Ісус Христос помер в 33 роки, Пушкін – в 38, Байрон - в 36, Рембо - в 37, Арсеній Яценюк може померти як політик в 35 років.
Його хотіли викинути за борт президентської кампанії, підвищивши 35-річний віковий ценз кандидата в президенти. Однак, зупинилися, бо Європа не пробачила б такого відвертого політичного шулерства. Тепер Яценюк залишиться з нереалізованими президентськими амбіціями через неприродній політичний союз Партії регіонів та БЮТу. Цей «союз меча та орала» може позбавити Арсенія Яценюка не лише політичних амбіцій, але й політичного майбутнього, прирікши його на політичну смерть. Адже, якщо мегаутворення в парламенті ПРиБЮТь (українізуємо абревіатуру, що гуляє в Інтернеті) все-таки відбудеться, то президентські вибори 2010 року успішно пройдуть у Верховній Раді. Очевидно, за такого розкладу шансів в екс-голови парламенту стати главою держави немає.
Крім того, згідно з розповсюдженою ЗМІ неофіційною інформацією, БЮТ і Партія регіонів домовилися про пролонгацію повноважень Верховної Ради до 2014 року. Тобто, за 4,5 роки про рейтингового сьогодні Арсенія Яценюка можуть просто забути. Так Яценюк залишиться депутатом парламенту, але без власної фракції, чи навіть депутатської групи.
Арсеній Яценюк насправді незручний кандидат для двох основних фаворитів виборчої кампанії, яка так може і не розпочатися. Юлію Тимошенко він фактично обіграв навіть на її основному електоральному полі – Західній Україні. Рейтинг Яценюка, відповідно до останніх соціологічних замірів, був вищим за показник Тимошенко. І це при тому, що Тимошенко з кожним днем втрачає, а Яценюк набирає.
Янукович також не може похвалитися зростанням рейтингу – головне втримати досягнутий. Тобто обидва традиційні важковаговики української політики прекрасно розуміють, що Яценюк може обіграти будь-кого з них. Такий стан речей змусив обидві сторони активізувати перманентні перемовини і вийти на фінальні домовленості. Адже ні Тимошенко не хоче програвати президентські вибори, та ще й в першому турі, ні Янукович не бажає вдруге віддати перемогу, що стала ще більш омріяною після поразки в 2004 році.
Залишилась дрібниця – вмовити Президента Ющенка не чинити перешкод змінам до Конституції, що можуть бути проголосовані найближчими днями. З одного боку, Ющенку немає сенсу йти на поступки ПРиБЮТь і погоджуватися на вибори Президента в парламенті, адже не його будуть обирати. Власне, гарант встиг заявити, що оголосить референдум, якщо ПРиБЮТь проголосує за зміни до Конституції. Однак, тут для Президента не все так легко, як може здатися на перший погляд. Так, професор права Віктор Мусіяка в «Дзеркалі тижня» зазначає, що Ющенку треба провести не один, а послідовно три референдуми, щоб зірвати плани ПРиБЮТь. Оновлення Конституції, на думку юриста, має проходити у три етапи. Перший етап – референдум про необхідність прийняття нової Конституції. Другий етап – референдум про внесення в Конституцію змін, які стосуються XIII розділу. Третій етап - референдум, на який буде винесено текст нової Конституції. Тим більше не треба забувати, як зазначає Віктор Мусіяка, що рішення про вибори Президента у Верховній Раді можна прийняти без референдуму. При цьому він послався на рішення Конституційного суду від 2004 року. У відповідному висновку Конституційний Суд щодо конституційного законопроекту №4105, де вже містилася норма про обрання Президента у Верховній Раді, зазначив: «Зміна порядку обрання Президента України, як пропонується в законопроекті, не призводить до скасування або обмеження прав і свобод людини і громадянина».
З іншого боку, Ющенка можна вмовити, створивши під нього верхню палату парламенту та подарувавши посаду вічного сенатора. Власне, створення двопалатного парламенту, судячи з останніх заяв Ющенка, є стратегічною метою для нього. Всенародними чи парламентськими будуть вибори Президента для чинного глави держави – за умови створення верхньої палати, – стане питанням другорядним. Янукович і Тимошенко змушені будуть шукати компромісу з Ющенком, оскільки той володіє усім силовим блоком. А з цим фактором, якщо після прийняття конституційних змін розпочнеться правова війна за повноваження, не посперечаєшся.
А що ж залишається робити Арсенію Яценюку після того, як старші товариші зроблять його третім зайвим?! В останньому інтерв’ю ІТАР-ТАРС Яценюк зізнався, що ще минулого вересня мав на руках проект Конституції ПРиБЮТь. Цей проект передбачав, за словами екс-спікера, перенести вибори Президента в парламент, відтермінувати вибори до парламенту і місцеві ради. Яценюк назвав це африканською демократією. Разом з тим Арсеній Яценюк запевнив, що за такого сценарію в Україні з'явиться жорстка опозиція, яка не дозволить відібрати у українського народу право вибирати Президента.
Що мав на увазі Яценюк? Невже «білий комірець» закличе на барикади людей, щоб ті відстояли своє право? Мало віриться, що Яценюк зможе приміряти на себе образ польового командира, а його можливості у Верховній Раді, як вже було сказано, невеликі. Та й розраховувати на масовий зрив людей після помаранчевої революції не варто. Очевидно, ці заклики не викличуть широкої суспільної підтримки, так само як і заяви лідера УНП Костенка про акції непокори при згаданому сценарії конституційних змін. Люди вже не хочуть виборів – втомилися від виборчої лихоманки за останніх 5 років. І право обирати Президента – це не те заради чого українці готові вийти на майдани, це не право на гідне життя. Хоча й останнє через майдан навряд чи здобудеш.
Петро МАРИЧ
