Нагадаємо, з 13 січня у Львові починають тестувати систему електронного квитка для проїзду в громадському транспорті.
Спробували розібратись в нюансах функціонування системи у проєкті #ВідвертаРозмова_з керівником департаменту міської мобільності ЛМР Олегом Забарилом.
Олеже, то що ми запускаємо у Львові з 13 січня? Е-квиток, тестування е-квитка чи…?
Справді, 13 січня ми запускаємо електронний квиток. Як анонсувалося, ми його запускаємо в поетапному форматі. Наші міжнародні партнери - люди, які мають досвід впровадження подібних проєктів за кордоном, рекомендують такі масштабні проєкти не запускати одномоментно. Вони потребують адаптації та моніторингу на кожному етапі запуску.
Тому саме за їхніми рекомендаціями ми розпочинаємо запуск саме з взаємодії з пільговою категорією пасажирів. Сьогодні проводиться активна робота по видачі транспортних карток пільговикам. Зараз вже завершується процес повторної перевірки усіх валідаторів, які попередньо були встановлені і ми переходимо в робоче середовище, так, щоб пільговики, які отримали картки, мали можливість повноцінно валідувати та здійснювати проїзд на підставі транспортних карток.
Чи зобов’язані пільговики з 13 січня користуватись картками “Леокарт” (е-квиток, - ред.)?
Звичайно, ми всіляко заохочуємо тих, що отримали транспортні картки, щоб вони користувались лише транспортними картками. Але ми розуміємо, що не всі пільговики на сьогодні отримали транспортні картки, не всі звернулися за їхнім отриманням, тому на початковому етапі не буде ніяких санкцій.
Ми будемо наголошувати на тому, аби роз’яснювати і навчати. На цьому етапі пільгова категорія пасажирів має звикнути до змін та навчитись користуватись валідаторами.
Впродовж цього етапу ми повинні нарощувати темпи і поступово переходити до таких наступних етапів: безготівкова оплата і надалі оплата транспортної роботи з бюджету за 1 км.
Чи зберегли все-таки ліміт 60 безкоштовних поїздок для пільговиків?
На останньому засіданні виконавчого комітету було вилучено обмеження щодо 60 поїздок для учнів. А також додали норму, щоб учні могли їздити безоплатно впродовж усього календарного року.
Щодо інших категорій пасажирів це обмеження на тимчасовій основі залишили. Відповідно до редакційних змін, ми як департамент міської мобільності маємо впродовж першого півріччя проєкту дослідити та обстежити пасажиропотоки в частині пільгових категорій пасажирів, проаналізувати наявність “підводних каменів” (подвійні валідації, збої в системі тощо), тоді, мабуть, будемо пропонувати, щоб цю норму вилучити з нашого рішення.
Як виглядає процес валідації? Заходить пільговик в транспорт і..?
Як має бути, станом на зараз, водій повинен поцікавиться, чи в пільговика є транспортна карта “Леокарт” і заохотити її валідувати. Звичайно, на початковому етапі, якщо це буде пенсійне посвідчення чи будь-яке інше, що дає право на пільговий проїзд, жодних санкцій не буде.
Але ми розуміємо, що впродовж перших місяців все-таки в обов’язковому порядку усі пільговики мають відмовитись від пільгових документів і мають звернутися до “Львівавтодору” та отримати транспортні картки. Надалі, як зазначено у законодавстві, у містах, де запроваджують електронний квиток, пільговий проїзд здійснюється в порядку, який встановлює орган місцевого самоврядування. Відповідно Львівська міська рада своїм рішенням прописала, що безоплатний проїзд має здійснюватись на підставі транспортної картки “Леокарт”.
Під час входження до транспорту пільговики показуватимуть транспортну картку “Леокарт” водію. В салоні транспортного засобу підносять картку до валідатора. Якщо загоряється зелена лампочка, то пасажир розуміє, що валідація здійснена і він може здійснювати проїзд.
Як пільговики будуть знати, скільки безкоштовних поїздок в них залишилося із передбачених 60?
На сьогодні не передбачається якоїсь можливості обліку.
Як варіант ми працюємо над тим, щоб валідатор надавав таку інформацію під час кожної валідації, тобто після валідації пасажирові буде висвічуватись залишок безкоштовних поїздок до кінця місяця.
Чи може пільговик на власну картку покласти кошти, аби при потребі оплатити проїзд за себе або когось, хто їде з ним?
На даний час в нас є персоналізовані транспортні карти та неперсоналізовані, ну і звичайно, пільгові і непільгові. Якщо мова про персоналізовані чи неперсоналізовані, то вони відрізняються тим, що в персоналізованій є фото власника на самій карті і переважно вона використовується для пільговиків та безоплатного проїзду.
Що стосується пільгових і загальних карт, то технічно відмінностей між ними немає, як на одну, так і на іншу можна покласти певну суму коштів. І відповідно пільговик може скористатися транспортною карткою, щоб валідувати свій безкоштовний проїзд не здійснюючи оплати, а також валідатор дає технічну можливість оплатити за пасажира або за перевезення багажу.
В який спосіб він може покласти на карту гроші?
На сьогодні ми працюємо над тим, щоб розгортати мережу продажу самих транспортних карт і мережу поповнення. Відбувається все як поповнення умовного рахунку мобільного телефону. Кожна карта має свій індивідуальний номер, тож у терміналі оплати його можна поповнити на певну суму.
Наразі з 13 січня такої можливості поповнити картку не буде?
Оскільки ми запроваджуємо у поетапному форматі електронний квиток, то зараз ми це відмежовуємо. Тобто пільговик має на підставі транспортної карти проїхати, а розрахунки в цей період здійснюються готівкою у водія.
Вже в наступному етапі ми будемо відмовлятись від готівки і переходити на безготівкову оплату. І вже на цьому етапі технічно буде можливим здійснити безготівкову оплату.
Тобто ви фактично будете тестувати систему на людях, які в принципі не зацікавленій в ній взагалі. Ви думали про те, що на перших порах ви не будете отримувати жодної валідації?
Насправді пільговик має розуміти, що впродовж перших, скажімо, двох місяців реалізації цього проєкту ми відмовляємось повністю від пенсійних чи інших посвідчень. Так чи інакше ми мусимо прийти до того, що проїзд буде здійснюватись виключно за допомогою транспортних карток “Леокарт”.
Зараз нам важливо навчити пільговиків користуватись цим обладнанням, ми відстежуємо, чи все коректно працює і усуваємо ті чи інші недоліки, якщо вони є.
Питання про те, що це не потрібно пільговику чи він не зацікавлений, - не зовсім коректне. Для нас це своєрідне відстеження пасажиропотоку, а пільговик розуміє, що користується транспортом, який йому потрібен, і місто має інформацію, про кількість пільговиків, які здійснюють валідацію на цьому маршруті. Відповідно цей маршрут є потрібним.
Ми можемо первинно якимось чином аналізувати пасажирів і оптимізовувати маршрут, якщо там немає валідації пільговиків або підсилювати інші маршрути.
Якщо зараз на якомусь маршруті ви не побачите жодної валідації пільговиків, ви зробите висновок, що пільговики там не їздять?
Для того в нас працюють контролери, які на первинному етапі будуть спілкуватись з пільговиками, налагоджувати свою роботу і пільговики - це, скажімо, певний зріз усіх пасажирів, що користуються громадським транспортом. У нашому місті орієнтовне співвідношення пільгових пасажирів до загальної кількості є переважно однаковим. Питома вага пільговиків в загальному транспортному потоці приблизно на кожному маршруті є однакова. І ми відповідно бачимо, що тим маршрутом користуються пільговики, цим - ні. Десь, можливо, є якийсь дисбаланс. Треба у якийсь спосіб підсилювати або ж спрощувати.
Ви можете сказати, з якого числа почнуть штрафувати пільговиків без “Леокарт”?
Думаю, що передчасно говорити про це… Звичайно, це буде в цьому році.
Цей перший етап не має тривати якийсь довгий проміжок часу, це буде кілька місяців, аби повністю систему налагодити, відшліфувати, щоб вона повноцінно працювала.
Зараз нам важливо, щоб система працювала коректно і для того й потрібно запускати це поетапно і моніторити усі потенційні збої чи порушення. Також важливо, щоб було збережено персональні дані людей. Важливо, щоб усі ці операції були захищені та не було потенційних втручань в систему. А на наступному етапі, де присутні вже фінансові операції, також важливо, щоб все було захищено, щоб усі кошти людей, що будуть на карточках були в безпеці та не було ніяких збоїв.
Чому досі немає у продажу звичайних карток “Леокарт”? Ви могли тестувати систему на ширшій аудиторії.
На сьогодні виконком вже прийняв рішення про вартість карток і абонементів та самі тарифи. Тобто це відлік, який сьогодні дає нам змогу реалізовувати транспортні картки. Ми вже працюємо з обладнанням, яке друкує і програмує транспортні картки. Ми плануємо локації, де буде встановлене обладнання для друку, також будуть запущені мережі продажу карток і комунікуємо з операторами, які дають можливість поповнювати ці картки.
Ці всі питання, відповідно до оприлюдненого плану впровадження, повинні були вирішити ще в липні минулого року?
Я не можу нести за них відповідальність за ті плани, які були розміщені раніше. Говорили, що ці всі моменти мають одномоментно запрацювати, але все-таки, в жодному місті світу такі глобальні реформи не здійснювали за “один прекрасний день”.
Чи збережуться QR-коди ПриватБанку? Буде можливість платити за допомогою них?
Після повного впровадження системи розрахунок можна буде здійснювати так:
- транспортною картою “Леокарт”
- платіжною картою будь-якого банку, яка синхронізується з валідатором
- згенерованим QR-кодом із сайту або в додатку
- готівкою у водія.
В такому разі водій видасть пасажиру попередньо завалідований чек чи квитанцію на оплату, де також міститься QR-код. Цим пасажирам не потрібно іще раз валідувати квитки.
Люди, що придбають довготривалі абонементи теж повинні їх валідувати?
Звичайно! Це потрібно, щоб розуміти, який є пасажиропотік, який маршрут є більш чи менш необхідний. Усі пасажири, що матимуть транспортну карту “Леокарт”, повинні її валідувати.
Як виглядатиме розрахунок банківською карткою?
Людина приставлятиме до валідатора карту, з якої стягнеться відповідна сума коштів, і це фіксується в системі.
Контролер, який здійснює контроль заходить до транспорту та одразу вимикає валідатори і “пробиває” через своє обладнання документи та транспортні картки. Якщо він бачить за останніми цифрами платіжної картки, що за ними була здійснена оплата, то, відповідно, питань до людини нема.
Після того, як пасажир пересів у межах 40 хвилин, він повинен повторно валідувати банківську картку?
Після того, як він пересів, він має впродовж 40 хвилин можливість безкоштовного проїзду. Це є в системі. Контролер просто бачить, що за цією картою в межах 40 хвилин була здійснена оплата. І відповідно людина має можливість користуватися громадським транспортом впродовж цього часу.
До самого е-квитка можна прив’язати банківську картку? Чи на ньому повинні лежати гроші?
“Леокарт” - це носій електронного квитка. Це є щось схоже на платіжку карту, яка запрограмована тією чи іншою вартістю і там можуть бути як разові поїздки, так і абонементи.
Мова про разові поїздки. Кошти на них повинні лежати на е-квитку, чи можна прив’язати банківську картку і здійснювати оплату.
Прив’язувати нічого не потрібно. Воно працює у схожий спосіб, як платіжні карти. Під час поповнення в терміналі транспортної карти ви вибираєте, на яку послугу вам потрібно її поповнити - разову поїздку чи абонемент.
До прикладу, ви внесли 420 грн, вибрали, що вам необхідно поповнити транспортну картку на вартість місячного абонемента, і отримуєте абонемент, який надалі валідуєте.
Або внести 420 грн, щоб вони там просто лежали “заморожені” і кожен раз коли мені потрібно звідти буде зніматись вартість разового квитка?
Можна і так, якщо вам зручно. Кожен собі обирає той спосіб і ту послугу, яка йому більш комфортна.
Але при тому, як пасажир, який оплатив проїзд, в межах 40 хвилин зобов’язаний повторно валідувати свій е-квиток?
Валідуватися потрібно, щоб показати, що ти користуєшся цим транспортним засобом.
Звідки пасажир буде знати, що його термін 40 хвилин на безкоштовну пересадку ще не завершився?
Це кожна людина самостійно повинна робити.
Як? Заходити в транспорт і вмикати секундомір?
Коли я сьогодні користуюся трамваєм, то засікаю час, який мені необхідний для того, щоби проїхати у трамваї. Я стежу за своїм часом, людина також буде змушена це робити.
Це не правильно. Ніхто не буде їхати з хронометром. У нас транспорт непрогнозований.
Ми рішенням виконкому запровадили 40 хвилин безоплатної пересадки. Це розраховано так, що в середньому, розуміючи реалії Львова, ви будете мати можливість здійснити пересадку.
Але час повинен контролювати пасажир, і його не буде ніде повідомляти.
Звичайно, що так.
Тобто крім е-квитка потрібно возити з собою секундомір.
Та не їхати з секундоміром!
А як інакше?
Орієнтовно пасажир має можливість проконтролювати цей час.
Яким чином? Йому нічого не видають жодного документу з часовою відміткою. До прикладу, у Варшаві пасажир має квиток з чітко зазначеною часовою відміткою і вказаним часом, скільки він дійсний. З чого у нас засікати час? Ти зайшов, приклав до валідатора картку, гроші зняло і все.
На сьогодні доопрацьовується мобільний додаток і ми будемо синхронізувати його з транспортною карткою. Очевидно, він розробляється і для того, щоб забезпечити додатковий функціонал.
Коли він буде готовий?
Зараз триває робота.
Відповідно до плану розгортання системи е-квитка у Львові він повинен був бути готовим ще 10 липня 2021 року.
Я не можу говорити про 10 липня. Я говорю, про те, що є сьогодні. Розробляють його наші партнери і, відповідно, він найближчим часом буде переходити в робочий режим.
Тобто партнери ще не розробили мобільний додаток?
Він є. Але не в робочому режимі, а в режимі тестування. Наразі тривають додаткові налаштування, щоб він повноцінно запрацював як якісний продукт і ним будли задоволені пасажири.
Я правильно розумію: все, що нам обіцяли - транспортну роботу, замовлення маршрутів, моніторинг курсування транспорту - цього всього не буде наразі?
Що ви маєте на увазі? Оплату за 1 кілометр транспортної роботи? Ми обговорюємо це з перевізниками, але це може бути лише на останньому етапі впровадження, коли запровадиться безготівкова оплата.
Крім того, на сьогодні є проблема з коштами, які передбачені в міському бюджеті на реалізацію цього проєкту, зокрема, на оплату самих кілометрів. Ми прорахували, що рік повноцінного функціонування системи електронного квитка у Львові коштуватиме місту 724 мільйони. Але на сьогодні передбачено 27 мільйонів.
Щоб замовляти транспорту роботу, для початку ви повинні укласти нові угоди з перевізниками?
Ні. На сьогодні у нас є чинні угоди з перевізниками, до цих угод вносять відповідні зміни, і на підставі цих змін буде здійснюватись оплата за 1 кілометр.
Після того, як система запрацює повноцінно і ми будемо оплачувати за 1 кілометр, паралельно у нас спільно з GIZ розробляється нова транспортна мережа. І компанія "ORESUND" на замовлення GIZ нам допомагає розробити нову транспортну мережу. Наше завдання полягає в тому, щоб максимально оптимізувати мережу, зробити маршрути короткими, простими, прямими, врахувати елемент безоплатної пересадки так, щоб місто мало можливість витрачати менше коштів на оплату транспортної роботи.
Нам на сьогодні дуже важливо почати відстежувати кількість пільговиків, а потім за валідаціями зрозуміти, які є фактичні пасажиропотоки.
Тобто зрозуміти, скільки маршрут збирає грошей?
Нехай так. Щоб зрозуміти, як можна той чи інший маршрут підсилити чи оптимізувати для того, щоб, маючи в наявності той ресурс (транспорт, - ред.), який є на сьогодні, ефективно побудувати роботу і менше витрачати коштів з міського бюджету.
Всі хочуть, щоб ми якнайшвидше перейшли на оплату одного кілометра. Але якщо для цього в бюджеті на сьогодні передбачили лише 1 мільйон гривень? Тут є причинно-наслідковий зв’язок. Ми повинні спочатку заправити автобуси, які возять пасажирів, і оплатити їм цю роботу хоча б за день-два, а тоді вже рухатись далі. На сьогодні ми не маємо в бюджеті тих коштів, і я сподіваюсь, що ми з депутатами дійдемо до спільного знаменника і ті кошти будуть передбачені. Вони мусять бути для того, щоб ми мали можливість укласти додаткові угоди і надалі оплачувати за транспортну роботу. Якщо цих коштів немає, то це ставить під загрозу функціонування громадського транспорту в місті.
Яка зараз у місті ситуація з контролерами? Адже для запровадження е-квитка їх повинні були набрати достатню кількість і провести навчання?
На сьогодні все ще працюють контролери, які зареєстровані в “Львівелектротрансі”. Вони далі здійснюють контроль до моменту, коли ми повністю перейдемо на безготівкову оплату.
Є також штат контролерів, які вже частково влаштовані в “Львівавтодорі”, тож ми навчаємо їх, як працювати з обладнанням, показуємо, як здійснюється сам процес контролю. Вони вивчають функціонування маршрутів.
Водії вже пройшли навчання? Як працює ця система?
Так. “Львівавтодору” провів низку занять із кожним перевізником. Самі перевізники вибрали ключових людей, які пройшли навчання і вони вже далі вчили ті групи водіїв, які здійснюють перевезення.
Багато є такої роботи, якої наразі не видно. Це є навчання, обстеження техніки та валідаторів. Наші фахівці щоночі здійснюють виїзди до депо перевізників, де перевіряють та налаштовують обладнання чи усувають певні несправності.
Валідатори і інше обладнання перебуває на гарантії?
Не можу до кінця сказати. Думаю, що так. На сьогодні всі несправності усувають підрядники, які виграли тендер на впровадження електронного квитка у Львові.
Чи можлива ситуація в майбутньому, коли водій скаже, що система не працює, тому оплачуйте готівкою?
Ні. Такої ситуації не може бути. Якщо не працюють валідатори, то транспортний засіб не має права виїжджати на рейс. Якщо система показує, що валідатори не працюють, а транспортний засіб виїхав на маршрут, то йому не будуть оплачувати транспортну роботу.
У всіх документах ЛМР на впровадження е-квитка фігурує автоматизована система оплати проїзду - АСОП, але у всіх нормативних актах це має назву автоматизована система обліку оплати проїзду - АСООП. Куди поділи “облік”?
Насправді тут я не бачу якихось проблем. Сам облік - це великий пласт роботи, яку виконують додатково. І я не бачу великої необхідності, щоб у тих чи інших документах фігурувало слово “облік”. У нас є рішення 690, яке містить роз'яснення, яким чином відбувається взаємодія між всіма стейкхолдерами системи і там є також норми присвячені обліку.
Облік буде. Буде облік кілометрів, пасажирів, це є ключові показники, без яких система не може якісно працювати.
Ми на сьогодні затвердили тарифи за 1 кілометр і затвердили програму, на підставі якої буде здійснюватись відповідно оплата. В цій програмі вказано, що оплата за транспортну роботу враховує ключові показники ефективності, затверджені окремим рішенням виконавчого комітету. Тобто у нас буде розроблено КРІ, на підставі яких ми будемо коригувати ті чи інші оплати. І це дасть нам можливість мотивувати перевізника, щоб він якісніше виконував свою роботу.
Чи передбачені компенсації або відшкодування за поломки транспортних засобів, коли пасажир оплатив, але не зміг доїхати до пункту призначення?
Насправді тому і важливе впровадження електронного квитка, адже це є повна зміна філософії громадського транспорту. Зараз є така ситуація, що сам перевізник аналізує, скільки він може взяти пасажирів, а може не виїхати на рейс. Конкуренція за пасажира відходить до минулого, а є місто, яке декларує перевізнику, яку транспортну роботу він повинен здійснювати і скільки транспортних засобів він повинен виставити на рейс. Це буде стимулювати перевізників.
Добре, але я запитую про поломки. Трамвай зламався і не їде. А ти оплатив проїзд…
Тут ми не змінюємо підходів, які є на сьогодні. Ми будемо працювати над тим, щоб покращувати якість громадського транспорту. Ці тарифи, які затверджені сьогодні, містять певну інвестиційну складову, яка дасть можливість якісніше обслуговувати транспорт і інвестувати в його оновлення. Це має призвести до того, щоб менше було поломок на маршрутах.
Чому не розробили більше варіантів абонементів? Те, що зараз запропоновано, ви фактично переклали на пасажирів електротранспорту. Для тих хто їздить автобусами практично нічого не зміниться і вони отримають бонусом пересадки і абонементи. Зате для користувачів електротранспорту тариф зростає майже удвічі.
На то він і єдиний електронний квиток, що ми маємо звести все до спільного знаменника. І умови мають бути рівні як в електротранспорті, так і в автомобільному транспорті. Тому це зроблено так.
Є багато людей, яким не потрібна можливість користування автобусами. Їх повністю влаштовує мережа електротранспорту. Але тепер замість 230 грн на місяць (590 грн квартал) вони будуть платити 420 грн (1200 грн) відповідно. Їм не потрібні ці пересадки.
Однак це дає можливість економити. Частина людей буде економити, частина - ні. Ми мусимо звести все до спільного знаменника і оптимізувати маршрути.
Щоб люди більше їздили?
Ні! Щоб менше витрачати кошти з бюджету. Це кошти платників податків і ми мусимо економити.
А мені здається, що ви переклали це питання на пасажирів і здебільшого на користувачів електротранспорту. Вони будуть компенсувати поїздки тих, хто користується автобусами за непотрібну більшості послугу.
На сьогодні ми затвердили ту систему абонементів, яка є стартовою, щоб можна було її почати запроваджувати. Різні міста пропонують різні системи з диференціацією у вартості. Нам зараз важливо, щоб сам процес запустився і в якомога простішому вигляді. Всі реформи мають бути поетапні і якомога простіші для людей. Ми змінюємо людські звички, що є нелегко і маємо зробити це максимально простим і доступним для пасажира.
А після того, яки ми запровадимо і перейдемо на безготівкову оплату, ми, звичайно, можемо диференціювати та розширювати весь спектр абонементів.
Але ми розуміємо, що ціна 10 гривень, яка є сьогодні, не є економічно обґрунтованою.
А яка економічно обґрунтована?
Ми аналізували різницю між вартістю транспортної роботи і коштами, які ми потенційно можемо отримати від пасажирів. З кожною додатковою гривнею підняття плати за проїзд ми маємо десятки мільйонів економії для міського бюджету.
Тому і виникла ця різниця, яку необхідно покривати з міського бюджету - 724 мільйони гривень. Через те, що місто бере на себе зобов’язання залишити тариф в такому розмірі, щоб не створювати додатковий стрес та дискомфорт для пасажира.
Але у всьому світі транспорт є дотаційним і 30-40% від вартості послуг перевезення в громадському транспорті здебільшого дофінансовують на рівні міста чи держави.
Ми, звичайно, можемо зменшити вартість абонемента ще вдвічі, але тоді нам потрібно буде ще сотні мільйонів передбачити в міському бюджеті. Це завжди є компроміс між вартістю для пасажира і коштами, які може виділити міський бюджет.
І коли нам очікувати запровадження цих нових тарифів?
На сьогодні не йдеться про підняття. У нас затверджені тарифи. Разова поїздка у нас коштує 10 гривень. Ми залишаємо такий тариф.
Зараз в електротранспорті тариф 8,5.
Це за умови оплати в безготівковій формі.
Так. І буде за умови оплати в безготівковій формі 10 грн. Це підняття. Коли його очікувати?
Але на сьогодні економічно обґрунтований тариф для електротранспорту є не менше, ніж 10 гривень. 8,5 грн - це тариф, який спрямований на те, щоб стимулювати безготівкові розрахунки.
І коли його скасують?
Коли ми перейдемо на безготівкову оплату. На первинному етапі ми запускаємо валідацію пільговиків. Потім ми переходимо на безготівковий розрахунок. Я думаю, що упродовж двох місяців після переходу на безготівковий розрахунок ми в принципі можемо відмовлятися від готівкового розрахунку і придбання квитків у водія.
А далі ми переходимо на транспортну роботу.
Розмовляв Андрій Маринюк
