Слухай онлайн

Ярмарки не вирішують проблеми працевлаштування

Фактично лише 47 молодих людей було запрошено на стажування за підсумками 13-го Ярмарку кар’єри для молоді, який проходив у Львові 25-26 жовтня. Водночас 597 осіб досягли з різними роботодавцями попередньої згоди щодо працевлаштування.

Якщо врахувати, що щомісяця з тих чи інших причин на Львівщині втрачають роботу як мінімум 1800 осіб, а ще 29% безробітних є особами без будь-яких навичок роботи та особами, які раніше ніде не працювали, то ці цифри видаються таки досить мізерними.    
«У 13-му Ярмарку кар’єри для молоді взяло участь близько 4843 молодих людей, на ньому було заявлено 2 тисячі 345 вакансій різного роду діяльності. 3104 особи подало свої резюме до різних підприємств, і з 579 осіб було проведено співбесіди, а  47 осіб запросили на стажування. Можна сказати, що вони фактично отримали роботу», - розказав «Гал-info» директор Львівського обласного центру зайнятості Михайло Хміль, який організував проведення ярмарку. На його думку, це досить високий показник. «Щомісяця львівські центри зайнятості працевлаштовують близько 4 тисяч осіб, але якщо говорити про ярмарок, то це була акція спеціально для молоді, переважно студентів, тому говорити, що цифра працевлаштованих за підсумками ярмарку замала, - недоречно», - вважає Хміль.
Втім, іншої думки дотримуються як самі люди, що шукають роботу, так і працедавці. На думку перших, хоча такі ярмарки проводяться, а працедавці є солідними фірмами, які пропонують непогану зарплату, однак без стажу вони на роботу не беруть. Причина – відсутність практики, а також масовий випуск студентів тих спеціальностей, які не затребувані ринком. Очевидно, це є однією з причин того, що за останніх 9 місяців (2006 року) кількість безробітних на Львівщині сягнула 119 тисяч осіб (рівень безробіття - 8,8 %).
46% безробітних  - молодь віком до 35 років. 54% безробітних – жінки, чоловіків – 46%. Щороку Львівщина випускає 26 тисяч випускників, і з них 8 тис. осіб стає на облік в центри зайнятості. 29% з них є молодь, яка має тільки шкільну освіту, відтак, по суті, вона залишається профнепридатною. Офіційно, згідно зі списками на вивільнення по підприємствах області, від початку року лави безробітних поповнились на 18 тис. осіб. Що ж до фактичної цифри, то вона може бути у 2-3 разу більшою. Хіба все це не загрозливо?
Якщо говорити про спеціальності, то, як розповідає Михайло Хміль, зараз відчувається брак будівельних професій, працівників машинобудівної галузі, легкої промисловості, логістики. Натомість перебір є з бухгалтерами, економістами, освітянами, журналістами, перекладачами, менеджерами, медиками.
Як запевняє Хміль, диспропорцію на ринку праці усунути може лише Львівський обласний центр зайнятості. «Можливо, ці інструменти й недостатні. Наразі це відповідні консультації, діагностика, профвідбори, професійне перенавчання і професійна перепідготовка кадрів. Якщо ми бачимо, що роботодавець заявляє вакансію, на яку не може працевлаштувати людину протягом трьох-чотирьох місяців, наші спеціалісти з ним зв’язуються і пропонують через перенавчання особи, яка є безробітною, заповнити цю вакансію. Хто ще може регулювати ринок праці? У принципі, цим мала б займатися обласна служба зайнятості – це єдина державна інституція, яка може це робити. Але для того, щоб не мати потреби регулювати диспропорцію на ринку праці, Міністерство освіти мало б урегулювати на початку нових навчальних років набори на ті чи інші спеціальності. Більше це стосується профтехосвіти», - говорить Хміль.
Водночас працедавці говорять про те, що нинішня ситуація, на жаль, повторюється з року в рік, і ніхто не коригує випуск професій в тій кількості, в якій вони потрібні ринку. За словами голови Ради Львівського обласного об’єднання організацій роботодавців, голови Львівського регіонального Українського союзу промисловців та підприємців Івана Ривака, вже тривалий час існує і не вирішується проблема профорієнтації. «Зараз дуже багато менеджерів, бухгалтерів та економістів, але та молодь, яка здобуває саме цю освіту, на жаль, роботи не знайде, бо потреби ринку в цих професіях не має. Натомість бракує швачок, слюсарів, електриків, інженерів  комп’ютерних технологій. Те, що молодь прийшла на ярмарок влаштовуватись на роботу, це дуже добре. Те, що влаштувалось лише близько 50 осіб, також непогано, але головне щоби всі інші, хто не влаштувався побачили потреби ринку,  переосмислили свою ситуацію, і якщо вони справді захочуть працювати на порядній роботі, пішли на курси перекваліфікації», - розказав «Гал-info»  Ривак.
Загалом надія на покращення ситуації на ринку праці не згасає. За словами Ривака, через тиждень планується укласти договір між Об’єднанням організацій роботодавців і Обласним центром зайнятості про те, що працедавці будуть давати замовлення на спеціалістів, яких потребує ринок працевлаштування, а центри зайнятості разом з освітянами постачатимуть представників цих професій.     
Поміж іншим постає питання, скільки в середньому витрачається коштів на працевлаштування однієї людини державою. Як говорить Хміль, відповісти на це питання – неможливо. «Розумієте, працевлаштування – це кінцевий результат. Одну людину можна працевлаштувати безкоштовно, іншій треба допомогти здобути другу професію. В одних випадках ми платимо лише за оренду залу в Палаці мистецтв для проведення ярмарку (Авт. – близько 12-14 тис. грн), в інших випадках людей треба перекваліфіковувати, їм треба пройти стажування, і лише після того вони матимуть можливість отримати роботу».


Валентин Концевич, «Гал-info»

 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...