Ситуація з відшкодуванням податку на додану вартість на Львівщині наразі бажає кращого. Нещодавно ДПАУ провела колегію, під час якої ця проблема досить жваво обговорювалась. Про ситуацію з відшкодуванням ПДВ та про інші актуальні питання «Гал-info» вирішило розпитати у голови ДПА у Львівській області Віталія Хилюка.
– 24 жовтня у Києві відбулася колегія ДПАУ, на якій Ви були присутні. Які питання порушувалися на цій колегії?
– Так, у кінці жовтня відбулась розширена колегія ДПА України за участю першого віце-прем’єра, міністра фінансів Миколи Азарова, керівників фінансових відомств та Генеральної прокуратури. На колегії підводилися підсумки роботи Державної податкової служби за 9 місяців, було окреслено низку резервів, механізмів і напрямів, реалізація яких дозволить забезпечити виконання як ІV кварталу, так і року в цілому.
Одне з головних завдань, яке поставлено перед нами податківцями, – це врегулювання питання відшкодування податку на додану вартість. Зокрема, наголошувалось, що для вирішення цієї проблеми необхідно розробити комплексну програму, яка би орієнтувалася на інтереси товаровиробників. Також на колегії йшла мова про шляхи запобігання незаконному відшкодуванню ПДВ структурам, які намагаються використовувати нечисті схеми відшкодування податку.
Крім того, Азаров закликав податківців звернути особливу увагу на проблеми підакцизної групи товарів, збиткові підприємства, мінімізацію сплати податків, банкрутство підприємств, боротьбу з корупцією в органах податкової служби, податкову заборгованість.
– Яка ситуація з поверненням ПДВ на Львівщині? Хто найчастіше декларує податок до відшкодування?
– Останнім часом в засобах масової інформації часто звучали закиди про невідшкодування підприємствам податку на додану вартість. Так, в області 80 млн грн невідшкодованого ПДВ, проте лише по 30 млн грн минув законодавчо встановлений термін відшкодування. При цьому хочу наголосити, що в тому, що ці суми вчасно не повернені з бюджету, немає вини ні податкової, ні казначейства. Багато чого в цій ситуації залежить і від самих підприємств. Якщо сума від’ємного ПДВ сформована прозоро, зрозумілий економічний зміст проведених господарських операцій – то податок відшкодовується вчасно. Якщо ж при перевірці податкового кредиту ми, надіславши кільканадцять запитів по енному ланцюгу, так і не розуміємо, звідки ж цей товар узявся, хто його виробник чи імпортер, і взагалі, для чого придбавати ту чи іншу продукцію через кілька (інколи більше 10-20) посередників, то, звісна річ, такий податок з бюджету не відшкодовуватиметься. Його суми, при наявності достатньої доказової бази, донараховуватимуться, можливе і порушення кримінальної справи. Загалом з початку року нами відшкодовано майже 200 млн грн. У жовтні поточного року на розрахункові рахунки платників податків повернено понад 30 млн грн, при середньомісячній сумі відшкодувань за попередні місяці близько 20 млн грн. Відшкодування минулого місяця отримали 188 підприємств.
Податкова служба займає чітку позицію щодо відшкодування ПДВ – воно здійснюється виключно на законних підставах за принципом юридичної рівності платників податків перед законом. Водночас ми хочемо бачити розуміння і з боку платників – належні до сплати суми податків, особливо з прибутку, повинні надійти до бюджету. Відшкодування ПДВ є наслідком проведених господарських операцій, а сама господарська діяльність передбачає в кінцевому результаті отримання прибутку, інакше немає змісту займатись бізнесом. Це стосується як експортерів, так і тих, хто декларує ПДВ до відшкодування через розбудову, оновлення чи реконструкцію свого майна. Адже щоб будувати, потрібно мати за що. Тому ми – за партнерські стосунки з платниками податків: держава відшкодовує ПДВ – будь-ласка, сплатіть до бюджету податок з отриманих прибутків.
Що стосується декларування податку до відшкодування. Щомісячно у поточному році платниками заявляється до відшкодування в середньому 28 млн грн. Причому коло платників, які декларують податок до відшкодування, з місяця в місяць залишається сталим. Це підприємства-експортери та суб’єкти підприємництва, які здійснюють господарські операції на внутрішньому ринку. Частка заявок до відшкодування ПДВ по експортних операціях у загальній сумі займає більше 80 відсотків, решта – припадає на платників, які здійснюють придбання об’єктів нерухомості, основних засобів та проводять реконструкцію чи технічне оновлення виробничих потужностей.
– Сьогодні підприємці часто кажуть, що треба взагалі скасувати податкову накладну, мовляв, вона лише заважає нормальній роботі підприємства, а ті суми, які в ній пишуться, не відповідають дійсності, тому вона є не репрезентативною. Чи не ускладнює податкова накладна роботу ДПА? Можливо, є ще речі, які варто було би змінити на законодавчому рівні?
– Що ж до податкової накладної, то є багато думок – як «за», так і «проти». Не варто зосереджувати свою увагу на окремо взятому документі. Потрібно говорити про систему контролю за адмініструванням та відшкодуванням ПДВ та про роль і місце податкової накладної в ній. Сьогодні мова йде про удосконалення порядку відшкодування ПДВ. Ми говоримо про те, що податок відшкодовуватиметься в автоматичному режимі, тобто про впровадження електронного відшкодування ПДВ. Етапом на шляху до цього є подання платниками реєстрів податкових накладних в електронному вигляді. Нововведення дозволить максимально усунути людський фактор та обмежить підстави для безпосереднього контакту податківців з платниками податків, зменшить корупційні ризики при відшкодуванні ПДВ, а також допоможе значною мірою відсікти тіньовий бізнес. Крім цього, зменшиться втручання податкових органів у роботу сумлінних платників податків, і ми зможемо зосередити свою увагу саме на тих, хто ухиляється від сплати податків.
– Скільки на Львівщині несумлінних підприємств, які ухиляються від сплати податків, застосовують нечесні схеми?
– Такий поділ на сумлінних та несумлінних платників дуже умовний. Сьогодні на Львівщині майже 32 тисячі підприємств сплачує податки, при цьому 2,2 тисячі або 7 відсотків платять їх в розмірах, менших від середнього як по області, так і по тій чи іншій галузі. Виникає запитання – чому? Пошуком відповіді на нього і займаються сьогодні податкові органи області. Ми порівнюємо рівень сплати податків на гривню доходу і в розрізі територіальних одиниць і конкретно по кожній з галузей економіки. Якщо в певного підприємства цей показник є значно меншим від середнього рівня, крім цього, заробітну плату воно виплачує нижче встановленого законодавчого мінімуму, то підприємство потрапляє в так звану групу ризику, яка є об’єктом посиленого контролю з боку податкових органів. Але це не означає, що усі підприємства даної категорії ухиляються від сплати податків. Ми намагаємось зрозуміти, що спричинило такий стан розрахунків з бюджетом, зустрічаємось з цими платниками, аналізуємо ситуацію, яка склалась. І якщо це – тимчасові фінансові труднощі, які виникли внаслідок дії об’єктивних причин, то приймаємо їх до уваги. Якщо ж платник використовує схеми ухилення від оподаткування, тоді податкові органи вживають усі надані законодавством повноваження для забезпечення надходжень належних до сплати податків.
– Скільки відсотків податків, які збираються на Львівщині, сьогодні залишається в області, а скільки йде до Києва? Якщо відбудеться реформа місцевих бюджетів і більшість податків буде залишатися в області, то чи зміниться від цього робота податкової?
– Перелік платежів, які зараховуються до Державного та місцевих бюджетів, визначається Бюджетним кодексом України. Проте не можна говорити, що усі кошти повністю ідуть в столицю. На території області є низка державних установ, які фінансуються з державного бюджету, у тому числі ДПА, УМВС, УСБУ та інші державні установи у Львівській області. Крім цього, ці платежі повертаються в область у вигляді дотацій та субвенцій. Майже третина зібраних в регіоні коштів перерозподіляються між місцевими бюджетами. В області 28 районів та міст з 30-ти отримують дотацію вирівнювання з державного бюджету.
Це лише на перший погляд здається, що простіше залишити на місцях платежі, які сплачуються підприємствами регіону. Але в цьому випадку не враховується рівень розвитку того чи іншого району. Для прикладу, маємо декілька районів (Турківський, Старосамбірський, Перемишлянський), на території яких немає крупних платників і, відповідно, значних надходжень до бюджету. Проте ці райони мають утримувати свою соціальну сферу. Кошти для фінансування закладів освіти, охорони здоров’я, культури тощо виділяються з державного бюджету через дотацію. Таким чином регулюється нерівномірність надходжень платежів по адміністративних одиницях.
Щодо роботи податкової, то вона не залежить від того, до якого бюджету зараховуються платежі – Державного чи місцевих. Ми адмініструємо їх усі. По кожному податку потрібно прийняти звітність, проаналізувати її, перевірити повноту нарахувань і сплатити платежі. Ми однаково займаємось наповненням як державної казни, так і бюджетів органів місцевого самоврядування.
Для прикладу, податківцями області багато зроблено для збільшення офіційної заробітної плати і, як наслідок, маємо зростання надходжень податку з доходів фізичних осіб. А цей платіж зараховується до місцевого бюджету. В кожній податковій інспекції є підрозділ, що займається власне місцевими податками і зборами, незважаючи на їх незначну частку в структурі Зведеного бюджету. Проте ми аналізуємо базу оподаткування по кожному з них та подаємо пропозиції органам місцевої влади щодо наявних резервів збільшення надходжень до місцевих бюджетів.
– Минулого року в Україні скасували пільги спеціальним економічним зонам. Скільки тепер вони приносять податків і чи потрібно їх, на Вашу, думку відновити?
– Львівщина за своїм господарським потенціалом є найбільшою серед чотирьох прикордонних областей на західному кордоні України. Відповідно, на наші терени залучено й найвагоміший в цьому регіоні обсяг іноземного капіталу – близько половини загальної суми його надходжень по цих чотирьох областях.
Проте регулювання режиму інвестування з допомогою численних підзаконних нормативних актів, а також практика запровадження винятків із раніше запропонованих правил, скасування пільг не впливають позитивно на інвестиційний клімат та процес економічного розвитку регіону.
Питання діяльності спеціальних економічних зон є актуальним для Львівщини – в регіоні діють дві зони: “Яворів” та “Курортополіс “Трускавець”, реалізовується 115 інвестиційних проектів. Незважаючи на загальне збільшення у минулому році надходжень від платників даної категорії на 25 млн грн (2005 рік – 67,1 млн грн, 2004 рік – 41,9 млн грн) в регіоні відбувся відтік іноземного капіталу в сумі 10 млн дол.
Інвестор, який прийшов працювати в Україну, має бути впевнений в тому, що правила гри, які діяли в державі на момент внесення інвестицій, відносно нього не будуть змінюватись. Зміни в законодавстві можуть стосуватись лише тих, хто не зовсім сумлінно виконує свої інвестиційні зобов’язання або тих, хто планує розпочати свій бізнес в країні.
Податкова служба області зверталась з пропозиціями до Міністерства економіки України щодо часткового відновлення пільг тим суб’єктам господарювання СЕЗ “Яворів” та “Курортополіс “Трускавець”, які не порушують терміни внесення інвестицій, виконують умови договорів на реалізацію проектів, сприяють розвитку регіону, створюють нові робочі місця.
Розмовляв Валентин Концевич, «Гал-info»
