Свірзький замок, де знімали фільм «Три мушкетери», незабаром віддадуть у приватні руки, точніше передадуть у концесію
Більшість замків, фортець і палаців Львівщини за кілька років остаточно перетворяться на руїну. Тож влада вирішила вбити одним пострілом двох зайців: і пам'ятки врятувати, і не витрачатися на їхнє відновлення. Уряд Януковича видав постанову про передачу в концесію двох замків - у Старому Селі та Свіржі, а також палацу в Тартакові. Незабаром ці об'єкти можуть «знайти» нових власників, адже цієї постанови Кабміну не скасовано.
Страшне слово «концесія»
Як пояснили в управлінні охорони культурної спадщини ЛОДА, концесія передбачає право не власності, а керування терміном від 10 до 49 років. Окрім можливості використовувати споруду, «управляючий» повинен реставрувати її за власний кошт.
«Є гостра потреба в концесії, - переконаний начальник цього управління Василь Івановський. - Держава не в змозі профінансувати всі замки - тут потрібні сотні мільйонів євро. Тому актуальне залучення позабюджетних коштів. Та й об'єкт залишається у власності держави».
Щоправда, відмінність між орендою та концесією замку хіба в тому, що в другому випадку пам'ятку спершу необхідно відновити, а вже потім доведеться сплачувати за користування нею.
Однак побоювання за долю замків, що перебуватимуть у приватних руках, залишається. Є підозра, що під прикриттям концесії відбудеться прихована приватизація.
«Звісно, краще віддати замки у приватні руки, ніж вони мають руйнуватися під керівництвом Спілки архітекторів, яка не має коштів на реставрацію, - вважає Ірина Магдиш, заступник головного редактора часопису «І». Проблемою львівських замків вона опікується вже давно. - Але це слід жорстко контролювати, з чіткими термінами та вимогами реставрації».
Пан Івановський обіцяє, що контроль над інвесторами буде доволі суворим, а процедура передачі в концесію - прозорою. Замки передаватимуть у користування, тільки коли буде підписано відповідні договори та проведено ремонтно-реставраційні роботи. В іншому разі концесіонера позбавлять права управління. Але, як із жалем зітхають музейники, хто б то зміг забрати щось у ласих на «модну» нерухомість товстосумів...
Мільйони за руїни
Палац у Тартакові, що на Сокальщині, датований XVII століттям. Моторошним легендам про нього Леопольд Фон Захер-Мазох присвятив справжню «історію з привидами» - «Мертві ненаситні». А нині жалюгідний стан резиденції Казимира Потоцького вражає не менше, ніж твір відомого письменника. Хоча стіни, як стверджують фахівці, в «доброму» стані, та завалився дах, зруйновані перекриття між поверхами. Зрештою, замки безцінні навіть у своєму знищеному стані. Тим часом їхня вартість може коливатися від пари до десятка мільйонів доларів. Усе залежить від конкретних умов конкурсу «оренди».
Від замку в Старому Селі, що неподалік Львова, який звели в XVI столітті для князів Острозьких, не залишилося майже нічого: рештки мурів і купа паперів із кресленнями, за якими об'єкт можна детально відновити. «До нас звернулися люди, які хочуть зробити в Старому Селі фестиваль, використовуючи імідж замку, - зазначили «Газеті...» в управлінні охорони культурної спадщини ЛОДА. Вони готові відновити споруду за документацією. Та відбудова вимагає колосальних коштів».
Загалом ніхто не має претензій до передачі знищених замків у концесію. А от довкола Свірзького, відомого за кадрами з культового фільму «Три мушкетери», вже поламано чимало списів. Побудований у XVI столітті, зовні він виглядає, як і 350 років тому, - з моменту кардинальної перебудови. Найактивнішим критиком ідеї передачі Свірзького замку в концесію став директор Львівської картинної галереї Борис Возницький. На його думку, концесія - ще гірше, ніж оренда чи приватна власність.
«Ніхто ніде не віддає замки в концесію, - каже він. - У Європі їх або передають в оренду, або продають. А концесія - це просто засіб для «відмивання» грошей. їх краще віддавати в оренду, а гроші вкладати в реставрацію».
Пан Возницький вважає, що за 50 років керування концесіонер зможе зробити з об'єктом будь-що, а вплив на такого господаря буде мінімальним, зважаючи на не вельми активний контроль за дотриманням українського законодавства.
Однак компроміс між архітекторами та владою досягнуто. Завдяки Свіржу.
«Ми домовилися, що творчі спілки послуговуватимуться замком як міжнародним конференційним будинком. Там є верхній і нижній двори. Нехай унизу концесіонер робить якусь «харчевню», взамін реставруючи верхній двір», - зауважив пан Возницький.
Влада впевнена, що майбутній інвестор зможе нормально сусідувати зі Спілкою архітекторів. Але для цього має провести серйозну роботу із самим замком, точніше реставрувати після реставраторів.
«У Свіржі спершу треба ліквідувати наслідки «реставрації», яку проводила Спілка архітекторів, а вже потім доводити його до ладу, - говорить пан Івановський. - Фактично це був капітальний ремонт, первісні приміщення розмежували на готельні клітки - по-інакшому не назвеш, поставили найгіршу, найдешевшу керамічну плитку. Тому дивно, що вони тепер наголошують, що вклали великі кошти у відновлення».
Нові власники для старих мурів
Уже до кінця року довідаємося, хто ж володітиме трьома старовинними об'єктами. Восени, під час Львівського економічного форуму, замкова інфраструктура стане головною «родзинкою» для потенційних інвесторів. Але доти обласна влада мала б завершити всю паперову-роботу.
«Найближчим часом ЛОДА, згідно з постановою Кабміну, оголосить офіційний конкурс, сформує конкурсну комісію, оформлятимуть документи щодо землевідведення, дотримання пам'ятко-охоронного законодавства, - розповів «Газеті...» Василь Івановський. - Потім буде конкурс - 60 днів на підготовку документів, ще 45 - на ознайомлення. Пропозиції про передачу замків у користування надходять уже давно. Однак якщо колись бажання орендувати чи купити такі об'єкти висловлювали представники Східного регіону, то останнім часом ними цікавляться бізнесмени Західної України, стверджують у ЛОДА. Водночас з-за кордону наразі ніхто офіційно не зголосився. Хоча, враховуючи українські реалії, перевірити, хто ж справді стоятиме за «паперовими» власниками, буде неможливо».
Юрій БОГДАНІВ
Спадщина
Замки під загрозою
ІКОМОС побоюється безконтрольної концесії замків
В Українському комітеті Міжнародної ради з питань пам'яток і визначних місць (ІКОМОС) не проти концесії. Щоправда, там також побоюються українських реалій. «Цивілізований світ вже давно врегулював це питання, - сказав «Газеті...» президент комітету ІКОМОС Микола Яковина. - Але у нас недостатня законодавча база. Якщо рухатися в царині європейської практики, нам слід удосконалити базовий закон про концесію та пам'яткоохоронне законодавство. Цього не уникнути, зважаючи на велику кількість пам'яток. Однак зараз говорити про спроможність парламенту вирішити питання з замками - з площини футуристки». «На Львівщині питання дуже політизують через апетити товстосумів, які хотіли б отримати замки в концесію. А квапитися в такій
справі не можна. Знаю, що представники донецького клану вже прицінювалися до пам'яток і висловлювали бажання взяти їх у концесію, - продовжує він. - Але всі мають бути в рівних умовах. Чи не буде для декого потурання та спрощення процедури? Цей ризик актуальний і досі». Інший негаразд пан Яковина вбачає в самовільному втручанні в неповторний вигляд замків. Тим паче, що Львівщина не раз стикалася з недбалим ставленням до історичної спадщини. Зокрема, кілька років тому київський підприємець придбав замок у Новому Роздолі (той належав профспілкам) за «смішні» 460 тисяч гривень. Під приводом реставраційних робіт він демонтував зі стін рельєфи, які оцінили в кілька мільйонів доларів США. А тепер ці елементи декору неможливо знайти.
Цифра
460 тис. грн
заплатили за замок у Новому Роздолі, котрий належав профспілкам. Новий власник демонтував зі стін унікальні рельєфи вартістю у кілька мільйонів доларів. Дотепер їх не зможуть знайти.
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ