщину, то варто лише пригадати «Львівобленерго», «ЛЗТА», ВАТ «Агрофірма «Провесінь». Зараз зовсім «свіжий» приклад з ВАТ «Львівгаз», яке оголосило про те, що його цькують державні контролюючі органи на замовлення НАК «Нафтогаз» та близьких до нього іноземних «партнерських структур». Прийняття Закону про підсудність – лише перший крок, який передбачає, що господарські справи розглядатимуться в судах тих районів, на яких розташоване підприємство, там же проходитиме і апеляція. Але, крім того, має бути прийнятий закон про кримінальну відповідальність рейдерства – осіб, що подають позови, а також закон, який би регулював співмірність позову, – щоб міноритарний акціонер не міг заблоковувати рахунки та фінансово-господарську діяльність всього підприємства», – говорить Кірченко.
Валентин Концевич
