Колишній міністр фінансів Віктор Пинзеник останній рік займається політикою та викладацькою роботою і часто дає експертні оцінки. Якою бачить політичну та економічну ситуацію зараз і яким буде її майбутнє, Віктор Пинзеник розповів в інтерв‘ю «Гал-info».
– В інтерв‘ю «Гал-info» наприкінці січня 2007 року Ви зазначили, що не бачите Президента в тому сенсі, що Віктор Ющенко не проявляє харизми, якої вимагають політичні та соціальні обставини. На питання: «Чи вважаєте Ви, що Ющенко зараз гірший лідер, аніж Тимошенко, і вона має кращу політичну перспективу?» ви відповіли «Щодо Президента, то я його зараз не бачу». Чи змінилася Ваша думка про Віктора Ющенко?
– Я такого не говорив. Ющенко був і залишається Президентом. Він зараз займає жорстку позицію, хоча вона багатьом не подобається. Так, були різні періоди, але Президент впевнено, спокійно і твердо повів себе, приймаючи рішення про нові парламентські вибори.
– Які Ваші рефлексії щодо подій довкола Конституційного Суду, Генпрокуратури та інших політично-нестабільних ситуацій, що нещодавно відбулися?
– Взагалі, говорячи з точки зору системного підходу, ми маємо серйозну поломку державного механізму. І по суті політична криза виявила надзвичайно небезпечні процеси в суспільстві, всі їх побачили – і громадяни, і політики. Але водночас вона надала шанс щодо їх вирішення, унікальний шанс вирішити системні «виразки» в системах влади, в повноваженнях законодавчої, виконавчої та судової влади, провали в організації діяльності всіх гілок влади, в діяльності прокуратури, Конституційного суду. І мені здається, що сьогодні з’явився шанс прийняти необхідні зміни до Конституції і вирізати з неї ті конституційні акти, що породжували і будуть породжувати конфлікти.
– Тобто Ви вважаєте, що в цього реформістського процесу, викликаного розпуском парламенту, є майбутнє?
– Коли немає іншого способу розв‘язання проблем, то криза – це не гірший спосіб, бо під час кризи все приховане вилізає на поверхню, і ми бачимо раніше приховані системні проблеми. Я не можу прогнозувати, чи цей шанс буде використано, але це унікальна можливість змінитися. Я не хотів би проводити паралелі з економічними кризами, але коли була загроза дефолту, то вперше було прийнято бездефіцитний бюджет, хоча раніше на подібне накладалося табу.
– Багато громадян лякаються того, що політичні «розборки» на зразок нинішньої продовжуватимуться відтепер перманентно – щось опозицію не влаштовує, вона здає мандати і знову треба організовувати перевибори. Чи, на Вашу думку, відповідають такі побоювання реаліям?
– Ті, хто це говорить, лукавлять, бо є багато стримуючих факторів для цього. Наприклад Президент не може розпустити парламент після дострокових виборів так само, як і депутати не можуть до року часу здати мандати після перевиборів. Сьогодні в суспільстві просувають тезу про те, що парламент відтепер розпускатимуть перманентно, спеціально, з тим, щоб вхопитися за останню соломинку – не дати провести вибори. Є хороші, теплі місця в системі, про які широкий загал не знає, бо створюється дуже небезпечне явище, коли корупція в політиці стає невідривною від економічної корупції і відбувається перетворення суспільства в капіталізм для десятка людей.
– На Вашу думку, чи пройдуть у наступну Верховну Раду лобісти, зокрема певних фінансово-промислових груп?
– Кожний народний депутат завжди лобіст, такою є його професія. Кожне прийняте парламентом рішення є логічним, тобто завжди дбається про чиїсь інтереси. Наприклад, скасовуючи податкові пільги в СЕЗах, те, чим я власне займався, я лобіював інтереси бізнесу. Тільки бізнесу не обраного, а всього бізнесу. Чому? Тому що бізнес хоче працювати в рівних умовах на ринку. Якщо йде мова про лобізм інтересів окремих фінансових груп, то такі рішення завжди будуть, але є сила, яка їм протистоїть. Я знаю дуже добре позицію лідера БЮТ, і вона полягає в тому, що жодних преференцій і ні в чому. Ми, зокрема, скасували преференції в тарифах на залізницю, преференції в тарифах на електроенергію, податкові пільги.
– Як Ви оцінюєте процес об‘єднання демократичних сил?
– Я дуже тішуся, і дай Бог, щоб вони довели розпочату справу щодо створення блоку „Нашої України”, „Правиці” та „Самооборони” до завершення. Дуже важливо зараз не втратити жодного відсотка голосів.
– А чому до цього об’єднання не захотів долучитися БЮТ?
– Я не політтехнолог, щоб давати оцінки, але багато політологів схиляється до думки, що наявність двох колон, які в перспективі об‘єднують кворум в парламенті, дозволяє отримати максимум голосів виборців.
– Тобто Ви вважаєте, що широкої демократичної коаліції до виборів не потрібно створювати?
– Головне, що є вже принципові угоди та вирішено питання по програмних речах та по регламенту діяльності.
– Чи може відбутися розширення БЮТ за рахунок інших партій і якою буде квота ПРП в блоці? Хто міг би ще приєднатися з політичних партій до БЮТу?
– Ми ці питання фактично вирішили, і серйозних змін вже не намічається. Ми погодили список і малоймовірно, що зараз до блоку БЮТ приєднається ще якась політична сила, хоча час ще є – з‘їзд БЮТ буде проходити в кінці липня. Більшість політичних сил вже знайшли конфігурації.
Деякий час було проблемним питання щодо «Нашої України», «Правиці» та «Самооборони», але воно вирішилося.
– Ким найбільше подобається бути Віктору Пинзенику – політиком чи урядовцем?
– Пинзеником.
– Чи планує Пинзеник знову стати міністром фінансів?
– Не розумію такого питання. Бо для мене це не мета, а спосіб. Коли йде мова про дії в команді, в якій я почуваюся комфортно, – одна справа, коли ж йдеться про посаду – то це не до мене.
– На Вашу думку, якою є зараз економічна ситуація в Україні, стабільною чи ні?
– На щастя, макроекономічна ситуація не викликає ризиків на короткострокову перспективу, бо запас міцності, який був створений помаранчевими урядами, настільки потужний, що наразі його зламати не можливо. Таку стабільність дає те, що ці уряди витягли країну з дефіцитних бюджетів – з трьох відсотків дефіциту, які залишив нам Янукович в 2004 році, а потім ще лишився нам у спадок прихований дефіцит майже в 7 відсотків, ми його витягли станом на 2006 рік до 2 відсотків.
Крім того, позитивним фактором є низький борг – ми знизили борг країни на 11 млрд грн, а у відсотках до ВВП – з 24% до 15%. Це найнижчий показник у світі. Ми залишили в спадок уряду Януковичу зайвих грошей на рахунках уряду 14 млрд грн, хоча нам залишили в 2004 році лише 4 млрд грн.
Золотовалютні резерви. На сьогодні вони становлять 24 млрд дол., і особливо збільшення їх відбулося в 2005 році, тому в короткій перспективі немає якихось надзвичайних чинників, які б погіршили економічну ситуацію в Україні. Але найстрашніше, що Україна втратила перспективу – немає визначеності в політиці, немає програми дій уряду, і дії, які вживає уряд, не дозволяють спокійно дивитися в майбутнє. Ми, наприклад, зараз спостерігаємо постійне падіння темпів економічної динаміки – ще не має місячних даних по ВВП, але я вже даю прогноз, що в червні він буде найнижчий, і з 9,3% в січні 2007-го ВВП вже впало в квітні до 7,9%, а в травні буде ще менше. Це провал економічної політики, тому що галузі, які «тягнули» економіку, наприклад, будівельна, харчова промисловість, торгівля в зв‘язку з неправильною політикою доходів, які, як вважає уряд, потрібно піднімати перед виборами, відстали по економічній динаміці. І в такій перспективі, про інвестиції можна забути. Для того, щоб це змінити, потрібна нова професійна команда. Про яку професійність можна говорити, якщо є достатньо ресурсів, щоб покрити всі видатки бюджету, а уряд бере позику в 1 млрд дол. єврооблігаціями, що б‘є по кишені кожного з нас в рік на 350 млн грн? За 10 років – це 3,5 млрд грн.
– В яких ділянках економіки є проблеми, якщо в цілому макроекономічна ситуація є стабільною?
– Є дуже багато проблем, але цей уряд жодної з них не вирішив. Наприклад, бюджет, основний інструмент економіки. Я, як екс-міністр фінансів, можу розповісти, які проблеми ми вирішили в 2004-му, 2005-му, 2006 році. Але я не можу назвати жодної проблеми, яку би вирішив уряд Януковича-Азарова.
– Які Ваші прогнози щодо інвестиційного середовища на найближчий час?
– Це непогода, коли я можу сказати що в січні буде холодно. Відсутність інвестицій – наслідок певних політичних рішень, тобто прогнозувати можна буде лише тоді, коли прийде нова команда разом з конкретною програмою дій. Коли ти не знаєш, які політичні рішення будуть прийняті, ти не можеш і давати прогноз. Прогнозувати такі ситуації неможливо.
– Чи скористається уряд Януковича нагодою в черговий раз перед виборами підвищити соціальні виплати, як він це зробив в 2004-му році? Скажіть як політик – зробить він це чи ні?
– На жаль, цього виключити не можна, тим більше, що на рахунках уряду повно грошей. Відтак наступному уряду я співчуваю. Я не знаю насправді, але досвід показує, що якщо вони це зробили в 2004 році, то можуть зробити і зараз.
– Ваш наступник Микола Азаров розробив проект Податкового кодексу. Як би Ви могли прокоментувати цей документ?
– Мовчки, в тому сенсі, що я не знаю прецедентів, крім України, щоб такий серйозний документ готувався би місяць і проходив без громадського обговорення. Його пробують протягнути кавалерійською атакою. Ми говоримо не про податковий сегмент, а про Податковий кодекс, який має зачіпати все. Тож я вважаю що є кілограм паперу, який намагаються провести, щоб заробити політичні дивіденди. Від цього документу чекають системних відповідей на прості правила системи оподаткування з однаковими для всіх правилами гри. Це все в цьому документі відсутнє.
– Чого вартують домовленості уряду з нафтотрейдерами щодо не підвищення цін на паливо?
– Нічого не вартують. Робиться лише публічна акція, така ж, яка, як ми бачимо, зараз робиться по хлібу. Уряд каже, що ціни на хліб та бензин не будуть рости, але після того вони успішно ростуть. Якщо уряд хоче вплинути на ситуацію, то він має, по-перше, боротися з його монополізацією, а по-друге, здійснювати інтервенції – продавати запаси продукції, щоб тримати на стабільному рівні ціни.
Розмовляв Валентин КОНЦЕВИЧ
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ