Слухай онлайн

Юрій Костенко: В українській політиці прикриваються правими ідеями навіть ліві партії

Лідер Української народної партії Юрій Костенко не відступає від своїх намірів створити українську правицю. Він переконаний, що саме УНП з її демократично-національною платформою повинна стати її ядром, хоча лідером правиці бути не хоче. Про формування цієї політичної сили та вплив на цей процес останніх політичних подій Юрій Костенко розповів в інтерв’ю „Гал-info”.
 
-- Пане Юрію, як Ви розцінюєте п’ятничні події в парламенті, коли БЮТ голосував за одне із антикризовою коаліцією?
 
– Це страшна політична подія, якщо говорити про наслідки. Яким би не був Президент, як його називають слабким, нерішучим, але він все-таки був стрижнем української політики в державі і при своїх повноваженнях він, як гарант Конституції, не допустив би згортання демократичних процесів. Те, що зробив БЮТ, це не просто політичний удар в спину – це удар в спину Україні мечем, навіть не ножем.
 
-- Останні події у парламенті стали наслідком того, що після успіху на президентських виборах помаранчеві сили не зуміли взяти владу в свої руки, покарати злочинців зі старої влади, а потім ще й пересварились. Ви як голова однієї із потужних політичних партій не відчуваєте своєї вини у тому, що сьогодні відбувається в країні?
 
– На превеликий жаль, на останніх парламентських виборах ми справді йшли окремими політичними угрупованнями. Народний Рух пішов у складі ліберального Народного Союзу „Наша Україна”, а ми йшли у складі блоку Костенка-Плюща. Нам з Плющем не вдалося переконати Віктора Андрійовича, що буде краще, якщо праві сили підуть окремо від НСНУ та БЮТ. І в цьому є стратегічна помилка Президента, а не УНП, яка призвела до нинішнього згортання демократії і призупинення державотворчих процесів. Все, що ми робили з Рухом, ми робили для держави, все, що робиться сьогодні, – для власної кишені.
 
– Отже, Ви вважаєте, що у всіх нинішніх поразках винен Президент?
 
– Звичайно, на Президентові лежить частина вини, оскільки він, не дослухавшись порад, не пішов на об’єднання партій, які його привели на найвищу державну посаду, а пішов із Романом Безсмертним створювати партію з чистого листа. Це була помилка політична. Винен він і у тому, що вперше за роки незалежності національна демократія не пішла разом на вибори до Верховної Ради.
Водночас варто сказати і про інше. У нас є ціла плеяда політиків, які кажуть: я є Господь Бог, а ти у всьому винен. Я не належу до таких політиків. І тому вважаю, що не треба у всьому винити самого Ющенка. Давайте кожен будемо брати свій хрест і свою частину вини. Можливо, ми теж винні, бо не знайшли аргументів, щоб переконати Ющенка, щоб праві партії йшли на парламентські вибори 2006 року окремим блоком.
 
– Ви за це ображаєтесь на Президента?
 
У мене є не образа на Ющенка, а невиправдані сподівання. Віктор Ющенко, як лідер правоцентристського блоку повинен був докласти усіх зусиль, аби на основі Української народної партії, Конгресу українських націоналістів, УРП „Собор” постала потужна права політична сила. Цю місію Президент, на жаль, не виконав. Натомість він утворив з чистого листа партію не праву, а ліберальну. Крім того, НСНУ утворювалась за комуністичним принципом у кабінеті, а не шляхом ініціативи народу.
 
У попередні каденції УНП потрапляло до парламенту виключно у блоці Віктора Ющенка, можна сказати на його плечах. Тепер ви пішли окремо від його партії і програли усі – і НСНУ, і УНП…
 
Я не погоджуюсь, що ми потрапляли в парламент на плечах Віктора Ющенка. Навпаки, політичні сили об’єднались і підняли його на найвищу державну посаду. Тепер ми повинні створити правицю.
 
– На якому етапі робота зі створення правиці?
 
На основі рішень партії ми на рівні центральних керівних органів підписали в минулому році декларацію про організаційну єдність між Народним Рухом і Українською народною партією. Щодо утворення із двох партій єдиної, то ця проблема не рухається з місця не через те, що немає відповідного бажання у Костенка чи Тарасюка. Я звертався, коли ми з Тарасюком були у Президента, щоб Ющенко вийшов із законодавчою ініціативою для внесення змін до закону про політичні партії, які би передбачали утворення із декількох партій однієї. Сьогодні діючий закон вимагає, щоб одна партія саморозпускалась, а її члени писали заяви про вступ до іншої партії.
 
– Який механізм співпраці обох Ваших партій?
 
УНП і НРУ утворили спільну Раду обох партій, яка є спільним вищим керівним органом і здійснює планування усієї політичної діяльності наших партій.
 
– А чи не пізно обєднувати те, що Ви свого часу розвалили?
 
Ми не розвалювали Народний Рух, про що, на превеликий жаль, багато говорять. Ми вийшли з Руху так, як в свій час вийшла із польського громадського об’єднання „Солідарність” Партія Права Справедливість, що сьогодні стала політичним монополістом у Польщі і керує нею. Так, як у Латвії з Народного фронту вийшла Народна партія. Врешті-решт, якщо дивитись на Україну, то саме НРУ як громадське об’єднання започаткував формування політичних партій в Україні і більшість правих партій вийшли саме з Народного Руху України. Якщо подивитись на лівих, то із Компартії вийшов Олександр Мороз зі своєю Соціалістичною партією. Ну і не треба забувати, що лівоцентрист Юлія Тимошенко, яка є досить популярна на Галичині, вийшла із «Громади» Павла Лазаренка. Але про неї чомусь ніхто не говорить, що вона розвалила „Громаду”. Тому УНП, яка стояла біля витоків формування громадського політичного руху і є найбільшою правоцентристською партією в Україні – це результат нашої діяльності, так як і незалежна держава, її Конституція і Президент.
 
– Але ж певний час НРУ і УНП діяли окремо. Чи не так?
 
Попри нашу організаційну роз’єднаність, яку ми поновили зараз із Борисом Тарасюком, наші партії на політичній арені діяли разом. Наприкінці 1999 року після президентських виборів УНП стала ініціатором формування Української правиці, яка організаційно була утворена у 2000 році. Саме вона допомогла урядові на чолі із Віктором Ющенком утриматись при владі півтора року. Олігархи у Верховній Раді на чолі із Медведчуком уже через півроку діяльності Кабінету Міністрів Ющенка намагались відправити його у відставку. Ми ж рік тримали уряд, щоб Ющенко із Тимошенко могли показати виборцям, що таке демократичний Кабмін і як демократія працює в інтересах пенсіонерів, вчителів, лікарів, коли були повернуті величезні обсяги заборгованості держави. Ми з Рухом завжди працювали в ім’я держави. Так було в 2002 році, коли ми стали ініціаторами формування Блоку Віктора Ющенка „Наша Україна”, так було, коли ми утворювали коаліцію «Сила народу», куди запрошували Юлію Тимошенко. В плані державотворення ми ніколи не роз’єднувалися і результатом нашої роботи є все те, що ми сьогодні маємо.
 
– Процес об’єднання УНП та НРУ відбувається знизу догори чи згори донизу?
 
Не можна однозначно відповісти на це питання – це комбіноване об’єднання. Перш ніж ми почали об’єднуватись, нашою партією були проведені „круглі столи”, на яких були присутні представники не лише Руху, а й інших правих партій. Тобто процес починався знизу і завершився рішенням центральних органів партій.
 
Кого Ви вважаєте потенційними кандидатами до вступу в правицю?
 
На жаль, в Україні немає багато правих партій, як про це говорять у Києві. Ми в областях знайшли максимум п’ять організаційних структур правих партій, а якщо спускатись на рівень району, то їх тут одна, максимум дві. Така картина щодо правих партій, які через 15 років державотворчої діяльності опинились поза політикою.
 
– Тобто у політиці лише прикриваються правими гаслами?
 
Саме так. Подивіться – Тарас Чорновіл обслуговує інтереси Партії регіонів, ним прикривались регіонали, як націонал-демократією. У Блоці Юлії Тимошенко, яка є лівою політичною силою, прикриваються Лук’яненком, Яворівським, Шкілем. НСНУ, яка є ліберальною політичною силою, ким прикривається? КУНом, Народним Рухом України, УРП „Собор”. І лише одна політична сила – це УНП, йшла зі своєю національною позицією і в Донецьк, і в Крим, і в Луганськ. Ми програли цього разу, але справа українська не програла. Вона народжується з новою хвилею. 
 
Якою буде назва обєднання УНП і НРУ?
 
Назву нашого об’єднання визначить закон про вибори, бо якщо говорити про сьогоднішню ситуацію, то нова назва нам не потрібна. Ми разом працюємо в політиці, а узгоджуючи свої дії відбувається підсилення нашої політичної позиції.
 
-- Хто буде ядром формування нової партії – УНП чи НРУ?
 
-- Я з усією відповідальністю заявляю, що УНП є взірцем демократичності, партії європейського типу. Ми єдина партія в Україні, яка обирає керівництво на всіх рівнях таємним голосуванням, чого немає в інших партій. Ми єдина партія, яка приймає рішення колегіально, не так, як казав Віктор Ющенко про НСНУ, що це закрите акціонерне товариство, де п’ять чоловік ухвалює всі рішення.
 
– Чи будете Ви висувати свою кандидатуру на лідера правиці, коли вона утвориться?
 
Коли відбудеться об’єднання я зніму свою кандидатуру. Давайте таємним голосуванням оберемо нового, молодого, перспективного лідера. В мене немає лідерських амбіцій.
 
– Чи не боїтеся Ви зради НРУ, який може стати на шлях ПРП і обєднатись із БЮТ?
 
Тенденції, що Народний Рух стане на шлях ПРП і піде на переговори із БЮТ щодо об’єднання справді існують. У керівництві НРУ є думки, що треба здаватися комусь сильнішому, але через механізм спільної ради ми ці питання поступово змінимо. Крім Руху, до правиці повинні увійти й інші партії і стати цементуючою силою, здатною боротись за владу.
 
Чому виборці на наступних виборах повинні проголосувати за Вашу партію?
 
-- Ми напрацювали Програму державотворення, яка і донині залишається актуальною. Актуальність її підтвердив уряд Єханурова. Як ви пам’ятаєте, навесні минулого року уряд Єханурова говорив про необхідність налагодження в Україні виробництва ядерного палива. Так от, в нашій програмі передбачалось будівництво підприємства з виробництва ядерного палива у Жовтих Водах. Якщо би ми працювали в уряді, то сьогодні Україна не мала би енергетичної залежності від Росії, не було би стрімких зростань комунальних послуг, цін на пальне і газ.
 
– Які у Вас плани на 2007 рік?
 
Перш за все це робота на майбутнє Української держави – Української за своєю суттю. Не треба забувати, що саме праві сили стояли біля витоків Української державності. За всі ці роки в незалежній державі саме праві сили добилися і Української Конституції і того, щоб Президентом України став Віктор Ющенко – представник правоцентристських сил.
 
Розмовляв Ростислав КОВАЛЬ
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...