У Львівському національному університеті імені Івана Франка стартував виборчий процес. Голосування відбудеться 22 квітня 2025 року.
Вчора, 3 лютого, на сайті ЛНУ ім. Івана Франка опублікували остаточний перелік кандидатів на посаду ректора, який затвердило Міністерство освіти і науки України. Нагадаємо, що минулого тижня, 27 січня, завершився термін подачі документів. Саме ж голосування за майбутнього очільника Університету відбудеться 22 квітня 2025 року.
Проте перелік кандидатів та позначки у бланках на виборчих дільницях – це лише мала частина того, що насправді передбачає процес виборів ректора у закладі вищої освіти. Адже чимало деталей проведення голосування за нового керівника насправді приховані за десятками робочих днів Організаційного комітету та Виборчої комісії, які були створені відповідним рішенням в.о. ректора Львівського університету.
Саме про етапи та особливості процесу виборів ректора ЛНУ ім. Івана Франка детальніше розповів Гал-інфо голова Організаційного комітету з проведення виборів ректора, завідувач кафедри політології Львівського університету Анатолій Романюк.
Відбір кандидатів та їхня агітація
Вибори ректора регулюються низкою рекомендацій Міністерства освіти і науки України, а також законами України, серед яких про вищу освіту, воєнний стан, роботу медіа тощо. Як зазначив Анатолій Романюк, відповідно до них, Організаційний комітет розробив шість положень, які затвердила Вчена рада Університету і які виступають документом, що регламентує проведення виборчого процесу. Йдеться про загальне положення про вибори ректора, Положення про організаційний комітет, про Виборчу комісію та дільничі виборчі комісії, про вибори представників, про медіа і про спостерігачів.
Першим етапом, з якого розпочався процес виборів ректора, був відбір претендентів на відповідну посаду. 27 січня завершився термін подачі документів до Міністерства освіти і науки, а вже вчора, 3 лютого, стало офіційно відомо імена кандидатів, які затвердили у МОН. Важливо, що серед них є як представники, яких на посаду висунули трудові колективи факультетів або ж їхні структурні підрозділи, так і самовисуванці.
Таким є офіційний перелік претендентів на посаду ректора ЛНУ ім. Івана Франка:
- Бурдін Володимир Миколайович, доктор юридичних наук, професор;
- Гарасим Ярослав Іванович, доктор філологічних наук, професор;
- Гладишевський Роман Євгенович, доктор хімічних наук, професор;
- Качмар Володимир Михайлович, доктор історичних наук, професор;
- Кухарський Віталій Михайлович, кандидат фізико-математичних наук, доцент;
- Осередчук Ольга Анатоліївна, доктор педагогічних наук, доцент;
- Раделицький Юрій Орестович, доктор економічних наук, професор;
- Столярський Олег Васильович, кандидат юридичних наук, доцент.
Передвиборчі кампанії та агітації кандидатів
Виборчий процес передбачає агітаційну роботу кандидатів, зокрема безпосереднє спілкування з науково-педагогічними працівниками та колективами різних підрозділів Університету. Як зазначив Анатолій Романюк, претенденти не мають обмежень у проведенні передвиборчих кампаній, проте повинні дотримуватися загальних норм та законів. Окрім цього, як додав голова оргкомітету, оскільки вже є список кандидатів, то найближчим часом буде запропоновано декілька алгоритмів проведення зустрічей із виборцями.
“Тут є нюанс, що Університет — це заклад, у якому триває навчальний процес, і вісім кандидатів — це буде, скажімо так, проблемою. Ми маємо 19 факультетів, а також окремі потужні структурні підрозділи, де є багато працівників: це і наукова бібліотека, і педагогічний коледж як окремий структурний підрозділ, і значна кількість допоміжних служб. Тому ми разом з кандидатами будемо обговорювати, як нам оптимальніше організувати зустрічі для того, щоб вони могли представити позицію колективу і для того, щоб цей колектив міг працювати. Бо не може Університет на два місяці виключитись з роботи, а тільки займатися виборами”, – наголосив голова Організаційного комітету.
Анатолій Романюк зазначив, що наразі невідомо, чи проводитимуть пресконференцію претендентів на посаду ректора, проте на сайті висвітлюватимуть хід самої виборчої кампанії.
“Ми будемо просити кандидатів, що за положенням вони можуть надати свої виборчі програми не пізніше 10-го дня до дня виборів. Але ми будемо просити, щоб вони зробили це раніше. І, відповідно, будемо давати ці виборчі програми, їхні біографії, щоб вони були на сайті. Скажімо так, навіть викладачі не всі знають кандидатів”, – зазначив Анатолій Романюк.
Хто зможе голосувати у день виборів?
“Відповідно до нормативних документів, всі науково-педагогічні працівники університету, тобто викладачі і наукові працівники, які є на ставці, тобто які мають трудову книжку в Університеті, беруть участь у виборчому процесі. Вони мають складати 75% від загального числа тих, хто буде брати участь у виборах. Наступна категорія – це допоміжний персонал, який є в Університеті, адже Університет – це не тільки викладачі. Йдеться також про працівників бібліотеки, лаборантів, працівників бухгалтерії, інженерів та інших. Ця категорія повинна мати разом 10% від загального числа тих, хто буде брати участь у виборах. І є студенти, які мають 15% від 100% всіх виборців”, – розповів голова Організаційного комітету.
Наразі конкретне число виборців є невідомим, пояснив Анатолій Романюк, адже Університет є великою структурою, і кількість людей, які тут працюють, постійно змінюється. І якщо станом на 1 січня 2025 року у закладі вищої освіти працювало понад 2300 науково-педагогічних працівників, то вже у середині березня їхнє число може змінитись, що змінюватиме і відповідний показник ключових 75% виборців.
Саме ж голосування відбудеться 22 квітня 2025 року. У цей день в Університеті діятимуть три виборчі дільниці.
“Умовно ми рахуємо, що загальна кількість представників Університету, які обиратимуть ректора, буде приблизно 2800-2900 осіб. Десь так воно має бути. Ми їх розділимо на три частини приблизно, щоб по тисячі осіб було у кожній виборчій дільниці. З 9 до 15 години, така вимога Міністерства, вони можуть прийти до приміщення виборчої дільниці, де будуть списки, і там проголосувати. Потім о 15-й годині закривається виборча дільниця, обраховуються бюлетені за процедурою, яка є під час виборів, і кожна виборча дільниця фіксує результат. Той результат передається у Виборчу комісію, і вона складає два протоколи. Один протокол подається в оргкомітет, другий – відправляється оргкомітетом до Міністерства освіти. І там вже зазначається, хто переміг вибори”, – розповів Анатолій Романюк.
Процедура виборів, як зазначає голова оргкомітету, передбачає присутність спостерігачів і акредитацію журналістів. Саме ж голосування є таємним, а бюлетені для виборів взагалі друкують не раніше 20 і не пізніше 6 годин до початку виборчого процесу. Це важливо для тих претендентів на посаду ректора, які в останній момент вирішують зняти свою кандидатуру з виборів.
“Кандидат має право знятися з виборів до останнього дня, бо технічно ми тоді бюлетені не надрукуємо. Тому бюлетень друкується не раніше 20 годин [до виборів, - ред.], тобто фактично за добу… Так, він має друкуватись 21 квітня. Тобто 21 квітня має бути надрукований, переданий, мають бути складені протоколи, бо це ж також прописано, як він друкується у присутності кандидатів або спостерігачів. Тобто всі ці процедури прописані, щоб не було підозри в тому, що хтось може використати бюлетені для того, щоб вплинути на результати голосування. Тобто вони можуть зніматися до останнього дня, тоді, відповідно, пишеться заява, складається протокол оргкомітетом і коли передається до друку бюлетень, то тоді вже прізвища того кандидата там не буде”, – розповів голова оргкомітету.
Що потрібно кандидатові, аби перемоги?
Для того, щоб перемогти у виборах і стати ректором, необхідно у першому турі набрати понад 50% голосів осіб, які мають право брати участь у виборах. Якщо точніше, то достатньо 50% плюс 1 голос. Якщо ніхто не набирає такої кількості голосів, тоді проводиться другий тур. Він має відбутися за тиждень після першого, і у ньому перемагає той, хто набирає відносну більшість з двох кандидатів.
“Є одне положення, яке ми спеціально пропрацьовували, яке полягає в тому, що гіпотетично може так статися, що буде складно визначити двох кандидатів після першого туру. Тобто, умовно, кандидат А набирає 1000 голосів, кандидат B набирає 980 і кандидат С також 980 голосів. Ми можемо таке припустити, адже 2900 – це не є така велика кількість людей, як у межах цілої країни. Тому передбачено таке положення, що якщо друге і третє місце будуть мати однакову кількість голосів, то тоді між першим і другим туром буде проведений додатковий тур, у рамках якого буде обиратися один представник від тих двох, які візьмуть участь в другому турі. Відповідно, і перший, і другий, і проміжний тур проходять за однією процедурою, з тою самою виборчою комісією”, – розповів Анатолій Романюк.
Для того, аби вибори вважались такими, що відбулися, відповідно до Закону України “Про вищу освіту”, необхідно, аби проголосували понад 50% тих, хто має право брати участь у виборах. Якщо ж достатня кількість виборців не проголосувала, то вибори визнають такими, що не відбулись. Водночас це не єдина причина для проведення повторних виборів.
“Можуть бути різні варіанти. Ми навіть в положенні прописували ситуацію, яка пов'язана з нашими реаліями. Міністерство не пише про це, але ми пишемо. Якщо буде військова повітряна тривога. Тобто ми прописали процедуру, що має бути припинено голосування, оргкомітет тоді приймає рішення про зупинку голосування на час повітряної тривоги і продовження часу голосування на той час, який передбачено. Але там треба прописати, бюлетені мають бути перераховані, покладені у сейф, все має бути опечатано, закрито. Відповідно, коли відкривається, знову мають бути бюлетені перераховані. Це стосується як тривоги, якщо вона буде, так і замінування, яке зараз є в Університеті, бо, на жаль, це явище стало таким досить поширеним, і ми не можемо не зважати на нього”, – відзначив Анатолій Романюк.
Після оголошення результатів виборів Міністерство освіти і науки укладає контракт із обраним новим ректором строком на п’ять років. У контракті також визначають цільові показники діяльності закладу вищої освіти, досягнення яких повинен забезпечити новий очільник університету у конкретні терміни.
