Влада і будівельники ніяк не можуть дійти згоди, скільки квадратних метрів у новозбудованому житлі будівельники мають безоплатно передати місту
Учора відбулися перші збори новоствореної Асоціації будівельних підприємств Львівщини. До створення Асоціації в області діяв Союз будівельників, який не вів активної діяльності, і влився в новоутворену Асоціацію. Основна мета Асоціації – вироблення правил взаємовідносин будівельників між собою і з владою та їхньої спільної участі у великих проектах, які потребують об‘єднаних спільних зусиль. Чи буде Асоціація дієвою, залежатиме від сформованої президії та виконкому Асоціації, бо будь-яку справу можна поховати на стадії виконання. Так вважають самі будівельники, які увійшли до Асоціації.
Серед найперших практичних питань, яке збирається вирішити Асоціація спільно з владою, – визначення, яким має бути інвестиційний внесок, і хто і як його буде платити. Нагадаємо, що нещодавно мер міста Андрій Садовий запропонував уніфікувати цей „податок”, як його називають будівельники, на цифрі 25 відсотків для всіх будівельників і збирати його у вигляді метрів новозбудованого житла. Будівельникам ця ідея, зрозуміло не сподобалась, і кожний у свій спосіб почав пробували її заперечувати. Новостворена Асоціація має об‘єднати позицію будівельників у цьому питанні, водночас місцева влада розраховує на компроміс.
За словами начальника інспекції архітектурно-будівельного контролю Львова Романа Стецьківа, міська влада зацікавлена у створенні Асоціації. „З Асоціацією легше буде знайти компроміс щодо задоволення інтересів будівельників та влади, аніж якщо працювати з кожною компанією окремо», – зазначив у коментарі «Гал-info» Стецьків.
Водночас, за словами голови наглядової ради „Комфорт-Інвесту” Тараса Сосновського, чия компанія входить в Асоціацію, чіткої пропозиції з боку міської ради щодо збільшення внеску на розвиток соціальної інфраструктури підприємцям ще не надходило. Мовляв, є лише окремі заяви керівників міста, і вони різняться між собою. „Якщо говорити про уніфікований інвестиційний внесок, запропонований мером Андрієм Садовим, то це фактично новий податок на будівництво, який, звичайно, призведе до зростання ціни будівництва. Позаяк ми живемо в умовах ринкової економіки, цього не уникнути. Адже якщо будь-яким ринком намагаються керувати в ручному режимі то тоді є два варіанти – або ми повертаємось до економіки планового соціалізму, або ми робимо збурювання на ринку, і ринок рано чи пізно знову повернеться до того стану, який для нього є оптимальним. Введення такого податку – існуюча практика в Україні, і до нього можна було би поставитися з розумінням, якщо би в ньому були враховані всі затрати, які несе за будівельник, будуючи житло – на інфраструктуру та інженерні мережі (каналізацію, електрику, водовідвід, водопостачання, газ та тепло). Оскільки нам в спадок від СРСР залишилися нерозвинуті мережі, то хтось мусить їх будувати. Влада не має за що це робити, відповідно, за свої кошти все це будують будівельники. Я вважаю, що цей внесок забудовників має враховуватися до інвестиційного внеску. Тоді би це був конструктивний діалог з владою, але якщо питання зводиться до «дайте грошей», то такий підхід є неприйнятним. Якщо говорити про прийнятну цифру відсотку «на інфраструктуру», то все залежить від того, як рахувати, але в будь-якому випадку має бути диференціація – якщо враховувати соціальне навантаження, яке несе забудовник, то це може бути 15-20 відсотків, але якщо він будує в неелітному районі, розбудовує інфраструктуру та інженерні мережі – то інвестиційний внесок має бути нижчим. Причому це не має бути віднімання квадратних метрів, а має бути розрахунок з врахуванням всіх затрат, які несе забудівельник”, - сказав у коментарі «Гал-info» Сосновський.
За словами генерального директора концерну "Автошляхбуд" Володимира Креховецького, питання будівництва соціального житла у Львові потребує детальної та економічно обґрунтованої підготовки. «На сьогодні ті заяви, що були зроблені, не мають такої підготовки - ні економічної, ні юридичної. Ми будемо піднімати це питання на засіданнях Асоціації, залучимо до вирішення цієї проблеми науковців Львова, зокрема з Львівської політехніки та проектних організацій, і зробимо економічне обґрунтування, яке, думаю, буде корисне для прийняття рішень міською та обласною адміністрацією. Над цим зокрема працюватиме також і будівельне лобі з 40 депутатів», – сказав «Гал-info» Креховецький.
Те, що соціальне житло є прерогативою держави, вважає заступник міського голови Андрій Павлів. «Якщо говорити про безкоштовне соціальне житло, то для цього мають бути закладені відповідні статті в Держбюджет. Ми ж можемо говорити лише про те, щоб, крім елітного та комерційного будівництва, у місті здійснювалось і будівництво соціального житла. Можливо, для цього нам треба відновити традиції кооперативного будівництва, коли спілка забудовників вибирає будівельника, який будуватиме соціальне житло. Окрім того, можуть виділятися окремі ділянки під будівництво соціального житла будівельникам без попередньої оплати ними вартості ділянки. Існують і інші способи, як дійсно понизити вартість будівництва соціального житла», - сказав у коментарі «Гал-info» Павлів.
Врегулювання питання встановлення відсотків на інфраструктуру, на його думку, має вирішуватися чітким економічним розрахунком, зокрема передбаченням території для будівництва та інженерних мереж та згідно з буквою закону. «Згідно з державними будівельними нормами, будівельна організація має сплатити 25 відсотків відрахувань на розвиток інфраструктури міста. Сюди входить вартість інженерних комунікацій, вартість соціальної інфраструктури та вартість квартир, які переходять до міста. Разом з будівельниками треба чітко визначити, чи вони будуть проплачувати інженерну інфраструктуру, чи не будуть, чи мають вони платити за землю, чи не мають. Ще для будівництва соціального житла важливо виконувати закон про інвестування – земля має не просто продаватися будівельнику, він повинен отримувати готовий інвестиційний проект, в якому погоджено, що він має будувати: які комунікації, кількість соціальних квартир, кількість дитячих садочків та шкіл й інше. На сьогодні будівельники, отримавши земельну ділянку, витрачають купу часу на розробку та погодження проектної документації, узгодження різних умов і в результаті вони отримують дозвіл на будівництво. Це треба міняти на рівні державного законодавства», – каже Павлів.
Валентин Концевич, «Гал-info»
