Гал-інфо продовжує цикл інтерв’ю про Івана Труша, приурочений до 150-ліття від дня народження видатного українського художника, мистецького критика, редактора, видавця, організатора й активного учасника культурно-громадського життя Львова зламу ХІХ–ХХ століть.
Завдяки мистецькому проекту Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького «Відомий і невідомий Труш», журналістка Гал-інфо мала нагоду познайомитись з творчістю Івана Труша. Допомогла у цьому мистецтвознавиця Оксана Біла.
Портрети для НТШ варто зачислити до його ліпших праць, - Франко про Труша
Виставка «З мандрів», яка є вагомим розділом мистецького проекту «Відомий і невідомий Труш», висвітлює творчий доробок художника у вислідах його численних мандрівок, здійснених на початку ХХ століття Наддніпрянською Україною, Гуцульщиною, Кримом, Італією та країнами Близького Сходу. (Більш детально про кожну з п’яти серій виставки «З мандрів» читайте наступного тижня на Гал-інфо. Ми щодня з 28 січня по 1 лютого публікуватимемо коментар мистецтвознавиці Оксани Білої з відповідним фоторядом).
“Нові мотиви, типажі, що постали на полотні під експресивним пензлем митця, лягли в основу розгорнених тематичних серій. Показані на виставці на прикладі найхарактерніших творів, вони якнайкраще промовляють про І. Труша як про творця української версії імпресіонізму на теренах Галичини. Виконані здебільшого на пленері, ці композиції демонструють вирішення митця своїх малярських завдань через пошук нових прийомів художньо-образного вислову.
І. Труш прагне розширити арсенал виражальних засобів, які він застосовує в переданні особливостей світлоповітряного простору, в узагальненні обрисів і зміні форми предметів, у спрощенні незначних, дрібних деталей.
Художник експериментує з кольором і світлом, ретельно обдумує композицію кожної роботи. У нього немає «випадкових» сюжетів чи мотивів, а підготовні етюди акумулюють миттєві враження та настрій митця, які в усій палітрі нюансів доносить завершений твір.
Знаковими для творчого поступу Труша-пейзажиста були його поїздки на Наддніпрянську Україну (1900–1918). Малярські спроби в жанрі пейзажу віддзеркалюють потяг митця до широких панорамних краєвидів, до творення «картинності» образів природи. У таких краєвидах із далекими обріями художник віртуозно передає безмежжя простору.
Мандрівки Гуцульщиною (1890–1900-ті рр.) істотно розширили ідейно-жанрову палітру І. Труша. Модерний погляд художника на мальовничу природу карпатського краю, на його багату культурну спадщину, на колоритний життєвий уклад місцевих жителів можемо дослідити в низці гуцульських композицій із серії «Наше життя».
Спостереження за побутом і звичаями сповнених невичерпного життєвого оптимізму горян, котрі стали творчими прототипами хрестоматійних робіт митця, надали багате тематичне тло для жанрових композицій із цієї серії.
Іван Труш - художник, який поширив пленеризм на Галичині
Етапною у творчості художника-неоромантика є серія «Подорожі Кримом». Сила поетичного натхнення І. Труша відобразилась у загальній образній системі кримських пейзажів. Це простежуємо в яскравих колористичних акордах у змалюванні образів природи. Кримська природа в І. Труша завжди сповнена особливої ліричності, в ній відчутна пронизлива емоційно-психологічна домінанта, що характеризує естетику неоромантизму загалом.
Мандри сонячною Італією представляють пейзажі, написані після подорожей художника до Рима (1902) та Венеції (1908). У цих пейзажах І. Труш надзвичайно проникливо відтворює побачене і пережите.
А його остання двомісячна подорож країнами Близького Сходу збагатила тематичну палітру колоритною орієнтальною барвою. Незабутні враження лягли в основу монументальних за звучанням робіт із серії «Подорожі Єгиптом і Палестиною». До тематики цієї серії І. Труш повертався згодом упродовж двох наступних десятиліть.
У своїй творчості І. Труш віртуозно трансформує творчо переосмислені ідейні засади імпресіонізму, модерну (сецесії) та символізму. Його композиції позначено глибоким психологізмом, виразним філософським контекстом і, звісно, яскравим національним забарвленням. Ці й інші прикмети долучають доробок І. Труша до найдосконаліших зразків українського та європейського мистецтва першої половини ХХ століття”, - розповіла Оксана Біла.
