Київ беззахисний перед Дніпром
Котеджі Петра Порошенка, Юлії Тимошенко, Леоніда Чернівецького та решти високо посадовців можуть попливти. Екологи пророкують Києву та області серйозну повінь
Здається, вітчизняним чиновникам час кликати, на допомогу діда Мазая. Невдовзі Київ та область можуть опинитися під водою. У зоні ризику - котеджі в Конча-Заспі, де мешкають можновладці, та весь Лівий берег Дніпра.
Таку перспективу «24» обмалював Ярослав Мовчан, співробітник Національного екологічного центру України. «Цикл повеней на Дніпрі становить 30-40 років. Останній паводок був у 1979 році. І найближчим часом він може повторитися. Причому в першу чергу дістанеться тим, хто умудрився побудувати будинки в Кончі-Заспі, прямо в заплаві річки. Затопити може також Труханів острів, Гідропарк, та й узагалі весь лівий берег Дніпра, оскільки він розташований у низині. Але, природно, все залежить від висоти підйому води», - каже Мовчан.
МІНУС ШІСТЬ КІЛОМЕТРІВ ДНІПРА
На столі в еколога Олексія Василюка лежить фотографія 1979 року. «Дивіться, села Вишеньки, Гнідин Київської області повністю пішли під воду. Тільки дахи стирчать», - вигукує голова молодіжного відділення Національного екоцентру. За словами Василюка, останні дві великі повені в Києві трапилися в 1969-му і 1979 роках. Коли відбудеться наступна - сказати не може ніхто. «Це може трапитися завтра, післязавтра, наступного року. Тут багато чого залежить від погоди на території Білорусі та Росії: якщо там випаде багато снігу або поллють рясні дощі, то вся ця вода рушить до нас. Тільки от Київ до неї не готовий», - упевнений Олексій Василюк. За його словами, корінь зла - у забудові заплави Дніпра.
Справді, котедж під Києвом, переважно в елітній Кончі-Заспі, не побудував хіба що ледачий чиновник. Тут розташовані маєтки Петра Порошенка, Юлії Тимошенко, Анатолія Гриценка, київського мера Леоніда Черновецького і його колись правої руки Ірени Кільчицької. На берегах Дніпра, у водоохоронній зоні, зводяться яхт-клуби й розважальні центри. А торік чиновники київської мерії скоротили на 1500 га заповідну зону Жукового острова, її вже теж почали забудовувати. «На півдні Жукового острова, біля острова Ольгин, зараз збираються побудувати гольф-клуб, хоча ширина річки тут і так уже найменша - всього 750 метрів. От і уявіть собі: дощ, різке підвищення рівня води. Вона рівномірно розподіляється на ширині шість кілометрів, потім доходить до найвужчого місця... У результаті - різкий підйом води, хвиля. Якщо це трапиться, то вода піде на Теличку, Рибальський острів, усю нижню частину Подолу, включаючи Контрактову і Поштову площі. Під водою опиняться всі комунікації», - попереджає еколог.
ТРУХАНІВ ОСТРІВ УХОДИВ ПІД ВОДУ
Марина Буланова, жителька Русанівських садів, досі пам'ятає, яку дитинстві плавала по ділянці в кориті. «У нас навіть фотографія залишилася. Це було років 45 тому. Я ще маленька була: тоді нас часто затоплювало, вода піднімалася на кілька метрів. У нас був навіть випадок кий випадок: із нашої ділянки водою віднесло туалет, а на його місце незабаром приплив новий», - згадує Марина Вадимівна.
«Русанівка - дуже низька територія, - підтверджує Олексій Василюк. - Якщо трапиться повінь, Київ затопить аж по Воскресенку. От уявіть собі, що буде, якщо заллє, наприклад, Бортницьку станцію аерації. Усі відходи потечуть по Дніпрі в Чорне море».
Навпаки, Володимир Довбух, представник української асоціації «Зелений світ», упевнений, що повені не буде - дамба витримає. «Хіба що підтопить підземні переходи на Русанівці», - прогнозує він. Щоправда, відразу обмовляється: усе залежить від висоти підйому води. Каже, є фото, зроблене на початку XX століття, на якому чітко видно: верхівки дерев, які ростуть на Трухановому острові, ледве виступають із води. Щоб цього не трапилося надалі, хай навіть у менших масштабах, треба перестати забудовувати заплави рік, упевнений Довбух.
на Жовтяка, колишнього губернатора Київської області, на берегах Дніпра вже виросло кілька сотень котеджів. А, може, й більше. «Ви ж розумієте: будівництво йде від Києва до Канева по обидва боки річки», - каже Жовтяк. У цьому екологи з ним солідарні: усю заплаву Дніпра, від масиву Корчувате на південній околиці столиці до міста Українка в Київській області треба оголосити заповідником. Але куди ж подіти чиновників - ось у чому питання...
ДЕ ЖИВУТЬ ТРЕТЬЯКОВ І ТИМОШЕНКО
На косі Канівського водосховища, на знаменитій Козинській дамбі, живуть найкращі люди. Місцеві жителі розповідають, що бачили тут ЮліюТимошенко, Петра Порошенка, Олександра Третьякова, Олеся Довгого, Анатолія Гриценка, Катю Бужинську. Розмах будівництва в цьому місці вражає величезні палаци, невеликі, схожі на альпійські, будиночки з причалами й виходами до води. Уздовж по дамбі елітні містечка вишикувалися одне за одним.
В'їзд туди охороняють люди у формі й відеокамери.
В одному з містечок, на дамбі під назвою «Кпим», живе секретар Київради Олесь Довгий. Як розповіли «24» у його прес-службі, будинок Олесь Станіславович орендує. Мовляв, свого поки що не побудував і збирається це робити в іншому місці. Та й прем'єр-міністр Юлія Тимошенко розповідала, що будинок на дамбі їй не належить.
А от у народного депутата Олександра Третьякова є власний особняк у тутешніх місцях. «Ви що, не знаєте, у мене в будинку під час революції навіть Віктор Андрійович жив», - здивувався питанню «24»Третьяков. За словами депутата, територія в нього приватна: так, на намитому піску, але всі документи оформлені законно.
Але Євген Жовтяк упевнений, що все, що зведене на дамбі, - поза законом: «У рішеннях сесії вони записували, що передають ділянку пасовища підведення садового господарства. Насправді передавали дно Дніпра. Потім приганяли земснаряди і намивали пісок, приводячи свою ділянку у відповідність із рішенням. Це починалося ще за колишнього голови адміністрації Миколи Засухи. Коли я вирішив навести там порядок, мене звільнили».
ПОЧАТИ ВИРІШИЛИ З ЧОВНЯРІВ
Нещодавно війну палацам, які ростуть на дамбі, оголосив і прокурор Київської області Олександр Гардецький. Щоправда, першою жертвою обрав човновий кооператив «Риф», він розташований просто при в'їзді в Українку. Піщану косу тут намили ще зо років тому, хотіли відгородити місто від скидання води з Ко-зинського каналу. Згодом тут з'явився човновий кооператив із гаражами для суденець місцевих рибалок.
Тутешні будинки стоять на ділянках у дві сотки, будівлі вузькі й витягнуті. На перших поверхах зазвичай розташовуються гаражі для човнів, а нагорі люди облаштували житлові кімнати. «От бачите, як живуть олігархи», - сміється Ігор Скиба, депутат міськради Українки й заступник голови кооперативу. Найбільше його обурює те, що буквально за 300 м по дамбі розташувалися справжні елітні котеджі, однак їх прокуратура «не помічає».
Втім, у прокуратури ще два місяці, тому пообіцяли, що «Риф» - лише перша ластівка. Мовляв, далі дійдуть руки й до інших котеджів. Поки що, правда, не дійшли...
ІНША ДУМКА
Анатолій Яцик, директор Інституту водогосподарсько-екологічних Проблем:
Циклічності в системі паводків немає й бути не може, тому говорити про час повені не можна. Останній великий паводок на Дніпрі стався 1970 року. Для прикладу: якщо сьогодні річкою йде 600-800 кубометрів води на секунду, то тоді йшло 18 тис. м куб. А в 1931 році - взагалі 23 тисячі. Що означають ці цифри?
У1970 році вода в Дніпрі піднялася майже на п метрів. Повінь була дуже серйозна, але це сталося ще до будівництва Київської та Канівської ГЕС. А лівий берег не було забудовано так, як сьогодні: не існувало Оболоні, Троєщини, Харківського, тож вода могла розливатися далеко за Бортничі. Нині такого роздолля вона вже не має. Звичайно, рівень води в Дніпрі піднятися
може. Але Київське водосховище спроможне втримати 3,2 мільярда кубометрів води. До того ж є можливість спустити зайву воду з Київського до Канівського водосховища, а звідти - до Кременчуцького. Тому навіть якщо в районі Кончі-Заспи станеться повінь, то це загрожує лише жителям тамтешніх котеджів, які стоять по берегах річки. Саме вони й попливуть геть.
Довідка «24»
Весняні повені в Києві ставалися регулярно - в 1908, 1917/1942 роках. Однак найбільший із паводків трапився у квітні 1931 р. Вода залила дві київські електростанції, які тоді забезпечували енергією практично все місто. Вода доходила людям по пояс і навіть по груди, а жителів Труханового острова й Слобідки знімали з дахів їхніх будинків, які повністю пішли під воду. Територія затоплення розкинулася на 12 км завширшки. Із зони лиха евакуювали близько 6 тис. чоловік. Паводок затопив станцію Київ-Петрівка й пошкодив майже триста житлових будинків.
Вставка
«Повінь може торкнутися Телички, Рибальського острова, всієї нижньої частини Подолу, включаючи Контрактову й Поштову площі», - вважає еколог Олексій Василюк
Анастасія Рафал, «24»
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ