З 19 по 21 жовтня у Львові проходитиме щорічний 24-тий Конгрес Української есперанто-асоціації. Тема цьогорічної зустрічі знавців мови Есперанто – «Національна та есператнська культура: шляхи до діалогу».
Про конгрес, популяризацію Есперанто в Україні та світі, а також про те, чому цю штучну мову варто знати кожному, Гал-інфо розпитало у президента Української есперанто-асоціації (УкрЕА) Євгена Ковтонюка.
Євгене, які завдання ставите перед собою на цьогорічному конгресі?
Конгрес Української есперанто-асоціації об’єднує знавців і прихильників міжнародної мови Есперанто, яка доволі розповсюджена у всьому світі. Ми щорічно проводимо такі зустрічі, головна мета яких – обмін новинами, досвідом, досягненнями, а також обговорення важливих для есперантистів питань. До слова, у заході беруть активну участь і неесперантисти.
Цього року у нас велика культурна програма, пов’язана із вивішенням меморіальної дошки Василю Єрошенкові на вулиці, що носить його ім’я. Крім цього, під час конгресу прозвучить декілька доповідей на культурну тематику мовою Есперанто. Ну і звісно, розглянемо організаційні питання, пов’язані з діяльністю УкрЕА.
На що, окрім популяризації Есперанто в Україні, спрямована діяльність Асоціації?
Завдяки зв’язкам у Всесвітній есперанто-асоціації ми інформуємо світ про те, що діється в Україні. Ми також популяризуємо таким чином українську культуру – є чимало перекладів наших класиків, зокрема Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка мовою Есперанто. Крім цього, у нас, есперантистів, є свої пісні, свої оригінальні твори, свої видання. Це цілий соціально-філософський пласт, про який, на жаль, знає не так багато людей.
Ви згадали, що сьогодні відбулось відкриття меморіальної таблиці Василю Єрошенку. Яким чином він був причетний до Есперанто?
Єрошенко – це визначна і непересічна особистість. В чотири роки він втратив зір, та тим не менше прожив надзвичайне життя і побачив світ більше, ніж ми, зрячі. Єрошенко знав понад 16 мов, писав твори на Есперанто, став класиком японської дитячої літератури. Його і досі вивчають в японських школах. Але на батьківщині про нього мало знають. А ми хочемо, аби українці більше знали про своїх видатних співвітчизників. Тому спільно з Львівською міськрадою ми встановили на вул. Єрошенка у Львові пам’ятну таблицю.
Хто ще із видатних особистостей володів або досі володіє Есперанто?
Лев Толстой вивчив Есперанто буквально за два дні і вів свою приватну школу. На Львівщині свого часу був сильний осередок есперантистів. На Личаківському кладовищі похований Олександр Королевич – один із авторів перших книг про Есперанто. У Львові також жив Анатолій Кох, доволі відомий есперантист, який також видавав свої підручники та словники. В Коломиї працював Орест Кузьма, який мав свій часопис «Зоря України».
Ми для того і проводимо конгрес у Львові, аби активізувати львівських есперантистів. Хочемо провести кілька відкритих лекцій у місцевих школах, університетах, міськрада вже зацікавилась.
Відомо, що мову Есперанто дуже легко вивчити. Наскільки вона поширена у Європі та світі?
Есперанто більше поширена за межами Європи. Вивчити її справді доволі легко – до певного рівня вдесятеро легше ніж англійську чи французьку. Це пов’язано з тим, що Есперанто - штучна мова, створена у 1887 році польським поліглотом Людвіком Заменгофом на основі найпоширеніших європейських мов та інтернаціональної лексики.
Як взагалі виникло письмо? Перші люди бігали за мамонтами, щось викрикували і це сформувалось в мову, під яку згодом підвели письмо. Тому мови народів світу мають багато винятків із правил – письмо зародилось пізніше, ніж усна мова. А Есперанто цього всього не має. Це чітка, струнка і милозвучна мова, яка є найбагатшою у світі – від кожного кореня можна створити від 50 до 100 слів. Есперанто має всього 16 граматичних правил без жодного винятка. Як пишеться, так і читається; як чується, так і пишеться. Ця мова доволі креативна – коли ти її вчиш, то наче щось будуєш. Це насолода, це мистецтво.
До слова, є багато радіостанцій, які ведуть ефір мовою Есперанто. Це, зокрема, радіо Ватикану. Крім цього, відповідні станції є в Австрії, Польщі, Китаї тощо.
Як ви вважаєте, чи варто кожному володіти Есперанто?
Я вважаю, що це важливо для освіченої людини з декількох причин. Одна з них доволі прагматична – знаючи Есперанто, набагато легше вивчити будь-яку іншу європейську мову. Крім цього, у світі є багато есперантистів, з якими можна спілкуватись, обмінюватись досвідом тощо. Багатьох також притягує нейтральність Есперанто, адже вона не належить до жодної культури чи нації. Есперантисти – це свого роду пацифісти.
Як ви знаєте, Есперанто винайшов поляк Людвік Заменгоф. Він народився у місті Білосток, де сходились три царські режими – австрійський, російський та німецький. Тому він добре розумів, що мова роз’єднує людей. А Есперанто, навпаки, має на меті об’єднання.
